Український Барліг

Відтоді вже кілька років складається система, де лояльні силовики прикривають своїх, а незалежні антикорупційні органи стають ворогом номер один. Найважче місце в цих плівках - справа Руслана Магамедрасулова. 21 липня 2025 року СБУ та Офіс генпрокурора затримали керівника міжрегіонального управління детективів НАБУ і звинуватили його у веденні бізнесу з Росією. Підозру, за даними ЦПК, підписав особисто генпрокурор Кравченко. Ще тоді ЦПК писав, що СБУ свідомо спотворювала дані, видаючи Узбекистан за Дагестан. Тепер на записах учасники угруповання обговорюють фальсифікацію доказів у справі "Маги", згадують Узбекистан і Дагестан, куди просили відправити людину на ім'я Кирило. Один зі співрозмовників прямо говорить про причетність російських спецслужб і згадує "фейсів", тобто співробітників ФСБ. Коли свідок, який знав про фальсифікацію, вирішив дати покази НАБУ, один із фігурантів пообіцяв закрити йому рот. "Кримінал" передав цю інформацію "Акіму" для вжиття заходів. Партнер "Кримінала" "Мексиканець", за даними НАБУ, весь цей час співпрацював із ФСБ. Детектива НАБУ звинуватили у зв'язках із Росією. На записах ця справа виходить зробленою людьми, які самі працювали в одній зв'язці з російським наркокартелем і ФСБ. Магамедрасулова звільнив з-під варти лише апеляційний суд 3 грудня. Кравченка Рада відправила у відставку 15 вересня, і він одразу виїхав за кордон. На плівках "Мексиканець" обговорює розправу над Денисом Бігусом, Лаченом і ветераном-маріупольцем. "Кримінал" вважав молотки менш резонансними, "Мексиканець" віддавав перевагу кислоті. Я не бажаю жодному журналісту ні кислоти, ні молотків. Але пройти повз гірку іронію цієї історії не можу. Лютий 2019 року, місяць до президентських виборів. Bihus.Info випускає розслідування про розкрадання в оборонці. Воно виходить серіями точно за графіком кампанії. Майже в кожному епізоді ім'я Порошенка стоїть поруч зі справжніми злочинами, щоб у глядача склалося враження, ніби все це робить саме він. Доказів зв'язку з контрабандою ні Порошенка, ні Гладковського-старшого так і не надали. Зате ярлик "Порошенко-мародер" пішов країною до другого туру, а за кілька днів після виходу розслідування канал Коломойського запросив Бігуса на двогодинне ток-шоу, присвячене паплюженню Порошенка. Сам Бігус визнавав, що отримав матеріали від ворогів Порошенка. Справжньою метою тієї роботи була передвиборча боротьба проти Порошенка, навіть якщо частина фактів у ній була правдою. Боротьба з корупцією стала лише обгорткою. І ця робота принесла набагато більше горя, ніж користі. Посеред війни були зруйновані ланцюжки постачання дефіцитних спецдеталей для нашої військової техніки. Публічно засвітили систему, через яку ці деталі контрабандою завозили з Росії наші люди. А рейтинг Порошенка поховали остаточно. Карма має жорстоке почуття гумору. Бігус своїми руками допоміг прийти до влади тим, за кого тепер наркокартель, генерали СБУ та керівники поліції сидять в одній зв'язці. Справжні мародери, які кришують шахраїв посеред війни і на диктофон обирають, чим облити самого Бігуса. Улітку 2025 року влада вже спробувала. За день до голосування СБУ і ОГП прийшли з обшуками до детективів НАБУ і затримали Магамедрасулова. 22 липня Рада за кілька годин проголосувала закон, який підпорядковував НАБУ і САП генпрокурору, і того ж вечора Зеленський його підписав. Українці вийшли на площі з картонками. Європа дала зрозуміти, що на кону фінансування і євроінтеграція. Менш ніж за два тижні закон довелося відкотити. Якби тоді українці не вийшли на протести за незалежність НАБУ і САП і якби нас не підтримали європейські партнери, не було б ні першого, ні другого "Карфагену". Генпрокурор, чий підпис стоїть під підозрою Магамедрасулову, сидів би у своєму кабінеті. Генерал, який наставляє зброю на детективів, отримав би ще одну зірку. Справи проти детективів шили б далі, вже не ховаючись і за допомогою ФСБ. А ми вже зараз жили б в авторитарній реальності, де замість держави лишилася б єдина мафія національного масштабу, з генералами, наркокартелем, колцентрами і власними каральними органами.

