UkrTeenScience🇺🇦

Весна от-от завершиться. Тож сьогодні поговоримо про фестивалі з усіх куточків світу, які так чи інакше пов’язані із цією чудовою порою року! Автор: @peerlessheri (Єлизавета Мосейчук) Дизайнер: @ASkayuoker (Єгор Мурза) Список джерел: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10

#дайджест новин за тиждень 🐉 «Наука є спільним зусиллям багатьох поколінь.» - Джон Бардін⚡️ Так вважав Джон Бардін - американський фізик, винахідник транзистора та єдиний у світі науковець, двічі удостоєний Нобелівської премії з фізики: у 1956 році та у 1972 році. Тож продовжуємо старатися! Сьогодні у нього День народження, а також у природодослідника Карла Ліннея, поета Джузеппе Паріні, дослідника Жуля Дюмон-Дюрвіля, математика і метеоролога Едварда Лоренца, ученого Василя Шуляра. Цього дня було випущено першу версію мови програмування Java, а також відкрилася 46 станція Київського метрополітену - «Червоний хутір». Рухливість після інсульту завдяки клітинам 🚶 Яким чином відпочивають морські котики 🦭 Чому знову підвищується рівень моря? 🌊 Візуалізація регулятора запальних захворювань 🤧 Пояснення Нереїди 🪐

Нобелівський лауреат Свенте Паабо, легендарний нейрохірург Генрі Марш та полярниці з Антарктики — в один день в центрі Львова! 😱🧠 Таке комбо буває раз на життя. 30 травня у Львівській політехніці відбудеться OL Science & Tech Fest 2026 — головний фестиваль науки й технологій року. Чому тобі точно треба там бути? 🧬 Свенте Паабо (Нобелівський лауреат!) розкаже, як у кожному з нас досі «живуть» неандертальці. 🧠 Генрі Марш (автор бестселерів «Історія про життя, смерть і хірургію мозку») розбере роботу нашого мозку по поличках. ⚡️ Ніколас Брейтвейт (топ-фізик із Британії) покаже магію плазми в реальному житті. ❄️ Українські дослідниці Антарктики розкриють таємниці полярних експедицій разом із модераторкою Софією Челяк. 🚀 Експо інновацій: покрутиш у руках українські стартапи та технологічні рішення, які вже змінюють світ. Тут про повний інтерактив: майстер-класи, наука на дотик та живе спілкування зі світовими топ-науковцями. 📅 Коли: 30 травня 📍 Де: Львів, головний корпус «Львівська політехніка» 🎟 Вхід: БЕЗОПЛАТНИЙ, але кількість місць обмежена! Реєструйся: https://www.tvory.net/ol-fest-2026

Привіт-привіт! З вами рубрика #генетикастаті. Сьогодні ми постараємось коротко описати причини, види та наслідки порушень гаметогенезу, які призводять до утворення анеуплоїдних гамет чи хромосомних перебудов. Як ви пам’ятаєте, наслідком мейозу є утворення гамет із гаплоїдним набором хромосом, тобто 23 у людини, а саме 22 аутосоми і одна статева. Але бувають і порушення як до самого мейозу, так і під час нього, через що каріотип порушується. Це можуть бути, як кількісні мутації, при яких змінюється кількість генетичного матеріалу (анеуплоїдії, делеції, дуплікації, незбалансовані транслокації та інсерції), так і структурні, при яких загальна кількість генетичного матеріалу не змінюється (збалансовані транслокації, інверсії). Так, якщо відбувається порушення сегрегації хромосом під час мейозу, то по утворених гаметах розійдеться неоднакова кількість генетичного матеріалу, що призводить до утворення анеуплоїдних гамет, тобто буде неправильний набір хромосом. Якщо розглядати якусь окрему пару хромосом, то є два варіанти, де може відбутись ця подія. Якщо це стається під час першого поділу, а при другому нема порушень, то у результаті половина гамет буде мати зайву хромосому, а в іншої половини– буде відсутня. Якщо порушення стається під час другого поділу, то дві гамети матимуть гаплоїдний набір хромосом, одна – із надлишковою хромосомою, а ще одна – буде відсутня. Відповідно, якщо запліднення відбудеться за участі анеуплоїдної гамети, то зигота теж буде анеуплоїдна. У більшості випадків вони гинуть на ранніх стадіях вагітності. Однак деякі варіанти є життєздатними, наприклад синдром Дауна (трисоміяза 21 хромосомою) чи колись давно згадані синдром Клайнфельтера (одна чи кілька надлишкових Х-хромосом у чоловіків), синдром Джейкобса (двіY-хромосоми у чоловіків) чи синдром Тернера (моносомія за Х-хромосомою у жінки). Якщо ж порушення зачіпає структуру хромосоми, то говорять про хромосомні перебудови. Це можуть бути дуплікації (дублювання якоїсь ділянки хромосоми), делеція (втрата ділянки хромосоми), транслокація (перенесення плеча однієї хромосоми до іншої) тощо. Вони виникають, як правило, через порушення репараційних процесів та/або реплікації. Наприклад, транслокація чи інсерція може статись внаслідок порушення негомологічної рекомбінації – різновиду репараційного процесу, коли відбувається суттєве пошкодження ділянки ланцюга ДНК і для відновлення як матриця може використовуватись інша хромосома, зокрема не гомологічна. Якщо транслокація збалансована (загальна кількість генетичного матеріалу не змінилась), то часто носій може про це не знати аж поки не вирішить завести дитину і не стикнеться із непліддям. При дуплікаціях часто причиною є те, що ДНК-полімераза з різних причин проходить кілька разів підряд по матричній нитці ДНК, чим створює копію фрагмента. І як приклад, може бути хорея Гантінгтона чи синдром Мартіна-Белла. Також при порушенні кросинговеру при профазі 1 можуть відбутись інверсії, при яких частина хромосоми перевертається, або делеції, при яких частина хромосоми втрачається. Як ви могли помітити, то часто структурні порушення стаються під час інтерфази, до вступу клітини у мейоз, а анеуплоїдії – під час мейотичних процесів. У наступному дописі ми розкажемо, чому не лише кількість хромосом, а й їхнє походження має значення. А поки бажаємо гарного дня! Автор @euchromatin Дизайнер @ukaralius Джерело:

