ПРОТОКОЛ

⁠Гроші заблокували на картці за борги: права боржника, ліміти на витрати та порядок зняття арешту Блокування банківського рахунку для більшості людей стає повною несподіванкою. Учора карткою ще можна було розрахуватися в магазині або оплатити комунальні послуги, а сьогодні банк повідомляє, що доступ до коштів обмежений. Найчастіша причина – відкрите виконавче провадження. При цьому далеко не завжди людина розуміє, що саме стало підставою для арешту. Хтось згадує про старий кредит, хтось – про несплачений штраф, а дехто взагалі вперше дізнається про існування боргу вже після блокування рахунку. (Джерело : Судово-юридична газета) Після змін у законодавстві, які набули чинності минулого року, користуватися арештованими рахунками стало значно складніше. Тому важливо знати, хто саме накладає арешт, чи може банк самостійно його скасувати та які права має людина у такій ситуації. Чому можуть заблокувати банківський рахунок Сам по собі банк рахунки не блокує. Він лише виконує постанову державного або приватного виконавця, який відкрив виконавче провадження. Підставою для цього може бути рішення суду, судовий наказ, виконавчий напис нотаріуса або інший документ, який відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Договір про відмову від спадщини за компенсацію ВС визнав нікчемним - бо парламентом передбачена абсолютна заборона на обмеження правоздатності за допомогою правочину. (ВС КЦС №686/16418/22 від 29.04.2026 р.) Коли помер дід позивача, батько був спадкоємцем першої черги, але не встиг прийняти спадщину і помер. Діду на праві власності належав житловий будинок з надвірними будівлями. І позивач вважав, що він як спадкоємець першої черги після смерті батька в порядку правонаступництва мав право на успадкування частини житлового будинку діда. Він подав позов до тітки - рідної сестри батька. З метою переоформити весь будинок діда на себе вона запропонувала йому сплату частки в спадщині після смерті батька в сумі 20 000,00 дол. США, у зв’язку з чим було підписано договір про те, що позивач не буде претендувати на спадщину після смерті батька. Щоб на будинок не претендували мама та сестра позивача, відповідач запропонувала всім підписати письмовий договір, однак вказаних зобов’язань не дотрималась. Потім виявилось, що вона була спадкоємцем на будинок за заповітом. У підсумку, Позивач просив стягнути на його користь з тітки борг в розмірі 20 000,00 дол. США. Проте як і перша, так і апеляційна інстанція у позові йому відмовила - через неможливість правочином відмовитись від свого права на спадкування. Проте і касаційний суд не підтримав доводи позивача. ВС КЦС нагадав, що вже зауважував, наступне: - під змістом правочину (договору) розуміється сукупність умов. У статті 217 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності окремих частин правочину. Окремою частиною правочину в контексті статті 217 ЦК України є окрема частина змісту правочину (договору), тобто його умова. При цьому, недійсність окремої частини договору не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо буде встановлено, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умов, які визнаються недійсними або є нікчемними. Слід враховувати, що при задоволенні позову про оспорювання окремих умов договору потрібно з’ясовувати, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умов, які визнаються недійсними (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року в справі № 334/7687/21); - за загальним правилом обсяг договірної відповідальності регулюється в ЦК нормами, які мають диспозитивний характер. Тобто, сторони при укладанні конкретного виду договору можуть регулювати їх самостійно. Проте свобода у визначенні обсягу договірної відповідальності не безмежна, оскільки законодавець встановлює межі саморегулювання, гарантуючи охорону інтересів окремих учасників цивільного обороту (зокрема, споживачів) за допомогою встановлення імперативної заборони (ex ante). Тому правочин, яким скасовується або обмежується відповідальність за умисне невиконання або неналежне виконання зобов’язання, є нікчемним. З урахуванням правил, закріплених в статті 217 ЦК, нікчемною буде лише та частина договору (його пункти), в якій передбачено про скасування або обмеження відповідальності. При цьому, це не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо буде встановлено, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умов про скасування або обмеження відповідальності за умисне порушення зобов’язання (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 337/5617/19). Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства (частина третя статті 12 ЦК України). Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