👆Хто є хто на плівках, за даними ЗМІ та громадських організацій (УП, ЦПК, "Автомайдан", "Межа"): "Кримінал" - тричі засуджений Андрій Осіпов, організатор угруповання. "Мексиканець" - громадянин Росії Єгор Левченко (Буркін), засновник наркосиндикату "Хімпром". У Росії його оголосили в розшук у 2016 році, він утік в Україну, де теж у розшуку з 2019-го. "Акім" - Сергій Дука, генерал-майор СБУ, перший заступник начальника Департаменту захисту національної державності. "Прайс" - Володимир Ценов, ДСР Нацполіції. "Консультант" - Олександр Дем'янчук, заступник начальника відділу управління карного розшуку ГУНП у Київській області. "Боксер" - Рибалко, спортсмен з Житомирщини, засновник клубу "Удар-Коростень". "Паша" - публічно поки не встановлений. Схема виглядала буденно. Ставка - 7 тисяч доларів на місяць з одного колцентру. На початку місяця правоохоронцям передавали адреси офісів, до п'ятого числа платили в криптовалюті. Під прикриттям працювало щонайменше 52 офіси і не менше ніж 2700 людей. "Прайс", за версією слідства, щонайменше з січня до липня 2026 року брав гроші, щоб поліція не помічала конкретних колцентрів. Коли під час обшуку вилучили техніку, він порадив подати до Печерського суду п'ять однакових скарг, щоб вони потрапили до потрібного судді. Майно повернули, гроші за рішення пішли на криптогаманець. З жовтня 2025-го до квітня 2026-го на один із гаманців надійшло 3,75 млн USDT. А наприкінці липня, коли президент доручив посилити боротьбу з колцентрами, "Кримінала" заздалегідь попередили представники Нацполіції та СБУ. Офіси перевели на конспіративні квартири, листування видалили. Доручення президента дійшло до бандитів раніше, ніж до виконавців. Колцентрами справа не обмежується. Слідство описує мережу U-420, цех фальшивих євро, викрадення бізнесмена з вугільної галузі з утриманням у підвалі та вимогою 5 млн доларів, напад із металевою трубою біля спортклубу в центрі Києва. Фото автомобілів жертви брали з камер "Безпечного міста" через обліковий запис співробітника Департаменту захисту національної державності СБУ. Після нападу "Консультант" повідомив замовнику, що плану перехоплення немає, а виконавців вивезли з Києва. "Акім", за версією слідства, допомагав вирішувати питання в СБУ та ОГП: діставав інформацію про провадження, знімав арешти. Учасники організації користувалися допомогою з непридатністю до служби і водіями та охоронцями з посвідченнями СБУ. На записах також обговорюють зустрічі з главою МВС і керівником Нацполу. Департамент захисту національної державності, ГУ внутрішньої безпеки, ДСР, створений для боротьби з організованою злочинністю. Саме ці структури мали б ловити таких, як "Кримінал" і "Мексиканець". Замість цього вони стали для них дахом. І це ті самі люди, яких Банкова використовувала проти НАБУ. За даними ZN.UA, Дука і Кравчук були кураторами силової частини операцій проти детективів бюро та журналістів у липні 2025-го. В Осіпова під час обшуків знайшли номери прикриття, посвідчення та інші документи СБУ. А в лютому цього року Зеленський присвоїв Дуці звання генерал-майора. Поклад звільнив двох фігурантів і запропонував "Мексиканцю" приїхати в Україну та здатися. Хороший жест, але про самого Поклада варто пам'ятати. Його ім'я звучало ще під час атаки СБУ на НАБУ у 2025 році. За даними ЦПК, саме Поклад організовував тиск на Христенка, щоб той дав неправдиві свідчення проти детективів і керівництва НАБУ та САП. Він має пряме відношення до багатьох випадків, коли СБУ працювала каральним органом Банкової проти опозиції, журналістів, НАБУ, проти всіх, хто заважав. Тепер людина з таким бекграундом звільняє своїх генералів і закликає до прозорого розслідування. Окрема нитка веде до Олега Татарова. Ципа - людина Татарова. Татаров її просував, і Ципа перебуває в повній залежності від нього. Для Татарова така модель стосунків звична: коли НАБУ і САП дійшли до нього самого, генпрокурорка Венедіктова втрутилася, підозру не затвердили, а справу забрали з бюро і передали до СБУ.

👽 4 листопада НАБУ і САП показали другу серію "Карфагену". Після неї в мене не лишилося ілюзій щодо того, хто насправді тримає значну частину тилової силової вертикалі. Близько 70 обшуків по всій країні. Затримано Володимира Ценова, першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, який фактично очолював департамент. Затримано Олександра Дем'янчука, заступника начальника відділу карного розшуку поліції Київщини. Затримано генерала СБУ Сергія Дуку, який, за даними УП, погрожував детективам зброєю під час обшуку. Обшуки прийшли також до начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Антона Кравчука і до першого заступника начальника ГУ "Д" Департаменту захисту національної державності Олександра Ковальчука. Генерал СБУ, який наставляє зброю на детективів, що прийшли з ухвалою суду, пояснює стан справ краще за будь-який коментар.👇

👽 Всі вже розказали про нові плівки в справі "Карфаген". Але ніхто не показав справжнє фото із дошки доказів НАБУ. Дивіться, ось воно.