Як морські котики відпочивають після полювання Дослідники виявили, що через кілька годин після повернення на сушу у морських котиків значно почастішало серцебиття, що потенційно допомагає їм відновитися після навантаження, спричиненого тривалими пошуками їжі в морі. Дайвінг створює значне фізичне навантаження для морських ссавців. Під час тривалих занурень тварини можуть переходити на безкисневий метаболізм у частинах тіла поза серцем і мозком, що призводить до накопичення молочної кислоти . Хоча у багатьох видів таких ссавців бульбашки азоту все ще можуть накопичуватися в їхньому кровотоці. Вчені давно вважали, що ці тварини переважно відновлюються під час відпочинку або плавання поблизу поверхні океану. Вчені використовували частоту серцевих скорочень як показник використання кисню та витрат енергії. Команда дослідила моделі частоти серцевих скорочень протягом повних циклів у морі та на суші у двох близькоспоріднених видів морських котиків: капського та австралійського. Перші полюють переважно у відкритих водах, а другі — проводять більше часу, годуючись на морському дні. Записи показали, що повний цикл переходу з моря на сушу тривав у капських морських котиків в середньому 5,5 днів, а в австралійських — 3,8 днів. Ці дані свідчать про те, що морські котики все ще погашають кисневий борг, що накопичився під час інтенсивного пірнання та полювання. Одне з можливих пояснень полягає в тому, що підвищений пульс допомагає виводити молочну кислоту з організму, одночасно відновлюючи запаси кисню, які не могли повністю відновитися в океані. Детальніше

Чи справді ми живемо в епоху наукового застою, попри рекордну кількість учених і технологій? Або ж наука рухається саме так, як завжди, змушуючи нас знову й знову помилятися у власних очікуваннях щодо прогресу? Автор: @fragilevista (Єва Бутовська) Дизайнер @dianarwxx (Діана Колпак) Джерело

