250
المشتركون
-124 ساعات
-37 أيام
-730 أيام
أرشيف المشاركات
They rise too often; the effort of living is too obvious, too noisy; she is struggling her light is failing; at dawn it will be out.
«The Blood of Others» Simone de Beauvoir
A Crisis that Became the World
It happened that the realm (aeon) Wisdom (Sophia)
Of conceptual thought (Epinoia),
Began to think for herself
The Apocryphon of John
I have come to teach you
About what is
And what was
And what will be
In order for you to understand
The invisible world
And the world that is visible
The Apocryphon of John
Я стою на площі
у мертвому місті
і зашнуровую червоні черевики...
Вони не мої.
Вони — моєї матері.
А перед тим — її матері.
Їх передають, як реліквію,
але приховують, наче сороміцькі листи.
Дім і вулиця, де їм і місце,
теж приховані, як і всі жінки
— сховані також...
Енн Секстон
I entered in into the thirteenth æon and found Pistis Sophia below the thirteenth æon all alone and no one of them with her. And she sat in that region grieving and mourning, because she had not been admitted into the thirteenth æon, her higher region. And she was moreover grieving because of the torments which Self-willed, who is one of the three triple-powers, had inflicted on her. But this, — when I shall come to speak with you respecting their expansion. I will tell you the mystery, how this befell her.
Sophia and her fellow-powers behold the light. «It came to pass then, when Pistis Sophia saw me shining most exceedingly and with no measure for the light which was about me, that she was in great agitation and gazed at the light of my vesture. She saw the mystery of her name on my vesture and the whole glory of its mystery, for formerly she was in the region of the height, in the thirteenth æon, — but she was wont to sing praises to the higher light, which she had seen in the veil of the Treasury of the Light.
«It came to pass then, when she persisted in singing praises to the higher light, that all the rulers who are with the two great triple-powers, and her invisible who is paired with her, and the other two-and-twenty invisible emanations gazed [at the light],— in as much as Pistis Sophia and her pair, they and the other two-and-twenty emanations make up four-and-twenty emanations, which the great invisible Forefather and the two great triple-powers have emanated.»
Pistis Sophia-29
She began sleeping on the cold stone floor. And she wore sackcloth. It was no use. She got violent fevers and chills, had scratches all over.
She confessed to the priest. He ordered her to keep mortifying herself. She did.
But whenever the priest touched her mouth while giving her the host she’d have to stop herself from biting the priest’s hand. He noticed, didn’t say a word. There was a silent pact between them. Both mortified themselves.
She could no longer look at Christ’s half-naked body.
Mother Clara was the daughter of Portuguese parents and, in secret, shaved her hairy legs. If anyone ever found out, she was in for it. She told the priest. He went pale. He imagined how strong her legs must be, how shapely.
Repost from ARTES про мистецтво
+3Обрі Бердслі. Художник-самоук та одна із найбільш скандальних постатей епохи модерну, відомий своїми ґротескними еротичними творами. Прямо зараз його провокативні графічні твори можна побачити в залах Я Галерея Пентхаус.
Тож, розглянемо детальніше творчий шлях митця?
Його карʼєра дійсно є феноменальною, адже прожив Бердслі всього 25 років
(1872-1898). Проте за своє коротке життя художник встиг зробити величезний імпульс впливу на художників, графіків, графічний стиль, ілюстрацію, лого-дизайн, адже навіть наш Георгій Нарбут наслідував Обрі Бердслі.
Усвідомлення молодим ілюстратором власної близької смерті від туберкульозу (1892 року лікар передбачив йому ще п’ять років життя) спонукало Обрі до надзвичайно наполегливої творчої праці.
Однією з характерних рис його робіт була вишукана еротичність. Через це сучасники часто називали Бердслі «провокатором громадської розпусти».
Найвідоміші еротичні ілюстрації Обрі Бердслі стосувалися тем історії та міфології.
У 1894-му році художник отримує доленосну роботу — ілюстрації для Саломеї Оскара Вайлда.
У 1896-му році обмеженим тиражем виходить Лісістрата Арістофана з комічними фривольними малюнками Обрі Бердслі. За сюжетом давньогрецької комедії драматурга Арістофана (411 рік до н.е.), жінки на заклик героїні страйкують, перериваючи сексуальні стосунки зі своїми чоловіками до моменту завершення братовбивчих воєн.
Ілюстрації Бердслі до цієї античної поеми викликали досить бурхливу реакцію тогочасної публіки. Британський арт-критик Роберт Росс писав:
«Коли художник торкається заборонених тем, старі охоронні гармати англійського мистецтва починають гриміти щосили; критики забувають свій французький акцент, Адам, який сидить всередині нас всіх, починає даватися взнаки, і ми всі біжимо за фіговими листочками».
Сьогодні на вечірці Чорно-біле безумство в Я Галерея Пентхаус ми розглянемо детальніше еротичні ілюстрації Берсдлі до античної поеми Лісістрата й почитаємо уривки з його квірного незакінченого роману Історія Венери і Тангейзера з Сашею Довжик — дослідницею і культурною менеджеркою.
Що таке декадентське тіло і декадентська сексуальність? Як Обрі Бердслі зміг чорним по білому виразити різноманіття людських пристрастей у своїй графіці та письмі?
Відповіді на ці всі питання — вже сьогодні ввечері!
📍Львів, вул. Зелена 20, 4 поверх
📅П'ятниця, 12.07, 19:00-23:00
Вартість: 600 гривень
Реєстрація за посиланням.
Фото: Вінсент Бердслей, Ілюстрації до комедії Арістофана Лісістрата, 1896, колотипія. Надані для експонування Сашею Довжик.
Авторка фото: @sonya_rybka
#бердслі #ілюстрація #лісістрата