👆Стаття 436-2 карає за цілком конкретні речі. Це виправдовування, визнання правомірною або заперечення збройної агресії РФ, зокрема подання війни як "внутрішнього громадянського конфлікту". Це виправдовування чи заперечення окупації. Це глорифікація тих, хто агресію здійснює. Частина 2 стосується виготовлення і поширення таких матеріалів, частина 3 - того самого з використанням ЗМІ або повторно. У жодній із наведених цитат немає й натяку на те, що Росія мала право напасти, що війни немає, що окупація законна чи що російські військові - герої. Росії в цих цитатах взагалі немає. Там є Україна, яка, на думку Мендель, деградує і втрачає свободу. І є Зеленський з оточенням, яких вона звинувачує в корупції та заробітку на війні. Песимізм щодо майбутнього власної країни і критика її керівництва мають із виправдовуванням агресора стільки ж спільного, скільки скарга на ЖЕК із сепаратизмом. Стаття 111 ще вимогливіша. Державна зрада - це умисне діяння на шкоду суверенітету, обороноздатності чи безпеці України у формі переходу на бік ворога, шпигунства або допомоги іноземній державі в підривній діяльності. Ключові слова тут - умисел і допомога іноземній державі. Має бути зв'язок з ворогом і намір діяти на його користь. У підозрі про це нічого. Сама Мендель слушно зауважила: якби була співпраця з росіянами, саме про неї й написали б. Замість цього слідство пише, що її слова "використовувала російська пропаганда". Але те, що з твоїми словами роблять у Москві, - відповідальність Москви. Кремлівські медіа регулярно цитують західних політиків, українських депутатів, розслідування журналістів про корупцію. За такою логікою зрадником стає кожен, кого процитував Соловйов. Формули "дискредитує Україну на міжнародній арені" в Кримінальному кодексі немає взагалі. А ототожнення України із Зеленським та його оточенням багато говорить про логіку всієї підозри. Цей підхід спершу обкатали на людях без імені. У червні Дарницький районний суд Києва дав 5 років за ст. 436-2 матері-одиначці Наталії. Вона у двох коротких відео й одному дописі критикувала розкрадання грошей під час війни. За словами її адвоката, висловлювань на підтримку агресії там немає. Вирок тримається на висновку лінгвістки, за яким гостра критика президента і влади під час війни сама по собі є підтримкою агресії РФ. Тоді це майже ніхто не помітив. Паралельно працює інший механізм - санкції РНБО. Їх створювали як інструмент проти держави-агресора та її агентів. Тепер вони дедалі частіше стають позасудовою розправою над власними громадянами, без суду і без вироку. У лютому 2025 року санкції отримав Порошенко. У травні цього року - Андрій Богдан, який сам пов'язує це з поширенням так званих "плівок Міндіча". У липні - Борислав Береза, єдиний громадянин України серед чотирнадцяти росіян у списку. У вересні - Мендель, так само єдина українка серед дев'яти громадян РФ, за кілька днів до її виступу в Європарламенті. Далі МЗС закликало французькі медіа критично ставитися до її заяв. Тепер підозра у держзраді. Послідовність очевидна. Усе це виглядає як поступове розширення вікна Овертона. Спершу невідома киянка, і за неї ніхто не заступиться. Потім колишній нардеп і колишній глава ОП під санкціями поруч із росіянами. Тепер держзрада для колишньої прессекретарки президента. Кожен крок привчає суспільство до думки, що за слова про владу можна отримати статтю. А межу між критикою Зеленського і "роботою на ворога" проводять на Банковій. Мендель можна не любити, її інтерв'ю Карлсону можна вважати помилкою. Але кримінальний закон однаковий для всіх. Якщо сьогодні мовчки погодитися, що песимізм і звинувачення президента в корупції - це держзрада, завтра так само кваліфікують дописи тих, хто зараз аплодує.

👽 ⚖️ СБУ та Офіс генпрокурора заочно повідомили Юлії Мендель про підозру за ч. 2 ст. 111 КК (державна зрада в умовах воєнного стану) та ч. 2, 3 ст. 436-2 КК (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ, глорифікація її учасників). За першою статтею загрожує від 15 років до довічного. Я уважно прочитав, що саме слідство поклало в основу підозри. З інтерв'ю Такеру Карлсону взято такі цитати: "Я вірю, що Україна на межі зникнення", "Бачите, моя нація деградує", "Немає свободи слова", "Країна повна заборон. Все заборонено", а також порівняння з Радянським Союзом. З фейсбуку взято твердження про вигоду від продовження війни, політичний патронат, пропаганду і переслідування інакодумців. І фінальний аргумент: ці заяви "активно використовували російські медіа". З Мендель можна не погоджуватися. Її оцінки можна вважати перебільшеними чи навіть шкідливими. Але покладімо поруч текст закону.👇