Апелювання до “позиції” ChatGPT у процесуальних заявах є виявом неповаги до суду. 📌 Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 925/200/22. І це цілком закономірно, адже відкриті нейромережі часто вигадують неіснуючі норми та судову практику. Проте використовувати АІ у правовій роботі все таки можна безпечно. Питання лише в тому, з якими інструментами працювати. Для підготовки до суду потрібні сервіси, що спираються на реальні судові рішення, а не на вигадки алгоритмів. 💡 Саме за цим принципом функціонує АІ Конструктор позову в LIGA360. Він аналізує опис справи, знаходить схожі постанови ВС, витягує доводи сторін і на основі цього формує проєкт позовної заяви – вже зі структурою та посиланнями на практику. Що у підсумку? Юрист отримує надійну й перевірену основу для процесуального документа, але при цьому повністю контролює весь процес. ❓А як ви готуєтесь до суду – досі витрачаєте години на рутину чи вже користуєтесь новим АІ Конструктором позову в LIGA360?

Близько 90% випадків мобілізації супроводжуються порушенням прав громадян, — омбудсман Дмитро Лубінець. За його словами, людей часто доставляють до ТЦК без належних правових підстав, а під час перевірок записи з бодікамер нерідко відсутні через різні пояснення. Також Лубінець закликав заборонити використання балаклав і приховування знаків розрізнення представниками ТЦК, щоб у разі можливих правопорушень можна було встановити конкретних осіб.

Друзі, у нашій традиційній рубриці «Ключове за тиждень» ми систематизували для вашої зручності найактуальніші публікації Верховного Суду, варті вашої уваги. Судові рішення: 🔹 ОП КЦС ВС: сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи 🔹 ОП КГС ВС: виявлення недоплати судового збору після ухвалення рішення по суті спору не є підставою для його подальшого стягнення, оскільки процесуальний обов'язок зі сплати судового збору в такому випадку вважається припиненим 🔹КГС ВС: відділення Антимонопольного комітету України можуть здійснювати свої повноваження за межами відповідного регіону за дорученням Голови Антимонопольного комітету України 🔹ККС ВС: неодноразове передання інформації про переміщення ЗСУ через чат-бот у месенджері «Telegram» оператору тематичної групи, публікації в якій свідчать про ворожий, пропагандистський і проросійський характер телеграм-каналу, кваліфікується за ч. 3 ст. 114-2 КК України 🔹КГС ВС: зміна предмета позову з витребування частки у статутному капіталі на витребування внесеного до нього майна не змінює корпоративного характеру спору, якщо підстави позову залишаються незмінними 🔹КАС ВС: спір про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства 🔹КГС ВС: якщо твір набуває статусу об’єкта, що не охороняється авторським правом, його правова охорона як об’єкта авторського права припиняється Огляди судової практики: 📌Огляд актуальної судової практики КАС ВС за травень 2026 року 📌Огляд судової практики ВС про обчислення строку досудового розслідування 📌Огляд судової практики ВС щодо витрат на професійну правничу допомогу в адміністративному судочинстві (січень 2018 року – травень 2026 року)

⁠Незаконне збагачення: проблеми доказування та межі кримінальної відповідальності Майже щодня ми отримуємо інформацію з різних джерел про викриття фактів незаконного збагачення як топ-посадовців, так і чиновників місцевого рівня. Водночас статистика щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за статтею 3685 Кримінального кодексу України (далі – КК) свідчить про те, що шлях від моменту виявлення ознак незаконного збагачення до ухвалення обвинувального вироку є складним і тривалим. Криміналізація незаконного збагачення мала спростити виявлення посадовців, чиї активи явно не відповідають їхнім офіційним доходам. Однак кількість ухвалених судових рішень не дає підстав стверджувати, що відповідна юридична конструкція в КК є ефективною. І саме її законодавчі недоліки можуть стати підґрунтям для критики та, відповідно, формування