Стовбурові клітини повертають рухливість після інсульту Згідно з новим дослідженням, проведеним вченими з Цюрихського університету та Університету Південної Каліфорнії, лікування стовбуровими клітинами допомогло мишам відновитися після інсультів, відновлюючи пошкоджені мозкові зв'язки, кровоносні судини та покращуючи рухливість. Такі результати свідчать, що одного разу майбутні методи лікування зможуть відновити пошкодження, нанесені інсультом, які наразі вважаються постійними. Інсульт залишається однією з провідних причин тривалої інвалідності у світі. Коли кровотік до частини мозку припиняється, клітини, що не отримують кисню, гинуть протягом кількох хвилин. У проведеному дослідженні дослідники використовували нейронні клітини-попередники, клітини на ранніх стадіях, здатні розвиватися в різні типи тканин мозку. Клітини були створені з індукованих плюрипотентних стовбурових клітин, які є дорослими людськими клітинами, перепрограмованими у стан, подібний до стовбурових клітин. Команда вчених пересадила ці клітини в мозок мишей через тиждень після інсульту. Очікування кількох днів дозволило умовам стабілізуватися достатньо, щоб пересаджені клітини могли прижитися. Протягом п'яти тижнів трансплантовані клітини вижили, поширилися по сусідній тканині мозку та дозріли здебільшого у функціонуючі нейрони. Багато з них стали ГАМКергічними нейронами, спеціалізованими гальмівними клітинами мозку, які допомагають регулювати нейронну активність і сильно виснажуються після інсульту. Ці клітини необхідні для балансування сигналів мозку, запобігання надмірному збудженню та координації рухів. Окрім цього, у цих мишей значно розвинулося більше кровоносних судин поблизу місця інсульту, що покращило кровообіг у пошкоджених тканинах. Лікування також зменшило запальну активність і зміцнило гематоенцефалічний бар'єр. Детальніше

Понад 48 000 видів під загрозою зникнення: світ втрачає дику природу швидше, ніж вона встигає відновлюватися За даними звіту Всесвітнього фонду природи WWF "Жива планета", з 1970 року середній розмір популяцій диких тварин скоротився на вражаючі 73%. Станом на початок 2026 року офіційно визнано більше 48 600 видів такими, що перебувають під загрозою зникнення – це 28% від усіх, що пройшли наукову оцінку. Іншими словами, кожен четвертий досліджений вид на Землі може зникнути назавжди. Ситуація в Україні Україна вже втратила низку унікальних мешканців за останнє століття. Ми більше не побачимо в нашій природі: · Кажана-довгокрилаєвропейського, який востаннє спостерігався на Закарпатті у 1993 році; · Тюленя монаха востаннє бачили біля берегів Кримського півострова на початку 1970-х років; · Стерв’ятник –останнє гніздування спостерігалося в горах Крим у у 1958 році; · Орел степовий –останнє гніздування спостерігалося в заповіднику Асканія-Нова у 1980 році; · Осетер атлантичний або європейський та осетер шип – востаннє в уловах траплялися до 1960-х років; · Рибець малий не трапляється у кримських гірських річках з 1975 року. Наразі понад 160 видів в Україні мають статус "зникаючих" у списках Червоної книги України. Вперше у оновленому Червоному списку МСОП воєнні дії в Україні були офіційно визнані фактором, який впливає на ризик зникнення видів. Так, у цей список потрапили ховрах малий (Spermophilus pygmaeus) та ховрах крапчастий (Spermophilus suslicus) з категорією “У критичній небезпеці”, тушканчик великий (Alactaga major) – категорія “Вразливий”, сліпак подільський (Spalax zemni) – категорія “Зникаючий”, сліпак піщаний (Spalaxarenarius)– категорія “Зникаючий”, та мишівка Нордмана (Sicista loriger) – категорія “У критичній небезпеці”. Джерело

#дайджест новин за тиждень ☔️ «Розум не може мислити ясно, коли душа стривожена.» - Марія Ґаетана Аньєзі 📖 Марія Ґаетана Аньєзі - італійська вчена, математик та філософ, що сьогодні відзначає іменини. Також Дні народження святкують хімік та аптекар Луї Ніколя Воклен, поет, перекладач та вчений Фрідріх Рюккерт, історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч Микола Костомаров, фізик і винахідник Девід Едвард Г'юз, етнограф і фольклорист Микола Колцуняк, поетеса, письменниця та феміністка Адрієнн Річ. Також цього дня у США відбулася перша церемонія вручення «Оскарів», а японка Табеї Дзюнко стала першою жінкою, яка скорила Еверест! Глутатіон - ключовий фактор у правильному згортанні білка 🍳 Новий метод біовізуалізації 👀 Перша детальна карта запаху 👃 Таємниці морського снігу ❄️ Новий тайський динозавр 🇹🇭

У цю весняну суботу українці відзначають День науки - свято усіх громадян, так чи інакше пов'язаних з наукою… Але якщо ми скажемо, що вона є скрізь? Сьогодні поговоримо трохи про те, чому кожна наша дія - це маленьке відкриття, а ми самі є науковцями власного життя! Автор @peerlessheri(Єлизавета Мосейчук) Дизайнер @Larysa_Zherebtsova (Лариса Жеребцова) Джерела: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Допис присвячено влаштуванню внутрішнього світу людини та факторам, що впливають на її поведінку. Ми розглянемо свідомість і мислення, роль емоцій у прийнятті рішень, вплив підсвідомих процесів, а також значення життєвого досвіду та соціальних ролей у формуванні особистості. Спробуємо пояснити, як розуміння підсвідомих процесів допомагає краще пізнати себе та досягти внутрішньої гармонії. Автор Аліса Давиденко Дизайнер Михайло Харченко

