НБУ | Знати. Розуміти
Це офіційний Telegram-канал Національного банку України 🇺🇦 Всі наші новини – одразу тут☝️ НБУ в інших соцмережах: Facebook: https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine Twitter: https://twitter.com/NBUkraine Читайте нас, щоб ЗНАТИ та РОЗУМІТИ!
إظهار المزيد📈 نظرة تحليلية على قناة تيليجرام НБУ | Знати. Розуміти
تُعد قناة НБУ | Знати. Розуміти (@nbu_ua) في القطاع اللغوي أوكراني لاعباً نشطاً. يضم المجتمع حالياً 14 331 مشتركاً، محتلاً المرتبة 8 447 في فئة الاقتصاد والمالية والمرتبة 4 224 في منطقة أوكرانيا.
📊 مؤشرات الجمهور والحراك
منذ تأسيسه في невідомо، حقق المشروع نمواً سريعاً وجمع 14 331 مشتركاً.
بحسب آخر البيانات بتاريخ 05 سبتمبر, 2026، تحافظ القناة على نشاط مستقر. خلال آخر 30 يوماً تغيّر عدد الأعضاء بمقدار 620، وفي آخر 24 ساعة بمقدار -5، مع بقاء الوصول العام مرتفعاً.
- حالة التحقق: موثّقة (مؤكدة رسمياً من تيليجرام)
- معدل التفاعل (ER): يبلغ متوسط تفاعل الجمهور 28.23%. وخلال أول 24 ساعة من النشر يحصد المحتوى عادةً 19.77% من ردود الفعل نسبةً إلى إجمالي المشتركين.
- وصول المنشورات: يحصل كل منشور على متوسط 4 046 مشاهدة. وخلال اليوم الأول يجمع عادةً 2 834 مشاهدة.
- التفاعلات والاستجابة: يتفاعل الجمهور بانتظام؛ متوسط التفاعلات لكل منشور يبلغ 24.
- الاهتمامات الموضوعية: يركز المحتوى على مواضيع رئيسية مثل нбу, обсяг, політика, інфляція, капітал.
📝 الوصف وسياسة المحتوى
يصف المؤلف القناة بأنها مساحة للتعبير عن الآراء الذاتية:
“Це офіційний Telegram-канал Національного банку України 🇺🇦
Всі наші новини – одразу тут☝️
НБУ в інших соцмережах:
Facebook: https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine
Twitter: https://twitter.com/NBUkraine
Читайте нас, щоб ЗНАТИ та РОЗУМІТИ!”
بفضل وتيرة التحديث المرتفعة (أحدث البيانات بتاريخ 06 سبتمبر, 2026) تحافظ القناة على حداثتها ومستوى وصول مرتفع. وتُظهر التحليلات تفاعلاً نشطاً من الجمهور، ما يجعلها نقطة تأثير مهمة ضمن فئة الاقتصاد والمالية.
جاري تحميل البيانات...
| التاريخ | نمو المشتركين | الإشارات | القنوات | |
| 06 سبتمبر | 0 | |||
| 05 سبتمبر | 0 | |||
| 04 سبتمبر | +4 | |||
| 03 سبتمبر | +12 | |||
| 02 سبتمبر | +52 | |||
| 01 سبتمبر | +5 |
| 2 | ⚙️ НБУ ухвалив другий пакет заходів для кредитної підтримки економіки України в умовах посилення обстрілів
росія посилює обстріли виробничих та складських потужностей підприємств, об’єктів критичної та соціальної інфраструктури. У цих умовах НБУ діє проактивно, щоб розширити можливості банків кредитувати економіку та підтримувати бізнес і громади.
➡️ Новий пакет спрямований на підтримку виробників продукції, а також місцевих громад для фінансування їх розвитку, зокрема відновлення та підтримки критично важливої інфраструктури.
Що передбачають рішення:
▪️Розширено перелік прийнятного забезпечення за кредитами за рахунок включення до нього майнових прав на грошові кошти (виручку) за відвантажений товар (продукцію) / виконані роботи / надані послуги. Коефіцієнт ліквідності такого забезпечення визначено на рівні 0,3.
▪️Підвищено коефіцієнт ліквідності забезпечення у вигляді безумовних та безвідкличних місцевих гарантій міських та обласних рад до 0,8.