стратегії захисту – не задля того, щоб винним особам уникнути законної відповідальності, а з метою недопущення несправедливого засудження невинуватих осіб. Трохи історії Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була запроваджена в Україні на виконання Конвенції ООН проти корупції (далі – Конвенція). Основним мотивом для підписання Конвенції стало бажання держав подолати проблеми, породжувані корупцією, що здатна призвести до підриву демократичних цінностей і поставити під загрозу справедливість та верховенство права. Статтею 20 Конвенції передбачено вжиття країнами законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання умисного незаконного збагачення злочином. Але – що є дуже важливим – такі заходи мали відбуватися за умови дотримання конституції відповідної держави та основоположних принципів своєї правової системи. Конвенцію ратифікували більш ніж 190 держав світу. Водночас кримінальна відповідальність за незаконне збагачення запроваджена лише у понад 70 країн світу. Серед європейських країн вона існує лише в Литві, Молдові та Україні. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Верифікація походження та повноти доказів: як захистити принцип рівності сторін У кримінальному процесі рівність сторін починається не в залі суду, а на етапі ознайомлення з доказами. Однією з головних гарантій права на справедливий суд є принцип змагальності та рівності сторін, який передбачає реальну можливість сторін обвинувачення і захисту ознайомитися з доказами одна одної та надати свої заперечення. Однак сучасна судова практика свідчить про наявність проблеми: часто право на доступ до матеріалів реалізується лише формально. Надання копій документів або доступ до цифрових носіїв без можливості перевірити походження, повноту та процесуальну надійність доказів позбавляє захист реальної спроможності підготувати заперечення. А якщо сторона захисту позбавлена можливості перевірити походження або процесуальну допустимість доказів, право на захист втрачає практичний зміст, що суперечить стандартам справедливого суду, гарантованим Конвенцією з прав людини. (Джерело : Судово-юридична газета) Доктрина матеріальності доказів та обов’язок їх розкриття стороні захисту Однією з основних процесуальних гарантій права на справедливий суд є обов’язок сторони обвинувачення розкривати захисту всі матеріали, які можуть мати значення для правильного вирішення кримінального провадження. У практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Rowe and Davis v. the United Kingdom, сформовано доктрину «матеріальності» доказів, відповідно до якої прокурор повинен надати стороні захисту доступ не лише до доказів, що підтверджують обвинувачення, а й до матеріалів, які можуть виправдовувати особу, пом’якшувати її відповідальність або ставити під сумнів достовірність доказової бази обвинувачення. При цьому поняття «матеріальних доказів» тлумачиться широко й охоплює будь-які відомості, що потенційно можуть вплинути на оцінку обставин справи чи процесуальну позицію сторони захисту. Водночас право на доступ до матеріалів кримінального провадження не є абсолютним. ЄСПЛ визнає, що в окремих випадках держава може обмежити розкриття певної інформації, якщо це обумовлено необхідністю захисту національної безпеки, забезпечення безпеки свідків, збереження конфіденційності оперативних методів або інших суспільно значущих інтересів. Однак такі обмеження допускаються лише за умови їх суворої необхідності, пропорційності поставленій меті та наявності ефективних процесуальних гарантій, які компенсують стороні захисту неможливість безпосереднього ознайомлення з відповідними матеріалами. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Як штучний інтелект змінює роботу юридичних фірм У міжнародній юридичній практиці ШІ вже економить юристам 240 годин на рік. Водночас необачне використання може призвести до штрафу в $5000 за одне вигадане судове рішення. Як українські фірми, зокрема ILG, балансують між новими можливостями та ризиками, про які мовчать розробники? І чому посилання на ШІ у Верховному Суді може обернутися звинуваченням у неповазі до суду — далі в матеріалі. У червні 2026 року увагу юридичної спільноти привернув кейс британського сервісу Garfield AI — ШІ-платформи для підготовки юридичних документів. Чат-бот допоміг фрилансерці стягнути