Elevatorist.com

✅Україна очікує на фінальне рішення Китаю щодо фітосанітарної відповідності нашого гороху. За словами заступника голови Держпродспоживслужби Вадима Чайковського, вердикт може бути озвучений вже найближчим часом. 🇨🇳Китай — це стратегічний і надзвичайно місткий ринок. Очікується, що перші поставки можуть розпочатися вже у 2026 році. Це шанс для бізнесу збільшити обсяги експорту, а для держави — отримати додаткові валютні надходження. Проте ситуація на ринку не є простою. Росія активно нарощує експансію в Китай (ріст поставок на 80% у 2025 році). Також з 1 березня 2026 року очікується повернення Канади на китайський ринок після скасування мит. Навіть відкриття Китаю може не спричинити «цінового ралі». Через великі обсяги пропозиції з боку РФ, премії на український горох поки не прогнозують. 🔸Поточні ціни: 11,5–12,3 тис. грн/т (СРТ-порт). 🔸Для порівняння: У 2024 році ціна сягала 14–14,5 тис. грн/т. Багато хто притримує врожай, відмовляючись продавати за поточними цінами після піків минулого сезону. Суттєвий розворот цін можливий лише за умови глобальних змін: наприклад, скасування Індією 30% мита або зниження воєнних ризиків у Чорному морі. Поки що рівень 11,5–12 тис. грн/т виглядає як усталена ринкова реальність.

🌽Із початку цього тижня в українських портах ціни на фуражну кукурудзу почали знижуватися, повідомляє ІА «АПК-Інформ». Зниження пояснюється тим, що більшість трейдерів уже сформували необхідні обсяги для експорту і наразі не мають гострої потреби у додаткових закупівлях. Водночас на ринку зросла пропозиція зерна з боку аграріїв, які прагнуть поповнити обігові кошти. Однак здебільшого йдеться про невеликі партії кукурудзи. Станом на 18 лютого ціни попиту на фуражну кукурудзу в портах Великої Одеси становлять 208–215 $/т CPT-порт, а в дунайських портах — 207–213 $/т CPT-порт. Це на 1–3 $/т нижче, ніж наприкінці минулого тижня.

🚉На е.Порталі «Укрзалізниці» запрацював новий сервіс оперативного інформування користувачів, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов. ✅Користувачів оперативно інформуватимуть про зміну статусів документів, події, пов’язані з перевезенням вантажів, а також актуальні новини та оголошення. Сповіщення надходитимуть через спеціальний розділ в особистому кабінеті е.Порталу, а також на електронну пошту. Налаштувати способи отримання сповіщень можна у розділі Профіль користувача, включно з підключенням повідомлень через Viber та Telegram.

У Локачинській громаді Волинської області розпочали екологічну оцінку для будівництва комплексу з виробництва кормових добавок. Проєкт передбачає будівництво виробничо-складських приміщень та силосів для зберігання зерна в межах існуючого підприємства. Планована потужність виробництва — 25 т кормових добавок на годину. В комплексі планують також впровадження енергоефективних технологій та заходів із захисту довкілля.

Агропереробка 2025: ситуативна реакція на кризу — чи початок глибокої трансформації галузі? 2025-й показав: український агросектор більше не грає лише в сировинний експорт. 📌 367,5 млрд грн податків — переробна промисловість стала №1 платником до бюджету 📌 €17 млн інвестицій у модернізацію млинів 📌 рекордна переробка ріпаку та сої 📌 дефіцит соняшнику — понад 10 млн т проти наявних потужностей 📌 старт експорту українського біометану до ЄС Елеватори заходять у комбікорми та птахівництво. Заводи переорієнтовуються із соняшнику на сою та ріпак. Бізнес інвестує не у зберігання, а в додану вартість. Розбираємо головні тренди переробної галузі у 2025 року в аналітичному матеріалі 👇

🇨🇳Із початком святкування китайського Нового року (з 17 лютого) Китай суттєво знизив активність на ринку закупівель. Це вже позначилося на динаміці українського експорту соняшникового шроту, повідомляє ASAP Agri. За словами Дарії Марченко (брокер Atria Brokers), Китай тимчасово перестав бути фактором, що підтримує ціни. Попит напередодні свят неочікувано ослаб, що суперечить типовій сезонній активізації. Падіння цін на соєвий шрот на біржі в Даляні обмежує потенціал зростання вартості соняшникового продукту. Наразі ціна стабільна — близько 280$/т (CIF Китай). Китай залишається нашим ключовим покупцем: у сезоні 2025/26 на нього припадає 62% всього експорту українського соняшникового шроту. Будь-які зміни в попиті Піднебесної миттєво відчуваються українськими експортерами.