▪️Запроваджено єдині підходи щодо врахування портфельних гарантій під час пом’якшення кредитного ризику.
▪️Продовжено тестові періоди, встановлені для банків положеннями щодо мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком, та значних експозицій.
Як це підтримає економіку:
▪️Розширить доступ до кредитних ресурсів для ритейлерів та виробників продукції, які не мають достатнього обсягу основних засобів для надання їх у заставу.
▪️Суттєво підвищить спроможність муніципальних та інших підприємств реалізовувати важливі інфраструктурні проєкти за гарантійної підтримки органів місцевого самоврядування.
▪️Дасть банкам більше гнучкості за збереження адекватності та якості підходів до оцінки кредитних ризиків.
Очікуємо, що банки найближчим часом зможуть запропонувати нові продукти, які створюватимуть додану вартість для бізнесу, не наражаючись при цьому на надмірні ризики.
Новий пакет доповнює здійснені на початку серпня кроки для сприяння ефективній реструктуризації боргів позичальників з метою відновлення їх платоспроможності та створення передумов для збільшення доступних обсягів фінансування підприємств АПК.
📍ДЕТАЛЬНІШЕ. | 2 104 |
| 3 | لا يوجد نص... | 3 246 |
| 4 | 💡 Банкнота номіналом 2 000 гривень – в обігу з 4 вересня 2026 року.
Це новий найвищий номінал національної валюти, який відповідає сучасним потребам готівкового обігу та вшановує історичну пам’ять і культурну спадщину України.
Банкнота вже є дійсним платіжним засобом на території України, нею можна вільно розрахуватися в торговельній мережі, внести на рахунок чи виконати платіжну операцію в банку.
👤 Про це під час презентації розповів Голова Національного банку Андрій Пишний. Участь у заході також взяв Дмитро Стус, син Василя Стуса, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, засновник Стус Центру.
💬 «Кожна українська банкнота розповідає історію. Сьогодні вона поповнюється новою сторінкою. Символічно, що саме 04 вересня, у день пам’яті Василя Стуса, в обіг вводиться банкнота, що поєднала в собі сучасні технології, потреби економіки та пам’ять про людину, яка все життя відстоювала право України бути незалежною. Саме такими і мають бути українські гроші – сучасними, сильними і сповненими змісту», – зазначив Андрій Пишний.
Рішення про введення в обіг банкноти новим номіналом зумовлене змінами в економіці, а також в обсягах та структурі готівки.
Нова банкнота надходитиме в обіг поступово, відповідно до потреб готівкового обігу.
Завдяки поєднанню сучасних технологій захисту вона є однією із найбільш захищених банкнот гривні.
📌 Детальніше – за посиланням. | 2 943 |
| 5 | ✅ Рада НБУ підтвердила актуальність Основних засад грошово-кредитної політики на середньострокову перспективу, схвалених у вересні 2024 року.
Це – важливий дороговказ монетарної політики НБУ, який визначає її цілі, завдання та принципи.
☝️Нагадаємо, що передбачає цей документ:
▪️НБУ застосовує режим гнучкого інфляційного таргетування для підтримання цінової стабільності.
Це означає, що монетарна політика НБУ спрямовується на приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики (до трьох років), а також, що НБУ балансуватиме між підтриманням відновлення економіки й збереженням контролю за інфляційними очікуваннями.
▪️НБУ використовуватиме узгоджену комбінацію інструментів для забезпечення цінової стабільності.
Національний банк і надалі орієнтуватиметься не лише на облікову ставку, а й на інші інструменти процентної і валютно-курсової політики, а також валютні обмеження. Продовжиться робота зі збільшення дієвості каналів монетарної трансмісії для посилення ролі облікової ставки.
▪️НБУ і надалі дотримуватиметься принципів керованої гнучкості обмінного курсу.
Важливим завданням НБУ залишиться збереження стійкої ситуації на валютному ринку та підтримання двосторонніх коливань курсу.
▪️НБУ зберігатиме привабливість гривневих інструментів.
Національний банк стимулюватиме банки утримувати реальні процентні ставки за строковими гривневими інструментами, зокрема депозитами, на достатньо високому рівні, щоб захистити гривневі доходи населення від інфляції.
▪️НБУ докладатиме зусиль для підтримання відновлення економіки та економічної політики уряду: продовжить реалізацію Стратегії з розвитку кредитування та взаємодіятиме з урядом, щоб сприяти залученню зовнішнього фінансування та реформам в Україні.