борг у розмірі 7 000 фунтів стерлінгів у суді. Втім, навіть у цьому випадку без кваліфікованого юриста не обійшлося: підготовлені ШІ процесуальні документи перевіряв і використовував у судовому засіданні баристер Домінік Лі, який прямо зазначив, що документи були «більш ніж достатніми» саме з огляду на їхню відповідність процесуальним вимогам. На мій погляд, саме так і виглядатиме найближче майбутнє юридичної професії: ШІ бере на себе технічну підготовку документів, тоді як юрист здійснює фахову перевірку, несе професійну відповідальність і представляє інтереси клієнта в суді. Для мене, як юриста-практика, ШІ став звичайним робочим інструментом. Питання вже не в тому, чи використовувати його, а як робити це максимально ефективно, але без шкоди для якості юридичної роботи. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Марина Ставнійчук: Україні життєво необхідна повноцінна, сучасна система військової юстиції Розмова про війну, виживання держави, захист людей та нову Конституцію «Ми перебуваємо у кульмінації цієї війни». Це твердження доводиться чути в останні місяці все частіше. Українці тримають фронт та тил, але не визнавати втоми і військових, і цивільних було б не правильно. Окрім новин про війну та її наслідків ЗМІ заполонили скандальні історії про порушення прав людини – і військових, і цивільних. Мобілізація із порушеннями, військові без ротації, ветерани, кинуті напризволяще, пацієнти без медичної допомоги, внутрішньо переміщені особи без уваги, постраждалі від обстрілів – без житла. Розмова точилася навколо того, чому система прав і свобод під час війни дає збої і як вона має працювати з настанням миру. Чи насправді ці проблеми системні, або ж це лише точкові баги, які «запалюють» соцмережі, але не несуть великої загрози? Чи не втрачаємо ми державу і хто та як має навести лад? Марина Ставнійчук обіймала посади: - члена та заступника голови Центральної виборчої комісії (1999-2007), - заступника глави Секретаріату президента – представника президента у Конституційному Суді та в ЦВК (2007-2010), - члена Європейської комісії за демократію через право (Венеційської комісії у 2009-2013), - заступника глави Адміністрації президента, керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації президента. Марино Іванівно, почнімо з Конституції. Ми нещодавно відсвяткували 30-ту річницю її прийняття, а тепер маємо 35 річницю ухвалення Декларації про державний суверенітет України. 30 років тому ніхто і уявлення не мав, що в Україні буде війна і якою вона буде. Інтернет, соцмережі, штучний інтелект… у нас змінилося все. А чи відповідає наш Основний закон викликам часу? Якщо ні, то що робити? Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Межі прокурорської дискреції у повторних клопотаннях про арешт майна та гарантії судового контролю Тема повторного звернення прокурора з клопотанням про арешт майна після скасування такого арешту слідчим суддею не є новою для юридичної спільноти. Попри неодноразове висвітлення цього питання у професійній спільноті, практика його застосування й надалі породжує низку дискусійних питань. Одне з них стало предметом мого професійного інтересу після того, як відповідна ситуація виникла у власній адвокатській практиці. Загальновідомим є те, що наділення учасників кримінального провадження процесуальними правами обумовлене необхідністю досягнення завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України. Тобто реалізація таких прав повинна відповідати їх функціональному призначенню та не суперечити меті, заради якої законодавець їх передбачив. Зокрема, й право прокурора на повторне звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна не може розглядатися як необмежена можливість повторного ініціювання питання, яке вже було предметом судового контролю, за відсутності нових обставин, що об’єктивно виправдовують таке звернення. Особливої актуальності зазначена проблематика набуває у зв’язку з переданням на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду справи № 757/31639/22, предметом якої є питання можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту майна. Передаючи зазначене провадження на розгляд об’єднаної палати, колегія суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду серед іншого звернула увагу, що ухвала про скасування арешту майна за своїми правовими