👆Минулими днями в Петропавлівській Борщагівці під Києвом розіграли класичну російську провокацію: "концтабір" із сорока заручниками, псевдомедикиня, натовп, що ламає ворота. ЦПД нарахував 361 однотипний допис у фейсбуці та понад 110 російських телеграм-каналів, які розганяли наратив про "бунт українців". Здавалося б, саме для таких речей і існує департамент із назвою "захист національної державності". Попередити не вийшло - розгрібали вже після картинки в ефірах. Зате на захист власного генерала від законного обшуку ресурс знайшовся за лічені години. Зі зброєю, зі спецназом, з усією рішучістю, якої так бракувало проти ворожої агентури під столицею. Тилові "герої" воюють там, де не стріляють у відповідь. Якщо заява НАБУ підтвердиться, це погроза працівникам правоохоронного органу під час виконання судового рішення - стаття Кримінального кодексу, а не службове непорозуміння. Цікаво, чи наважиться хтось у керівництві СБУ або на Банковій назвати це своїми словами. Чи знову почуємо, що детективи "самі спровокували".

👽 🫡 Сьогодні вранці НАБУ повідомило: під час обшуку за ухвалою слідчого судді ВАКС один із високопосадовців СБУ погрожує детективам вогнепальною зброєю і не пускає їх на місце слідчих дій. Згодом туди під'їхали спецпризначенці СБУ. Важко повірити, що на допомогу детективам. За даними джерел УП, йдеться про генерала Сергія Дуку, першого заступника начальника департаменту захисту національної державності. Генерал-майора він отримав у лютому цього року указом президента. Це той самий підрозділ, під керівництвом якого в липні 2025-го пройшли десятки обшуків у детективів НАБУ, після чого Руслан Магамедрасулов опинився в СІЗО за нібито зв'язки з Росією.👇

👆Але цифри - лише половина історії. Значно важливіше, де саме демократи перемогли. У Техасі Джеймс Таларіко переміг Кена Пакстона - жоден демократ не займав сенаторське крісло від цього штату з 1988 року. У Південній Кароліні Енні Ендрюс перемогла Ліндсі Грема, одного з найвідданіших союзників Трампа. Окрім сенсацій у Техасі, Південній Кароліні та Канзасі, демократи забрали місця в Мені, Айові, Огайо та Північній Кароліні. У Мені Трой Джексон нарешті переміг Сьюзен Коллінз, яку демократи десятиліттями намагались усунути. Ще неймовірніше виглядають губернаторські перегони. У Техасі Джина Інохоса перемогла чинного губернатора Грега Еббота і стане першою латиноамериканкою на цій посаді - республіканці втратили техаське губернаторство вперше з 1995 року. У Джорджії Кейша Ленс Боттомс забрала губернаторство в республіканців і стане першою темношкірою жінкою, обраною губернатором. В Огайо колишня очільниця департаменту охорони здоров'я штату Емі Ектон перемогла Вівека Рамасвамі. Роб Сенд в Айові змінив республіканку Кім Рейнольдс і став першим губернатором-демократом штату за понад десять років. Ще рік тому такий сценарій виглядав би політичною фантастикою. Причини цього обвалу американці назвали самі. Результат читається як відмова від курсу Трампа на тлі широкого невдоволення економікою та війною з Іраном. Виборці в найчервоніших штатах показали, що лояльність до партії має межу, і ця межа - їхній власний гаманець і здоровий глузд. Для України це дуже добра новина. Наступні два роки Трамп працюватиме з Конгресом, який контролює опозиція. Демократична більшість у Сенаті дає партії контроль над тим, які кандидатури взагалі дійдуть до голосування, а контроль над Палатою означає право на розслідування та виклик свідків, що визначатиме останні два роки президентства Трампа. Будь-які "угоди" з Москвою за спиною Києва тепер доведеться проводити крізь людей, у яких є і бажання, і інструменти ставити незручні питання. Для всього світу це сигнал, що американська демократія жива і виборець досі здатен покарати владу. Окремою перемогою цієї ночі стала реакція самого Трампа. Багато людей у світі, і я серед них, боялись повторення найгіршого сценарію на кшталт 6 січня 2021 року - заяв про "вкрадені вибори", армії юристів, натовпу під Капітолієм. Натомість Трамп у розмові з CBS News привітав демократів і сказав, що з нетерпінням чекає на спільну роботу з ними на благо країни, а в інтерв'ю Fox News визнав, що демократи добре попрацювали й билися завзято. Для людини, яка роками ставила під сумнів чесність американських виборів, це важить не менше, ніж самі цифри. Мирна передача влади, навіть у межах однієї гілки, лишається тим фундаментом, на якому тримається американська демократія. Цієї ночі він устояв. Хочеться вірити, що так буде й до січня, коли новий Конгрес складе присягу.

