TastyDrive

Я не знаю, як в інших містах, а цього року жодного дубайського шоколаду в одеських пасках) Але це не значить, що нічого нового не буде. Ось, що знайшла цікавого. 1. Паска з топленого сиру в DOU. Я обожнюю сирники з такого сиру. Відчуваю, якою буде ця паска 😋 2. Минулого року абсолютним хітом були кришечки від Сільпо. А цього року в пекарні Ester вирішили обсипати посипкою повністю всю пасочку) 3. Тим, кому цілоі пачки забагато, Альтернатива пропонує пасочки на розріз з трьома видами крему на вибір)

Я вас вже заочно знайомила з пані Ларисою Міщинською з Маліівців , з якою ми варили білий борщ. А ще, вона готує прекрасну подільську копчену ковбасу. Ми її куштували на дегустації ковбас. Так ось, пані Лариса перед Пасхою наробила свіжої ковбаски. Вартість 500 грн/кг Відправляє НП Пошепки 🤫 А ще, вона готує чудову начинку - місцевий мʼясний спеціалітет і чисту як сльоза самогоночку) Даю телефон, дзвоніть - пишіть в тг - замовляйте напряму +380 97 776 09 06

Важкий місяць березень В середині місяця прийшла звістка про те, що в Карпатах знайдено тіло Олексія Ходакова, вченого, винороба. Він настільки любив ті гори, що вони все ж таки забрали його до себе. А сьогодні від нас пішов Володимир Комаров - колишній актор комік трупи Маски. 65 років. Серце. Думаю, не витримав нічної атаки, яка була напередодні. Він завʼязав з акторством десь років 10 тому. Жив своє тихе життя. Займався тим, що водив гастроекскурсіі (здебільшого алкогольні) містом і створював люльки. Із тусовок ходив лише в клуб курців люльки. Але одеські «фуді» знали, що лише у нього можна замовити ті самі деревʼяні топорики для ікри із синіх. Тепер ці топорики «живуть» в різних країнах та континентах. Хотіла написати про інше… але вийшло так

Сподіваюсь, цей борщ ви також зможете спробувати в квітні.

Минулоі суботи я варила борщ. Не простий борщ, а білий з корченими грушами, сливами і білим квасом. Такий який варять в селі Маліівці. Минулого року ми з Олею, під час нашої подорожі Поділлям там побували, багато чули про цей борщ, а ось спробувати не встигли. Зараз, під онлайн наглядом хранительки місцевих подільських рецептів, пані Лариси Міщинськоі я все ж таки його приготувала. І знаєте, що було найскладнішим? Знайти отой рябенький бурячок. Признаюсь, я його так і не знайшла, але пані Лариса навчила мене деяким хитрощам. Першим дегустатором борщу став Дмитро Сікорський, який зараз багато часу проводить на Поділлі. Після першоі тарілки він попросив добавки, а це значить, що борщ вдався! Як все було бачила та чула журналістка Суспільного радіо Ірина Сєчковська. Посилання на програму

Тим часом на сайті гіда Мішлен у Лондоні у розділі Відмічені ресторани (гарна кухня) з"явився Татар Бунар Алекса Купера та Анни Андрієнко. Вітаю усіх причетних! Це важливий крок до майбутніх відзнак (Біб Гурман та омріяні зірки) та й взагалі ознака того, що заклад "на радарах" у спільноти професійних ресторанних критиків та оглядачів. Звичайно, це також додає гостей. https://guide.michelin.com/en/greater-london/london/restaurant/tatar-bunar

Нагадаю, що одеський Татарбунар не гірше за лондонський, а в деяких позиціях - значно краще😉

Кому цікаву книжку? Є. Турчин. Назви їжі на Східному Поліссі. Л., 2012. 347 с. Ціна 470 грн. Подивилася, в інтернет магазинах коштує 900-1000 грн Посилання на продавця у фб

Пишуть, що за «два - три тижні» (с) вже спаржа на підході. Це повідомлення від ферми біля Мостиськи. Хто пам’ятає іі вартість в минулому році?

Нещодавно ми Дмитром Сікорським провели дегустацію ковбас Поділля. Цілком логічно запропонували продовження цієї мандрівки. В суботу 21 березня запрошуємо на великий обід. В меню : - білий борщ з села Маліівці . Буду готувати я , але під онлайн наглядом пані Лариси. Інші страви пані Лариса приготує особисто і передасть нам в Одесу: - гречані голубці (несподівані за смаком та неймовірно смачні) - налисники з секретною мʼясною начинкою - перші весняні овочі з Привозу - щось солоденьке Запивати можна буде міцним алкоголем який ми продегустувати минулого разу та компотом Оргвнесок 850 грн якщо зараз і 950 після 19 березня Місце проведення : наша Лямпа- найсмачніше укриття Одеси Бронь місця в особистих або тут