➡️ Рішення Ради НБУ.
➡️ Основні засади грошово-кредитної політики. | 2 875 |
| 6 | 📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо ОВДП
Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 343 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – більше ніж 2 370 млрд грн.
✅ Упродовж січня – серпня 2026 року Міністерство фінансів:
▪️ залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 288 015,7 млн грн, 452,0 млн дол. США та 696,7 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 239 498,6 млн грн, 650,0 млн дол. США та 557,8 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у серпні, становила 16,5% річних у гривні. ОВДП, номіновані в доларах США та євро, в серпні не розміщувалися.
☝️Портфель військових облігацій станом на 1 вересня становив:
▪️85,8 млрд грн в еквіваленті порівняно із 105,5 млрд грн в еквіваленті рік тому у власності юридичних осіб (без банків);
▪️109,7 млрд грн в еквіваленті порівняно з 78,7 млрд грн в еквіваленті у власності фізичних осіб.
➡️ Детальніше – за посиланням. | 2 655 |
| 7 | #ПростоПроЕкономіку
❓Що відбувається з цінами?
Наприкінці весни – початку літа інфляція тимчасово сповільнилася, зокрема через надходження нового врожаю овочів та фруктів, однак у липні знову пришвидшилася.
У липні ціни на товари і послуги підвищилися на 7,7% у річному вимірі.
❓Чому інфляція зростає?
Причин багато:
▪️подорожчання електроенергії внаслідок російських обстрілів;
▪️вищі ціни на паливо через війну на Близькому Сході;
▪️збільшення витрат бізнесу на оплату праці та відновлення роботи після повітряних атак;
▪️послаблення курсу гривні на початку року;
▪️жвавий споживчий попит, який підживлюється підвищенням зарплат і високими бюджетними витратами.
❓Чого очікувати далі?
НБУ очікує, що наприкінці року інфляція пришвидшиться до 10%. Однак надалі сповільниться: до 6,9% у 2027 році та до цілі НБУ 5% у 2028 році.
☝️Цьому посприяють:
▪️поступове скорочення бюджетних витрат;
▪️повноцінне відновлення енергосектору в міру поліпшення безпекової ситуації;
▪️нарощування врожаїв, що стримуватиме підвищення цін на продовольство.
Зі свого боку НБУ зберігатиме активну присутність на валютному ринку, щоб не допускати надмірних курсових коливань. А за допомогою достатньо високої облікової ставки й надалі підтримуватиме інтерес вкладників до гривневих заощаджень.
Ці заходи обмежуватимуть тиск на курс гривні та стримуватимуть підвищений споживчий попит, що важливо для зниження інфляції. | 2 678 |
| 8 | Учора Голова НБУ Андрій Пишний разом із заступником Голови Дмитром Олійником взяли участь у засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо ситуації навколо Сенс Банку.
Відповідали на запитання членів ТСК та детально пояснювали логіку й хронологію наглядових дій Національного банку.
✅️ Додатково Голова НБУ окреслив кілька принципових моментів, важливих для розуміння цієї ситуації:
▪️НБУ не має доступу до операційних систем банків у режимі реального часу. Банки самостійно здійснюють фінансовий моніторинг операцій клієнтів, а регулятор перевіряє дотримання встановлених правил під час наглядових заходів.
▪️Позапланові перевірки банків, через які проходили кошти для внесення застави у справі, оприлюдненій НАБУ як операція «Форест Гамп», тривають. За попереднім аналізом, кошти надходили безготівково від значної кількості юридичних осіб та ФОПів із рахунків у різних банках. Наразі перевіряються конкретні рішення та дії працівників, причетних до проведення цих операцій.
▪️Сенс Банк перебуває під посиленим наглядом із кінця 2022 року. За цей час НБУ провів низку перевірок, 21 раз передавав інформацію правоохоронним та іншим державним органам і застосовував заходи впливу.
▪️Незалежність центрального банку передбачає підзвітність і готовність пояснювати свої рішення. НБУ робить це без зволікань. Водночас підзвітність має бути однаковою для всіх, а парламентський контроль – не мати вибіркових адресатів.