👽 🇺🇸 Америка сказала своє слово, і сказала його голосно. За проєкціями провідних американських медіа, демократи з січня отримають повний контроль над Конгресом, вигравши і Палату представників, і Сенат. На день виборів республіканці мали невелику перевагу - 53 на 47 у Сенаті та 219 на 214 у Палаті. Тепер ця перевага зникла за одну ніч. За оцінкою NBC News, демократи отримають щонайменше 252 місця в Палаті представників при необхідних 218. У Сенаті вони вже мають 53 місця проти 41 у республіканців, перевернувши 7 мандатів, і ще кілька перегонів досраховуються.👇

👆Особливо коли йдеться про організовані погроми, за якими потенційно можуть стояти зовнішні замовники. Іноземне фінансування конкретних заворушень, звісно, потрібно доводити, а не просто оголошувати всіх незадоволених «іноземними агентами». З іншого боку, тут проходить дуже небезпечна межа. Між захистом суспільства від насильства та придушенням громадянського протесту — один крок, якщо влада отримує надто широкі повноваження. Сьогодні жорсткі санкції застосовують до тих, хто трощить вітрини. Завтра виникає спокуса назвати «організованими заворушеннями» незручну для уряду демонстрацію. Особливо якщо закон дозволяє надто широко трактувати участь, організацію чи підбурювання. Тому важливо не лише те, які покарання запровадила Мелоні, а й те, як саме їх застосовуватимуть суди та правоохоронці. Поки що італійський досвід виглядає як потенційно ефективний спосіб протидії організованому вуличному насильству. Проте протести в Італії не припинилися, а прямий причинний зв'язок між новим законом і зменшенням погромів ще належить довести. Демократія повинна вміти захищатися від тих, хто використовує її свободи для насильства. Але захищатися так, щоб не знищити самі свободи. Саме за цим в Італії тепер варто уважно спостерігати.

👽 🇮🇹 Мелоні показала, як можна швидко приборкати вуличні погроми. Але є нюанс. В Італії запровадили суворі покарання за організоване насильство під час масових акцій: до 20 тисяч євро штрафу та до 5 років ув'язнення. Організаторам таких заворушень може загрожувати до 12 років. І, схоже, це працює. Після масштабних погромів у Мілані наступні протести відбувалися вже без повторення насильства в тих самих масштабах. Хоча стверджувати, що причиною стали виключно нові покарання, поки зарано. З одного боку, рішення цілком зрозуміле. Право на мирний протест не означає права громити магазини, палити автомобілі, нападати на поліцію та тероризувати містян. Держава не просто має право, а зобов'язана захищати громадян від такого насильства.👇

👽 ЗСУ продовжують найефективніші перемовини із росіянами. Вночі 3 листопада дрони атакували НПЗ "Славнефть-ЯНОС" у Ярославлі. Губернатор Євраєв звітує про 124 "відбиті" БпЛА, але визнає пошкодження інфраструктури заводу. ASTRA нарахувала щонайменше п'ять великих осередків пожежі. Завод потужністю 15 млн тонн нафти на рік входить до топ-5 НПЗ Росії і постачає пальне армії та ВПК. Перелік уражених установок поки невідомий. 6 серпня тут уразили риформінг Л-35-11/1000, 17 вересня - АВТ-3, яка дає близько 40% потужності, і завод зупинявся. Найвірогідніше, під ударом знову первинна переробка. У жовтні, поки була пауза, росіяни наростили переробку на чверть. Пауза закінчилась. Підтримуйте наших сонечок із Сил Оборони України. Щоб бавовни було ще більше і перемовини йшли ефективніше! 🔥

