Лабораторна миша

http://events.kunsht.com.ua/fakeyou Fake you Іісус Христос - українець. Лептони - носії психіки. Квантово-орбітальна культурологія. Космічна педагогіка. Цілющі властивості чудотворних ікон. Торсійні поля. Гомеопатія. Антивакцинаторство. Біорезонансна терапія. ̶Т̶е̶о̶р̶і̶я̶ ̶н̶е̶с̶и̶л̶о̶в̶о̶ї̶ ̶в̶з̶а̶є̶м̶о̶д̶і̶ї̶ (відповідно до рішення Печерського суду міста Києва у справі №757/287/17-ц, оприлюдненого 8 листопада 2018 року, автор теорії, декан КНУ Тесля не є псевдонауковцем, тому ця його теорія, про всяк випадок, не є псевдонаукою, але терти текст я не вмію, довелося закреслювати). ... Перелік можна продовжувати нескінченно. Псевдонаука і фейки нас оточують, буяють, квітнуть. Байдуже, скільки у Вас дипломів про освіту, яка швидкість доступу до Інтернету чи яке оточення знайомих вчених. Будь-хто може стати жертвою псевдонауки. І я теж. Осьо тримайте тестик, де Ви зможете перевірити свої здібності на розрізнення маячні і справжньої науки. А наступної суботи, 15 грудня, ми з Уляна Супрун, Alyona Romanyuk та Андрій Зінченко (Andrij Zinchenko) обговоримо проблеми псевдонауки та фейків в Україні, їх небезпеку для суспільства, наведемо приклади, а також разом покумекаємо, що з тією всією ганьбою робити. Осьо посилання на подію https://www.facebook.com/events/1411342402334636/ (15 грудня, 18.00, Київ, Hub 4.0). Приходьте. Дякую науково-популярному журналу Куншт за організацію. І пам'ятайте: якщо суспільство не годує справжню науку, воно без варіантів годуватиме псевдонауку. P.S. Оскільки я перебував практично на усіх засіданнях Печерського суду з приводу Теорії несилової взаємодії, вважаю, що досяг достатнього рівня володіння її можливостями. Тому під час події я випромінюватиму позитивні цілющі думки і всі присутні матимуть змогу позбутися багатьох хвороб - шмарклів, сіпання очей, гикавки тощо. Звісно, гарантій я не даю, бо треба також хотіти одужати. Якщо моє благомислення не спрацює - значить Ви не хотіли одужати. Якщо раптом у Вас немає змоги прийти на подію - хоча б відкрийте цей мій пост на весь екран і поставте банку з водою перед ним. Омега-позитрони колапсують з дігідрогеном монооксиду і Ви задарма отримаєте чудові ліки від усіх хвороб. Приймати по столовій ложці тричі на день після їжі.

Окрім того, що людство постійно копирсається у всіляких Марсах-Венерах, досліджує їх супутники, шукаючи воду, ресурси та живі організми, воно також направляє апарати до астероїдів. Робиться це не тільки для того, аби отримати глибше уявлення про процеси, що відбувалися під час формування Сонячної системи. Справа у тому, що астероїд Бенну через 150 років може вгамселити по нашій планеті. Деталі місії читайте в матеріалі. https://scienceukraine.com/cosmos/osiris-rex-reaches-bennu/

Колись РашаЗМІ актвино розкручували фейк, що українські вчені довели, що саме давні укри викопали Чорне море. Нам було весело, а тепер це стало просто мемом. Однак є проблема. РашаЗМІ - недалекі від правди. Христос, Будда і Чінгізхан - мали українське походження. Римський імператор Сулла - теж мав українські корені. Платон теж був українцем. Фараон Менес - з Чернігівщини. Якщо щось з цього Ви вважаєте маячнею, то у мене для Вас погані новини: а) автора цих ідей висувають (вже не вперше) на Шевченківську премію. Висуває Київська організація Національної спілки журналістів України. Бо він все вищезазначене вкладає в голови нашим співгромадянам через якусь телепередачу. б) Назвати Бебика псевдонауковцем - не можна. Мені реально цікаво, коли він подасть до суду на істориків та археологів так само, як це зробив непсевдонауковець Тесля, що подав до суду на математика Ірину Єгорченко. Чому не можна? Бо він доктор політичних наук, а отже, чисто формально, він науковець. Будь-який печерський суд (тм) прийме його бік, бо наукового ступеня його ніхто не позбавляв. В принципі, я все сказав, далі читайте матеріал. P.S. І я ніколи не чув про структуру НСЖУ. Але чому у нас в країні так погано складаються справи з журналістикою, любов'ю до фейків та перебільшень - тепер розумію. https://ukr.lb.ua/culture/2018/12/06/414315_shevchenkivsku_premiyu_znovu.html

