Elevatorist.com

🚆 «Укрзалізниця» наростила перевезення зерна майже на 18% з початку року. За січень–червень 2026 року залізницею перевезли 17,36 млн т зернових, що на 17,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Експортні перевезення зросли ще більше — до 15,68 млн т (+18,9%). 📈 У червні динаміка була ще відчутнішою: залізниця перевезла 2,82 млн т зерна (+41,1% р/р), з яких 2,53 млн т — на експорт (+37,7%). Середньодобове навантаження зернових у червні також стало рекордним — 85,4 тис. т, що у 2,3 раза більше, ніж торік.

У червні Україна експортувала 4,8 млн т агропродукції — на 7,5% менше, ніж у травні. В УКАБ пояснюють — спад наприкінці маркетингового року є традиційним, хоча значні запаси зерна для експорту ще залишаються. 🌾 Основу експорту, як і раніше, сформували зернові — 3,56 млн т, майже без змін до обсягів травня. Водночас поставки: 🔸 олійних культур скоротилися на 51%; 🔸 рослинних олій — на 33,5%; 🔸 шроту — на 13,9%. 📌 Найбільшу частку в зерновому експорті традиційно забезпечила кукурудза (1,97 млн т), далі — пшениця (1,56 млн т). Після старту нового сезону ринок очікує поступового відновлення експортної активності.

🌾 Понад 2 тис. агрокомпаній можуть втратити можливість отримати статус критично важливих. Після оновлення критеріїв мінімальний земельний банк для агропідприємств збільшили з 500 до 1000 га, а мінімальний річний дохід — з 20 млн до 40 млн грн. 📊 За оцінками VKURSI Market BI, якщо за старими вимогами потенційно відповідали статусу 5102 компанії, то тепер — лише 2867. Тобто майже 44% підприємств (2235 компаній) можуть втратити можливість отримати цей статус лише через зміну двох критеріїв. Найбільше агрокомпаній із земельним банком понад 1000 га зареєстровано в Одеській, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

🌾 Елеватори «Кернел» вперше прийняли понад 1 млн т комерційного зерна за сезон. У компанії пояснюють: рекорд став можливим після переходу від закритої корпоративної моделі до відкритої роботи з ринком. Елеватори розширили перелік послуг, адаптували тарифи та повністю цифровізували процеси приймання й відвантаження зерна. 📌 У «Кернел» зазначають, що й надалі розвиватимуть комерційний напрям, розширюючи доступ фермерів до своєї інфраструктури, прозорих сервісів і прогнозованої логістики.

🌾 Український ячмінь нового врожаю запізно почав дешевшати й ризикує втратити липневий експортний попит. За даними ASAP Agri, за останні 10 днів ціни на український ячмінь знизилися приблизно на $17/т, однак зерно все ще поступається конкурентам. 📉 На ринку вже активніше купують молдавський та російський ячмінь, які наразі дешевші за український. Експерти зазначають: шанс реалізувати липневий попит ще є, але для цього продавцям потрібно оперативно переглянути цінові пропозиції. Інакше покупці остаточно переключаться на альтернативні походження.

🌾 Термінал «Мостиська Драй Порт» розпочав контрактацію ріпаку та сої нового врожаю. Як повідомив директор з розвитку N'UNIT Юрій Красновський, наразі через термінал переважно відвантажують пшеницю та кукурудзу минулорічного врожаю. Водночас уже стартувала контрактація ріпаку та сої нового сезону, а також очікується надходження нових партій шроту. 📌 За словами Красновського, невеликі фермерські господарства здебільшого продають продукцію трейдерам безпосередньо на терміналі, тоді як великі агрокомпанії самостійно організовують експортну логістику та працюють із терміналом напряму.

🚛 В обхід «Паланки»: в Одеській області обговорили будівництво нової дороги, яка з'єднає Одесу з портами Дунайського кластера без перетину території Молдови. 📌 Наразі перевезення через КПП «Паланка» регулярно гальмують багатокілометрові черги та проходження прикордонного контролю. Нова дорога має скоротити час доставки вантажів і суттєво покращити логістику агропродукції з Бессарабії. Втім, проєкт поки що залишається на етапі обговорення. Через відсутність фінансування передпроєктні дослідження не можуть розпочати вже два роки. 💬 В Одеській ОВА зазначають, що будівництво потребує державного фінансування або підтримки міжнародних партнерів. Водночас область розглядає можливість закласти у бюджет-2027 кошти на підготовчі роботи. 🛡 Окремо на КПП «Паланка» найближчим часом планують встановити модульні укриття для водіїв і пасажирів на випадок повітряних тривог.