👆Це означає, що російські фахівці роками мали можливість досліджувати технології Ajax на реальному обладнанні: аналізувати мережеві протоколи, клієнтське програмне забезпечення, механізми автентифікації та авторизації, шукати вразливості й перевіряти їх на практиці. І тут виникає дуже неприємна технічна гіпотеза. Під час розробки «Повітряної тривоги» Ajax Systems цілком могла повторно використати власні програмні компоненти, зокрема механізми авторизації адміністративного доступу, захисту API, управління токенами та серверної інфраструктури. Повторне використання коду — звичайна інженерна практика. Проте якщо однакові компоненти безпеки застосовуються в різних продуктах, знайдена в одному з них вразливість потенційно може бути використана для атаки на інший. Отже, якщо «Повітряна тривога» успадкувала частину механізмів безпеки Ajax Cloud, російські хакери могли отримати суттєву перевагу: роки досліджень технологій, які згодом могли допомогти скомпрометувати українську систему оповіщення. Це поки що лише гіпотеза. Публічних доказів використання спільних вразливих компонентів немає. Так само невідомий конкретний вектор атаки. Причиною могло бути викрадення адміністративних облікових даних, фішинг, помилка авторизації, вразливість API або компрометація стороннього сервісу. Проте запитання до розробників залишаються. Чи використовує «Повітряна тривога» спільні з Ajax Cloud компоненти? Чи існують спільні механізми автентифікації та авторизації? Чи проводився незалежний аудит безпеки? Як саме зловмисники отримали можливість надсилати фальшиві сповіщення? І чому технології Ajax залишалися доступними для дослідження в Росії роками після початку повномасштабного вторгнення? Йдеться не про звичайний комерційний сервіс. «Повітряна тривога» — система, від достовірності повідомлень якої залежить безпека мільйонів українців. Фальшиві тривоги не лише створюють паніку, а й підривають довіру до справжніх попереджень про небезпеку. Суспільство чекає від Ajax Systems та Stfalcon не загальних запевнень про «посилення заходів безпеки», а повноцінного технічного звіту про причини інциденту. Безпека критично важливих систем має підтверджуватися не репутацією розробників, а архітектурою, незалежними перевірками та відповідальністю за результати.

👽 Росіяни зламали «Повітряну тривогу». І до Ajax Systems виникають дуже серйозні запитання. 1 листопада зловмисники отримали можливість розсилати фальшиві повідомлення через застосунок «Повітряна тривога», розроблений українськими компаніями Ajax Systems та Stfalcon. Українці отримували сповіщення про радіаційну та хімічну небезпеку, вуличні бої та запуск «Орєшніка». Роботу застосунку довелося тимчасово призупинити. Ajax Systems — виробник охоронних систем із хмароцентричною архітектурою. Її обладнання роками продавалося та використовувалося в Росії. Навіть після початку повномасштабного вторгнення російські користувачі продовжували працювати з Ajax Cloud. Лише в серпні 2026 року російські постачальники почали повідомляти про масові відключення охоронних хабів від хмарної інфраструктури компанії.👇

🇺🇸 Завтра Америка складатиме надзвичайно важливий іспит. Я дуже сподіваюся, що американські виборці зможуть повернути Конгресу його справжню роль — незалежної гілки влади, яка контролює президента, а не прислуговує йому. Святкувати перемогу поки зарано. 72% і 92% — це ймовірності, а не гарантовані результати. Опитування помиляються, виборчі моделі теж. Особливо коли йдеться про Сенат, де долю більшості можуть вирішити кілька надзвичайно напружених перегонів. Навіть якщо демократи переможуть, хто сказав, що Трамп спокійно проковтне поразку своєї партії? Ми вже бачили, як він реагував на програш президентських виборів 2020 року. Бачили спроби скасувати результати волевиявлення американців, тиск на посадовців, безпідставні звинувачення у фальсифікаціях. Бачили й штурм Капітолія 6 січня 2021 року. Після всього цього хтось серйозно вірить, що Трамп просто привітає демократів із перемогою та спокійно віддасть їм контроль над Конгресом? Я — ні. Я цілком допускаю, що в разі серйозної поразки республіканців ми знову побачимо спроби оскаржувати результати, затягувати їхнє визнання, вигадувати чергові «масові фальсифікації» та використовувати будь-які доступні політичні й юридичні інструменти, аби втримати владу. Чи вдасться йому це? Не факт. Американська виборча система значно складніша за забаганки одного президента. Проте після 2020 року вірити в його повагу до демократичних процедур було б верхом наївності. Чекаємо. Спостерігаємо. І дуже вболіваємо за те, щоб американська демократія нарешті дала гідну відсіч трампізму. Цього разу на кону не лише майбутнє самих Сполучених Штатів. На кону — безпека Європи, стійкість західного світу і, значною мірою, майбутнє України. 🇺🇦🇺🇸 Дуже хочеться, щоб уже завтра ми побачили початок кінця політичної вседозволеності Дональда Трампа.

