Elevatorist.com

Уряд Аргентини оголосив про скасування всіх експортних мит на олійні та шроти. Таким чином конкуренція серед експортерів посилюється: Україна, як і інші великі експортери (США, Бразилія), тепер змушена конкурувати з Аргентиною, яка виходить на ринок зі значно нижчими цінами, повідомляє ASAP Agri. Деякі китайські покупці вже відмовилися від закупівель українського соняшникового шроту. Ціни на нього знизилися до $278–280/т CIF для пелетованого і $270–275/т для непелетованого шроту.

Індикативна ціна пшениці третього класу в Україні зараз тримається на рівні 212–214 $/т CPT-порт. А контракти на жовтень вже укладаються за ціною 218–220 $/т CPT-порт, з потенційним зростанням до 223 $/т. Основна причина — скорочення запасів та наростаюча невизначеність щодо майбутнього врожаю — повідомляють аналітики департамента сільськогосподарського кооперативу ПУСК.

«Імпортери, передчуваючи потенційні проблеми з врожаєм 2026 року, можуть активніше закуповувати зерно. Тож в січні-березні ціни на пшеницю можуть суттєво зрости», — вважають аналітики.

В «АГРОТРЕЙД» зібрали майже 85% площ сої та 43% площ соняшнику. «Роботи тривають із випередженням графіку. Сприятлива суха погода дозволяє збирати врожай із базовими показниками вологості та мінімальними витратами на досушування, завдяки чому темпи жнив залишаються високими», — йдеться в повідомленні. В другому кластері на Сумщині майже завершено збирання сої, а на Харківщині активно йде кампанія зі збору соняшнику — там обмолочено 88% площ.

Словаччина та інші країни ЄС хочуть створити спеціальний фонд для захисту своїх фермерів від українського агроекспорту. Про це заявив міністр сільського господарства Словацької Республіки Ріхард Такач у Брюсселі в понеділок, пише Teraz.sk. За його словами, умови щодо збільшення квот на агропродовольчі товари з України відрізняються від попередніх обіцянок Єврокомісії: замість +25% для окремих товарів вони зростуть на 400–500%, що суттєво збільшить безмитні поставки на ринок ЄС. Такач також домовився з польським колегою-міністром про те, що всі країни, що межують з Україною, повинні діяти разом щодо підвищення квот на регіональні агротовари та створення нового фонду. Якщо у виробників продуктів харчування та фермерів з цих країн виникнуть проблеми, вони вважають, що слід запровадити механізм компенсації їхніх збитків.

«Контінентал Фармерз Груп» у наступному році планує інвестувати близько $60–70 млн у розвиток виробництва, трейдингу, інфраструктури, логістики та переробки, розповів генеральний директор агрохолдингу Георг фон Нолкен. Компанія також розглядає можливість будівництва власного експортного терміналу. «Зараз аналізуємо, чи це має бути будівництво з нуля, покупка існуючого об'єкту, або кооперація з кимось. Ми відкриті до будь-яких варіантів», — додав Георг фон Нолкен.

Урожай жита в Україні цього року суттєво менший, ніж обсяги внутрішнього споживання. За інформацією президента Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександра Тараненка, наявних запасів вистачить лише до початку 2026 року. Це означає, що вже на початку наступного року українським виробникам доведеться закуповувати житнє борошно або зерно за кордоном, зокрема в країнах Балтії чи Польщі. За словами Тараненка, це вплине на ціну хліба, але не призведе до його дефіциту. Така ситуація не нова для пекарів, адже подібна нестача вже траплялася навесні 2025 року. Однак цьогоріч проблема проявиться значно швидше через майже відсутні перехідні залишки та менший урожай.

Аграрії з прифронтових регіонів, таких як Харківщина та Запоріжжя, обирають стратегію диверсифікації. Вони не припиняють роботу вдома, але інвестують у відкриття нових майданчиків ближче до Центральної України. Це дозволяє їм розподілити ризики та забезпечити стабільність бізнесу в умовах постійних загроз, розповіла директорка департаменту середніх корпоративних клієнтів Райффайзен Банку Олександра Прохорчук.

