Лабораторна миша

https://obriy.news/2017/11/29/fizyky-vyiavyly-mozhlyvist-dobuvannia-bezmezhnoi-kilkosti-enerhii-z-hrafenu/ Чим займається розвинений світ. Сергій Шарапов надибав україномовне пояснення нещодавного цікавого дослідження графену. Сильно думкою не буду розтікатися, просто читайте, все класно розписано. Навіть відео там є. Єдино що підкреслю - це не "вічний двигун", як може здатися на перший погляд (заголовки - такі заголовки...) По суті, це ще один вид термоелектричного двигуна, що здатен перетворити частину теплоти в електрику. Та й то, там ще купа припущень, ідей. Але це початок великого шляху. Просто зацініть рівень робіт. Оригінальна стаття тут https://journals.aps.org/prl/abstract/10.1103/PhysRevLett.117.126801 https://physics.aps.org/synopsis-for/10.1103/PhysRevLett.117.126801

Сьогодні був скажений вечір і дві обнадійливі події. По-перше, Мінфін "пішов у люди" і почав проводити публічні лекції з бюджетного процесу: де беруться гроші, як формується бюджет, куди подається і коли, які статті видатків. За що конкретно сплачує держбюджет, а за що - місцеві бюджети. Я сьогодні завітав послухати про освіту і медицину. Мушу визнати, що Роман Єрмоличев з колегами доступно все виклали і потім фахово відповідали на питання, що виникли в зали. Дійсно цікаво. Дуже раджу. Попереду ще 3 лекції, графік тут https://goo.gl/JSTfkv По-друге, сьогодні відбулася бомбезна презентація бомбезної книги, "написаної для людей, а не академічної наволочі" (с) :) Кириченко Владислав мав на увазі, що видання Наш Формат випустило україномовний переклад легендарної праці Нобелівського лауреата з економіки Деніела Канемана - «Мислення швидке й повільне». Не зважаючи на "нобелівський статус", ця, по суті, "монографія" написана людською мовою і призначена саме для широких верств населення. Зал був забитий повністю і ніде навіть було сісти. Як завершу читати Артеміду "Енді Вейра" від Видавнича група KM-Букс - заціню і цю. До речі, Наш формат готує наступну новинку - україномовний переклад "Креативного класу" Річарда Флоріди. Чекаємо. Переможемо.

Слухайте, Ви вже вибачте, що знову репост з фейсбуку, але 1. На жаль, телеграм поки "бідний" на подібні новини 2. Це реальна новина, яка змінить наш світ. Реально. Без жартів. Доки наші депутати розмірковують, як заборонити ГМО, світ рухається шаленими темпами вперед. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=900487666783054&id=100004654865171

Коли депутати Верховної ради вимагають звернутися до Нобелівського комітету для видачі Нобелівської премії у кількості 1 штука - всі регочуть. Це лише свідчить про некомпетентність окремих слуг народу, але не шкодить людям. Коли минулого разу депутати видали законопроект, що, де факто, загрожував загибеллю інсулінозалежних людей, всі вжахнулися. Але експертна наукова спільнота спрацювала і невігласи відступили. (Ви навіть про це не чули, так?) Виявилося, що відступили тимчасово. Тепер вони пропонують Лисенківщину-2. Поки весь розвинений світ рухає вперед генетичні технології, бо за ними майбутнє, наші генії пропонують будувати аграрну наддержаву своїм унікальним духовно-скрєпним шляхом. Про генофонд нації печуться, інтелектуали. Вони не знають, що таке ген, ДНК, не чули про дослідження ГМО, але тягнуть свої кривульки провадити державну політику в цій сфері в обхід профільних комітетів. Крихітки мої, що ж Ви робитимете, коли всі науковці поїдуть з країни і нікому буде тицьнути Вас у відверту злочинність Ваших намірів? Точно, нічого. Нащо думати про розвиток держави в інноваційному руслі, якщо, вірогідно, є домік в іспанськой дєрєвнє, так? То на кого ці «слуги» працюють? https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1988536278084175&id=100007834666677&pnref=story

