متاح الآن! بحث تيليغرام 2025 — أهم رؤى العام 
Майнд пояснює
الذهاب إلى القناة على Telegram
Незалежний журналістський бізнес-портал 🔗 https://linktr.ee/mind.ua
إظهار المزيد3 811
المشتركون
لا توجد بيانات24 ساعات
-67 أيام
-2230 أيام
جاري تحميل البيانات...
القنوات المماثلة
سحابة العلامات
الإشارات الواردة والصادرة
---
---
---
---
---
---
جذب المشتركين
يونيو '26
يونيو '26
+15
في 0 قنوات
مايو '26
+34
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '26
+29
في 2 قنوات
Get PRO
مارس '26
+47
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '26
+49
في 2 قنوات
Get PRO
يناير '26
+80
في 2 قنوات
Get PRO
ديسمبر '25
+55
في 4 قنوات
Get PRO
نوفمبر '25
+32
في 2 قنوات
Get PRO
أكتوبر '25
+43
في 5 قنوات
Get PRO
سبتمبر '25
+41
في 1 قنوات
Get PRO
أغسطس '25
+51
في 3 قنوات
Get PRO
يوليو '25
+43
في 7 قنوات
Get PRO
يونيو '25
+33
في 1 قنوات
Get PRO
مايو '25
+42
في 3 قنوات
Get PRO
أبريل '25
+37
في 1 قنوات
Get PRO
مارس '25
+46
في 1 قنوات
Get PRO
فبراير '25
+67
في 1 قنوات
Get PRO
يناير '25
+75
في 1 قنوات
Get PRO
ديسمبر '24
+65
في 3 قنوات
Get PRO
نوفمبر '24
+68
في 6 قنوات
Get PRO
أكتوبر '24
+81
في 6 قنوات
Get PRO
سبتمبر '24
+71
في 7 قنوات
Get PRO
أغسطس '24
+66
في 3 قنوات
Get PRO
يوليو '24
+36
في 2 قنوات
Get PRO
يونيو '24
+57
في 1 قنوات
Get PRO
مايو '24
+51
في 4 قنوات
Get PRO
أبريل '24
+58
في 4 قنوات
Get PRO
مارس '24
+58
في 5 قنوات
Get PRO
فبراير '24
+68
في 2 قنوات
Get PRO
يناير '24
+107
في 6 قنوات
Get PRO
ديسمبر '23
+85
في 4 قنوات
Get PRO
نوفمبر '23
+99
في 5 قنوات
Get PRO
أكتوبر '23
+91
في 8 قنوات
Get PRO
سبتمبر '23
+169
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '23
+139
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '23
+185
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '23
+83
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '23
+108
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '23
+99
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '23
+180
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '23
+131
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '23
+623
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '22
+134
في 0 قنوات
Get PRO
نوفمبر '22
+146
في 0 قنوات
Get PRO
أكتوبر '22
+214
في 0 قنوات
Get PRO
سبتمبر '22
+437
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '22
+240
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '22
+444
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '22
+147
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '22
+131
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '22
+162
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '22
+238
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '22
+102
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '22
+86
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '21
+68
في 0 قنوات
Get PRO
نوفمبر '21
+69
في 0 قنوات
Get PRO
أكتوبر '21
+81
في 0 قنوات
Get PRO
سبتمبر '21
+64
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '21
+58
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '21
+64
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '21
+66
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '21
+54
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '21
+73
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '21
+86
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '21
+86
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '21
+143
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '20
+3 486
في 0 قنوات
| التاريخ | نمو المشتركين | الإشارات | القنوات | |
| 17 يونيو | 0 | |||
| 16 يونيو | +2 | |||
| 15 يونيو | +2 | |||
| 14 يونيو | 0 | |||
| 13 يونيو | +1 | |||
| 12 يونيو | +1 | |||
| 11 يونيو | +2 | |||
| 10 يونيو | +1 | |||
| 09 يونيو | 0 | |||
| 08 يونيو | 0 | |||
| 07 يونيو | +2 | |||
| 06 يونيو | +2 | |||
| 05 يونيو | 0 | |||
| 04 يونيو | 0 | |||
| 03 يونيو | 0 | |||
| 02 يونيو | +1 | |||
| 01 يونيو | +1 |
منشورات القناة
23 червня у Києві відбудеться Український Будівельний Конгрес
6 000 учасників, дискусії про відбудову та архітектурно-девелоперський конкурс «Творець року»
Серед партнерів конгресу 2026 року — Креатор-Буд, Intergalbud, A Development, Saga Development, DIM Group, UDP, Avalon, Taryan Group, Stolitsa Group, Gefest та інші компанії ринку.
Mind. UA — інформаційний партнер заходу
| 2 | Долар вищий за 45 гривень: нова реальність чи тимчасове ослаблення?
У червні курс гривні вперше подолав психологічну позначку в 45 грн/$. З початку 2026 р. гривня девальвувала до долара приблизно на 6%, а до євро – на 4,2%. Хоча рух курсу був поступовим, без різких стрибків, це стало тестуванням нової психологічної зони. Про основні причини та прогнози – в огляді Mind.