Якою була б Ваша реакція, якби Вам надіслали важливий документ на два десятки сторінок, що регулює розподіл 1 мільярда гривень (ОДНОГО МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ), і дали на внесення пропозицій до нього 1 день (ОДИН ДЕНЬ)? Я прошу зазирнути на вогник тих з Вас, хто мені розповідав, що ідея фонду Президента з підтримки освітніх і наукових програм для молоді, на який Верховна Рада дуже хвацько виділила купу бабла (якого ніколи немає ні на існуючу науку, ні на новостворений Національний фонд досліджень), не є передвиборчим піаром, цинізмом, профанацією чи імітацією реформ. Осьо дивіться. 1. Президент розповіда, як він класно все вигадав https://goo.gl/8qt2Nt . З трибуни та на папері все красиво (якщо не ставити питання про те, звідки впав мільярд та чому ж тоді немає 90 мільйонів на Нацфонд досліджень). Гучні слова, переконлива інтонація, великі паузи. Браво. 2. Депутати-циніки, що роками торочать про бідну економіку та корумповану науку, на яку не модна додавати грошей, бо розікрадуть - легко віднаходять мільярд. 3. Тоді Міністерство освіти і науки за підписом Міністра надсилає листа Науковому комітету з питань розвитку науки і технологій, де прикріпляє Положення про фонд і "Враховуючи суспільну значимість зазначеного нормативно-правового акта", просить розглянути зазначений проект в одноденний термін. Значимість. Мільярд гривень. Один день. https://goo.gl/7yMt7i (скрін додаю) 4. Науковий комітет у дуже ввічливих виразах пояснює (https://goo.gl/nCa8aG), що йому соромно за таке Положення. Положення для виконання промови Гаранта треба переписувати цілком. Повний текст відповіді розміщено тут https://goo.gl/w3HfCk, але основні претензії такі: - наглядова Рада фонду формується Адміністрацією Президента типу після консультацій з науковцями та громадськістю, але жодні механізми контролю, впливу, чи надання пропозицій - відсутні. Ба більше, вимоги до членів Наглядової ради - вкрай розмиті. - експертні ради фонду формує Дирекція фонду, вимоги до членів якої тупо відсутні. - механізмів контролю за діяльністю Фонду - теж практично немає, якщо не враховувати контроль з боку МОН, який, власне, здатен надсилати документи про мільярд на узгодження за один день. Бо "значимість". Я вже не акцентуватиму увагу на тому, що мільярд піде в т.ч. на підтримку студентського самоврядування чи соціально-психологічні дослідження. Ніде більше грошей подіти? Читайте самі, бо в мене кров з очей. Є там і притомна підтримка досліджень, але, враховуючи вищезазначені пункти - вона нічого не варта. Загалом, Науковий комітет детально розписав всі загрози, що несе в собі таке Положення цього популістичного Фонду, а також наголосив, що за браку незалежної експертизи - нам буде дуже соромно перед закордонною наукової спільнотою. Нам - це, власне, наскільки я розумію, науковцям. Бо Президент своє слово мовив, чиновники зімітували виконання, всі в білому і з золотими ґудзиками, тільки краще від цього нікому не стало. І це не лише моя думка. Yulia Bezvershenko також все прекрасно пояснила (https://goo.gl/j8rd53, скріни додаю) Тому, шановні захисники "геніальних" ідей Президента. Весь мій оцей пост https://t.me/mouselab/1056, де я висловив занепокоєння ідеями Петра Олексійовича, що йдуть в розрізі здоровим глуздом - залишається в силі. Звісно, можна казати "халва" і віддано дивитися в очі, але реальність - трошки інакша. Гроші на науку мають розподілятися прозоро. Поки ж це все виглядає, як створення ручного фонду для потрібних людей (оціночне судження). Зауважу, що це не той випадок, коли Президента осяяла чудова думка, а чиновники все спаскудили. Ні. Просто замість того, щоб долучитися до вивіреної реформи і не створювати поспіхом невідомо що, голова держави, де-факто, сам запустив процес імітації виконання його доручення. Загалом, будемо стежити далі за цією виставою турботи про науку і освіту. Сподіваюсь, що таки відповідальні особи Міністерства зможуть донести пану Порошенку, що він неправий, а самі - припинять вдавати "бурхливу діяльність" і почнуть працювати. Припиніть.імітувати.реформи. Піс, лав, ван білліон грівнас кожному під ялинку.