▪️У матеріалах слідства згадуються народні депутати, зокрема члени ТСК, щодо яких прозвучала інформація про спроби впливати на Сенс Банк або отримати контроль над його процесами та рішеннями. Голова НБУ закликав так само запросити їх на засідання ТСК та поставити їм прямі запитання.
➡️ Детальніше про результати засідання, перевірки та відповіді на ключові запитання – у дописі Голови НБУ Андрія Пишного. | 2 787 |
| 9 | 📣 Інформуємо про стан спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, станом на 1 вересня.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить майже 13 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло понад 9,9 млрд грн.
Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 170 млрд грн в еквіваленті. Із цієї суми загалом на потреби оборони перераховано майже 158,1 млрд грн, у серпні 2026 року – майже 298 млн грн.
➡️ Підтримати сили оборони України.
📌 Детальніше – за посиланням. | 3 004 |
| 10 | НБУ прийняв рішення про невідповідність голови правління АТ "СЕНС БАНК" Олексія Ступака кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності.
▪️Рішення прийнято за результатами відкритого на початку травня 2026 року адміністративного провадження.
▪️Підставою для розгляду цього питання стала отримана НБУ під час здійснення нагляду інформація щодо виявлених порушень банком вимог законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку, що свідчать про недотримання принципів доброчесного корпоративного управління, ігнорування принципів відкритості та прозорості в діяльності АТ “СЕНС БАНК”, причетність пана Ступака до непрозорої управлінської практики, а також неналежне виконання ним обов’язків керівника, голови правління АТ “СЕНС БАНК”, що несе підвищені регуляторні та репутаційні ризики.
▪️Крім того, рішення передбачає висунення АТ "СЕНС БАНК" в особі акціонера, яким є Кабінет Міністрів України, вимоги про необхідність вжити невідкладні заходи для припинення повноважень голови правління АТ "СЕНС БАНК" Олексія Ступака, а також обрання / призначення іншої особи на відповідну посаду.
☝️Коментуючи цю вимогу під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що Уряд має достатні повноваження для прийняття такого рішення, враховуючи вимоги Закону України 3587-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління». | 3 703 |
| 11 | لا يوجد نص... | 4 707 |
| 12 | لا يوجد نص... | 4 214 |
| 13 | ✨На честь 30-річчя гривні, яке ми відзначаємо сьогодні, ввели у обіг срібну пам’ятну монету “До 30-річчя грошової реформи в Україні”.
💬 “Наша нова пам’ятна монета присвячена не лише ювілею грошової реформи. Вона нагадує про шлях, який Україна і гривня пройшли разом за тридцять років. За цей час гривня стала символом стійкості держави, її поява назавжди закріпила право України самостійно визначати своє економічне майбутнє. Сьогодні наша відповідальність – берегти довіру до національної валюти і робити все, щоб гривня залишалася грошима сильної, вільної європейської держави ”, – сказав Голова НБУ Андрій Пишний.
Грошова реформа тривала два тижні – з 02 до 16 вересня 1996 року. У цей період купоно-карбованці вільно та без обмежень обмінювалися на нову грошову одиницю – гривню. І вже з 17 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним засобом платежу на всій території України. Це стало важливим етапом утвердження економічної незалежності України.
🟢 Про дизайн монети
Пам’ятна монета має номінал 1 гривня, виготовлена зі срібла 925 проби, маса дорогоцінного металу в чистоті – 31,1 г. Монета оздоблена локальною позолотою.
➡️ На аверсі відтворено дизайн обігової монети номіналом 1 гривня зразка 2018 року.
➡️ На реверсі – дизайн першої обігової монети номіналом 1 гривня, що була в обігу до 2018 року (поступово вилучається з обігу).
▪️Автор ідеї та адаптація дизайну – Андрій Сагач.
▪️Художник аверсу – Володимир Дем’яненко. Художник реверсу – Василь Лопата.
▪️Тираж – до 5 000 штук.
📌 Детальніше про монету та її реалізацію дізнавайтеся за посиланням. | 4 403 |
| 14 | 📊 Бізнес стримано оцінив результатів своєї діяльності.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У серпні 2026 року ІОДА становив 48.3 порівняно з 50.1 у липні 2026 року (у серпні 2025 року – 49.0).
🚩 На cтримані економічні настрої бізнесу впливали:
▪️значні втрати бізнесу від масштабних руйнувань виробничих потужностей, складських приміщень та логістичної інфраструктури;
▪️блокування морських портів;
▪️високі ціни на пальне;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.