Нарешті на районі зʼявився авокадо сканер ) Шукати в Le silpo

В двох кілометрів від Северинівки село Руська Слобідка. Там живе родина одеситів. Років шість тому переїхали від міської метушні. Їхній будинок на краю села, За ними - поле простір. Є три корови: Бриндуша, Памела і … забула як зовуть. Думали й діти підтягнуться, а ні. Приїжджають допомагати, і то добре. Хочуть створити невеличку ферму. Але пока чоловік працює в місті. Розуміють, що не викрутяться. Так що поки продають свої шикарні сири на Північному ринку в Одесі. Зараз в одній з хат готують до відкриття хостел для велосипедистів і зальотних туристів.  В Руській Слобідці шість вулиць і трохи більше жителів. Але центр - все одно, в Северинівці. Головне багатство - водопровід з неймовірно смачною водою. Місцеві возили її на експертизу – говорять, там якийсь неймовірно корисний рівень PH.  Разом з проєктом Чумацький шлях готуємо декілька подій, де познайомимо туроператорів та гідів з куяльницькими смаками: сири, бринза, ковбаси, хліб, мед, настоянки і навіть трохи вина. І жива вода теж буде)  

Розглядаємо старі покинуті і напіврозвалені  хати на центральній вулиці. Бачу на стінах розписи - пальми, квіти. Цікаво, що за романтик тут жив колись? Питаємо у старости, але вона щось не пригадує.

Зупинку використовують для торгівлі. У продавчині в коробках - борщовий набір. - ох яка красива картопля, що за сорт?  - Не знаю, говорить, привезли з-під Ізмаїлу.  - Як так? дивуюсь я. - Тут картопля не родить, нібито перепрошує мене жінка.  - А що ж у вас родить?  - Помідори!   Заходимо в кафе. Продавчиня нахвалює пиріжки. - Беріть! Свіжі! Є самаса!  - О, самса! - Завчасно радію я. - Хто це у вас тут самсу готує?  - Це з Одеси везуть.  - Ох, невже тут у вас ніхто не може пиріжків насмажити?  Питаю ще, а що було тут колись?  - В радянські часи столова та кафе. А там - кухня, пиріжки продавали)   Ну ось, думаю, коло замкнулося.  Але скоро в Северинівці будуть пиріжки і свіжий хліб. Пані Наталія збудувала двоповерхове приміщення. Показує де буде кавʼярня, де пекарня. Я у захваті, та звісно, дивуюся, адже в селі зараз живе десь 300 людей. Це ж трохи більше ніж в моїй дев'ятиповерхівці на чотири парадні. 

Невеличка одноденна вилазка вздовж Куяльника.  Северіновка (спочатку Потоцьке) була заснована Северином Потоцьким наприкінці 18 ст. Містечко було невеличким, але дуже заможним - воно стояло на шляху Одеса - Балта - Київ, шляху, котрим споконвік ходили чумаки. Тут були кірха, церква, синагога, садиба Потоцьких та базарний майданчик, школа і 9 постоялих дворів.  Занепадати Северинівка стала через технічний прогрес - після того як в 1865 році збудували залізницю Одеса - Балта - Київ. За півстоліття зʼявилась автодорога, яка йшла до Києва напряму, а не через лимани. В радянські часи про Северинівку знали завдяки фільму Зелений фургон.  Сьогодні Северинівка стала селом. Із памʼяток залишилася православна церква, кафе-магазин Зелений фургон, розвалини туберкульозної лікарні, більш менш вцілілий будинок колишня поліклініка, де начебто жила прислуга Потоцьких, розвалини костьолу та кладовище з десятком старих хрестів, потужна бетонна зупинка з соцартівською мозаїкою. 

І знову, солодкі новини) В Запоріжжі новий торт! Побачила на сторінці місцевої Галі Балуваноі. Нам обіцяють: «Ніжні коржі з мигдального борошна ,насичений згущений крем з вершками, шматочки добірного волоського горіха та глянцева шоколадна глазур - кожен шар продуманий до дрібниць». Жителі Запоріжжя, і як він вам? Краще за ваш улюблений «Іній»?

Я вже почала переживати за Мукачево - давно у них не було фірмових тортів. А даремно. Виявляється, весь цей час Мирослава Голонич із Сваляви, яка створила фірмові торти працювала над новим своім витвором - пивним тортом Мукачево. Коржі торта, крем та желе - вск з додаванням світлого пива. Говорять, що тортом пригощали всіх, хто 1 березня святкував ДН заводу. А велика презентація буде в червні, на пивному фестивалі. Фото торта зі сторінки місцевого гіда Макса Адаменка. До речі, торт Свалява також містить пиво, але темне. І ще, гриби. Скуштувати цей торт можна буде 8 березня в новому арт просторі художниці Ольги Токаренко. А 7 березня я чекаю всіх на іншій дегустації в Лямпі. Там будуть торти зі Львова, Ужгорода, Херсону, Миколаєва та Харкова. Пишіть в лічку, зорієнтую. Що, де, коли і скільки)

А в Мукачево новий торт) Я вже почала думати, що сталося, чому зима пройшла в Мукачево не створили жодного торту 😆 Виявляється, весь це час пані Мирослава Голонич, яка створювала торти Свалява, працювала над створенням торту до 325 річчя старого пивного заводу. І ось, що в неї вийшло. Це торт з пивними коржами, желе із світлого пива та мусом з пивом. Цим тортом пригощали гостей пивзаводу 1 березня, саме в йога день народження. Я так зрозуміла, велика презентація торту відбудеться в червні на пивному фестивалі. Фото з акаунту мукачевськлго гіда Макса Адменко До речі, і в шоколадному торті Свалява є темне пиво та гриби. Скуштувати торт в Одесі можна буде 8 березня, пишіть - зорієнтую.