Новий метод біовізуалізації для відстеження шляху ліків до мозку Вчені з Массачусетського технологічного інституту виявили ефект, який може призвести до появи нового виду технології біовізуалізації з вищою швидкістю та високою роздільною здатністю. За певних умов невпорядкований промінь лазерного світла може реорганізуватися у вузький, різко сфокусований промінь. Власне, використовуючи цей ефект, команда вчених отримала 3D-зображення гематоенцефалічного бар'єру людини приблизно у 25 разів швидше, ніж інші сучасні методи, зберігаючи при цьому подібну якість зображення. Метод також дозволяє вченим спостерігати за тим, як окремі клітини приймають ліки в режимі реального часу. Ця можливість може допомогти дослідникам визначити, чи успішно лікування нейродегенеративних захворювань, такої як хвороба Альцгеймера, досягає мозку. Гематоенцефалічний бар'єр — щільний шар клітин, що захищає мозок від шкідливих речовин, а також блокує багато ліків. Вчені часто хочуть відстежувати, як ліки переміщуються крізь цей бар'єр і чи досягають вони своїх цілей у тканинах мозку. За допомогою звичайних оптичних методів вони зазвичай фіксують один 2D-зріз за раз і повторюють процес кілька разів, щоб створити повне зображення. Цей новий метод не вимагає наявності флуоресцентної мітки в клітинах. Вперше можна візуалізувати залежне від часу надходження препаратів у мозок і навіть визначити швидкість, з якою певні типи клітин засвоюють препарат. Детальніше

Чому кава здається гіркою? Вчені з Університету Північної Кароліни в Чапел-Гіллі Браян Рот та Юджун Кім, описали як саме смакові рецептори на нашому язику реагують на гіркі компоненти кави. Стаття дослідників опублікована в журналі Nature Structure & Molecular Biology і присвячена рецептору TAS2R43 — одному з 26 різних рецепторів гіркого смаку в людському організмі. Вчені зафіксували, якTAS2R43 зв’язується з гіркими компонентами кави — зокрема з кофеїном імозамбіозидом — і порівняли ці реакції з реакціями інших рецепторів. Отримане уявлення промолекулярний механізм дає наукову основу для подальшої розробки сполук, якінавмисно змінюватимуть відчуття гіркоти в ліках або харчах. Джерело

Речовина, яка колись дарувала красу, лікувала від хвороб і водночас ставала причиною загибелі монархів. Яким чином миш'як пройшов шлях від універсального засобу лікування до символу глобальної екологічної небезпеки? Ми зазвичай сприймаємо миш'як як детективний інструмент зі сторінок романів Агати Крісті. Однак його справжня історія набагато глибша й складніша: це хроніка людських прорахунків, наукових відкриттів і нескінченної боротьби за виживання Автор @pespatrontop (Софія Панчишин) Дизайнер @ske1f (Денис Невесенко) Джерело

Глутатіон — ключовий фактор у правильному згортанні білка Вчені з Університету Рокфеллера досліджували прихований вплив глутатіону всередині клітин. Їхня робота показала, як він транспортується туди, де він потрібен, як він допомагає регулювати рівень заліза та як його делікатний баланс у мітохондріях — енергетичних центрах клітини — може означати різницю між нормальним функціонуванням та поширенням раку. Глутатіон — це антиоксидант, який нейтралізує шкідливі молекули, відновлює пошкодження та допомагає підтримувати безперебійну роботу життєво важливих систем. Також було досліджено, що глутатіон необхідний для підтримки належного функціонування ендоплазматичного ретикулуму, який виробляє білки. Вчені визначили, що глутатіор діє як коректор, допомагаючи забезпечити правильне згортання білків, що утворюються в ендоплазматичному ретикулумі. Попередні дослідження показують, що навіть невеликі порушення рівня глутатіону в мітохондріях можуть спричинити поширену клітинну недостатність. Ендоплазматичний ретикулум підтримує свій окислений стан, імпортуючи окислений глутатіон (GSSG) з цитозолю та експортуючи відновлену форму (GSH). Підтримка високого співвідношення GSSG до GSH є критично важливою. До цієї роботи було відомо, що ендоплазматичний ретикулум повинен залишатися окисленим для правильного згортання білків, але механізм, відповідальний за підтримку цього балансу був невідомий до цього дослідження. Таким чином, правильне співвідношення глутатіону є важливим для етапу коректури у згортанні білка. Детальніше