наслідками є співмірною з ухвалою про накладення арешту, оскільки так само безпосередньо впливає на право особи на мирне володіння майном. Беручи до уваги сутнісний підхід до оцінки таких судових рішень, колегія висловила намір відступити від правового висновку, сформульованого об’єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18, та запропонувала визнати, що ухвали про скасування арешту майна або про відмову у його скасуванні також підлягають апеляційному оскарженню. Якщо практика повторного звернення прокурора з клопотаннями про арешт майна фактично доповниться можливістю апеляційного оскарження ухвал про скасування арешту, закономірно постає питання про межі реалізації процесуальних повноважень сторони обвинувачення та достатність гарантій захисту права власності. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Квадратні метри за рахунок сусідів: коли суд змусить повернути спільне майно, а коли — дозволить реконструкцію ( справа №761/38626/23) Власники квартир не можуть самостійно приєднувати до свого житла горища, підвали чи інші допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, навіть якщо після цього зміни були внесені до Державного реєстру речових прав. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №761/38626/23, залишивши без змін рішення судів попередніх інстанцій про скасування державної реєстрації квартири, площа якої була збільшена за рахунок спільного майна співвласників. (Джерело : Судово-юридична газета) До суду звернулося одне з київських ОСББ, яке заявило, що одна із власниць квартир фактично збільшила площу свого житла, приєднавши частину горища. За даними справи, квартира була придбана у 2001 році площею 50 кв. м. Пізніше після внесення змін до технічної документації її площа спочатку збільшилася до 93,8 кв. м, а згодом – до 159 кв. м. Підставою для зміни технічних характеристик стали нові технічні паспорти та довідки про показники нерухомості. Водночас ОСББ вказувало, що фактично розширення відбулося за рахунок горища, яке є допоміжним приміщенням будинку та належить усім співвласникам. Саме тому об’єднання просило скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру із новою площею. Видео: Захват подвала в многоквартирном доме Що встановили суди Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Строк давності як бар’єр для адвокатського запиту Механізм відповідальності за порушення права адвоката на інформацію часто не спрацьовує. Поки складають протокол і передають справу до суду, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення може сплинути. Що можна змінити? Механізм, що не спрацьовує Відповідно до статті 24 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адресати адвокатського запиту зобов’язані надати адвокату інформацію та копії документів не пізніше п’яти робочих днів із дня отримання запиту, крім інформації з обмеженим доступом. Якщо запит стосується значного обсягу інформації або потребує пошуку серед великої кількості даних, строк його розгляду може бути продовжено до двадцяти робочих днів. Причини такого продовження мають бути обґрунтовані, а адвоката необхідно письмово повідомити про нього не пізніше п’яти робочих днів із дня отримання запиту. Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне її надання, а також надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит утворюють склад адміністративного правопорушення за статтею 212-3 КУпАП. За це передбачено штраф для посадових осіб у розмірі від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Провадження у справі не підлягає зупиненню з підстави оскарження в іншому судовому провадженні нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах Провадження у справі не підлягає зупиненню з підстави оскарження в іншому судовому провадженні нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки суд наділений повноваженнями самостійно оцінити його відповідність актам вищої юридичної сили. Якщо під час розгляду спору суд дійде висновку, що нормативно-правовий акт не відповідає Конституції чи закону України, він зобов’язаний застосувати акт вищої юридичної сили незалежно від того, чи є такий нормативний акт предметом оскарження в іншій судовій справі. Сам факт розгляду іншої справи про законність нормативно-правового акта не свідчить про об’єктивну неможливість розгляду спору та не є самостійною підставою для зупинення провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України. Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними дії щодо застосування з 1 січня 2025 року обмежень розміру його пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», а також зобов’язати відповідача здійснювати виплату пенсії без застосування обмежень і понижуючих коефіцієнтів. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Під час апеляційного розгляду справи відповідач заявив клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі, предметом якої було оскарження положень зазначеної постанови. Суд апеляційної інстанції клопотання задовольнив і зупинив провадження у справі. КАС ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив справу для продовження розгляду. Верховний Суд зазначив, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України зупинення провадження допускається лише за наявності об’єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи. Водночас суд не вправі зупиняти провадження, якщо зібрані докази дозволяють встановити й оцінити всі обставини, необхідні для вирішення спору. Крім того, за змістом частин 1–3 ст. 7 КАС України суд зобов’язаний застосовувати акт вищої юридичної сили в разі невідповідності підзаконного нормативно-правового акта Конституції чи закону України. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Апеляційний суд скасував ухвалу місцевого суду, якою задоволено заяву прокурора про забезпечення позову до подачі позовної заяви   Оскільки таке судове рішення порушувало право співвласниці спірної земельної ділянки та фактично становило втручання у її право власності на майно, набуте у шлюбі з іноземцем, що є нехтуванням вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Колегія суддів переглянула ухвалу суду першої інстанції, якою задоволено заяву прокурора про забезпечення позову до подачі позовної заяви та накладено арешт на земельну ділянку, що знаходиться в одній із ОТГ неподалік Рівного, а також заборонено органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки, а державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Подружжя в апеляційних скаргах просило скасувати ухвалу місцевого суду та відмовити заявникові у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд дійшов висновку про їх задоволення, зважаючи на такі обставини справи. Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі у тексті — ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Мін’юст оновив форми кадрових документів: затверджено 42 примірні шаблони - наказ №1860/5 Ми вже повідомляли про проєкт наказу Мін’юсту «Про затвердження примірних форм та описів уніфікованих форм типових документів, що створюються під час діяльності юридичної особи», яким пропонувалось затвердити 42 примірні форми та описи уніфікованих форм типових документів, що створюються під час діяльності юридичної особи. І ось 09.07.2026 відповідний Наказ №1860/5 опубліковано на сайті Міністерства юстиції України. Затверджено такі примірні форми: - додаток 1. Статут юридичної особи - додаток 2. Положення про юридичну особу - додаток 3. Структура і штатна чисельность - додаток 4. Штатний розпис. - додаток 5. Положення про структурний підрозділ - додаток 6. Посадова інструкція - додаток 7. Робоча інструкція - додаток 8. Колективний договір - додаток 9. Інструкція з діловодства - додаток 10. Номенклатура справ - додаток 11. Наказ (розпорядження) з основної діяльності - додаток 12. Наказ (розпорядження) з основної діяльності двох юридичних осіб одного рівня - додаток 13. Наказ (розпорядження) з адміністративно-господарських питань - додаток 14. Витяг з наказу (розпорядження) - додаток 15. Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу - додаток 16. Наказ (розпорядження) про переведення (переміщення) працівника в межах однієї юридичної особи - додаток 17. Наказ (розпорядження) про звільнення з роботи - додаток 18. Наказ (розпорядження) про оголошення догани - додаток 19. Наказ (розпорядження) про атестацію кадрів - додаток 20. Наказ (розпорядження) про заохочення - додаток 21. Наказ (розпорядження) про встановлення доплат і надбавок - додаток 22. Наказ (розпорядження) про надання відпустки - додаток 23. Наказ (розпорядження) про відрядження - додаток 24. Протокол загальних зборів трудового колективу - додаток 25. Протокол засідання колегіального органу - додаток 26. Протокол засідання комісії - додаток 27. Протокол оперативної наради в керівника юридичної особи - додаток 28. Протокол засідання структурного підрозділу - додаток 29. Витяг з протоколу - додаток 30. Акт - додаток 31. Довідка службового характеру - додаток 32. Довідка біографічного характеру - додаток 33. Доповідна записка - додаток 34. Пояснювальна записка - додаток 35. Службова записка - додаток 36. Автобіографія - додаток 37. Характеристика - додаток 38. Подання - додаток 39. Заява громадянина - додаток 40. Заява працівника - додаток 41. Графік відпусток - додаток 42. Службовий лист Джерело : Кадровик Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Прокурор Павло Чемерис, який за кермом відмовився перевірятися на спʼяніння, зберіг посаду Прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області Павла Чемериса визнали внним у дисциплінарному проступку. Про це йдеться у рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 14 липня. Інцидент трапився 2 січня 2026 року близько 15 години в місті Буча на парковці супермаркету Novus. Згадайте новину: Повторно сів за кермо без прав і відмовився від огляду: суд призначив 10 років позбавлення права керування Патрульні поліцейські помітили, що Чемерис безпідставно припаркувався на місці для осіб з інвалідності. Водій начебто мав ознаки спʼяніння (запах алкоголю і порушення мовлення), але відмовився проходити драгер і їхати з поліцейськими до медзакладу. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

Суд пояснив, коли через неявку до ТЦК можуть позбавити права керування авто, — СЮГ. ТЦК може просити суд тимчасово обмежити право керування автомобілем лише після дотримання всіх передбачених законом процедур вручення повістки. Суд наголосив, що виклик до ТЦК має здійснюватися через повістку, а тимчасове обмеження права керування можливе лише за наявності всіх необхідних доказів виконання цієї процедури.

⁠Мобілізований ФОП можне не припиняти бізнес, не платити податки і не подавати звітність 1. Чи надає мобілізація податковий імунітет та від чого вона звільняє? 2. Які документи потрібно подати ФОПу до податкової після мобілізації? 3. Чи можливе ведення бізнесу під час служби? 4. Що робити із старими податковими боргами та переплатами? 5. Практичні рекомендації для мобілізованих ФОПів Коментар до ІПК ДПС від 15.06.2026 р. №3428/ІПК/99-00-24-03-03 Протягом усього воєнного часу та мобілізації ДПС неодноразово відповідала на запитання мобілізовних ФОПів щодо виконання ними податкових обов’язків. Писали про це неодноразово і ми. Але, судячи з кількості звернень, ці запитання залишаються актуальними для більшості ФОПів. Тому нагадуємо діючі правила. #### Чи надає мобілізація податковий імунітет та від чого вона звільняє? На весь період військової служби (починаючи з першого числа місяця призову і до останнього числа місяця демобілізації) ФОП отримує звільнення від виконання податкових обов’язків. Зокрема, ось на що може розраховувати під час війни перебуваючий у ЗСУ ФОП 2-ї групи (який звернувся до ДПС із запитом на коментовану ІПК): Податки і звіти Які пільги є у ФОП 2-ї групи Підстави Єдиний податок (ЄП) Не потрібно ні нараховувати, ні сплачувати авансові внески, які зазвичай платять до 20 числа кожного місяця п. 295.1 ст. 295, п. 25 підрозділу 10 розділу XX ПКУ Військовий збір (ВЗ) ФОП 2-ї групи є платником ВЗ у розмірі 10% від мінімального розміру зарплати (пп. 2 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), але на час служби цей обов’язок також «заморожується» п. 25 підрозділу 10 розділу XX ПКУ Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) ФОП повністю звільняється від нарахування та сплати ЄСВ, а також від подання звітності за себе (якщо не має найманих працівників) п. 9-2 розділу VIII Закону про ЄСВ Податкова звітність. Звіти по ЄП та ВЗ під час служби подавати не потрібно п. 25 підрозділу 10 розділу XX ПКУ > ### Звільнення щодо ЄП та ВЗ стосується як тих ФОПів, які мали найманих працівників, так і тих, хто працював самостійно. Тобто критерій наявності персоналу ролі не відіграє. > > Натомість звільнення від сплати ЄСВ «за себе» у мобілізованих ФОПів є тільки у випадку, якщо в них немає найманих працівників. Докладно про це тут. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН