Небо Сьогодні | Астрономія

🌕🪐Рідкісна подія завтра на світанку: Місяць покриє Сатурн! В Україні це явище не буде спостерігатися іще щонайменше рік! 👀 Яскрава «зірочка», яку можна буде бачити усю ніч ліворуч від Місяця, - ніщо інше як володар видовищної системи кілець - Сатурн. Впродовж ночі Місяць буде наближатися до планети, а після сходу сонця відбудеться покриття. 🔭 Закономірне питання: якщо покриття буде вдень, то нащо звертати на це увагу? Вже хоча б тому, що це унікальний шанс легко знайти Сатурн на денному небі в бінокль чи невеличкий телескоп! А ще спостереженням не завадить комендантська година 😉 Спеціально для вас ми підготували розкішну унікальну мапу, що допоможе спланувати спостереження. Найкраща видимість буде у західних областях, а європейським країнам пощастить ще більше. Розрахунки для деяких європейських міст теж для вас заготовлені. Уточнити час події для своєї локації можна ось тут. Зверніть увагу: Сатурн повністю ховається за Місяцем швидше ніж за 1 хвилину! Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

❗️Цієї ночі Марс (+0,9 зор. вел.) опиніться у сполученні із Юпітером (-2,2 зор. вел.). Відстань між небесними світилами складатиме близько 0,3°. Планети починають сходити біля місцевої опівночі. Наразі вони розташовані в сузірʼї Телець. У вас повинна бути відкрита східна частина горизонту.

​❗️Метеорний потік Персеїди Персеїди — це один із найкращих і комфортних щорічних метеорних потоків для мешканців Північної півкулі, оскільки його активність припадає на теплу пору року. Родоначальником цього потоку вважається комета 109P/Свіфта-Туттля, яка обертається навколо Сонця з періодом близько 130 років. Цьогоріч Міжнародна метеорна організація прогнозує, що традіційний максимум активності Персеїд відбудеться 12 серпня між 16:00 та 19:00 за київським часом. Тому на території нашої країни максимум активності варто спостерігати як мінімум дві ночі: 11/12 та 12/13 серпня. Очікуване зенітне годинне число (ZHR) метеорів дорівнює 100. Радіант Персеїд знаходиться на межі сузір‘їв Персей та Кассіопея, і піднімається найвище над горизонтом після опівночі ближче до ранку. Швидкість входу метеорних частинок в атмосферу висока та становить 59 км/сек. Для порівняння: швидкість метеорних частинок потоку Гемініди 35 км/сек. 💬 Куди дивитися? Метеори з‘являтимуться по всьому небу. Прямо на радіант дивитися необов‘язково. Його розташування необхідно знати лише для визначення приналежності метеорів тому чи іншому потоку. До того ж, біля нього спостерігаються переважно короткі метеори. Низько над горизонтом теж не варто спостерігати, бо там може бути димка чи хмари. Я рекомендую обрати будь-яку область неба, яка буде не нижче 30° над горизонтом. 🔹ZHR (зенітне годинне число) — це розрахункова величина, що характеризує активність метеорного потоку і показує, скільки метеорів на годину зміг би побачити спостерігач, за ідеальних умов спостереження (тобто за граничної зоряної величини +6,5m) і якщо радіант потоку знаходився б у зеніті. За класифікацією Міжнародної метеорної організації максимальне зенітне годинне число високоактивних потоків вище 20. 🔹Радіант потоку — протяжна область на небі в якій перетинаються продовжені назад траєкторії метеорів. Від його висоти над горизонтом залежить кількість метеорів, що можна побачити. 🌃 Декілька зображень, що відображають красу цього явища: https://t.me/nebotoday/582

Композитне зображення Персеїд, створене зі знімків, зроблених у ніч 11/12 серпня 2016 року. Тривалість зйомки 2 години. Знято на озері Світязь, Україна. Автор: Ігор Хомич Параметри: Nikon D600 + Nikkor 17-35/2.8D @ 17mm, f/2.8, 15s, ISO 6400

​❗️Вчора, 7 серпня, на видимому диску Сонця були присутні 12 груп плям, а число Вольфа досягло 366 — поки що це найвище значення у 25-му циклі сонячної активності та найвище значення за останні 22 роки! Прогресія кількості сонячних плям продовжує значно випереджати консенсус-прогноз 25-го сонячного циклу. Число Вольфа («міжнародне число сонячних плям») — числовий показник сонячної активності, пов’язаний з кількістю сонячних плям. Воно визначається за формулою W=10×G+S, де G (groups) – групи плям, а S (spots) – плями. З 1981 року зведення всіх спостережень сонячних плям та визначення значень чисел Вольфа проводиться у Світовому центрі даних зі спостережень, збереження та розповсюдження міжнародних відносних чисел сонячних плям Королівської обсерваторії Бельгії у Брюсселі. Імовірність виникнення спалахів на всьому сонячному диску зараз становить 99 (С), 75 (М), і 25 (Х) % відповідно, а ймовірність протонної події 20% (прогноз NOAA Space Weather Prediction Center від 07.08.2024 13:52 UT). ⚠️ При спостереженні Сонця використовуйте лише спеціальні апертурні фільтри!

