просто dineya_dd
الذهاب إلى القناة على Telegram
Привіт🌷 Тут є: багато япінгу, скетчі, персонажі, просто якийсь процес, збори🤝 ✨Попереджую: є моменти самобулінгу ✨ ——————————— Всі соц.мережі: https://linktr.ee/art_dineya_dd?utm_source=linktree_profile_share<sid
إظهار المزيد545
المشتركون
لا توجد بيانات24 ساعات
-17 أيام
-1030 أيام
جاري تحميل البيانات...
القنوات المماثلة
سحابة العلامات
الإشارات الواردة والصادرة
---
---
---
---
---
---
جذب المشتركين
سبتمبر '26سبتمبر '26
سبتمبر '26
+3
في 4 قنوات
أغسطس '26
+8
في 4 قنوات
Get PRO
يوليو '26
+4
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '26
+8
في 4 قنوات
Get PRO
مايو '26
+11
في 6 قنوات
Get PRO
أبريل '26
+3
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '26
+16
في 1 قنوات
Get PRO
فبراير '26
+11
في 4 قنوات
Get PRO
يناير '26
+8
في 1 قنوات
Get PRO
ديسمبر '25
+9
في 12 قنوات
Get PRO
نوفمبر '25
+14
في 1 قنوات
Get PRO
أكتوبر '25
+17
في 5 قنوات
Get PRO
سبتمبر '25
+14
في 7 قنوات
Get PRO
أغسطس '25
+4
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '25
+12
في 2 قنوات
Get PRO
يونيو '25
+5
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '25
+26
في 8 قنوات
Get PRO
أبريل '25
+15
في 4 قنوات
Get PRO
مارس '25
+17
في 23 قنوات
Get PRO
فبراير '25
+24
في 13 قنوات
Get PRO
يناير '25
+11
في 2 قنوات
Get PRO
ديسمبر '24
+10
في 0 قنوات
Get PRO
نوفمبر '24
+27
في 3 قنوات
Get PRO
أكتوبر '24
+43
في 18 قنوات
Get PRO
سبتمبر '24
+56
في 17 قنوات
Get PRO
أغسطس '24
+35
في 5 قنوات
Get PRO
يوليو '24
+66
في 13 قنوات
Get PRO
يونيو '24
+43
في 10 قنوات
Get PRO
مايو '24
+31
في 3 قنوات
Get PRO
أبريل '24
+14
في 4 قنوات
Get PRO
مارس '24
+18
في 6 قنوات
Get PRO
فبراير '24
+32
في 13 قنوات
Get PRO
يناير '24
+33
في 7 قنوات
Get PRO
ديسمبر '23
+49
في 26 قنوات
Get PRO
نوفمبر '23
+38
في 5 قنوات
Get PRO
أكتوبر '23
+219
في 1 قنوات
| التاريخ | نمو المشتركين | الإشارات | القنوات | |
| 26 سبتمبر | 0 | |||
| 25 سبتمبر | 0 | |||
| 24 سبتمبر | 0 | |||
| 23 سبتمبر | 0 | |||
| 22 سبتمبر | 0 | |||
| 21 سبتمبر | 0 | |||
| 20 سبتمبر | +1 | |||
| 19 سبتمبر | 0 | |||
| 18 سبتمبر | 0 | |||
| 17 سبتمبر | 0 | |||
| 16 سبتمبر | +1 | |||
| 15 سبتمبر | 0 | |||
| 14 سبتمبر | 0 | |||
| 13 سبتمبر | 0 | |||
| 12 سبتمبر | 0 | |||
| 11 سبتمبر | 0 | |||
| 10 سبتمبر | 0 | |||
| 09 سبتمبر | 0 | |||
| 08 سبتمبر | 0 | |||
| 07 سبتمبر | 0 | |||
| 06 سبتمبر | 0 | |||
| 05 سبتمبر | 0 | |||
| 04 سبتمبر | 0 | |||
| 03 سبتمبر | 0 | |||
| 02 سبتمبر | +1 | |||
| 01 سبتمبر | 0 |
منشورات القناة
#простощось
Все більше і більше відстаю на шляху до покращення навичок і стилю мрії, навіть скетчі нормально не виходять…
Окрім сліз та суму немає нічого
| 2 |  Викраска фарб ✅
Матовість ✅
Гарні базові кольори✅
Потреба в другому шарі для щільнішого покриття деяких кольорів❗️
Тупорилі кришки, які важко відкрити, аби не залишити «мозолі»❌❌❌ | 124 |
| 3 | Акрилові фарби більше люблю від роси, особливо її лінійку талент, проте композит теж хотілось спробувати, ще ц ціна приємна | 138 |
| 4 |  +1#простощось
Пару нових поповнень своїх матеріалів:
- композитівський матовий акрил на 18 кольорів;
- маленький пензлик роси;
- папір для змішаних технік від muse (310 грамовий) з такою текстурою.