Чому гривня продовжує слабшати
Ключовий фактор – структурний дефіцит валюти, який насамперед є наслідком диспропорцій у зовнішній торгівлі:
- імпорт за 5 місяців 2026 року: $40 млрд (+29% р/р)
- негативне зовнішньоторговельне сальдо: $22,9 млрд
- імпорт перевищує експорт більш ніж у 2,3 рази
Крім того, на ринку зберігається дисбаланс між покупцями та продавцями: попит на валюту складає $380-390 млн/день, в той час як пропозиція — $250-280 млн/день
Цей дефіцит НБУ вимушений компенсувати через інтервенції.
Роль НБУ та міжнародних резервів
Нацбанк залишається ключовим продавцем валюти, згладжуючи коливання ринку:
- інтервенції у травні: ~$720-800 млн/тиждень
= пік на 2-му тижні червня: майже $1,2 млрд
При цьому можливості для нарощування інтервенцій обмежені. Через низькі надходження зовнішнього фінансування на початку року, міжнародні резерви НБУ за 5 місяців знизилися на 20% – до $45,7 млрд.
Втім, у червні ситуація покращилася за рахунок траншу у розмірі 2,8 млрд євро за програмою Ukraine Facility та завдяки погодженню нового кредиту від ЄС. Проте НБУ все одно витрачатиме резерви економніше, оскільки ризики недофінансування повністю не знято.
Інфляція та бюджетний фактор
Інфляція є додатковим джерелом тиску на курс:
- зростання цін у травні склало 8,2% р/р. Це нижче, ніж у квітні, але вище, ніж у січні–березні;
- висока частка імпорту в економіці посилює перенесення девальвації у ціни.
Ще один фактор впливу на валютний ринок – зростаючі витрати держбюджету. Оскільки саме зовнішнє фінансування забезпечує покриття цих витрат, слабкіша гривня дозволяє номінально збільшити бюджетні ресурси.
Що чекати від валютного курсу далі
Експерти очікують, що різких змін не буде:
- базовий діапазон – 44-46 грн/$ та 51,5–52,5 грн/євро.
- можливі коливання – до 47-48 грн/$ та до 53-54 грн/євро при зовнішніх шоках.
Причому курс євро також стає важливим орієнтиром, оскільки він перетворюється на «другий якір» валютного ринку через структуру зовнішніх надходжень та торгівлі.
Головний висновок: 45 грн /$ – це не межа, а нова зона рівноваги.
Девальвація залишається плавною та контрольованою, без ознак кризового сценарію. Але торговельний дефіцит, залежність від імпорту, експортна виручка та зовнішнє фінансування продовжують формувати довгостроковий тиск на гривню.
#економіка #війна #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює | 281 |
| 3 | І ще одне щодо International Economic Forum 🔥 Форум вкотре повертає джаз до Львова"
У рамках International Economic Forum відбудеться вже традиційний Lviv Summer Jazz Fest — міжнародний джазовий фестиваль, що об'єднує провідних представників світової та української джазової сцени. У різні роки на сцені фестивалю звучали відомі музиканти з Франції, Нідерландів, Ізраїлю, Грузії та інших країн. Цьогорічна програма представить нові імена з Польщі, США та України.
🎷 Lviv Summer Jazz Fest
🔗 Програма та квитки — на офіційному сайті
Кількість місць обмежена | 472 |
| 4 | Бізнес-видання Майнд запрошуємо стати частиною однієї з ключових економічних подій року — International Economic Forum 2026.
Захід об'єднає представників Уряду та місцевого самоврядування, міжнародних партнерів і дипломатичного корпусу, великий бізнес та інвесторів, галузевих лідерів і представників виробничих індустрій.
Щороку форум стає майданчиком для ексклюзивних інтерв'ю з президентами України, впливовими державними діячами та провідними представниками бізнесу. Саме тут концентруються рішення, вплив і капітал навколо ключового питання: Якою буде економіка України в найближчі 10–20 років і хто стане її архітекторами?
Для наших читачів участь у Форумі — безкоштовна, але за умови реєстрації. Кількість місць обмежена, тож радимо зареєструватися завчасно, щоб гарантувати своє місце в залі.
🇺🇦 INTERNATIONAL ECONOMIC FORUM 2026
26–27 червня 2026
Львів, BARVY EVENT HALL
🔗 Сайт форуму та реєстрація | 395 |
| 5 | До 23% податку на доходи з маркетплейсів та інших онлайн-майданчиків: що важливо знати
9 червня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №15111-д, який має вивести з тіні доходи, отримані через маркетплейси, сервіси таксі, доставки, оренди житла та інші цифрові платформи. Навколо документа було багато суперечок, оскільки спочатку держава просувала набагато жорсткішу його версію. На фінальному етапі депутати пом’якшили деякі норми, але ключова ідея залишилася незмінною: онлайн-доходи більше не перебуватимуть у «сірій зоні».
Який податок доведеться платити
Для користувачів платформ вводиться пільгова ставка податку на рівні 10%.
Під неї підпадають доходи від: продажу товарів, таксі, доставки, оренди житла, репетиторства та інших послуг.
Але пільговий режим діє лише за дотримання кількох умов:
1. річний оборот – не більше 834 мінімальних зарплат (близько 7,2 млн грн);
2. відсутність найманих працівників;
3. відсутність операцій із підакцизними товарами.
Якщо дохід перевищує 7,2 млн грн, до суми перевищення застосовується ставка 23%.
Хто буде податковим агентом
У більшості випадків декларувати доходи продавцям не потрібно. Цифрові платформи стануть повноцінними податковими агентами. Вони самостійно утримуватимуть податок, перераховуватимуть його до бюджету та звітуватимуть перед ДПС.
Декларація знадобиться лише в окремих випадках. Наприклад, якщо дохід перевищить ліміт у 834 мінімальні зарплати і платник податків втратить право на пільговий режим зі сплатою податку за ставкою 10%.
Що з OLX та продажем особистих речей
Тут депутати зробили важливу поступку: якщо фізособа продає товари (не стосується послуг) через платформу та отримує не більше 2000 євро на рік (близько 104 000 грн), такий дохід не оподатковується.
Проте є нюанс. Мінфін одночасно говорить про неоподатковуваний ліміт у 2000 євро і згадує обмеження у 30 продажів на рік для виключення зі звітності. Тому поки що не зовсім зрозуміло, як саме працюватимуть ці норми після набрання законом чинності.
На які послаблення погодився парламент
З законопроєкту зникли найбільш резонансні норми:
- обов'язкові спеціальні банківські рахунки для користувачів платформ;
- надання ДПС доступу до даних, що становлять банківську таємницю;
- також було введено неоподатковуваний річний ліміт у 2000 євро на продаж товарів та виведено з-під дії закону рекламні майданчики.
Що зміниться на практиці
До 1 січня 2027 року цифрові платформи повинні будуть стати на облік у ДПС і почати регулярно передавати податкові дані про своїх користувачів: доходи, кількість операцій, суми виплат та іншу інформацію. Тобто держава отримує новий інструмент контролю за цифровою економікою.
Для тих, хто час від часу продає старі речі – смартфони, велосипеди чи дитячий одяг, – зміни, швидше за все, будуть майже непомітні. А ось для тих, хто регулярно заробляє через маркетплейси, сервіси доставки, таксі або оренди житла, епоха неоподатковуваних доходів поступово добігає кінця.
#податки #регулювання #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює | 366 |
| 6 | Фаворити банків: які галузі економіки отримують кредити у 2026 р.
Корпоративний кредитний портфель банків за перші чотири місяці 2026 виріс на 7,6%, а попит на фінансування залишається високим. Причому бізнесу потрібні не лише кошти на оборотний капітал, а й гроші на проекти із горизонтом реалізації 3–5 років.
Проте банки хоч і готові кредитувати бізнес, але стають більш вибірковими і гроші отримують далеко не всі галузі.
Кого саме кредитують банки
Понад 80% корпоративного кредитного портфеля зосереджено у кількох галузях.
Лідирують оптова торгівля (27%), сільське господарство (19%) та харчова промисловість (11,5%). Серед найбільших позичальників також енергетика, нерухомість, будівництво, добувна промисловість та металургія. Окремо варто відзначити оборонно-промисловий комплекс, кредитування якого демонструє стійке зростання.
Як виглядає структура кредитного портфеля
Незважаючи на розмови про відновлення інвестиційної активності, майже 40% кредитів мають строк до одного року. Бізнес насамперед вирішує питання ліквідності та фінансує поточну діяльність. Середньо- та довгострокові позики займають близько 60%, у тому числі частка кредитів терміном від 5 років – трохи більше 10%.
Для МСБ основою інвестиційного кредитування залишається державна програма «5-7-9», через яку з початку повномасштабної війни видано вже понад 370 млрд грн. І лише великі підприємства – агрохолдинги, виробники харчової продукції, компанії із сфери транспорту, логістики, енергетики – залучають ринкові інвесткредити під 17-18% річних.
Як банки оцінюють позичальників
Якщо раніше головним критерієм при схваленні кредиту була застава, то тепер на перший план вийшли:
- грошовий потік
- стійкість бізнес-моделі
- якість управління
- ринки збуту
- наявність/відсутність факторів підвищеного ризику
І хоча застава залишається важливим елементом кредитної угоди, активи поблизу лінії фронту приймаються із суттєвим дисконтом чи взагалі не враховуються.
Що залишається головним бар'єром для кредитування
Ліквідності у банківській системі достатньо. Проблема – воєнні ризики, відсутність повноцінного їх страхування та висока невизначеність для бізнесу в окремих регіонах та галузях.
При цьому якість кредитних портфелів поступово покращується. Якщо в кінці 2022 дефолт допустили близько 13% корпоративних позичальників, то до кінця 2025 цей показник знизився до трохи більше 2%.
На тлі цього український ринок корпоративного кредитування поступово переходить до моделі вибіркового фінансування. Гроші в системі є, але їх отримають насамперед галузі та компанії, які банки вважають найбільш стійкими та прогнозованими.
Ключовими залишаться агросектор, енергетика, логістика, харчова промисловість, рітейл та ОПК.
#банки #кредити #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює | 555 |
| 7 | 🖥Бізнес дедалі частіше відмовляється від дорогих ПК і переходить до сервісної моделі. VDI дає компаніям те, що сьогодні критично: безперервність роботи під час релокацій, відключень чи повітряних тривог, централізовану безпеку та контроль доступів. Це знижує навантаження на IT‑команди, вирішує проблему дефіциту техніки та дозволяє масштабувати ресурси без інвестицій у дороговартісне «залізо».