🇪🇺 Український біометан поки вигідніше експортувати до ЄС, ніж продавати в Україні. Причина — суттєво вища ціна на європейському ринку. За словами голови Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи, в Україні біометан продається фактично за ціною природного газу. Натомість у ЄС виробники отримують значну «зелену» премію за декарбонізацію — до €900–1000 за 1000 м³ проти близько €500 за природний газ. 📌 Водночас європейський ринок висуває жорсткі вимоги до сировини. Як зазначають експерти, найвищу премію отримує біометан, вироблений із відходів, а не з енергетичних культур, які можуть використовуватися для виробництва кормів чи харчових продуктів. Попри те, що Україна відчуває дефіцит газу, ключовою проблемою залишається не попит, а ціна. За словами Тараса Висоцького, внутрішній ринок міг би спожити навіть 1–2 млрд м³ біометану, але без зрозумілих економічних стимулів інвестори не готові активно вкладати кошти.

🌾 Напередодні старту жнив-2026 група компаній «Агропросперіс» підбила підсумки маркетингового сезону 2025/26. 📊 За результатами сезону компанія: 🔹 увійшла до п'ятірки найбільших експортерів зерна України; 🔹 акумулювала 1,6 млн т зерна через трейдинговий підрозділ «Агропросперіс Трейд»; 🔹 перевезла понад 2 млн т зерна силами «АП Логістика»; 🔹 прийняла та відвантажила 1,3 млн т зерна через власну мережу елеваторів. У компанії зазначають, що таких результатів вдалося досягти завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів — від закупівлі зерна та логістики до елеваторного напряму й експорту. 🌾 Новий сезон «Агропросперіс» зустрічає вже в статусі одного з ключових гравців українського зернового експорту.

🌽 Група компаній ОККО відклала запуск біоетанольного заводу: замість III кварталу 2026 року підприємство планують ввести в експлуатацію у I кварталі 2027-го. Причина — затримка з виготовленням частини технологічного обладнання. Водночас частина інфраструктури вже готова, зокрема потужності для зберігання готової продукції. 💶 Загальний обсяг інвестицій у проєкт становить €110 млн, з яких: • €35 млн — власні кошти ОККО; • €75 млн — кредитне фінансування (ЄБРР та Райффайзен Банк). 📊 Проєктна потужність заводу: 🌽 переробка кукурудзи — 270 тис. т/рік; 🛢 виробництво біоетанолу — 83 тис. т/рік; 🐄 кормів для тваринництва — 70 тис. т/рік. За словами СЕО ОККО Василя Даниляка, власна мережа АЗС зможе споживати до 60% виробленого біоетанолу, решту компанія планує продавати іншим операторам або експортувати.

🌾 У сезоні 2025/26 частка експорту українського ріпаку вперше майже за 20 років опустилася до 59–60%, тоді як раніше за кордон відправляли в середньому близько 85% урожаю. 📉 За сезон Україна експортувала 1,9 млн т ріпаку — це на 39% менше, ніж роком раніше, і найнижчий показник за останні дев'ять сезонів. Причини скорочення експорту: 🔸 запровадження 10% експортного мита, яке підтримало внутрішню переробку; 🔸 менший урожай через весняні приморозки; 🔸 збільшення виробництва ріпаку в країнах ЄС. 🇪🇺 Головним покупцем українського ріпаку залишається Євросоюз — на нього припадає 91% експорту. Найбільші імпортери — Німеччина (876 тис. т), Бельгія (453 тис. т) та Нідерланди (247 тис. т). 📊 У сезоні 2026/27 аналітики прогнозують урожай близько 3,6 млн т та експорт 2,1–2,2 млн т. Це більше, ніж торік, однак нижче середніх показників попередніх років. 👉 Головний тренд ринку — частка внутрішньої переробки ріпаку в Україні продовжує зростати.

Завод «Лубнимаш» на Полтавщині розпочав будівництво нового виробничого комплексу, який дозволить майже вдвічі збільшити виробництво елеваторного обладнання. 📌 На новому майданчику площею 6 тис. м² виготовлятимуть силоси великої місткості — до 50 тис. м³. Після запуску нового цеху підприємство зможе щороку виробляти силоси із сумарною ємністю зберігання понад 1 млн т зерна проти нинішніх 600 тис. т. 💰 Обсяг інвестицій у проєкт — $2 млн. За словами заступника голови парламентського комітету з економічного розвитку Дмитра Кисилевського, у 2025 році «Лубнимаш» виготовив зерносховища, силоси та зернові бункери на понад 1 млрд грн. Продукція підприємства вже експортується до країн ЄС, а одним із перспективних напрямків розвитку називають ринки Африки. 🌾 Розширення виробництва українських виробників елеваторного обладнання — ще один сигнал, що галузь продовжує інвестувати у розвиток і готується до зростання попиту як в Україні, так і за її межами.

🏛 Господарський суд повернув у державну власність майновий комплекс філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», який у 2018 році незаконно вибув із держвласності. 📌 Йдеться про 33 будівлі загальною площею понад 26 тис. м² вартістю 169 млн грн. Підприємство належить до стратегічних об'єктів, адже забезпечує зберігання матеріальних цінностей державного резерву, а його приватизація заборонена законом. Попри це, у 2018 році комплекс незаконно продали, після чого він кілька разів змінив власників. ⚖️ За позовом прокуратури суд визнав договори купівлі-продажу недійсними, а право власності на всі 33 об'єкти вже зареєстровано за Фондом державного майна України. 👉 Це один із найбільших випадків повернення державі стратегічної елеваторної інфраструктури, яка має значення для економічної та продовольчої безпеки країни.