Саме тому результати американських виборів настільки важливі. Якщо Європа ослабне політично, а Трамп продовжить свою нинішню політику щодо України, 2027–2028 роки можуть стати найважчими за весь час повномасштабної війни. Так, навіть важчими за 2022-й. Тоді ми зустріли російське вторгнення в умовах катастрофічно недостатньої підготовки держави до повномасштабної війни. І я переконаний, що вище політичне керівництво України несе пряму відповідальність за те, що армія не отримала всіх необхідних можливостей для своєчасної, системної та повноцінної підготовки до давно очевидної загрози. Водночас у 2022 році ми мали величезний резерв міжнародної солідарності. Світ був шокований російською агресією, а наші партнери поступово нарощували допомогу. У 2027–2028 роках ситуація може виявитися значно гіршою. Війна на виснаження, накопичена втома суспільства, економічний тиск, проблеми з людськими ресурсами та можливе послаблення зовнішньої підтримки — усе це може скластися в катастрофічну комбінацію. Нам життєво необхідно, щоб у США нарешті з'явилася реальна політична противага Трампу. Демократична більшість у Палаті представників уже могла б змінити дуже багато. Контроль бюджетних рішень, парламентські розслідування, слухання, нагляд за адміністрацією, можливість блокувати окремі президентські ініціативи. Якщо демократи візьмуть ще й Сенат, можливості приборкати Трампа стануть значно ширшими. Звичайно, Конгрес не може одним голосуванням примусити президента відновити всю допомогу Україні. Президент має власні повноваження у зовнішній політиці, а для подолання його вето потрібні дві третини голосів в обох палатах. Проте між ситуацією, коли президенту практично ніхто не заважає, і ситуацією, коли обидві палати Конгресу контролює опозиція, — прірва. Не треба плутати Дональда Трампа з усім американським народом! Американське суспільство значно краще за його нинішню адміністрацію. За останнім опитуванням Economist/YouGov, 66% зареєстрованих американських виборців симпатизують Україні й лише 3% — росії! Щодо безпосереднього надання військової допомоги думки розходяться. Проте інше опитування, Chicago Council, показало 59% підтримки військової допомоги Україні. Це дуже важливо. Наша боротьба проти російської агресії — це не лише питання геополітики чи державних інтересів. Це питання того, чи має право велика ядерна держава силою знищувати незалежного сусіда, захоплювати його території та диктувати йому майбутнє. Більшість американців чудово розуміють, на чиєму боці тут правда. Наскільки високими стали політичні ставки, чудово демонструє скандал, який вибухнув буквально напередодні голосування. Конгресвумен-демократка від Мічигану Гейлі Стівенс раптом оголосила, що підтримує на виборах до Сенату... республіканця Майка Роджерса, якого підтримує Трамп! Причиною став її гострий конфлікт із кандидатом від власної партії Абдулом Ель-Саєдом, якому вона програла демократичні праймеріз. Суперечка стосувалася, зокрема, Ізраїлю, війни в Газі та політичних звинувачень усередині партії. Реакція на її демарш виявилася просто приголомшливою. Значно більше половини співробітників її апарату звільнилися на знак протесту! Серед них — багаторічний керівник апарату Джастін Герман, який працював зі Стівенс вісім років. Вони не просто пішли. Вони публічно підтримали демократичного кандидата Ель-Саєда та закликали американців голосувати за демократів. Уявіть собі рівень принциповості цих людей! Вони відмовилися від власних посад, але не захотіли брати участь у політичному демарші, який може допомогти Трампу зберегти республіканську більшість у Сенаті. Ось це — політична позиція! Ось це — принципи, які дорожчі за посади та зарплати! Такі історії справді надихають. Вони показують, що американська демократія — це не лише партійні лідери, президенти та конгресмени. Це ще й величезна кількість людей, для яких принципи, переконання та майбутнє країни важливіші за особисту кар'єру.