🌐Mind разом з датацентром «ПАРКОВИЙ» розповідають, як віртуальні робочі місця стають не опцією, а базовим елементом корпоративної інфраструктури та must‑have українського ринку | 722 |
| 8 | Запрошуємо туди, це цього року буде "масштабніше, гучніше та цікавіше"
Mind UA став інформаційним партнером FANCON 2026, який відбудеться в Києві 5-6 червня. Розмір ринку колекційних предметів у 2025 році склав $320,3 млрд, а до 2033 року має сягнути позначки в $535,5 млрд. Середнє щорічне значення об'єму ринку косплею - $7,5 млрд, і цифра зростає.
Тому не хочемо самі пропустити нагоду познайомитись із цим світом, і всіх запрошуємо! | 721 |
| 9 |  Хто в Україні є лідером цифрової трансформації - висновки з премії "Вчасно.Кращі"
Нагороди отримали 15 компаній та лідерів ринку, які впроваджують прогресивні рішення, автоматизують процеси, прибирають рутину та формують нову цифрову бізнес-культуру.
Отже, переможці та лідери премії:
- Двигун діджитал-прогресу в ЕДО – Українська Молочна Компанія
- Драйвер цифрових змін в ЕДО – Епіцентр К
- Гуру програмних РРО – Groupe SEB Україна
- EDI-лідер у ритейлі – Грядка Оранж / SV Group
- Експерт з побудови EDI-процесів – ALAN
- Фанат хмарних ключів – lifecell
- Дбайливий роботодавець – Bayadera Group
- Амбасадор бренду Вчасно – МХП
- Диригент цифрових змін – Kärcher
- Далекоглядний логіст-інноватор – Ekol Logistics
- Рушій HR-інновацій у бізнесі – Bayadera Group
- Майстер звітності – Ваша бухгалтерія, Іван Теплов
Більше про премію, лідерів та цифрову трансформацію українського бізнесу
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює | 714 |
| 10 | Хто в Україні є | 0 |
| 11 | Українців починають перевіряти за витратами: що змінилося у фінмоніторингу
Держфінмоніторинг посилює увагу до великих готівкових операцій українців – насамперед при купівлі нерухомості, автомобілів та інших дорогих активів. Ключова логіка проста: тепер важливо не тільки те, що людина купує, а й звідки в неї гроші. Mind розбирався, чим це загрожує громадянам
Що змінюється на практиці
✅ під контроль можуть потрапити великі покупки за готівку
✅банки та нотаріуси все частіше запитують підтвердження походження коштів
✅аналізується не окрема операція, а весь фінансовий профіль людини
✅використовуються інформація про попередні операції та загальна економічна логіка руху коштів.
Це означає, що навіть формально легальна покупка може викликати питання, якщо вона не вкладається у фінансову історію клієнта.
Що потрапляє у зону підвищеної уваги
🟥купівля дорогої нерухомості, автомобілів та інших предметів розкоші за готівку;
🟥поповнення банківських рахунків на великі суми;
🟥використання кількох банків для однотипних операцій;
🟥дроблення платежів;
🟥повторне використання документів про доходи;
🟥нетипові для клієнта операції з готівкою.
Важливо, що йдеться не про формальні пороги. Навіть за наявності орієнтирів, які закріплені законодавчо – операції від 400 000 грн. – ключовим фактором стає не сума, а здатність підтвердити походження коштів.
Якщо операція є ризикованою
До процесу фінансового моніторингу залучені банки, нотаріуси, ріелтори, автосалони та інші суб'єкти первинного фінмоніторингу. Навіть при розрахунках готівкою угода майже завжди проходить через точку фіксації – неважливо, це банківський переказ, нотаріальне посвідчення або реєстраційні дії.
Таким чином, для підозрілих операцій та покупок існує стандартна процедура:
1. банк/нотаріус/автосалон запитує документи про походження коштів;
2. при недостатності пояснень операція може бути припинена;
3. далі інформація передається до Держфінмоніторингу;
4. згодом матеріали можуть потрапити до податкової служби чи правоохоронних органів.
Що це все означає в результаті
Готівка перестає забезпечувати анонімність. Будь-яка велика операція залишає слід – документальний, банківський чи реєстраційний – і стає частиною ширшого аналізу фінансової поведінки. При цьому система фінмоніторингу все частіше працює в логіці зіставлення: витрати розглядаються у зв'язку з доходами та накопиченою фінансовою історією.
Отже, поступово відбувається зміщення моделі контролю – від перевірки окремих операцій до аналізу відповідності витрат та доходів конкретного громадянина загалом.
#фінанси #моніторинг #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює | 652 |
| 12 | 🌾 Grain Ukraine 2026: Як змінюється глобальна аграрна реальність?
4–5 червня у Києві відбудеться XI міжнародна зернова конференція Grain Ukraine 2026
У програмі конференції — панельні дискусії про майбутнє агросектору, геополітику, інвестиції, енергетику та трансформацію ринків:
- Український бізнес та глобальний контекст: агросектор у перспективі 25 років
- До ЄС без ілюзій: як пройти складний шлях і залишитися конкурентоспроможними
- Українське агро під тиском: кінець дешевої моделі і новий зерновий порядок
- Логістика під впливом геополітики: як подолати вразливість ланцюгів постачання
- Чи стане агросектор ключовим гравцем на ринку біоенергетики України?