Та ні. Я спати не ляжу, поки не розповім Вам, що ж цікаве станеться найближчими днями. Зауважте, що одна подія буде у Львові. Решта в Києві. https://site.ua/anton.senenko/16791-anons-naukovo-populyarnih-podiy-pochuti-pro-nobelivski-premiyi-2018-ta-pobachiti-misyachniy-grunt/

Слухайте, я ще те обіцяйло. Сподівався Вам викотити анонс науково-популярних подій, але ці німецькі воркшопи тривають по 10 годин підряд. Ніц не встигаю. Тому просто зауважу, що вже сьогодні, 5 грудня, у Національному науково-природничому музеї відбудеться купа цікавих демонстрацій, а вхід вдень - вільний. Тому спробуйте потрапити. Інджой. Допис на фб https://www.facebook.com/NationalMuseumofNaturalHistoryKyiv/posts/957267104468846

Замальовка з Дрездена В Україні нещодавно одна високопосадова пані сказала, що в країнах ЄС і НАТО науку держава фінансує лише в університетах, а не в усіляких академіях (шо Ви на мене дивитесь? Ось першоджерело http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/6960.html). Чому мені це пригадалося? Та просто під час обідньої перерви побачив будівництво з нуля нового корпусу для дослідницького Інституту товариства Фраунгофера. Хто не в курсі, в Німеччині поза університетами діють суто наукові установи. Провідними є інститути чотирьох товариств - товариства Планка (щось близько 2 мільярдів доларів від держави), асоціації Лейбніца (ще близько 2 мільярдів доларів від держави), товариства Гельмгольца (якась взагалі непритомна цифра у 4,4 мільярди євро від держави) та Фраунгофера. Так от. Товариство Фраунгофера займається саме прикладними дослідженнями, тобто тими, які можуть легко залучати кошти з реального сектору економіки. За логікою наших диванних теоретиків - тут держави точно не має бути. Окей, бюджет - 2,3 млрд. євро чи біля того. Державних коштів там ... 30%. Угу, навіть тут. Якщо не враховувати цих усіх коштів, дійсно, Німеччина - країна ЄС і НАТО - не фінансує науку поза університетами. (Німеччина є просто прикладом. Так само в Данії чи Франції). Аналогічно, якщо не враховувати, що небо блакитне, воно може бути зеленим. Так, маячня з першого абзацу була промовлена позаминулого тижня, але я змовчав, бо у авторки чи не у єдиної в усій Верховній раді я побачив продержавницьку позицію з приводу ситуації в керченській протоці. Величезна частина інших депутатів є ... кхм, не будемо про погане. Але оце побачив будівництво нового Інституту і не зміг пригадати, коли в Україні взагалі новий корпус будувався. А, згадав. Американці збудували нам джерело нейтронів (там ще наша прокуратура гучно та героїчно проводила обшуки, грозилася справами, але ніц не знайшла). Але ж то не наші гроші. Отаке. Але ще раз завершимо хорошим: добре, що Київський академічний університет розвиває співпрацю з Німеччиною. Притомні освічені політики - сильна наука.