🚛 Із 1 липня в Україні всі нові вантажні автомобілі, які вперше реєструються для міжнародних перевезень, мають бути обладнані смарт-тахографами другого покоління (G2v2). У Мінрозвитку пояснюють, що це один із кроків у межах «транспортного безвізу» з ЄС та гармонізації українських правил із європейськими стандартами. ❗️Важливо: нова вимога не стосується всього автопарку. Вона поширюється лише на вантажівки, які: • вперше зареєстровані в Україні з 1 липня 2026 року; • виконуватимуть міжнародні перевезення. За даними міністерства, в Україні вже працює понад 100 центрів обслуговування карток до смарт-тахографів, видано 29 тис.+ карток, а інспектори проходять навчання для роботи з новою системою. 👉 Для міжнародних перевізників це ще один крок до роботи за єдиними європейськими правилами.

🚆Із 1 липня 2026 року «Укрзалізниця» надаватиме піввагони під навантаження лише за довгостроковими договорами (УСТО) або через аукціони в «Прозорро.Продажі». У компанії пояснюють, що зміни пов'язані зі зростанням обсягів вантажних перевезень. 💰 Водночас із липня зростає й базова ставка оренди піввагона — до 1 750 грн/добу (+100 грн до червня). 📈 При цьому ринкові ставки вже значно вищі: на аукціонах 29 червня вартість користування піввагонами досягала 4 500 грн. 👉 Для вантажовідправників це означає, що доступ до вагонів дедалі більше переходить на довгострокове планування або конкурентні торги.

🚂 Прикордонний термінал «Мостиська Драй Порт» у 2026 році відвантажив 65 потягів з аграрною продукцією за місяць — це найвищий показник за всю чотирирічну історію підприємства. За словами гендиректора терміналу Дмитра Кобзаря, потужності дозволяють завантажувати до двох потягів на добу, а повний цикл обробки одного складу займає близько 24 годин. 🇩🇪 Основним напрямком експорту залишається Німеччина — близько 95% покупців продукції є німецькими компаніями. 🌾 Аграрні вантажі залишаються основою контейнерного сегмента: 38% — зернові, ще 7% — олійні та шрот. 📈 Частка терміналу в обробці експортно-імпортних контейнерних потоків через західний кордон зросла до 30,3%.

Вдень 1 липня Росія вдарила КАБами по елеватору у Просяній на Дніпропетровщині. За інформацією голови Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжи, на місці зайнялася пожежа та поранені двоє людей. Підприємство є одним із найбільших зерносховищ регіону та виконувало роль важливого логістичного хабу для перевезення зерна з центральної та східної частини області. Відео — ДС: новини Дніпро

🇺🇦🤝🇦🇪 Між Україною та ОАЕ запрацювала зона вільної торгівлі: із 1 липня 2026 року набула чинності Угода про всеосяжне економічне партнерство (CEPA) між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами. Що це означає: ✅ 97% українського експорту до ОАЕ та 99% імпорту з ОАЕ одразу звільняються від мит. Для українського агросектору це відкриває додаткові можливості для експорту: 🌾 борошномельної продукції; 🌻 рослинної олії; 🥣 інших харчових товарів. 📈 За оцінками Мінекономіки, угода сприятиме зростанню експорту, інвестицій та співпраці між бізнесом двох країн. Також передбачено поглиблення взаємодії між митними службами України та ОАЕ для спрощення торгівлі. 📌 Для українських виробників це ще один крок до розширення присутності на ринках Близького Сходу.

🏗 У Хмельницькій області триває будівництво нового елеватора для агропідприємства, яке вирощує зернові та олійні культури й займається тваринництвом. На об'єкті вже завершили монтаж і встановлення завальної ями, яка прийматиме зерно нового врожаю. Наступні етапи будівництва: 🔹 монтаж транспортних ліній і галерей продуктивністю 50 т/год; 🔹 встановлення силосу місткістю 3 тис. т. 📌 Проєкт реалізує KMZ Industries.

Нові правила експорту ріпаку вже діють: із 1 липня 2026 року в Україні набули чинності нові правила митного оформлення експорту ріпаку. Що змінилося: ✅ право на звільнення від експортного мита тепер підтверджуватиметься лише через державну верифікацію виробника; ❌ висновки торгово-промислових палат про походження товару більше не дають права на пільгу; 📄 під час оформлення періодичних митних декларацій необхідно надавати забезпечення сплати експортного мита. 🌱 Аналогічний механізм запрацює і для сої — з 1 вересня 2026 року. 📌 Нові правила є частиною переходу до цифрової верифікації експортерів через Державний аграрний реєстр і поступової відмови від паперових підтверджень походження продукції.