- Капітал, ризик, зростання: фінансування крізь невизначеність
- Коли зерна вже недостатньо: де агросектор шукати нову конкурентоспроможність?
- Інвестиційна привабливість агрокомпаній в умовах війни: де зосереджені можливості зростання?
На події очікується понад 50 спікерів: представники бізнесу, міжнародні експерти та урядовці
Реєстрація на захід | 656 |
| 13 | Чи зросла довіра бізнесу до митників – про що свідчать свіжі опитування та дані правоохоронців
Українська митниця – серед найпроблемніших держструктур з точки зору довіри бізнесу та рівня корупції. Більшість досліджень вказують: бізнес визнає окремі поліпшення в роботі ДМС, але пов'язує митницю з корупційними ризиками, непрозорістю рішень та відсутністю єдиних правил. Mind розбирався, чому недовіра бізнесу безпосередньо пов'язана з корупційними проблемами у митних органах та які є шляхи вирішення накопичених проблем
Як бізнес оцінює роботу митниці
За даними EBA, у 2025 році Митний індекс знизився до 3,24 балів порівняно з 3,4 балів роком раніше, а всі його компоненти – якість сервісів, рівень корупції та робота системи «єдине вікно» – погіршилися. Згідно з дослідженням ІЕД, понад 24% респондентів вважають ДМС неефективною структурою, яка потребує масштабної реформи.
За даними НАЗК, саме митна сфера стала лідером за індексом поширеності корупції – 4,4 бали. У дослідженні Всесвітньої митної організації понад 30% підприємців визнали, що хабарі допомагають прискорювати та спрощувати митні процедури.
При цьому проблема для бізнесу полягає не лише у самій корупції. Головна претензія – відсутність передбачуваних та однакових правил на митниці, вплив людського чинника та вибірковість контролю.
Що показало опитування Mind
Mind опитав понад 30 представників бізнесу, профільних асоціацій та експертів. Його результати:
- середня оцінка довіри до митниці – 4,5 із 10;
- оцінка ідеї надати ДМС правоохоронні повноваження для боротьби з контрабандою – 5 із 10.
Тобто фіксуємо негативний рівень довіри до митних органів та низьку готовність підтримати розширення їх повноважень.
Чому проблеми на митниці залишаються системними
Корупційні ризики підтверджують не лише суб'єктивні оцінки бізнесу. За даними ДБР, у 2022-2025 роках до суду було направлено понад 300 обвинувальних актів у справах, порушених стосовно співробітників ДМС.
НАЗК зафіксувало сотні мільйонів гривень порушень у деклараціях митників та ознаки незаконного збагачення на десятки мільйонів гривень. Сама ДМС за 2022-2025 роки в рамках внутрішніх перевірок встановила 48 порушень антикорупційного законодавства. А за даними Офісу генпрокурора за 2022-2025 роки та початок 2026 року було виявлено 425 осіб ДМС, які вчинили кримінальні правопорушення (контрабанда, корупція).
При цьому значна частина кримінальних проваджень розслідується роками або не закінчується обвинувальними вироками, що лише посилює відчуття безкарності усередині системи.
Що має змінити ситуацію
У травні 2026 року ДМС розпочала масштабну переатестацію співробітників. Протягом найближчих трьох років усі митники мають пройти перевірку:
- професійної компетентності;
- знань законодавства;
- відповідності антикорупційним стандартам.
Новий голова ДМС Орест Мандзій також декларує кадрове перезавантаження, посилення внутрішнього контролю, цифровізацію процедур та ліквідацію контрабандних схем.
Але головний тест реформи буде в тому, чи нарешті з'явиться персональна відповідальність і невідворотність покарання для митників.
Саме від цього залежить, чи зможе українська митниця перетворитися на повноцінний інститут європейського зразка.
#митниця #корупція #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює | 611 |
| 14 | 20 травня у Львові відбудеться Форум: «Стратегія розвитку міста: я, ти, суспільство»
Медіагрупа DMNTR збирає ключових гравців галузі: AVR Development, ZELEMIN, KUDIN architects, A7 architects та інших.
Очікується участь:
▫️Антон Коломєйцев — Головний архітектор Львова
▫️Олена Василько — Директор Департаменту містобудування та розвитку Львівської обласної державної адміністрації
▫️Юліан Чаплинський — CEO AVR Development, колишній головний архітектор Львова
▫️Андрій Павлів — засновник ZELEMIN
▫️Олег Боршовський — головний архітектор Ужгорода
▫️Віктор Кудін — KUDIN architects
▫️Ольга Рябова — KUDIN architects
▫️Богдан Гой - головний архітектор проєктів A7 architects
▫️Сергій Жук — CEO та співзасновник HBD (Hospitality Business Development)
▫️Павло Гудимов - Куратор і засновник артцентру Я Галерея
▫️Роман Романець — співзасновник AVR Development
Реєстрація | 577 |
| 15 | 1,6 млрд грн для війни та соцвиплат: як уряд пропонує підняти бюджетні витрати
Кабмін затвердив проект змін до держбюджету на 2026 рік і запропонував збільшити видатки держбюджету одразу на 34% – з 4,77 трлн грн до 6,4 трлн грн. Майже весь приріст піде на сектор оборони та безпеки, а фінансуватиме ці витрати Євросоюз своїм новим кредитом. Mind розбирався, яким саме буде оновлений бюджет.