​🌠 Рідкісна світлина: дуже яскравий метеор з кількома спалахами, як його було видно з середини купола 800-міліметрового телескопа обсерваторії Baronnies Provençales. Автор: Жан-Марк Леклер; Дата та місце зйомки: 4 лютого 2024 року, муніципалітет Муайдан, Франція.

​❗️Головні астрономічні події серпня 🔹10 серпня (~03:06-03:08, в залежності від місця спостереження) — можливо, відбудеться покриття відносно яскравої зірки HIP 111974 (+5,9 зор. вел.) 5-кілометровим астероїдом 2002 TM207. Тривалість покриття 0,7 сек. Полоса покриття пройде через місто Київ та в безпосередній близькості від Житомира та Львова: https://nebo.link/6opbt 🔹11/12 та 12/13 серпня — максимум активності метеорного потоку Персеїди. Цьогоріч IMO прогнозує настання фонового традиційного максимуму 12 серпня в період з 16:00 до 19:00. Тому на території нашої країни максимум активності варто спостерігати як мінімум дві ночі. Очікуване зенітне годинне число метеорів дорівнює 100. Зростаючий Місяць не завадить спостереженням. 🔹14/15 серпня — Марс (+0,9 зор. вел.) у сполученні із Юпітером (-2,2 зор. вел.). Відстань між небесними світилами складатиме близько 0,3° 🔹21 серпня (~06:38-06:46, в залежності від місця спостереження) — денне покриття Сатурна (+0,7 зор. вел.) спадаючим Місяцем (Ф=0,97). Відкриття буде видно тільки в західній частині нашої країни. Інтерактивний сервіс з місцевими обставинами видимості цієї події (потрібно клацнути на мапу): https://nebo.link/5qEDU 🔹26 серпня (ранок) — спадаючий Місяць (Ф=0,53) проходить приблизно у 0,5° на південь від розсіяного зоряного скупчення М45 «Плеяди» (+1,2 зор. вел.). 🔹31 серпня (ранок) — старий Місяць (Ф=0,08) проходить приблизно у 3,5° на північ від розсіяного зоряного скупчення М44 «Ясла» (+3,1 зор. вел.).

​❗️Тріо метеорних потоків: Південні дельта-Акваріди, альфа-Капрікорніди та Персеїди На початку наступного робочого тижня досягнуть піку своєї активності два метеорні потоки — Південні дельта-Акваріди та альфа-Каприкорніди. Родоначальником першого потоку вважається короткоперіодична комета 96P/Макхольца, а ось питання про батьківський об‘єкт альфа-Капрікорнід досі залишається невирішеним. Цього року Міжнародна метеорна організація прогнозує, що пік активності обох потоків відбудеться 31 липня о 04:10 за київським часом. Очікуване зенітне годинне число (ZHR) Південних дельта-Акварид дорівнює 25, альфа-Капрікорнід — 5. У ці дні вже набуває активності і широковідомий метеорний потік Персеїди. Судячи з результатів спостережень минулих років, у цей час можна розраховувати на активність ZHR≈10. Таким чином, у ніч 30/31 липня за годину спостережень є шанс побачити десяток-другий метеорів, що належать трьом різним потокам! Радіанти Південних дельта-Акварид, альфа-Капрікорнід та Персеїд знаходиться у сузір‘ях Водолій, Козоріг та Персей відповідно. Швидкість входу метеорних частинок в атмосферу становить 41 км/сек, 23 км/сек та 59 км/сек відповідно. Старий Місяць (Ф=0,19) суттєво не завадить спостереженням. ✅ ZHR (зенітне годинне число) — це розрахункова величина, що характеризує активність метеорного потоку і показує, скільки метеорів на годину зміг би побачити спостерігач, за ідеальних умов спостереження (тобто за граничної зоряної величини +6,5m) і якщо радіант потоку знаходився б у зеніті. За класифікацією Міжнародної метеорної організації максимальне зенітне годинне число високоактивних потоків вище 20. Радіант потоку — протяжна область на небі в якій перетинаються продовжені назад траєкторії метеорів.