Замальовка з Дрездена В Німеччині на вулицях мало люксових автівок, але багато турбомолекулярних насосів в лабораторіях. В Україні все навпаки. І, мені здається, що ці два мої спостереження якось пов'язані. Вибачте, це моя перша метафорична емоція після екскурсії науковими лабораторіями в Leibniz Institute for Solid State and Materials Research. Але давайте про хороше і корисне, бо нам дійсно є чим трошки пишатися. Дивіться на фото. Ні, це не шахти запуску балістичних ракет і не майданчики під їхній монтаж. На першому фото сканувальний тунельний мікроскоп, що здатен працювати та виробляти різноманітну магнітну магію при температурах до 300 мілікельвінів (абсолютний нуль - це нуль Кельвіна, тобто мінус 273 градуси по Цельсію. Дуже "зимно", загалом. М'яко кажучи). Так от цей мікроскоп змонтований на двох поверхах на спеціальній бетонній подушці. Фото дуже погано передає грандіозність розмірів, але врахуйте, що оця штука заглиблена в підлогу на метр, а у стелі - вирізана під нього дірка. Вартість лише заліза з начинням - 1 мільйон євро. Тут не врахована вартість його запуску в роботу. Цей агрегат працює лише 13 років і... йому вже будують заміну. На другому фото - бетонна подушка вагою 7 тон під новішу версію, що буде здатна працювати при 30 мілікельвінів (у десять разів менша температура за попередню). Так, в тому приміщенні теж немає стелі. На третьому фото масивні демпфери, на яких, власне, бетонна подушка і буде змонтована. На четвертому фото - схема приладу. Вартість лише основних систем без додаткового залізяччя вже зараз сягнула під 1 мільйон євро. Для чого воно? Для того, щоб у споживачів краще працювали електричні зубні щітки. Жартую. Там все складно і на пальцях не поясниш. Це фундаментальна наука і німці фінансують її, бо розуміють її потрібність для подальшого розвитку прикладної науки, технологій, інновацій і т.д. 5-те фото - установка для вирощування кристалів, 6-те - лабораторія спектроскопії, 7-е - ще одна, 8-е - лазер з купою оптичного обладнання. 9-е фото - службові автівки працівників Інституту, на яких вони возять зразки на сихротрон чи студентів на конференцію. Ні, я не жартую. 10-те - власне, вигляд приміщення Інституту. Всі лабораторії мають чудовий стан, опалення, мікрохвильовки-холодильники-кавамашини. Та й не в тому справа, в мене сотня тих фото і всі класні. Головні речі дві. Перша: обладнання повно і воно регулярно оновлюється. Друга: наші студенти-магістри, аспіранти та постдоки вже працюють в цих умовах на цьому обладнанні і вже отримують результати, про які вони сьогодні доповідали. Я в приємному шоці (якщо не враховувати метафору з початку посту). І ми вже можемо пишатися Київським академічним університетом, який закрутив дуже потужну співпрацю з IFW за програмою Ukratop. Буду писати про неї окремо, бо на наступний рік буде відкрито новий набір і наші розуми тут, в Німеччині, потрібні. Ба більше, в Україну звідси помчить обладнання. Олександре Кордюк, ви молодці. Вражений і аплодую стоячи. Дійсно будуєте науково-освітню установу нового рівня. Так переможемо.

Замальовка Перебуваємо в Leibniz Institute for Solid State and Materials Research, що в Дрездені. Окрім того, що тутешнє начиння лабораторій змушує серце несамовито вистрибувати з грудей, німці, виявляється, класно інтегрують мистецькі штуки в наукові простори. А, ще одне. Сукупне державне фінансування цього Інституту у 2016 році склало 33 мільйони євро. (Це не рахуючи проектів на 10 мільйонів). І наші магістри, що вчаться тут за україно-німецькою програмою співробітництва Ukratop з Київським академічним університетом - молодці. Коли у молоді є все для самореалізації - сучасне обладнання і нежалюгідні стипендії (угу, цього досить) - здається, що в неї повиростали крила. Слухаю доповіді і переконуюся, наскільки все ж важливе середовище для розумних людей. Сподіваюсь, КАУ його перетягне в Україну. Німці наче співпрацею задоволені. Далі буде.

