Elevatorist.com

🚢В українських портах наразі пропозиція тоннажу в сегменті хендісайз дещо краща, ніж у сегменті костерів, здатних виконувати рейси з глибоководних портів. У окремих випадках це дозволяє фрахтувальникам трішки тиснути на ставки саме в сегменті хендісайз. За оцінкою фрахтового відділу Atria Brokers, перевезення 30 тис. т кукурудзи з українських глибоководних портів до східного узбережжя Італії коштує близько 25 $/т — трохи менше, ніж 25–26 $/т тижнем раніше. У сегменті костерів фрахт до східного узбережжя Італії залишається на рівні 37–39 $/т.

В УЗ закликають учасників зернового ринку за потреби активніше використовувати західний напрямок вагонних відправлень. На прикордонних переходах зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією зберігається значний резерв для збільшення приймання вантажів. Станом на 10 лютого середньодобова передача зернових вантажів через західні прикордонні переходи становить 147 вагонів. Це на 30 вагонів (16,9%) менше, ніж у січні. На всіх переходах зафіксовано зниження обсягів передачі зерна: 🔸Угорщина — 46,7 вагона на добу (🔻 −11,8 вагона до січня); 🔸Словаччина — 30,5 вагона на добу (🔻 −6,6); 🔸Польща — 16,5 вагона на добу (🔻 −7,3); 🔸Румунія — 4,3 вагона на добу (🔻 −1).

Затори зернових вагонів у напрямку портів Великої Одеси скорочуються. Станом на 12 лютого кількість зернових вагонів у напрямку портів скоротилася до 9336 одиниць проти 9850 тиждень тому. Порти збільшили обсяг вивантаження зерна, наразі показник становить 1122 вагони на добу.

«Потрошку починаємо ці затори розбирати. Ситуація залишається важкою через удари по інфраструктурі — вузлових станціях, тягових підстанціях, енергетиці. Однак ми працюємо і поступово покращуємо показники», — зазначив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов.

За 10 діб лютого Укрзалізниця перевезла 932,4 тис. т зернових вантажів. Це на 2% (+15,3 тис. т) більше, ніж у січні, проте на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

🔴Вночі один з портів Одеси опинився під черговою атакою «шахедів». За інформацією АМПУ, пошкоджено склади з добривами та транспортні засоби, зокрема вантажні вагони. Виникла пожежа. Триває ліквідація наслідків, на місці працюють екстрені служби. Через атаку одна людина загинула, ще шестеро постраждали, троє з них — у важкому стані. Порт продовжує роботу з урахуванням безпекової ситуації.

З початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила та знищила 686 об’єктів портової інфраструктури України, а також 150 цивільних суден. Постраждали 224 цивільні особи, зокрема іноземні громадяни. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. Ворог також завдав понад 4700 ударів по інфраструктурі Укрзалізниці й пошкодив майже 24 тисячі об’єктів. Лише з початку року зафіксовано 266 ударів по рухомому складу та об’єктах залізниці.

🌻В українських портах активно зростають ціни на соняшник — за окремі партії з олійністю 48% пропонують до 30 тис. грн/т.

«Соняшник став головним фаворитом ринку. Мрія кожного фермера, у кого залишився соняшник, стала реальністю. Ціни продовжують динамічно зростати, а попит у портах лише підігріває цей рух», — повідомляє «Зерновий брокер».

Також пішли вгору ціни на кукурудзу — до 215 $/т, або 10,5 тис. грн/т за великі обсяги. Соя торгується на рівні 440 $/т, ріпак — 550 $/т.

🚚 Україна та Молдова домовилися про відкриття нового міжнародного автомобільного пункту пропуску, який буде розташований у Вінницькій області, через Ямпільський міст на річці Дністер. За словами міністра МВС Ігоря Клименка, новий пункт пропуску буде з цілодобовим режимом роботи для пасажирського і вантажного сполучення. Облаштування пункту пропуску вже в процесі — з українського боку цією роботою опікується Агентство відновлення. Відкриття нового пункту пропуску сприятиме збільшенню пропускної спроможності вантажних перевезень, ефективнішому експорту/імпорту через Молдову та Румунію, а також зменшенню навантаження на інші пункти пропуску і посиленню «Шляхів солідарності».