⏫Україна наростила експорт біоетанолу до 111,2 тис. т за підсумками 2025 року! Це на 11,9% більше, ніж торік. За даними видання НафтоРинок, галузь демонструє чітку орієнтацію на західні ринки. 📊 96,2% продукції поїхало до країн ЄС. Головним покупцем залишається Литва (57,9% всього експорту). Решту обсягів прийняла Швейцарія. Найактивніше відвантажували товар у лютому, березні та квітні (перший квартал став рекордним — 39 тис. т). Після осіннього спаду наприкінці року намітилася тенденція до відновлення. У 2025 році поставки здійснювали 9 українських компаній. 🏆 Лідери та антирекорди: 🔹Перша Подільська Енергетична Компанія тримає першість із часткою 32,7%, хоча її показники дещо знизилися (-5,8%). 🔹Компанія «Вестнол» зросла на +682,2% (активний експорт почався лише наприкінці 2024-го). 🔹«Вітагро Біо Трейд» додав +70,3%. 🔹Найбільше падіння: Компанія «ЕТНЛ» скоротила обсяги на 44,6%.

🌾Минулого тижня у секторі продовольчої пшениці ціни суттєво не коригувалися. Через скорочення виробництва попит з боку борошномелів дещо знизився — лише окремі покупці продовжували активні закупівлі, повідомляє ІА «АПК-Інформ». Водночас ціни на фуражну пшеницю зросли на 100–200 грн/т. Цьому сприяли активний попит внутрішніх споживачів, активізація трейдерів та позитивна динаміка на експортному ринку. Поточні цінові діапазони: 🔸Пшениця 2 класу: 9,6–10,6 тис. грн/т СРТ. 🔸Фуражна пшениця: 8,8–10,1 тис. грн/т СРТ. Ситуація в портах: Ціни на обидва класи зросли на 1-3 $/т: 🚢 Продовольча: 212–219 $/т СРТ-порт. 🚢 Фуражна: 205–214 $/т СРТ-порт.

Дмитра Барінова обрали президентом Асоціації портів України «Укрпорт». Раніше Барінов обіймав посаду заступника голови АМПУ. Наприкінці лютого 2025 року він залишив цю посаду.

«Зміна моделі управління, зростання ролі приватного бізнесу, нові виклики безпеки та розширення міжнародної співпраці формують нову реальність. Вірю, що «Укрпорт» має стати сучасною, професійною та впливовою асоціацією — сервісом для своїх членів, консолідованим голосом галузі та надійним партнером держави й міжнародного портового співтовариства», — написав Барінов на своїй сторінці у Facebook.

‼️На автотрасі державного значення М-15 Одеса-Рені 18 лютого, з 05:00 тимчасово обмежать рух через погіршення погодних умов та насування активного циклону. Обмеження стосуються всіх видів вантажного транспорту, автобусів і мікроавтобусів (пасажирські перевезення) та діятимуть по всій протяжності траси.

На автошляху М-09 «Львів — Рава-Руська» розпочався ремонт шостого мосту. Це фінальний об'єкт у межах масштабного оновлення стратегічного маршруту до кордону з Польщею. Роботи проводить «Автомагістраль-Південь». Наразі на мосту влаштовують шпунтове огородження для монтажу фундаменту проміжної опори. 🛣 Траса М-09 — це основний коридор з Києва до Варшави та частина Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T). З початком повномасштабного вторгнення навантаження на дорогу зросло в рази, а стан покриття став критичним. 🔍 Проєкт фінансується за угодою з ЄБРР і включає: 🔸Розширення дороги за межами населених пунктів (додаткова смуга руху). 🔸Облаштування велодоріжок, тротуарів, шумозахисних екранів та нових зупинок. 🔸Повна заміна основи та три шари нового асфальтобетону. 🔸Реконструкція 6 мостів (4 з яких замінять на сучасні бетонні труби) та будівництво нової кільцевої розв’язки.

Ціни на кукурудзу, за даними Spike Brokers, просіли на $1-2 від піків середини тижня. У форматі тиждень до тижня суттєвих змін не зафіксовано — частина покупців лише коригує котирування вниз.

«Подальший напрямок визначатиметься конкурентністю української кукурудзи відносно США та темпами виходу на ринок південноамериканського врожаю. Аргентина на квітень-травень більш ніж на $15 дешевша за українську», — зазначили брокери.

У 2025 році Фонд держмайна на аукціонах не продав жодного державного об’єкта зі зберігання зерна. Не було покупців. Про це йдеться у відповіді Фонду на запит Elevatorist.com. Протягом 2025 року ФДМУ оголошував аукціони з продажу: 🔸єдиного майнового комплексу державного підприємства «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» із потужністю зберігання 48 тис. т; 🔸об’єкта незавершеного будівництва «Зернопереробний комплекс» із проєктною потужністю 2,2 тис. т. Станом на 16 лютого 2026 року ФДМУ включив до переліку малої приватизації шість державних підприємств комбінатів хлібопродуктів та чотири хлібні бази. Наразі триває підготовка до продажу, після чого аукціони мають оголосити в системі Прозорро.Продажі.