Що ж, дрімтім вирушає в Німеччину на воркшоп завдяки активній міжнародній співпраці Kyiv Academic University. Потім розповім, що і до чого. Бережіть країну та не сваріться. Ми скоро повернемось. Намагатимусь тримати в курсі навколонаукових цікавинок. Так, і на борту вже цілком різдвяна атмосфера. Переможемо.

Мем про вченого, який спочатку знайшов ліки від раку, потім навчився подорожувати у часі і, врешті, зґвалтував журналіста - всім відомий. Також існує усталена думка, що вчені - відлюдькуваті та за першої ліпшої нагоди тікають від працівників медіа. Так от. І мем, і усталена думка мають цілком реальне підґрунтя. Розповідати на сторінках газет чи у телесюжетах про науку дійсно складно. І не тому, що наука сама по собі є непростою, а вчені інколи перевантажують свої промови важкозрозумілими словами, а тому, що вчені (справжні вчені) терпіти не можуть викривлень, перебільшень, сенсацій, скандалів і, тим паче, брехні у матеріалах ЗМІ про свої дослідження. Ірина Андрейців, виявляється, не тільки здатна цікаво та правдиво писати про науку. Вона ще й достеменно розібралася, в чому основні причини важкого діалогу між вченими та журналістами, а також дає слушні поради своїм колегам та ділиться досвідом. Плюс вона наводить перелік вчених та груп, куди можна звертатися по допомогу та фаховий коментар. Інджой. http://medialab.online/news/science/

https://www.the-village.com.ua/village/city/promo/278917-carlsberg-promo Пам'ятаєте, було відео, що, здається, називалося "Яким був би світ без науковців та інженерів"? Там на очах у людей розсипалися будівлі, розвалювалися автівки, руйнувалися мости, від одежі відлітали ґудзики, а сама тканина просто розчинялася. Врешті, лишився лише натовп голих людей серед каміння. Так от, цей легесенький матеріал десь про таке: 5 винаходів Нобелівських лауреатів, без яких важко уявити світ. Звісно, мова не про пивний трубопровід, а про рентгенівське випромінювання, газ для холодильника, антибіотики, транзистор і лазер. Читайте, млійте. Підкреслю, що ніщо з усього переліченого не винаходилося спеціально, на замовлення. Все винайдено чи відкрито з цікавості. Але й це ще не все. Зверніть увагу. ЩОРОКУ в Україні відбувається неймовірний публічний захід, де справжні круті вчені популярно та доступно розповідають про Нобелівські премії. Власне, цього року, 8 грудня Ви зможете послухати 6 лекцій про цьогорічні нобелівки з фізики, медицини, хімії, економіки, літератури та миру - "Nobilitet 2018: все про цьогорічну Нобелівську премію" http://www.nobilitet.com/ Так, про зміни клімату та інновації, що впливають на економіку, імунотерапію раку, сексуальне насильство, хімічну еволюцію, оптичні пінцети та лазери. Ціни на подію - космічні, але, повірте, воно того варте, бо там виступатимуть Богдана та Олександра Романцови, Андрій Длігач, Юлія Безвершенко, Оксана Півень, Василь Нагібін та Борис Донськой. Тому не проґавте. Інджой.

Хвилинка пишайла Наче ніц особливого не робиш. А потім отримуєш отакі теплі повідомлення і розумієш, що кожна маленька позитивна дія впливає на оточення. Аби від душі. Що мені вартувало під час перегляду книги Стівена та Люсі Гокінгів про хлопчика Джорджа розповісти про те, яка вона класна? Майже нічого. А тепер десь хтось стає розумнішим :) Ще й Наукові пікніки в Україні зачепило. Я це, насправді, до чого: не соромтеся одне одному розповідати про інформацію, варту уваги. Інколи Вам здається, що щось є добре відомим усім, а в дійсності воно відоме обмеженому колу людей. P.S. Катерина Богданова, дяка, розчулений. Мова йшла про оцю рецензію https://t.me/mouselab/984