🚂Укрзалізниця відправила перший контрейлерний поїзд до Угорщини за маршрутом Львів — Фенішлітке. Перевезення організовано із використанням двох типів колій — 1520 мм та 1435 мм. 🔸Для навантаження напівпричепів без тягачів на колії 1520 мм було використано технології та обладнання Sun Smart Logistics, а також модернізовані платформи філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» АТ «Укрзалізниця». 🔸На терміналі в Фенішлітке напівпричепи будуть перевантажені для подальшого перевезення колією 1435 мм. Проєкт реалізували дочірня компанія Укрзалізниці в Польщі — UZ Cargo Poland, філія «Центр транспортного сервісу «Ліски» АТ «Укрзалізниця» та приватний угорський логістичний термінал.

На світовому ринку кукурудзи наразі активно торгують США та Україна. США працює переважно у форвардах, а Україна — на спотовому ринку. За даними аналітиків ПУСК, на тлі посухи в Бразилії та спеки в Аргентині Україна демонструє високу експортну активність — за перші дні лютого вже відвантажено близько 700 тис. т кукурудзи, а загальний експорт у лютому може сягнути 2,6–2,7 млн т, із потенціалом до 3 млн т. На внутрішньому ринку в портах кукурудза торгується на рівні 214–216 $/т, або 10,35–10,5 тис. грн/т. Цього тижня ціна може закріпитися в межах 10,5–10,55 тис. грн/т, а в середньостроковій перспективі можливе поступове зростання на 1–2 $/т щотижня, прогнозують аналітики. За їх прогнозами, наприкінці лютого — у березні, якщо погодні умови в Аргентині не покращаться, українська кукурудза може подорожчати до 220 $/т і вище, а сезонна модель допускає рівні 230–235 $/т CPT у лютому–квітні.

Повністю «безлюдський» млин наразі залишається лише стратегічною метою, а не реальністю, заявив гендиректор Bühler Україна Андрій Шаран на форумі «Bakery. Хлібопекарський бізнес 2026». За його словами, автоматизація підвищує ефективність, однак не замінює людину — змінюється лише її роль, від роботи на обладнанні до управління процесами через системи контролю. Головною проблемою ринку Андрій Шаран назвав зношеність обладнання та відсутність системної модернізації. Водночас стабільність якості борошна часто забезпечують не масштабні інвестиції, а точкові технічні рішення та належне обслуговування.

В Україні досі не зібрали повністю врожай кукурудзи, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. Наразі із прогнозованих понад 30 млн т уже намолочено близько 29 млн т кукурудзи. В полі залишається орієнтовно 5-7% площ.

«Завершення збору, найімовірніше, відбудеться у березні. Для України це не безпрецедентна ситуація, така практика вже була в попередні роки. Затримка може вплинути на товарність і якість зерна. Але говорити про те, що весь обсяг, який залишився, буде втрачений, підстав немає. Йдеться про можливе зниження якості, а не про автоматичну втрату врожаю», — підкреслив Висоцький.

Через перебої з електропостачанням хлібопекарські підприємства розглядають встановлення сонячних станцій у поєднанні з акумуляторами, щоб покривати нічні пікові навантаження. Водночас газові установки для більшості виробників залишаються недоступними через високу вартість — рентабельність галузі нині близька до нуля. Під час аварійних відключень заводи працюють на дизельних генераторах, але це дорого й ненадійно. Попри це, із сировиною проблем немає — запас виробництва борошна в Україні становить близько 20%.

З початку сезону 2025/26 Україна експортувала 19,51 млн т зернових та зернобобових культур, що на 28,5% нижче обсягів експорту в минулому році. За даними Держмитслужби, станом на 9 лютого на експорт відвантажено: 🔸Кукурудзи — 9,37 млн т — на 3,9 млн т (–29,4%) менше, ніж торік; 🔸Пшениці — 8,5 млн т — на 2,97 млн т (–25,9%) менше, ніж торік; 🔸Ячменю — 1,34 млн т — на 768 тис. т (–36,5%) менше, ніж торік. Експорт жита залишається мінімальним — 0,2 тис. т з початку сезону (–98,1% до минулого року), поставок у лютому поки не було. Обсяг експорту борошна становить 38,6 тис. т — на 3,4 тис. т (–8,1%).