🟢 Натомість позитивні імпульси для розвитку створювали:
▪️стійкий споживчий попит;
▪️міжнародна фінансова підтримка;
▪️бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництво доріг;
▪️стабільна ситуація в енергетиці;
▪️сезонність.
Детальніше про очікування бізнесу
⬇️⬇️⬇️
Підприємства будівництва єдині з опитаних секторів зберегли оптимістичні оцінки результатів своєї діяльності, завдяки стабільному бюджетному фінансуванню на відновлення доріг та інфраструктури, сталому внутрішньому попиту, а також сезонному фактору.
Натомість найстриманішими були підприємства промисловості, зважаючи на значні втрати від руйнування виробничих потужностей, ускладнення логістики та брак кваліфікованих працівників.
Респонденти більшості секторів (крім будівельників) очікували на пришвидшення темпів зростання як закупівельних цін / цін на сировину та матеріали, так і цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також вартості товарів, закуплених для продажу.
Ситуація на ринку праці залишається складною. Лише респонденти будівництва й надалі позитивно оцінили загальну чисельність працівників, натомість підприємства інших секторів очікували на скорочення персоналу, найбільше – у промисловості.
📌 Детальніше – за посиланням. | 3 438 |
| 15 | 🇺🇦 Незалежна сильна держава має власні символи, інституції, закони. І власні гроші.
30 років тому, у вересні 1996 року, Україна провела грошову реформу та ввела в обіг гривню.
Це було рішення країни, яка вибудовувала свою економічну незалежність і брала відповідальність за власну фінансову систему.
За формулюванням «грошова реформа» – величезна робота. Потрібно було створити нову валюту, підготувати банківську систему, забезпечити обмін карбованців по всій країні та провести його організовано і якнайшвидше. Україна впоралася з цим завданням.
А далі гривня перестала бути тільки результатом реформи.
Вона опинилася в гаманцях українців, міцно вплелася у щоденні справи.
Із нею країна й народ дорослішали та зустрічали кожен новий рік незалежності.
Сьогодні гривні – 30 років.
Для держави ці три десятиліття означають утвердження власної грошової системи та спроможності проводити незалежну монетарну політику.
А для мільйонів українців гривня давно стала частиною особистої історії. Це мільйони різних спогадів: кумедних, теплих і несподіваних. Спогадів про часи, коли Україна вже мала власні гроші.
Дивіться #моя_перша_гривня.
Можливо, серед цих спогадів ви впізнаєте і свій. А якщо ні, то поділіться ним. | 4 704 |
| 16 | لا يوجد نص... | 4 757 |
| 17 | 📊 Про частку NPL
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 серпня 2026 року скоротилася до 12,1%.
Це на 1,8 в. п. менше порівняно з показником на початок року.
☝️Чинниками скорочення частки NPL у січні – липні 2025 року стали як зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.
Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі з початку рокуіс на 194,8 млрд грн, або на 14,3% до 1,555 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився за цей період на 0,8 млрд грн, або на 0,4%.
Частка NPL фізичних осіб за сім місяців 2026 року знизилася на 0,7 в. п. до 10,0%, бізнесу – на 2,5 в. п. до 14,5%.
Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків.
➡️ Детальніше – за посиланням. | 3 593 |
| 18 | #ПростоПроЕкономіку
❓Яка ситуація з робочими місцями та зарплатами?
☝️Коротко: зарплати зростають, але працівників все одно не вистачає.
Війна та міграція призвели до тривалого дефіциту кадрів. І хоча останніми місяцями побільшало людей, які шукають роботу, бізнесу усе одно не вистачає працівників.
Проблема ще й у тому, що навички людей не завжди відповідають запиту роботодавців, особливо серед робітничих професій.
Бізнес намагається розширювати коло потенційних працівників: активніше залучає молодь і людей старшого віку, а також допомагає ветеранам повертатися до роботи. Але поки цього недостатньо, щоб закрити кадровий дефіцит.
Тому за хороших фахівців роботодавці змушені конкурувати, зокрема шляхом підвищення зарплат.
❓Як зростали зарплати?
Минулого року реальні (з урахуванням інфляції) зарплати в середньому зросли на 7%. Цього року НБУ очікує ще швидшого зростання – на понад 12%.