👆🔥 Шанси демократів отримати більшість у Палаті представників — 92%! 🔥 Шанси демократів узяти більшість у Сенаті — 72%! Саме такі цифри дає одна з актуальних прогностичних моделей, побудована на 10 тисячах симуляцій виборів. Інші моделі обережніші, але загальна тенденція очевидна: демократи мають чудові шанси повернути собі Палату представників і цілком реальні — Сенат. Причому Сенат для демократів значно складніший. Їм потрібно не просто втримати власні місця, а й відібрати в республіканців кілька додаткових. Американці вже голосують. І голосують із просто шаленою активністю! Ще за п'ять днів до виборів достроково проголосували понад 43 мільйони виборців — майже на 10 мільйонів більше, ніж на відповідному етапі попередніх проміжних виборів 2022 року. Станом на 1 листопада кількість дострокових голосів уже перевищила 50 мільйонів! У Техасі, Північній Кароліні, Джорджії та Південній Кароліні фіксують рекордні показники. І це не лише традиційно демократичні штати. Виборча активність б'є рекорди навіть у республіканських бастіонах! Особливо показова партійна структура дострокового голосування. За даними Election Lab Університету Флориди, серед виборців, чию партійну належність вдалося визначити, демократи помітно випереджають республіканців. Звичайно, це ще не результати виборів. Реєстрація виборця як демократа не гарантує, що він проголосував за демократичного кандидата. Та й республіканці можуть мобілізувати своїх прихильників безпосередньо в день голосування. Масштаб мобілізації просто неймовірний! Американці масово йдуть на вибори, бо чудово розуміють, що ще два роки безконтрольного Трампа можуть коштувати їхній країні надто дорого. Я дуже сподіваюся, що ми спостерігаємо не просто чергове коливання американського політичного маятника, а справжнє пробудження суспільства. Мільйони американців нарешті усвідомлюють, наскільки небезпечно залишати величезну владу в руках людини, для якої особиста лояльність важливіша за державні інституції, а власне его — за міжнародні зобов'язання країни. Майже два роки другого президентства Трампа стали наочною демонстрацією того, до чого призводять популізм, політичний нарцисизм, зневага до союзників і відверте загравання з диктаторами. Американці вже вдосталь надивилися на цей цирк. І дедалі більше з них не збираються терпіти його ще два роки. 🇺🇦 Для України ці вибори можуть мати буквально історичне значення. Ми зараз перебуваємо в надзвичайно небезпечній точці. Наша здатність продовжувати війну, стримувати російську агресію і зрештою перемогти залежить передусім від Збройних сил України, нашої оборонної промисловості, економіки та стійкості суспільства. Та не треба обманювати самих себе: без масштабної зовнішньої підтримки нам буде надзвичайно важко. Найближчі роки можуть принести нам дуже неприємні сюрпризи. У 2027 році у Франції відбудуться президентські вибори. Там існує цілком реальна загроза приходу до влади ультраправого «Національного об'єднання» — політичної сили Марін Ле Пен, яка має давню історію зв'язків із росією та загравання з Кремлем. Ле Пен уже розпочала свою президентську кампанію і є однією з фавориток перегонів. Якщо ж юридичні перешкоди не дозволять їй балотуватися, її політичний спадкоємець Жордан Барделла цілком здатен продовжити боротьбу за Єлисейський палац. Для нас це дуже погані новини. Франція — одна з ключових держав Європейського Союзу, ядерна держава, постійний член Ради Безпеки ООН і важливий військово-політичний партнер України. Якщо Париж перейде під контроль політичних друзів Кремля, це може боляче вдарити не лише по французькій допомозі, а й по здатності всієї Європи ухвалювати спільні рішення на нашу користь. Європа — це не одна Франція. Є Німеччина, Велика Британія, Польща, країни Балтії, Скандинавія та інші наші союзники. Проте втрата активної французької підтримки стане для України величезним ударом.

👽🇺🇸 Завтра в США вибори. І це можуть бути одні з найважливіших виборів найближчих років не лише для американців, а й для нас, українців. 🇺🇦 Уже завтра, 3 листопада, у Сполучених Штатах відбудуться проміжні вибори до Конгресу. Американці переобиратимуть усю Палату представників і приблизно третину Сенату. Фактично вирішуватимуть, чи залишити Дональду Трампу ще два роки практично безконтрольного політичного панування, чи нарешті поставити його під жорсткий контроль Конгресу. Ставки величезні. Зараз республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу. Палатою представників керує Майк Джонсон, один із найвідданіших політичних прислужників Трампа. У Сенаті республіканську більшість очолює Джон Тун. Замість незалежної гілки влади, яка мала б стримувати президента, ми бачимо політичну обслугу, готову виконувати забаганки свого господаря. Американцям це відверто набридло. Останні виборчі прогнози просто вражають!👇

🇺🇸 Завтра Америка складатиме надзвичайно важливий іспит. Я дуже сподіваюся, що американські виборці зможуть повернути Конгресу його справжню роль — незалежної гілки влади, яка контролює президента, а не прислуговує йому. Святкувати перемогу поки зарано. 72% і 92% — це ймовірності, а не гарантовані результати. Опитування помиляються, виборчі моделі теж. Особливо коли йдеться про Сенат, де долю більшості можуть вирішити кілька надзвичайно напружених перегонів. Навіть якщо демократи переможуть, хто сказав, що Трамп спокійно проковтне поразку своєї партії? Ми вже бачили, як він реагував на програш президентських виборів 2020 року. Бачили спроби скасувати результати волевиявлення американців, тиск на посадовців, безпідставні звинувачення у фальсифікаціях. Бачили й штурм Капітолія 6 січня 2021 року. Після всього цього хтось серйозно вірить, що Трамп просто привітає демократів із перемогою та спокійно віддасть їм контроль над Конгресом? Я — ні. Я цілком допускаю, що в разі серйозної поразки республіканців ми знову побачимо спроби оскаржувати результати, затягувати їхнє визнання, вигадувати чергові «масові фальсифікації» та використовувати будь-які доступні політичні й юридичні інструменти, аби втримати владу. Чи вдасться йому це? Не факт. Американська виборча система значно складніша за забаганки одного президента. Проте після 2020 року вірити в його повагу до демократичних процедур було б верхом наївності. Чекаємо. Спостерігаємо. І дуже вболіваємо за те, щоб американська демократія нарешті дала гідну відсіч трампізму. Цього разу на кону не лише майбутнє самих Сполучених Штатів. На кону — безпека Європи, стійкість західного світу і, значною мірою, майбутнє України. 🇺🇦🇺🇸 Дуже хочеться, щоб уже завтра ми побачили початок кінця політичної вседозволеності Дональда Трампа.