Чесно, останнє придбала місяць-два тому чисто через картинку 🤣 але цікаво теж спробувати що воно таке | 138 |
| 5 |  Отримала книжку, мухехеххе
Сподіваюсь, не затягну з дописом для неї | 136 |
| 6 |  Мама, я знову в телевізорі!!! | 168 |
| 7 | Навіть скетчу на день народження може не бути, бо графік на жовтень кончений буде | 165 |
| 8 | #простощось
Так чекаю на дозвіл публікації робіт з Т.У.Ч, аби вже хоч щось закинути в інсту і хоч якось протримати того активу зі статистикою….
Це ще й може бути остання публікація з якоюсь роботою в цьому році | 163 |
| 9 | Тг, поверний коментарі 🌚 | 172 |
| 10 |  +1мама, я в телевізорі 🫰💖 | 173 |
| 11 |  дуже мене надихають відоси отруйної чорниці і сюзанни з їх стадіками. взагалі малювати стадіки і не думати взагалі це прям моя улюблена розвага, хоча суть стадіків чомусь навчитися, але я їх використовую як медитацію
відео сюзанни з стадіками з майнкрафту
відео чорниці (можна помалювати разом з нею)
реф з чого малювала кину в коментарі, взяла в групі в фейсбуці де люди фотають україну. там дуже багато можна на стадікі взяти | 153 |
| 12 |  #відеоsamuilart Ви бачите в творчих крамничках вже готові товари. Але навряд часто замислюєтесь, який шлях вони проходять до того, як опинитися тут.
І саме тому, сьогодні я хочу показати вам, як живе моя маленька крамничка “Схованка медузи”, її осінню версію - від моменту, коли я беру планшет до рук і аж до моменту, коли замовлення їде до свого нового власника. 🍁✨
👉🏼 ДИВИТИСЯ ВІДЕО 👈🏼 | 135 |
| 13 |  ★ ПЕРЕДЗАМОВЛЕННЯ ВІДКРИТі ★
поки що до 10.10.2026, а там подивимось 🥀
тут кілька нових брелоків, шипні принти і пару нових стікерпаків.
дуже вдячний, що так віддано чекали на це лол🐏
★форма для замовлення тут★ | 126 |
| 14 |  Нове відео вже на каналі🌟
Анатомія ЛАМАЄ ці малюнки: розбираю арт підписників 🫶
Мій персональний рекорд — зробила повноцінне відео за 2 тижні😁 Старалася якомога швидше для вас.
Файли з обмальовкою у коментарях під цим постом👇 | 146 |
| 15 |  Вийшла На Пленер В MINECRAFT
Технології все ж таки зробили нас ближчими до природи. Правда трохи не та природа, а майнкрафтова. Й я вирішила намалювати його пейзажі уявляючи, що вона би існувала в реальному житті зі злегла зламаною фізикою (психікою). | 136 |
| 16 | Огляд скетчбуку має порізаних 3 хвилини з 45 пі пі пуууу
Шанси викласти відео в цьому місяці щось не дуже великі 🌚 | 179 |
| 17 |  ⚔️Для ваших лицарів у (можливо) сяючих, а головне правильно побудованих обладунках!
🌟 Джерело: visign.com
💜 Ivy | 207 |
| 18 | І твоє житло вже частково знищене.
Речей, які ти залишив, може не бути.
Місця, куди ти хотів повернутися, можуть більше не існувати такими, якими ти їх пам'ятаєш.
І найстрашніше — там залишаються твої спогади.
Дім. Дитинство. Родина. Місця, які ти знав усе життя.
І все це буквально поховане там.
Тому коли я бачу розмови про окуповані території, я дуже добре розумію, чому люди з Херсона так зляться, коли про це говорять лише хвилями.
Бо для когось це новина на тиждень.
А для когось — бабуся, яка досі залишилася на лівому березі.
Для когось — дім, до якого вже чотири роки немає можливості повернутися.
Для когось — люди, яких викрали й катували.
Для когось — місто, в якому досі живуть люди, про яких майже ніхто не говорить.
Я прожила в окупації лише приблизно пів року і, слава Богу, не застала найстрашнішого, що пережили інші. Але це не означає, що мені важко зрозуміти, чому про це потрібно говорити.
Мені просто пощастило.
І я дуже хочу, щоб про окуповані території не згадували тільки тоді, коли там стає настільки страшно, що це вже неможливо ігнорувати.
Бо якщо звідти немає новин — це не означає, що там усе нормально.
Іноді це означає лише те, що люди вже навіть не мають можливості розповісти, що з ними відбувається.