#дайджест новин за тиждень 🚌 «Ми бачимо речі не такими, якими вони є, а такими, якими є ми.» - Говард Картер 🪨 9 травня народився Говард Картер - англійський археолог, що знайшов гробницюТутанхамона у 1922 році. Також Дні народження сьогодні у композитора, одного з основоположників жанру опери Клаудіо Монтеверді, поетеси Галини Посвятовської, фольклориста, етнографа, літературознавця, видавця, академіка Української академії наук Володимира Гнатюка, дипломата Амано Юкія. Наші вітання! Також сьогодні колись відбувся перший політ гідроплана С-10 «Гідро» Ігоря Сікорського, а в Ужгороді було засноване українське товариство «Просвіта»! Надруковані штучні нейрони 🧬 Вітамін D2 проти D3 🤺 Більше води, ніж думали? 💦 Метал, що майже не існував 😮 Сміття і сонячні плями 🚮

Вітамін D2 проти D3 Дослідження, яке проведене дослідниками з Університету Суррея, Центру Джона Іннеса та Інституту біологічних наук Квадрам, розкриває питання про поширений вибір у харчових добавках: вітамін D2 проти вітаміну D3. Отримані висновки свідчать про те, що ці дві форми можуть бути невзаємозамінними, а в деяких випадках одна може навіть працювати проти іншої. Вітамін D широко використовується для підтримки здоров'я кісток та імунної функції, особливо в пору року, коли сонячне світло обмежене. Але не всі добавки вітаміну діють однаково. Вітамін D3 природним чином виробляється в шкірі після перебування на сонці, а також міститься в таких продуктах, як жирна риба та яєчні жовтки. Вітамін D2 зазвичай надходить з рослинних джерел, таких як гриби, що піддаються впливу ультрафіолетового світла, і вже давно вважається придатною альтернативою. Результати цього дослідження продемонстрували, що прийом вітаміну D2 може знизити рівень вітаміну D3 в організмі. Дослідники переглянули дані рандомізованих контрольованих досліджень і виявили, що люди, які приймають добавки D2, часто мали знижений рівень D3, у деяких випадках опускаючись нижче рівня, що спостерігається у людей, які взагалі не приймають добавки. Окрім цього, вітамін D3, але не D2, допомагає активувати сигналізацію інтерферону I типу, ключового раннього захисту від вірусів та бактерій. Детальніше

Рак — це непросто хвороба, а давня еволюційна драма, що розгортається всередині нашого тіла. Це історія про клітини, які виходять з-під контролю, порушують правила співіснування і починають «грати за себе». Текст пояснює, як виникають такі клітини-зрадники, як їм вдається обходити захисні механізми організму та чому цей процес супроводжує життя від появи багатоклітинності. Це погляд на рак як на конфлікт між кооперацією і егоїзмом — і спроба зрозуміти, як цей баланс можна відновити. Автор @nataliaree (Шкіра Наталія) Дизайнер @cerulean_sun (Мурга Каріна)

Надруковані штучні нейрони Інженери з Північно-Західного Університету розробили друковані штучні нейрони, які виходять за рамки простої імітації та можуть безпосередньо взаємодіяти зі справжніми клітинами мозку. Вчені використовували м'які матеріали, що придатні для друку. Вони створили спеціалізовані електронні чорнила, виготовлені з нанорозмірних частинок дисульфіду молібдену, який функціонує як напівпровідник, та графену, що діє як провідник. Ці чорнила були нанесені на гнучкі полімерні поверхні за допомогою методу, відомого як аерозольний струменевий друк. Мозок працює зовсім інакше. Він складається з багатьох типів нейронів, кожен зі спеціалізованими функціями, організованих у м’які тривимірні мережі. Ці мережі постійно адаптуються, формуючи нові зв’язки та змінюючи існуючі в міру навчання. У лабораторних випробуваннях з використанням зрізів тканини мозку миші штучні нейрони успішно стимулювали справжні нейрони, викликаючи вимірювані реакції. Відповідно це свідчить про новий рівень сумісності між електронними системами та біологічними нейронними мережами. Це дослідження є важливим кроком до створення електроніки, здатної взаємодіяти з нервовою системою. Така технологія може підтримувати інтерфейси «мозок-машина» та нейропротези, включаючи імплантати, призначені для відновлення слуху, зору чи руху. Детальніше