Elevatorist.com

Січень видався непростим для ринку олійних. За даними ІА «АПК-Інформ», постійні атаки на портову інфраструктуру та дефіцит електроенергії суттєво сповільнили переробку соняшнику. 🔸Ринок олії та шроту: Через перебої у виробництві пропозиція та експортні поставки продуктів переробки скорочуються. 💰Динаміка цін: Минулого тижня закупівельні ціни на насіння соняшнику переважно знижувалися. 🌻Надлишок сировини: Аграрії активно везуть соняшник на заводи, що дозволило переробникам накопичити запаси й диктувати свої умови. 📊 Більшість заводів наразі декларують ціни в межах 28,8–29,2 тис. грн/т СРТ. За великі партії та високу олійність (вище базової) деякі компанії готові доплачувати — в окремих випадках ціна сягає 30–30,5 тис. грн/т СРТ. Окрім внутрішніх факторів, додалася корекція цін на експортному ринку соняшникової олії через зниження світового попиту.

‼️Не можна запускати елеватор різко в мороз, якщо обладнання певний час не працювало, говорить Директор з олійно-екстракційного виробництва та «Волочиського елеватора» групи VITAGRO Ілля Крохмальов.

«Якщо відразу включити — ривок може пошкодити ролики або стрічка просто лопне. Трапляються випадки, коли оператори не звернули увагу, запустили транспортер, він зробив один оберт — і стрічка пішла тріщинами», — каже спеціаліст.

Експерт додає, що це був не якийсь значний мороз: це не обов’язково -20. Така проблема може статися і в -5. Якщо на вулиці -10 — то це вже цілком ризиковано. Подробиці на цю тему читайте за посиланням.

Наприкінці січня ринок української кукурудзи продемонстрував стійке зростання. За даними S&P Global/Platts, вартість зернової досягла найвищої позначки з початку сезону. 📈 Станом на 30 січня аналітики оцінюють українську кукурудзу на базисі FOB POC у 222,50 $/т (із завантаженням наприкінці лютого — на початку березня). 🚀 Основним драйвером став активний імпортний попит, передусім з боку Туреччини, яка наразі є ключовим покупцем нашого збіжжя. Окрім високого попиту, на ціноутворення тиснуть логістичні труднощі в українських портах. Обмежена пропозиція «на місці» змушує покупців платити більше, щоб гарантувати поставки вчасно. Прогноз: Поки Туреччина зберігає високі темпи закупівель, а внутрішня логістика в Україні залишається напруженою, цінова підтримка кукурудзи зберігатиметься.

⁉️Чи можна використовувати оперативні силоси (хопери) не лише для накопичення, а й для «біологічного підсушування» зерна? Команда Департаменту зберігання агрохолдингу «Кернел» довела: так, це реально! 🔍 Фахівці вирішили використати природну енергію дихання зерна. Завдяки інтенсивному нагнітанню кисню мікрофлора активізується, виділяючи тепло. Це запускає процес термодифузії — волога з центру зернівки виходить на поверхню, звідки її набагато легше «забрати» в сушарці. Результатом дослідження стало зняття 2% вологості ще до подання у сушарку. Подробиці читайте у матеріалі.

🌻Louis Dreyfus Company (LDC) ввела в експлуатацію нову спеціалізовану лінію переробки високоолійного насіння на своєму агропромисловому комплексі Timbúes в Аргентині. Запуск нових потужностей дозволить підприємству переробляти ширший перелік олійних культур, зокрема канолу та соняшник, доповнюючи уже наявні потужності з переробки сої. Також нова лінія сприятиме оптимальнішому використанню потужностей протягом року, відповідно до сезонної доступності різних культур, зазначили в компанії.

Ізраїль розглядає можливість запровадження 50% імпортного мита на фуражну пшеницю з України та Росії. Ці зміни — частина нової масштабної торговельної угоди з США, яка набула чинності 1 січня 2026 року. Згідно з даними ASAP Agri, документ відкриває нові можливості для американських фермерів і створює бар'єри для традиційних постачальників: 🔹США отримують преференції: безмитний доступ агропродукції на ізраїльський ринок + державні субсидії на імпорт американської пшениці. 🔹Обмеження для Чорноморського регіону: обговорюється введення загороджувального мита у розмірі 50%. 🔹Старт: орієнтовно з 1 квітня 2026 року. Обмеження стосуються лише фуражної пшениці. Кукурудза та ячмінь, імовірно, залишаться під дією старих правил.

Пропозиція ріпаку на внутрішньому ринку, за даними Spike Brokers, стрімко скорочується. Більшість обсягів була реалізована ще восени та на початку зими, тож ринок офіційно переходить у фазу «міжсезонного затишшя».

«Переробники активно переорієнтовуються на соняшник, а більшість трейдерів фокусуються на експортних операціях або форвардних закупівлях під урожай 2026 року», — йдеться в повідомленні.

На кінець січня розрахункові залишки ріпаку в Україні становлять орієнтовно 600 тис. т, що є нетиповим для другої половини сезону.

Під час рейсу зі Стамбула до українського порту Південний 31 січня у балкера NOTA APP сталася аварія двигуна. Інцидент відбувся в акваторії Босфорської протоки — між Чорним та Егейським морем, що створювало ризик ускладнення судноплавства. За даними портової адміністрації, ситуацію вдалося взяти під контроль. Судно безпечно поставили на якір на рейді Ahırkapı. Фото з сайту gospodarkamorska.pl

Найбільше борошна в Україні за минулий рік виробив «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» — 107 тис. т. КХП належить компанії «Укрпромінвест-Агро». Загалом хлібокомбінат переробив понад 152 тис. т пшениці та гречки, а сумарний обсяг виробництва борошна, круп, висівок, комбікормової та паливної продукції сягнув понад 186 тис. т. За 12 місяців 2025 року Вінницький «КХП №2» експортував 18,97 тис. т продукції до країн Близького Сходу, Молдови, ЄС, Великої Британії та США.