Бо мовчання на окупованих територіях означає що якийсь період тебе не вб'ють за те що ти говориш про рідну Україну. | 187 |
| 19 | Хочу розповісти і про себе бо я сама з Херсона.
Я провела в окупації приблизно пів року — на ПРАВОМУ березі, у Херсоні, на Карантинному острові. І мені, якщо чесно, дуже пощастило. Я не застала тих жахів, про які зараз регулярно розповідають люди, які пережили окупацію та навіть після неї. У нас було відносно тихо. Але «відносно тихо» не означає нормально.
Ціни на продукти росли просто неймовірно швидко. Поступово в місто зайшла рос. валюта. На засоби гігієни, жіночі прокладки, бритви, памперси, шампуні ціни були в рази вищі. Я досі пам'ятаю велику пляшку Head & Shoulders, яка коштувала близько тисячі гривень. Для людей просто не було нормального доступу до необхідних речей.
У лікарнях працювало дуже мало людей, ліки теж ставали вдвічі-втричі дорожчими. Здавалося, що звичайне життя просто поступово розвалюється на очах.
На Карантинний острів вів фактично один міст, через який проходив блокпост.
І всі гадали, навіщо росіянам той острів, але МІЙ острів, став просто притоном на закинутому заводі для рос. техніки.
На блокпостах можна було стояти годинами. Перевіряли телефони, чати, фотографії, багажники — шукали будь-що «проукраїнське». Знайомі розповідали, що чоловіків і навіть жінок із татуюваннями могли змушувати роздягатися майже до гола, бо окупантам могло здатися, що татуювання якось пов'язане з Україною.
Мого хрещеного тоді викрали приблизно на два тижні. Його допитували, морили голодом, вибили зуби, бо вирішили, що він може бути пов'язаний із ЗСУ. Найстрашніше, що на той момент він навіть не був військовим.
Зараз він захищає Україну.
При цьому я дуже добре пам'ятаю і зовсім іншу сторону окупації — доброту наших людей.
На острові була кафешка B.V.S. (і мені не передати словами як я сумую за їхньою випічкою та тортиками, такого смаку вже не буде ніколи), яка працювала ще до війни. Під час окупації вона фактично перетворилася на маленький пункт допомоги. Люди пекли хліб, знаходили необхідні речі, на свій страх і ризик їздили за товарами та завозили їх на окуповану територію.
Одного разу мама попросила мене знайти безлактозне молоко, бо в неї непереносимість. Я прийшла туди й запитала, чи є воно. Мене спитали, кому потрібно. Я сказала, що мамі. І вони віддали мені ОСТАННЮ пачку молока.
Зараз це може звучати як якась дрібниця. Але в окупації такі речі запам'ятовувалися дуже сильно. Бо ти розумієш, що люди навколо тебе самі майже нічого не мають, але все одно намагаються допомогти іншому.
Навіть коли на самому острові було відносно тихо, ми дуже добре чули, як обстрілюють Чорнобаївку та інші міста й села поруч.
І ще одна річ, про яку мало говорять, — наскільки це самотньо.
Коли твої родичі, друзі та знайомі один за одним виїжджають, ти буквально сидиш цілими днями в чотирьох стінах. Ти не знаєш, скільки це триватиме. Не знаєш, чи зможеш завтра купити їжу. Не знаєш, чи буде зв'язок. Не знаєш, чи побачиш ще людей, яких любиш.
Я виїхала з окупації, але моя бабуся залишилася на ЛІВОМУ березі.
Востаннє я бачила її 24 серпня, коли вона їхала від нас назад на лівий берег.
А прабабусю та дідуся я востаннє бачила ще приблизно на Новий рік 2021 року.
Вони досі залишаються на окупованій території.
І от це відчуття невідомості нікуди не поділося. Ти просто не знаєш, що з людьми там відбувається. Нещодавно окупанти знову проводили свої незаконні «вибори». Бензин та інші речі продають за талонами й «на одні руки». Ціни величезні.
А коли люди намагаються виїхати, це теж не просто «сісти в машину й поїхати».
Ти не знаєш, чи не вб'ють тебе по дорозі на неокуповану територію. Чи не натрапиш на міну в сірій зоні. Чи не зупинять на якомусь блокпості. Чи не почнуть катувати, бити або ґвалтувати. Ти просто їдеш і не знаєш, чи доїдеш.
А ще — що ти забираєш із собою?
Нам хоча б пощастило мати машину, навіть якщо вона була невеликою, і ми могли забрати якісь необхідні речі.
А в інших людей — одна валіза. Одна сумка. Все життя, яке ти можеш фізично винести з дому.
І ти їдеш із думкою, що це, можливо, на три-чотири місяці.
А потім проходить три-чотири РОКИ. | 143 |
| 20 | Поклик ктулху від Точки збору, алилуя 🙏🏻🙏🏻🙏🏻 | 168 |