«Деякі клієнти з Харківської області надають перевагу інвестиціям в інші регіони. Такої ж стратегії дотримуються і аграрії, які працюють між Запорожжям і Дніпром», — пояснює пані Прохорчук.

Взагалі ж за останні півтора року найбільше кредитів отримали аграрії з Західної та Центральної України, що працюють у відносно безпечних областях. Зросли не лише обсяги, а й кількість інвестиційних кредитів. Також у Райфі побачили приріст по Одеській області та Сумській областях. Більше про кредитування аграрного сектору банками читайте у матеріалі.

Уряд Угорщини хоче гарантій для своїх фермерів в рамках української торгівлі ЄС Ми переконані, що у пропозиції не передбачено жодних гарантій, які б могли захистити інтереси угорських фермерів від напливу українського імпорту. Уряд Будапешту відстоює цю позицію протягом останніх кількох років. https://elevatorist.com/novosti/21184-odna-z-krayin-yes-skarjitsya-na-vidsutnist-garantiy-dlya-svoyih-fermeriv-v-noviy-torgovelniy-ugodi-z-ukrayinoyu

Аргентина призупинила експортні мита на зерно, олійні культури та продукти їх переробки. Це посилить тиск на вартість сої на світовому ринку. «Аргентинські експортери раптово можуть пропонувати сою та продукти її переробки значно дешевше. Як наслідок, міжнародні ціни на соєвий комплекс, імовірно, опиняться під тиском», — зазначив Віталій Лавров, керівник департаменту олійних культур Atria Brokers. Він додав, що для України це прямий удар, накладений на невизначеність з власним 10% експортним митом.

​​🛠Господарство на Житомирщині перевело зерносушарку на деревну щепу Зерносушарку Bonfanti B180 Ecos дообладнали автоматичними твердопаливними теплогенераторами від GRECO group. Середні показники витрат при сушінні зерна становлять 2,5–3 кг щепи на 1/т/%, що формує собівартість близько 9–12 грн за 1/т/%. Це дозволяє значно скоротити витрати та мінімізувати залежність від дорогого газу.

ЄС може знизити імпорт українського ріпаку у 2025/26 МР до 2,2 млн т, що на 0,6 млн т нижче показника попереднього сезону і стане найнижчим обсягом з 2021/22 МР. Серед головних причин скорочення імпорту аналітики називають: • запровадження з 4 вересня 10% експортного мита в Україні • затримки зі збиранням врожаю • невизначеність із документами для звільнення від сплати мита. При цьому зазначається, що постачання української олійної до ЄС фактично зупинилося на початку вересня.

Переробні заводи в центральній, західній та північній частині України минулого тижня через сезонне зростання пропозиції соняшнику почали знижувати закупівельні ціни, повідомляють аналітики АПК-Інформ. Загалом діапазон цін на соняшник протягом тижня був досить широким залежно від регіону — 26,0-27,3 тис. грн/т СРТ-завод і до 28,0-28,2 тис. грн/т СРТ за олійність 50%. Водночас в південних областях переробники повідомляли про досить велику пропозицію соняшнику з низькою олійністю — 39-40%.

ТОВ «ГЛ.СЛАВУТА» почала сезон сушіння зернових з оновленою зерносушаркою Bonfanti B180 Ecos. Щоб бути більш енергонезалежними, господарство дообладнало її автоматичними твердопаливними теплогенераторами від GRECO group. Це дозволяє використовувати вологу деревну тріску як основне паливо. При цьому газове підключення залишається, що дає повну гнучкість у роботі. У GRECO group зазначають, що таке рішення дозволяє значно скоротити витрати. Середні витрати складають 2,5–3 кг тріски на 1 т/% зерна, що формує собівартість близько 9–12 грн за 1 т/%. Це значно дешевше за газ! Також багато господарств встановлюють власні пелетні лінії, що дає не лише повну енергонезалежність, а й створює додаткові робочі місця.