⚡️ Сьогодні автономність — це не розкіш, а єдиний спосіб врятувати врожай. Але коштує така незалежність недешево. Директор компанії TG Agro Сергій Войнелович поділився з журналістами сайту Latifundist.com цифрами експлуатації зерносушарки в умовах енерговикликів. 📊 Зерносушарка на елеваторі споживає близько 450 кВт (75% від номінальної потужності). • Від електромережі: ~4 000 – 4 500 грн/год. • Від дизель-генератора: 110–120 літрів пального на годину. 📉 Різниця становить приблизно 2 000 грн на годину не на користь генератора.

«У перерахунку на добу це плюс-мінус 25 000 грн додаткових витрат», — пояснює керівник TG Agro.

🌾Аналітики USDA зменшили прогноз світового виробництва пшениці у 2025/26 МР до 841,8 млн т (-0,37 млн т), йдеться у лютневому звіті міністерства. Водночас USDA знизило прогноз кінцевих запасів пшениці у світі до 277,51 млн т (-0,74 млн т). Прогноз виробництва пшениці в Україні залишили без змін — 23 млн т, експорт на рівні 14 млн т, кінцеві запаси трохи зменшили — до 1,63 млн т (-0,3 млн т).

💰Мінекономіки затвердило мінімальні експортні ціни на агропродукцію, що діятимуть у лютому 2026 року.. 🌾Пшениця — мінімальні експортні ціни на базисі CPT знизили на $32/т — до $144/т (проти $176/т у січні); на базисах FOB та CIF зниження становить $4/т — до $197/т ($201/т у січні). 🌽Кукурудза — ціни на базисі CPT знизили на $5/т — до $162/т ($167/т у січні); на базисах FOB та CIF показник нижче на $15/т — до $158/т ($173/т у січні). Ріпак — мінімальні експортні ціни на базисі CPT підвищили на $2/т — до $329/т ($327/т у січні), тоді як на FOB та CIF зафіксовано зниження на $42/т — до $437/т ($479/т у січні).

💻«Кернел» першою на ринку масштабно впровадила електронні товарно-транспортні накладні (е-ТТН) у своїй логістиці. Компанія інтегрувала в єдину цифрову систему 1000 партнерських автопідприємств, 6 000 водіїв та понад 400 диспетчерів та вагарів, повідомляє пресслужба холдингу. Агрохолдинг адаптував структуру накладної під потреби агробізнесу і отримали такі результати: 🔸 Час від розвантаження до оплати скоротився, що дозволяє перевізникам більше не очікували 5–7 днів на пересилання паперових актів поштою; 🔸Час перевірки на коректність оформлення первинних документів зменшився на 80%; 🔸Ризик-менеджмент: ліквідовано проблему втрачених ТТН (у середньому щосезону оформлюється близько 240 тис. накладних під час переміщення агропродукції між власними складами компанії).

Новим керівником ДП «Адміністрація морських портів України» став Микола Кравчук. З липня 2025 року Микола Кравчук очолював Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України. Він має досвід у сфері управління та впродовж десяти років обіймав керівні посади на підприємствах та в державному секторі. Освіту здобув у Національній академії внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство».

❌Олійнопресовий завод «Еллада» на Київщині призупинив роботу попри наявні експортні контракти. Причина — дефіцит електроенергії, розповів власник підприємства Віталій Аверкін. Світло подають у середньому лише близько шести годин на добу, а робота на дизельних генераторах для такого виробництва економічно невиправдана.

«Можливо, на олійноекстракційних заводах економіка ще якось сходиться, але ми пресовий завод — тут інша математика. Якщо немає по 15 годин світла, то за добу потрібно спалювати до 4 тис. літрів дизелю. Я знаю приклади в Одеській області, де біля заводу постійно чергує бензовоз — він просто безперервно їздить за паливом. Але для нас це економічно не є доцільним», — ділиться Віталій Аверкін.

⚓️Посилення атак на порти Дунаю призвело до порушень у роботі енергосистеми і суттєвих обмежень у роботі портового кластеру. Як сказав заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба під час зустрічі у форматі QUAD з представниками Єврокомісії, Румунії та Молдови, у 2025 році дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ перевалили понад 8,9 млн т вантажів. Це дозволило зменшити навантаження на сухопутні пункти пропуску та підтримати експортні можливості України. 🚢Сторони обговорили необхідність у довгостроковій перспективі посилення регіонального співробітництва, включення української ділянки Дунаю до мережі TEN-T, а також подальші кроки для залучення європейського фінансування на відновлення та розвиток портової інфраструктури Дунайського регіону.