Ключові бюджетні показники
Зростання видатків держбюджету-2026 складе близько 1,64 трлн грн. Майже вся ця сума буде розподілена на сектор оборони та безпеки:
- 1,37 трлн грн – закупівля та модернізація озброєння;
- 174 млрд грн – виплати військовим;
- 14,6 млрд грн – резерв для оборонного сектору.
Крім того, близько 40 млрд грн буде направлено іншим силовим структурам і на розвиток ВПК, ще 40 млрд грн – на підтримку критичної інфраструктури регіонів.
У результаті сукупні витрати на оборону у 2026 році можуть досягти 4,37 трлн грн – це приблизно 44% ВВП.
Звідки візьметься фінансування
Головне джерело грошей – новий кредит ЄС на 90 млрд євро. До кінця 2026 року Україна розраховує отримати близько 45 млрд євро, з яких:
- 28,3 млрд євро – на військові витрати;
- 16,7 млрд євро – на пряму підтримку бюджету.
Причому Кабмін використовує досить цікаву схему: європейський кредит записується у доходи бюджету майже як грант. За рахунок цього дефіцит формально скорочується з 1,9 трлн грн до 1,25 трлн грн – з 18,4% до приблизно 12% ВВП.
Також Кабмін планує отримати додатково 47,7 млрд грн за програмою Ukraine Facility та 22,6 млрд грн надходжень з ПДФО та військового збору.
Чому проблеми з дефіцитом бюджету все одно залишаються
Навіть після грошей ЄС Україні все одно потрібно щонайменше $27 млрд зовнішнього фінансування. На початок травня вже надійшло $7,9 млрд, але до кінця року необхідно знайти ще близько $19,5 млрд.
І тут починається найскладніше.
Частина грошей залежить від виконання умов МВФ та програми Ukraine Facility, з якими Україна вже має складності. Через зрив індикаторів країна раніше недоотримала мільярди євро від ЄС. Отже, оновлений бюджет тримається на кількох критичних елементах:
- ЄС вчасно перерахує кошти;
- Україна виконає вимоги кредиторів;
- МВФ продовжить фінансування;
- інші партнери також не скоротять підтримку.
Інакше навіть після рекордного європейського кредиту в бюджеті залишиться величезна дірка, закрити яку практично не буде чим.
#бюджет #економіка #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює | 713 |
| 16 | 2,2 трлн грн від ОВДП: чому державі постійно не вистачає грошей?
Україна з початку повномасштабної війни залучила через внутрішній ринок понад 2,2 трлн грн. Йдеться про ОВДП, за допомогою яких Мінфін фінансує дефіцит бюджету. На перший погляд, цифри виглядають величезними. Але ці обсяги залучення не показують, скільки грошей держава реально має у своєму розпорядженні. Mind розбирався, хто насправді фінансує бюджет України.
Скільки коштів держава отримує від ОВДП
Значна частина нових коштів від держоблігацій йде не на нові витрати, а на погашення старих боргів.
· У 2024 році держава залучила близько 630 млрд грн, погасила 383 млрд грн;
· У 2025 році – 582 млрд грн залучень проти 489 млрд грн погашень.
Тобто чисте фінансування (реальний приріст ресурсу для бюджету) значно менше: 2024 рік – 247 млрд грн, 2025 рік – лише 93 млрд грн. Фактично, ОВДП сьогодні – інструмент постійного «перекочування» внутрішнього боргу та підтримки бюджетної ліквідності.
Як саме ОВДП працюють на підтримку бюджету
Навіть якщо в окремий місяць держава погашає більше, ніж отримує, це не означає, що внутрішній ринок перестає фінансувати бюджет.
Мінфін розміщує нові ОВДП, гроші надходять до Держказначейства і далі – на виплати військовим, соціальні потреби та інші витрати.
Також паралельно відбувається погашення старих випусків.
Тому брутто-залучення важливі: вони свідчать про здатність держави швидко знаходити ліквідність усередині країни.
Хто купує ОВДП
Станом на травень 2026 року:
· банки тримають близько 47% усіх ОВДП;
· НБУ – ще 33%;
· бізнес – 11%;
· населення – 7%.
Тобто майже 80% внутрішнього держборгу зосереджено усередині зв'язки «банки + НБУ».
Причому ключові покупці саме державні банки. Лише ПриватБанк тримає ОВДП майже на 370 млрд грн. Далі йдуть Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк.
Виникає ефект квазіринкового попиту: формально папери купує банківський сектор, але значну частину попиту забезпечує сама держава через підконтрольні банки.
Чому банки так активно йдуть до ОВДП
Все просто: держоблігації дають 15–16% річних за мінімальних ризиків і найчастіше є вигіднішими, ніж кредитування бізнесу.
Внаслідок цього значна частина вільної гривні циркулює всередині системи «Мінфін – банки – НБУ», але не потрапляє в економіку через кредити та інвестиції.
Чи допомагає така модель фінансувати бюджет під час війни?
Так, але одночасно подібний механізм:
· посилює залежність держави від банківської системи;
· витісняє кредитування економіки;
· робить борговий ринок дедалі «замкненим».