Обсяг світового виробництва зерна в сезоні 2025/26 становитиме рекордні 2,412 млрд т, а загальний обсяг постачання досягне рекордних 3 млрд т. Такі прогнози дає Міжнародна рада з зерна (IGC). За даними IGC, виробництво пшениці в 2025–2026 роках оцінюється на рівні 819 млн т, що на 2,5% більше у річному обчисленні, ніж у сезоні 2024/25, а виробництво кукурудзи досягне 1,29 млрд т, що на 5% більше, ніж роком раніше. Очікується, що загальний обсяг торгівлі зерном досягне 438 млн т — на 15 млн т більше, ніж у попередньому році. Якщо цей показник буде реалізовано, він стане другим за величиною в історії.

✅ 18% компаній підвищили дохід працівників елеваторів на понад 25%. У 63% підприємств зростання окладу становить від 15 до 25%. Це результати дослідження Agrohub, проведене у липні, де взяли участь 14 найбільших українських агрохолдингів із загальним земельним банком близько 2 млн га та чисельністю персоналу понад 65 тис. людей.

💡У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про скасування «соєво-ріпакових правок», тобто внесення змін до закону, який передбачає сплату експортного мита на сою та ріпак.  Деталі: https://elevatorist.com/novosti/21175-vru-zareyestruvala-zakonoproyekt-pro-vidminu-soyevo-ripakovih-pravok

🚚 Квоти на вантажні автоперевезення цього року будуть збільшені, повідомили в Мінрозвитку. Для перевізників, які працюють у напрямку: 🇦🇿 Азербайджану виділено 100 додаткових бланків дозволів (+20% до основної квоти); 🇧🇦 Боснії та Герцеговини виділено 300 бланків (+100% до основної квоти). Використовуючи ці дозволи, перевізники зможуть виконувати двосторонні та транзитні перевезення, а також перевезення з/до третіх країн.

📈 ТАС-Агро готує позови до суду щодо повернення експортного мита на сою та ріпак. З початку дії експортного мита на сою та ріпак, компанія ТАС-Агро вже сплатила понад 18,4 млн грн. Як розповів комерційний директор Антон Жемердєєв, ці кошти були вилучені з обігового капіталу та інвестиційних планів. Компанія не укладала нових угод після 4 вересня, бо була впевнена, що мито не стосуватиметься виробників. Однак, на практиці ситуація виявилася іншою. ТАС-Агро має намір добиватися компенсацій за сплачені мита та готує позови, щоб юридично відстояти свої права. «Ми вже подаємо позови і будемо вимагати відшкодування на всіх рівнях, у судовому процесі в тому числі. Я впевнений, що це роблять і інші компанії», — каже Жемердєєв. Крім того, компанія розглядає повернення до давальницької переробки (толінгу), хоч і зазначає, що цей процес вимагає часу та досвіду.

Український ринок ріпаку та сої призупинився! 🌾 Переробні заводи втримують ціни на 10% нижче експортних, намагаючись заробити на ситуації з експортним митом. Як повідомляють аналітики Spike Brokers, більшість фермерів зупинили продажі сої та повністю припинили збут ріпаку. Частина аграріїв, яким необхідно було продати ріпак, сплатили мито і готують документи для позовів про його відшкодування. Водночас, інші принципово відмовляються платити, що призводить до блокування логістики в портах. Наразі фермери зайняли вичікувальну позицію, очікуючи на чіткий механізм звільнення від мита. 💰 Цінова ситуація: • Ріпак: експортна ціна з базовою олійністю 42% — до $550 СРТ порт, тоді як внутрішня ціна на переробку ледве сягає $500. • Соя: експортні ціни на ГМО — $400, на НЕ-ГМО — $435 СРТ порти. Переробні заводи дисконтують ціни на 5% відносно експорту.

Експортувати із України колотий горох вигідніше, ніж цільний. Про це розповіла президентка Української бобово-соєвої асоціації Антоніна Скляренко. Зараз більшу частину гороху експортують у вигляді цільного зерна, частину — після переробки на колотий. «…звичайно, для нас більш маржинально робити цю переробку і колку в Україні, тому що ми розуміємо, це і більша ціна, це і місця робочі, ну і податки в державу», — каже Скляренко. Багато країн, зокрема Емірати, Індія, Туреччина, купують український цілий горох, а переробляють на колотий на своїх виробництвах.