Зарплати підвищуються і в приватному бізнесі, і в державному секторі. Наприклад, цього року суттєво зросли оклади освітян.
Зростання зарплат підтримує купівельну спроможність громадян і споживчий попит загалом. Однак зворотним боком такого швидкого підвищення зарплат є додатковий тиск на ціни. | 3 066 |
| 19 | ✨ Українська пам’ятна монета “Тримаймо стрій!” – найнадихаюча монета року у світі!
У Піттсбургу (штат Пенсільванія, США) 27 серпня, під час Всесвітньої виставки грошей, оголосили результати міжнародного конкурсу «Монета року».
“Тримаймо стрій!” здобула перемогу в номінації "Найбільш надихаюча монета" та увійшла до 10 найкращих монет світу.
💬 «Міжнародне визнання українських пам’ятних монет – це визнання сили наших символів і сенсів. Монета “Тримаймо стрій!” розповідає світові про сотні тисяч військових, які стоять на захисті України. Це заклик до єднання на всіх найгарячіших ділянках протистояння, де триває боротьба України. Щиро дякую художнику Андрію Сагачу, який зумів утілити цю історію в художньому образі, що знайшов відгук у серцях далеко за межами України. Пишаюся, що українська нумізматика вкотре підтверджує свій високий рівень і гідно представляє нашу державу на міжнародній арені», – сказав Голова НБУ Андрій Пишний.
Міжнародний конкурс "Монета року" щорічно проводить авторитетне нумізматичне видання World Coin News за підтримки The Journal of East Asian Numismatics. Цього року конкурс відбувся 43 раз.
Експерти визначали переможців серед близько 600 монет із 41 країни світу, випущених у 2025 році.
☝️ На першому етапі конкурсу було обрано 100 найкращих монет (по 10 монет у кожній з 10 номінацій), до переліку яких потрапили дві українські пам’ятні монети:
▪️ "Тримаймо стрій!" (нейзильбер, номінал 5 гривень, художник – Андрій Сагач) – у номінації "Найбільш надихаюча монета";
▪️ "Світ мистецтва кутюр’є. Любов Панченко" (срібло, номінал 10 гривень, художник – Андрій Сагач) – у номінації "Найхудожніша монета".
Українські монети не вперше стають номінантами і переможцями цього конкурсу.
Пишаємося своїми!🇺🇦
📌 Детальніше – за посиланням. | 3 723 |
| 20 | #ПростоПроЕкономіку
❓Як почувається економіка?
Початок 2026 року був складним для української економіки.
☝️Ключові чинники:
1️⃣ російські атаки призвели до значного руйнування енергетичної інфраструктури. Дефіцит електроенергії сильно зашкодив бізнесу;
2️⃣ війна на Близькому Сході спричинила суттєве подорожчання палива;
3️⃣ затримка міжнародного фінансування спричинила брак коштів для підтримки економіки.
У результаті реальний ВВП України в I кварталі 2026 року вперше за довгий час зменшився.
Проте вже в II кварталі економіка почала відновлюватися. Цьому сприяли:
▪️поліпшення ситуації в енергосекторі завдяки швидким ремонтам, теплій погоді й роботі сонячних електростанцій;
▪️збільшення надходжень від міжнародних партнерів, зокрема на початку літа Україна отримала перші кошти за програмою Ukraine Support Loan.
❓Що буде далі?
Цього року Україна має отримати рекордну суму зовнішньої підтримки – 87 млрд дол. США.
Кошти міжнародних партнерів спрямують на соціальні програми, відбудову пошкоджених об’єктів та виробництво зброї в Україні. Це підтримає економічну активність.
За прогнозом НБУ, реальний ВВП за підсумками 2026 року зросте приблизно на 1,8%.
❓Чи могло б економічне зростання бути вищим?
Так! Якби не посилення російських атак, зокрема на порти, складські приміщення і виробничі об’єкти. Це додаткові втрати для економіки.
Попри те, що бізнес продовжує адаптуватися, а уряд і НБУ підтримують економіку через відбудову інфраструктури та програми пільгового кредитування, вплив цих атак на економіку буде відчутним.
У наступні роки економічне зростання може пришвидшитися до близько 3%, важливою умовою для цього є поліпшення безпекової ситуації. Наразі перебіг війни залишається головним ризиком для макропрогнозу. | 2 962 |