Головний висновок: незважаючи на трильйони гривень від ОВДП, внутрішній ринок так і не став повноцінним джерелом фінансування бюджету. А за підсумками 2026 року держава взагалі не отримає «чистий» додатковий ресурс від ОВДП та інших інструментів.
Україна критично залежить від зовнішньої підтримки. А будь-які затримки чи скорочення міжнародного фінансування автоматично посилюють ризики для стабільності бюджетної системи.
#овдп #бюджет #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює | 708 |
| 17 | 20% ПДВ на всі посилки: хто «продавлює» новий податок для українців
Парламент готується змінити правила оподаткування для закордонного онлайн-шопінгу. Законопроєкт №15112 передбачає, що ПДВ (20%) нараховуватиметься на всі іноземні посилки – незалежно від їхньої вартості. Зараз діє пільга: якщо товар дешевший за 150 євро – податків немає. У разі ухвалення законопроекту податок буде на будь-які покупки. Виняток – лише посилки-«подарунки» до 45 євро між фізособами. Mind розбирався, як ці зміни вплинуть на споживачів.
Скільки може отримати держбюджет
Оцінки сильно відрізняються: уряд та Мінфін очікують до 10 млрд грн на рік, аналітики називають цифру до 27 млрд грн додаткових надходжень. Але є нюанс: ці цифри не враховують зниження попиту, перехід частини покупок в «тінь», та додаткові бюджетні гроші на адміністрування мільйонів посилок.
Тож реальний ефект, швидше за все, буде середнім – або навіть нижче за 10 млрд грн.
Чому бізнес наполягає на скасуванні пільги
Ініціативу щодо ПДВ активно лобіюють ритейлери та виробники. Логіка проста: іноземні продавці мають перевагу – вони продають українцям товари без податків у сегменті до 150 євро. Після реформи ця перевага зникає.
Великий український бізнес при цьому намагається перерозподілити попит на користь внутрішнього ринку та отримати додатковий прибуток.
Які є проблеми
Податок на посилки ≠ боротьба із контрабандою.
Великі схеми залишаться. Це:
• заниження вартості
• «сірий» імпорт через організовані канали та корупцію на митниці
• підміна категорій товарів
Більш того, можуть з'явитися нові лазівки:
• дроблення замовлень
• оформлення «подарунків» від фізосіб
• використання посередників
Хто заплатить у результаті
Головний, хто програє – покупець.
Зараз, купуючи товар за кордоном за 50 євро, споживач не сплачує ані мито, ані ПДВ. Після змін до законодавства вартість такого товару зросте для покупця на 20% – до 60 євро. При перевищенні порогу у 150 євро сплачуватиметься і мито, і ПДВ з усієї суми. Якщо зараз товар вартістю 170 євро коштує з податками 176,4 євро, то за новими правилами заплатити доведеться вже понад 206 євро.
Зростання податків – відчутне, особливо в масовому сегменті недорогих покупок.
Якими будуть наслідки:
• подорожчають порівняно дешеві товари (одяг, електроніка, побутові дрібниці)
• знизиться обсяг закордонних покупок
• частина попиту може повернутися до України – але не факт, що повністю
Реформа вирішує одну проблему – формально прибирає податкову перевагу для іноземних магазинів та маркетплейсів. Але при цьому вона не гарантує очікувані надходження до держбюджету, не перекриває «сірі» схеми та повністю перекладає фіскальне навантаження на споживача.
#логістика #регулювання #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює | 606 |
| 18 | €90 млрд від ЄС: порятунок бюджету чи відстрочення проблем?
Євросоюз остаточно затвердив дворічний кредит для України на 90 млрд євро. Вже 2026 року ЄС планує виділити майже 17 млрд. Але навіть з урахуванням додаткового фінансування збалансувати держбюджет Україні буде дуже непросто. Mind пояснює, у чому саме проблема.
Як ЄС розподілить гроші
• 60 млрд євро – оборона та ВПК
• 30 млрд євро – бюджетна підтримка
У 2026 році Україна отримає 16,7 млрд євро ($19,6 млрд) на компенсацію дефіциту бюджету, і перший транш може надійти у травні-червні. Він покриє близько 38% річної потреби у грошах.
Механіка та параметри кредиту
Єврокомісія позичатиме гроші на ринках капіталу:
• випускає облігації
• залучає кошти інвесторів
• передає їх Україні траншами
Гарантії за кредитом – бюджет Євросоюзу та зобов'язання країн-членів.
Формально кредит має бути погашений за рахунок майбутніх репарацій від рф. Якщо цього не станеться, ЄС все одно поверне гроші інвесторам, навантаження ляже на бюджет ЄС. Україна може отримати вимогу погасити заборгованість самостійно.
Чи вистачить взагалі Україні грошей у 2026 році
Скоригована потреба держбюджету у коштах – $52 млрд. За січень–квітень (на 16 квітня) кредитори та донори виділили $6,8 млрд.
Загалом у 2026 році очікується (з урахуванням вже отриманих коштів):
• новий кредит ЄС: ~$19,6 млрд
• МВФ: ~$3,8 млрд
• Ukraine Facility: ~$5,9 млрд
• Світовий банк та партнери: ~$8 млрд
• ERA Loans: ~$10 млрд
Загалом заплановано/підтверджено $47,3 млрд. Ще не вистачає близько $5 млрд, які можна закрити за рахунок коштів за Ukraine Facility, які не було отримано у 2025 році, та шляхом залучення додаткових ресурсів Світового банку.