В Україні переробники продовжують підвищувати закупівельні ціни на сою. Головний драйвер — активний попит на соєвий шрот з боку ЄС, що виник через сезонне скорочення поставок з Аргентини. За даними АПК-Інформ, ціни попиту в портах (CPT) тримаються в межах 425–441 $/т. Основний вектор експорту — Туреччина, де українська продукція зараз успішно конкурує з американською. Аналітики зазначають, що загалом український ринок сої підтримується ситуацією на світовому, зокрема, активним нарощуванням імпорту Китаєм сої нового врожаю з Бразилії, а також подальшими закупівлями зі США. Водночас у Spike Brokers зазначають, ціни на: 🔸Сою ГМО CPT паритет Одеса (переробка) становлять 480 $/т з ПДВ (+8 $/т за тиждень); 🔸Сою ГМО CPT Одеса (експорт) — 440 $/т (+ 5 $/т).

«Ринок залишається збалансованим: фермери не поспішають із продажами, а переробники не демонструють агресивного покриття, попри зростання паритету», — зазначають експерти.

💰Кабмін розподілив кошти спеціального фонду державного бюджету на 2026 рік. Їх спрямують на програми підтримки українських виробників у межах політики «Зроблено в Україні» та гуманітарне розмінування. Передбачено фінансування таких програм: 🔸1,8 млрд грн — на часткову компенсацію (25%) вартості сільськогосподарської техніки та обладнання українського виробництва; 🔸1 млрд грн — на стимулювання розвитку індустріальних парків; 🔸653,1 млн грн — на підтримку реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями; 🔸1,2 млрд грн — на підтримку внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги через дві програми; 🔸700 млн грн для реалізації програми «Національний кешбек». 🔸475 млн грн — на часткову компенсацію бізнесу та комунальним підприємствам вартості української промислової техніки та обладнання. 🔸1 млрд грн — на програму «Гуманітарне розмінування». Загалом на програми «Зроблено в Україні» закладено близько 37 млрд грн.

На аукціоні в Одеській області вдруге не знайшлось бажаючих купити у ДПЗКУ кукурудзу, яка не відповідає державним стандартам. У партії кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року на 2,05 тис. тонн виявили шкідників, а також перевищення вмісту сміттєвої, зернової домішок. Колір та запах були не властиві здоровому зерну. Через невідповідність стандартам зерно не може використовуватись у продовольчих чи кормових цілях, і підходить лише для технічних цілей. Під час першого аукціону 6 січня стартову ціну партії знизили з 17,2 млн грн до 15,9 млн грн. Втім навіть зі зниженою ціною охочих взяти участь в аукціоні не знайшлося. Новий аукціон, запланований на 13 лютого, не відбувся.

«Укрзалізниця» змінює вартість низки робіт і сервісів філії «Термінальний оператор». Перелік послуг, які підпадають під коригування, охоплює: 🔹вантажно-розвантажувальні роботи щодо: тарно-штучних і великовагових вантажів; металу і металевих виробів; лісоматеріалів; насипних (навалочних) вантажів; зернових вантажів; 🔹перевантаження вантажів з вагонів ширини колії 1435 мм у вагони ширини колії 1520 мм і навпаки; 🔹розробка та коригування на прохання замовників креслень, схем, виконання розрахунків навантаження і кріплення вантажів; 🔹послуги з експедирування; 🔹послуги підіймальних механізмів, автомобільної техніки, навантажувачів тощо; 🔹складування вантажів, користування підвищеними коліями (естакадами), майданчиками, територією філії. Оновлені тарифи почнуть діяти з 23 лютого.

На Закарпатті птахівниче господарство провело модернізацію власного комбікормового цеху, інтегрувавши в технологічну лінію три нові конусні силоси американського бренду Sukup. Завдяки зусиллям компанії «Зерновий Дім», яка виступила підрядником проєкту, підприємство отримало сучасні потужності для зберігання сировини загальним об’ємом 400 м³. Встановлення хоперних місткостей дозволить автоматизувати процес подачі зерна, забезпечити його належне зберігання та підвищити загальну ефективність виробництва кормів для птиці. В «Зерновому Домі» зазначили, що проєкт предбачав консультації, виготовлення, монтаж і введення обладнання в експлуатацію відповідно до вимог виробництва у стислі терміни.

Для українського бізнесу зараз одна з найактуальніших проблем – енергетична криза. Частина елеваторів вже почала встановлювати сонячні батареї, але про говорять, що результати і математику підбивати ще рано, тож ми вивчили закордонний досвід. Можливо щось можна перейняти і для вітчизняних зерносховищ. Читайте про: 🔸Сонячну плівку на елеваторі в Донауверті (Німеччина) 🔸Панелі на бетонному зерносховищі в Ульмі (Німеччина) 🔸Сонячну генерацію на зерносховищі в Цюриху (Швейцарія), та інше.

Чотирнадцять найбільших підприємств — членів Спілки «Борошномели України» — у 2025 році виробили 527,2 тис. т борошна. Це на 4% менше, ніж торік, повідомляє ІА «АПК-Інформ». Лідерами серед українських млинів залишаються: 🔸ТОВ «Вінницький КХП №2», 🔸ТОВ «Столичний млин» 🔸ТОВ «ДМК Дніпромлин».