❗️🛰 Розпочався сезон вечірньої видимості Міжнародної космічної станції МКС є найяскравішим штучним супутником Землі (якщо не брати до уваги спалахи інших супутників). Космічну станцію, що повільно пливе по небу важко не помітити навіть на дуже засвіченому міському небі. Її блиск іноді може досягати майже −4-ї зоряної величини (як планета Венера). Станція рухається у напрямку із заходу на схід, а тривалість її прольоту через все небо становить приблизно 5 хвилин. Якщо у вас є телескоп, тоді ви можете спробувати зловити МКС у його полі зору. При збільшенні близько 40 крат ви зможете помітити «крила» — сонячні панелі станції — звичайно, при вдалому їх розташуванні відносно променю зору. Сезон вечірньої видимості триватиме майже до самого кінця поточного місяця. ✅ Для того, щоб розрахувати час та траєкторію її прольоту, перейдіть на сайт heavens-above.com. Виберіть своє місцезнаходження в панелі, розташованій у правому верхньому кутку, а потім на головній сторінці знайдіть «Супутники-МКС».

​🌙 Старий Місяць піднімається над сріблястими хмарами незадовго до неминучого світанку. Місце та дата зйомки: Міжнародна космічна станція, 4 липня 2024 року. Автор світлини: астронавт NASA Метью Домінік; Параметри: Nikon Z9, f=170mm, f/5.6, 1/250s, ISO-6400

Розпочинається передпродаж оновленого журналу Universe Space Tech! Головна тема номера: Життя на Марсі – міф чи реальність? Усередині ви знайдете: 🔹 Розслідування: Чи було життя на Червоній планеті? А може, ми станемо саме тим життям? 🔹 Чи реальна загроза ядерної зброї на орбіті? Розбираємо погрози Росії. 🔹 Науковець Анатолій Відьмаченко розкриває секрети вирощування врожаю на сусідній планеті. 🔹 А шеф-кухар Євген Клопотенко приготував з них неземні страви, які ви легко повторите. 🔹 Де в Україні можна побачити «марсіанські дюни»? Зібрали путівник марсіанських місць нашої країни! 🔹 А ще поговорили з українцем, який очолює Марсіанську дослідницьку станцію у пустелі. 🚀 Передзамовити журнал за спеціальною ціною можна за посиланням. Відправка на початку серпня.

❗️Головні астрономічні події липня 🔹3 липня (ранок) — старий Місяць (Ф=0,10) проходить приблизно у 5° від Юпітера (-2,0 зор. вел.) та у 9° від розсіянного зоряного скупчення Гіади. 🔹15 липня (ранок) — Марс (+1,0 зор. вел.) у сполученні із Ураном (+5,8 зор. вел.). Відстань між небесними світилами складатиме близько 0,7°. 🔹17 липня (вечір) — зростаючий Місяць (Ф=0,85) у сполученні із Антаресом (+1,1 зор. вел.). 🔹24 липня (вечір) — спадаючий Місяць (Ф=0,85) у сполученні із Сатурном (+0,8 зор. вел.). Відстань між небесними світилами становитиме близько 0,3°. 🔹29 липня (вечір-ніч) — старий Місяць (Ф=0,30) проходить приблизно у 1° на південь від розсіяного зоряного скупчення М45 «Плеяди» (+1,2 зор, вел.). 🔹30/31 липня — максимум активності метеорного потоку Південні дельта-Аквариди. Цьогоріч IMO прогнозує настання фонового традиційного максимуму 31 липня о 04:10. Очікуване зенітне годинне число метеорів дорівнює 25. Старий Місяць не завадить спостереженням.

❗️Прямо зараз над заходом нашої країни видно яскраві сріблясті хмари! Нижче — світлина, зроблена власноруч декілька хвилин тому в Івано-Франківську.

🔥 Унікальне відео (сповільнене): метеор з‘являється та спалахує на фоні Місяця! В кадрі — неосвітлена прямим сонячним світлом частина нашої супутниці. Це явище, яке називається попелястим світлом. Спостерігається неозброєним оком незадовго до і незабаром після молодика. Автор відео: @dfuji1

❗️Вчора ввечері в небі над Україною були зафіксовані перші в цьому сезоні видимості сріблясті хмари! Невелике поле доволі яскравих хмар низько над горизонтом помітили спостерігачі з Харкова та Києва. 💬 Шукати сріблясті хмари слід над північною частиною горизонту через 1-2 години після заходу або перед світанком, коли Сонце знаходиться в 6-12 градусах нижче лінії горизонту. Якщо ви бачите синьо-білі «вусики», що розкинулися по небу, ви, швидше за все, помітили сріблясті хмари. 📷 1 – Київ, Maxym Kudymets 2 - Київ, TIGRAN 3 - Харків, Павло Пахоменко 4 - Київ, Михайло Лашко