Але для цього Україна має виконати усі індикатори та структурні маяки перед партнерами.
Головні ризики для фінансування
Гроші ЄС не безумовні. Вони зав'язані на реформи (судова система, антикорупція, фіскальна стабільність).
Затримки вже є: за Ukraine Facility Україна отримала рівно «нуль» з початку року. Крім того, існує залежність від МВФ та партнерів: невиконання умов інших програм загрожує заморожуванням траншей
Кредит ЄС – це ключова опора бюджету у 2026 році. Без нього фінансова ситуація виглядала б значно гіршою. Але Євросоюз може закрити лише частину дефіциту – трохи менше ніж 40%. Решта фінансування залежить від впровадження реформ та можливостей партнерів.
Будь-які затримки із грошима ставлять під загрозу соціальні виплати, відновлення інфраструктури та інші важливі бюджетні програми.
#бюджет #єс #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює | 0 |
| 19 | Billing Media - чим корисні бізнесу?
Billing Media — це український реселер міжнародних рекламних платформ, який допомагає бізнесу офіційно та зручно оплачувати рекламу по всьому світу.
Працює з такими платформами як:
Meta (Facebook, Instagram), Google Ads, TikTok, LinkedIn, X, Apple Search Ads, Pinterest, Google Marketing Platform, Google Cloud та інші digital-сервіси.
Що роблять:
▪️ створюють рекламні акаунти
▪️ поповнюють їх через ТОВ з ПДВ або без
▪️ забезпечують стабільну оплату без відмов
▪️ надають всі необхідні документи для бухгалтерії
▪️ супроводжують клієнта на кожному етапі
Ключова перевага
Ви отримуєте можливість:
▪️ працювати з безлімітними рекламними акаунтами
▪️ централізовано керувати оплатами
▪️ обирати зручний формат і валюту
▪️ працювати офіційно з ПДВ або без
З Billing Media поповнювати рекламні акаунти вигідно та просто!
Детальніше про діяльність Billing Media читайте в матеріалі | 0 |
| 20 | Інфляція в Україні знову прискорюється: що відбувається з цінами
У березні інфляція досягла 7,9% р/р (1,7% м/м) – максимум із початку 2026 року. Після періоду стабілізації ціни знову пішли вгору, причому швидше за прогнози НБУ.
Mind розбирався, що стоїть за цим трендом.
Розворот інфляції вже стався
У січні інфляція була на рівні 7,4%, але в лютому–березні почалося прискорене зростання цін. Особливо помітно це за помісячною динамікою: темпи цінового зростання збільшилися з 0,7% у січні до 1% у лютому та 1,7% у березні.
Це — сигнал: дезінфляція закінчилася, розпочинається нова інфляційна хвиля.
Головні драйвери – енергія та імпорт
Підвищення світових цін на нафту та паливо стало ключовим інфляційним фактором: зростають транспортні витрати та збільшуються витрати бізнесу. Крім того, дорожчає імпорт: особливо - продуктів харчування, що ввозяться до України.
У підсумку це швидко конвертується у ціни для споживачів.
Тиск через курс та імпорт
З початку року гривня ослабла:
- ~2,6% до долара
- ~3% до євро
Це посилює інфляцію:
- безпосередньо (через імпортні товари)
- побічно (через собівартість та очікування)
Додатковий ризик – нестабільне зовнішнє фінансування. Що менше надходжень, то вищий тиск на курс.
Внутрішні фактори нікуди не поділися
Інфляцію посилюють:
- проблеми в енергетиці
- нестача робочої сили
- зростання бюджетних видатків (підтримує попит)
Плюс бізнес закладає в ціни «страхову надбавку», компенсуючи можливі коливання курсу, зростання витрат і проблеми з дистрибуцією.
Прогнози погіршуються
Офіційний прогноз НБУ інфляції становить близько 7,5% на кінець 2026 року. Але реальний сектор та експерти песимістичніші, вказуючи базовий діапазон в межах 9-10%, а стрес-сценарій – 12-13%
Та й сам Нацбанк планує переглянути свої очікування у новому інфляційному звіті, який вийде на початку травня.
Можливості щодо стримування інфляції обмежені
Облікова ставка залишається високою (15%), і за нинішніх умов це:
✔️ стримує очікування
✔️ підтримує гривню
Але ставка:
❗️ не впливає на ціну палива
❗️ не вирішує проблеми імпорту
Тобто НБУ може гальмувати інфляцію, але не спроможний усунути її причини.
Реальний сценарій на 2026 рік
Інфляція в Україні знову стає системною проблемою. Зараз на ціни одночасно тиснуть:
- дорогі енергоносії
- слабка гривня
- проблеми із зовнішнім фінансуванням
- витрати бізнесу
Головний ризик – не кожен чинник окремо, а їх поєднання. І якщо вплив цих чинників не буде ослаблений, інфляція у 2026 році легко вийде за межі 10%.
#економіка #інфляція #майндпояснює
📱 Пiдписатись на Майнд пояснює | 0 |