💰Ціни на пшеницю на базисі CPT Одеса не змінюються третій тиждень поспіль на тлі помірної закупівельної активності трейдерів і переробників, повідомляє Spike Brokers. Продовольча пшениця з білком 11,5% торгується на рівні 210 $/т CPT, фуражна — 205 $/т CPT.

За 10 років роботи аграрного напрямку компанії Епіцентр, в нього інвестували близько $700 млн. Про це повідомила керівниця «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк.

«Орієнтовно 45% цих коштів були використані на розвиток елеваторних хабів, а 40% спрямовані на викуп корпоративних прав та формування земельного банку. Решта 15% пішла на придбання техніки: це комбайни, трактори, обладнання, зерновози, олієвози тощо», — зазначила Нікітюк.

За її словами, в майбутньому компанія планує переробляти все зерно, яке вирощує.

«Вже зараз маємо два млини, що переробляють пшеницю. Водночас ринок борошна в Україні, з одного боку, перебуває під значним впливом державного цінового регулювання, а з іншого — нестабільний. В результаті працювати з прибутком в цьому сегменті важко, тож ми шукаємо наступні рівні переробки, зі стабільною прибутковістю», — додала вона.

З початку 2025/26 МР Україна експортувала 18,71 млн т зернових та зернобобових культур. Зокрема, у січні на зовнішні ринки відвантажили 3,18 млн т зерна, з яких 2,66 млн т (83,6%) забезпечила кукурудза. Загалом з початку сезону, станом на 30 січня, експортовано: ✅ Пшениці — 8,45 млн т — на 2,29 млн т (–21,3%) менше, ніж торік; ✅Кукурудзи — 8,62 млн т — на 3,66 млн т (–29,8%) менше, ніж торік; ✅Ячменю — 1,32 млн т — на 729 тис. т (–35,3%) менше, ніж торік.

Напрям реалізації олії та шроту в компанії «ОптімусАгро Трейд» очолив Кирило Наломенко. 💰Фокусом роботи нового керівника стане розвиток продажів олії та шроту, розширення партнерської мережі та посилення позицій компанії на внутрішньому й міжнародному ринках.

Українським експортерам складно конкурувати з Росією на зернових ринках Африки. Російські державні компанії працюють за довгостроковими контрактами і можуть демпінгувати, заявив заступник генерального директора Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко. 💰Також проблемою цього ринку залишаються ризики розрахунків. У деяких країнах Африки оплата за поставлену продукцію може суттєво затримуватись або надходити після постачання товару, що значно підвищує фінансові ризики для експортерів.

«Мені здається, що правильною державницькою позицією був би розвиток спроможності Еспортно-кредитного агентства забезпечувати гарантії в експорті в африканські країни», — сказав Хоменко.

Разом із тим Хоменко визнав, що фінансових можливостей держави може бути недостатньо для повноцінного наповнення ЕКА. У такому разі, за його словами, доцільно залучати європейських партнерів, аргументуючи це тим, що перенаправлення української агропродукції з ЄС до Африки також відповідає інтересам європейського ринку.

✅Уряд розширив програму страхування від воєнних ризиків. Тепер бізнес може застрахувати не тільки стіни (приміщення), а й те, що всередині: верстати, інструменти та обладнання. Якщо техніка постраждає від обстрілів, держава допоможе з компенсацією. Зміни набирають чинності та поширюються на майно, пошкоджене або знищене з 1 січня 2026 року. Компенсація надаватиметься не лише за прямі влучання ракет чи артилерії, а й за ударні хвилі, падіння БПЛА та уламків, а також за опосередкований вплив зброї.

⬇️Посилення російських атак на портову, енергетичну та промислову інфраструктуру створює серйозні виклики для української економіки. За оцінками Національного банку України, через ці фактори надходження від експорту на початку року можуть бути на $1 млрд меншими, ніж прогнозувалося раніше. 📌За словами заступника голови НБУ Володимира Лепушинського, у IV кварталі 2025 року через обстріли експортери вже недоотримали близько $150 млн.

В селищі Летичів Хмельницької області вночі 30 січня сталася пожежа на зерносушарці, повідомили в Головному управлінні ДСНС у Хмельницькій області. Вогонь охопив площу близько 100 кв. м. Загиблих і травмованих немає. Причина пожежі наразі встановлюється.

🤝Українська делегація презентувала партнерам з ОАЕ концепцію агропродовольчого хабу. Це буде хайтек-платформа, де продукція не просто зберігатиметься, а й проходитиме переробку перед відправкою до країн Глобального Півдня. В результаті зустрічі підписано Лист про наміри та підтверджено взаємний інтерес.

Зараз елеватори конкурують не тільки між собою, але й з фермерами, які нарощують свої об’єкти зберігання. Про це на форумі GRAIN STORAGE FORUM 2026 розповів директор з розвитку компанії «Алмейда Груп» Артем Ремпен. За його словами, фермери вкладаються в складські приміщення, зерносушарки, автомобілі. Тому роль елеваторів змінюється.

🔺Через технічну колізію в ДАР у січні 2026 року аграрії отримували відмови у визнанні їх критично важливими. Система вимагала податкову декларацію за 2026 рік, термін подання якої ще не настав. Після втручання Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) профільне міністерство врегулювало питання: до 1 лютого підприємствам офіційно дозволили використовувати декларації за 2025 рік.