🔥​ Сьогодні рано вранці на Сонці в групі плям №3697, що зараз вже знаходиться біля західного лімба, стався потужний спалах класу M9.8. Він запустив у міжпланетний простір повний гало-викид корональної маси, неспрямований у бік нашої планети (але він може її зачепити). Зазвичай, подібні викиди такої направленості призводять до слабких геомагнітних бур, тому не варто надто сподіватися на появу полярного сяйва в наших широтах у найближчі дні. Цей спалах також призвів до зростання рівня потоку протонів високих енергій, внаслідок цього зараз на Землі діє сильна радіаційна буря S3 — перша з березня 2012 року! Радіаційні бурі такого рівня можуть спричиняти збої в апаратурі космічних апаратів, призводити до отримання підвищеної дози радіації пасажирами та екіпажами реактивних літаків на високих широтах. Відео: SOHO/ESA/NASA

​❗️Починається сезон сріблястих хмар У мезосфері в північній півкулі Землі стартував процес утворення сріблястих хмар. Це підтверджується лідарними вимірами аерозолю над Норвегією та вимірами температури/вологості в цьому шарі атмосфери — показники вже досягли необхідних значень. У найближчі дні або тижні сріблясті хмари можуть стати доступними для візуальних спостережень з території України (на початку до ~49° північної широти)! Добірка світлин, що відображають усю красу цього явища: https://t.me/nebotoday/256 Сріблясті хмари — це найвищі хмари на Землі. Вони утворюються щороку на висоті 70-95 км (у мезосфері), коли літні клапті водяної пари піднімаються у верхню частину атмосфери Землі та кристалізуються навколо найдрібніших частинок метеорного пилу. Сріблясті хмари цікаві не лише самі по собі, як незвичайне явище природи, але ще й тому, що вони утворюються у такому шарі земної атмосфери, який мало вивчений. Літаки літають значно нижче, надувні балони так високо не піднімаються, а штучні супутники Землі переважно рухаються на значно більших висотах. Тому спостереження сріблястих хмар можуть принести важливі відомості про фізичні процеси у верхній атмосфері. Сезон їх спостережень у Північній півкулі зазвичай починається наприкінці травня, досягає піку у липні та закінчується у серпні. Сріблясті хмари спостерігаються найчастіше у смузі від 45° до 70° північної широти (поточний рекорд з їхньої видимості у низьких широтах — 34° пн. ш. 14 червня 2019 року, Джошуа-Трі, штат Каліфорнія). Шукати сріблясті хмари слід над північною частиною горизонту через 1-2 години після заходу або перед світанком, коли Сонце знаходиться в 6-12 градусах нижче лінії горизонту. Якщо ви бачите синьо-білі «вусики», що розкинулися по небу, ви, швидше за все, помітили сріблясті хмари. 🌃 Сріблясті хмари в небі над Лейденською обсерваторією в ніч 21/22 червня 2019 року. Автор світлини: Марко Лангбрук

🔥 Дуже яскравий метеор (суперболід) спостерігався вчора в небі над Португалією близько 23:46 за місцевим часом! Є поки що непідтвердженні повідомлення про випадіння фрагментів метеорита на півночі країни. Відео: Quick News Alerts (x.com)

Розпочався сезон вечірньої видимості Міжнародної космічної станції МКС є найяскравішим штучним супутником Землі (якщо не брати до уваги спалахи інших супутників). Космічну станцію, що повільно пливе по небу важко не помітити навіть на дуже засвіченому міському небі. Її блиск іноді може досягати майже −4-ї зоряної величини (як планета Венера). Станція рухається у напрямку із заходу на схід, а тривалість її прольоту через все небо становить приблизно 5 хвилин. Якщо у вас є телескоп, тоді ви можете спробувати зловити МКС у його полі зору. При збільшенні близько 40 крат ви зможете помітити «крила» — сонячні панелі станції — звичайно, при вдалому їх розташуванні відносно променю зору. Сезон вечірньої видимості триватиме майже до самого кінця поточного місяця. ✅ Для того, щоб розрахувати час та траєкторію її прольоту, перейдіть на сайт heavens-above.com. Виберіть своє місцезнаходження в панелі, розташованій у правому верхньому кутку, а потім на головній сторінці знайдіть «Супутники-МКС».

​🖼 Унікальна світлина: червоні стовпи полярного сяйва разом із молодим Місяцем, що хилиться до горизонту. Автор: Андрій Ніколенко; Місце, дата та час зйомки: окраїна Одеси (Куяльник), 10 травня 2024 року 23:29 по Києву; Параметри: Nikon D800 + Sigma 24-70/2.8 HSM @3.2, ISO-320, 5 sec.