У 2014-2015 роках українська діаспора колонами гнала в Україну позашляховики, машини швидкої допомоги, правдами і неправдами доставляла сюди аптечки, бронежилети, сухі пайки. Я ніколи не забуду, як на спорядження для танкістів однієї з бригад дуже шанована мною людина одномоментно передала від своєї дочки, що мешкає за кордоном, суму, що ми тут довго і нудно збирали кілька тижнів. 2017 рік. Діаспора включилася в підтримку освітніх STEM-проектів (science, technology, engineering, and mathematics). Коли Віталій Гончарук за чашкою кави розповідав мені про цю ініціативу, звучало дуже круто і... фантастично. Тепер - це реальність. Цікаво, що така діяльність вигідна і отримувачам, і благодійникам. Розвинений світ, що тут скажеш. Віталій Гончарук, Дмитро Мішкін, Віктор Сдобніков, щире спасибі! Переможемо. P.S. Так, вже завтра починається XVI Всеукраїнський студентський турнір фізиків. Посилання на подію тут http://stp.ipt.kpi.ua/. https://ain.ua/2017/11/18/platforma-dlya-finansirovaniya-edu-proektov

Miriam Dragina - це не тільки чудова ведуча наукпоп шоу "Цією людиною був Альберт Ейнштейн" на Громадському радіо, куди вона запрошує класних вчених. Вона ще й дуже "смачно" пише про все на світі. Так складає слова в рядки, що неможливо відірватися. А коли вона смачно пише про науку та чудову науково-популярну книгу - цим вже не можна не поділитися з Вами. Нотуйте, шукайте цю книгу, насолоджуйтеся. https://www.facebook.com/miriam.dragina/posts/10155452366218411

https://www.youtube.com/watch?v=ZfzD2DnLf2w Доброго ранку. Дивіться, які чудові добірки науково-популярних каналів є на Youtube про науку: 1. Спочатку з'явився матеріал від сайті Kozakorium із 7-ма джерелами: http://www.kozakorium.com/kanaly-yutub-pro-nauku-ukrayinskoyu-top-7/ 2. Потім цей матеріал поширила Українська правда, додавши до переліку ще два канали: http://life.pravda.com.ua/society/2017/11/26/227624/ Занотуйте собі десь. Про деякі ресурси я навіть не чув. Ну, а поки під каву можна глянути цікавезне відео про найпопулярніші моделі "вічних двигунів" та доступне пояснення, чому вони таки не працюють :)

Чи мріяли Ви колись читати репортажі з Центру контролю і корекції NASA українською? Угу. Той NASA, що в США. Так, українською. Коли в моїй стрічці вперше з'явився Дорж, я почав щодня читати цікаві історії про корегування орбіт супутників та космічних апаратів, а полковник Уескотт, Франческа та Сара Маккарті ніби стали мені добрими знайомими. Невигадані замальовки з невигаданого космічного агенства від невигаданого українця, що працює за пультом керування гравіцап, що котяться небесною твердинею :). Суне буревій на узбережжя? Дорж вже розповідає про корекцію метеосупутників, щоб їхні "очі" краще допомагали людям мінімізувати жертви та руйнування. Запуск чергового ракетоносія? Дорж вже щось пише. Компетентно та з гумором. До того ж це все подається в реальних життєвих діалогах операторів контролю. Якщо чесно, я думаю, що не кожній країні настільки пощастило із таким носієм мови з такого цікавого місця. Тому, раджу підписуватись на Dorje Batuu. Ця стаття про нього не дуже нова, але дасть певне уявлення про героя. І додам. У фейсбуці є поважні пики із сотнями тисяч підписників і десятком вподобань їх мудрих думок. Бо такі думки. У Доржа ж на сторінці коїться щось неймовірне. Підписників усього лише 4 з гаком тисячі, а вподобайки щоразу перевалюють за 3 сотні. Інколи 5-7 сотень. Бо цікаво! Enjoy! http://osvita.mediasapiens.ua/tv_radio/1411981046/vid_zhurnalistiki_do_nasa_yak_ukrainskiy_korespondent_pochav_zaymatis_kosmichnimi_aparatami/ P.S. Підписатися можна, на жаль, лише у фейсбук http s://www.facebook.com/dorjebatuu, але, можливо, колись з'явиться Телеграм-канал.

https://www.facebook.com/oleksiy.boldyriev/posts/10160130572070355 Вчора я запостив дві офіційні заяви: 1. Від Київського національного університету ім. Т. Шевченка "Роз’яснення ситуації, що склалася навколо декана факультету інформаційних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрія Теслі" (http://univ.kiev.ua/news/9255) 2. Звернення декана факультету інформаційних технологій Теслі Ю.М. (http://fit.univ.kiev.ua/archives/8316) Нагадаю, що обидві заяви пов'язані з судовим позовом Теслі до вченої-математика, яка назвала його псевдонауковцем (про це докладно можна почитати, наприклад, тут https://goo.gl/sDNfbx). Резюме із заяви університету: університет не вважає, що мусить мати якусь наукову позицію з приводу діяльності свого декана. (звісно, до чого тут наука в університетах?). Резюме із заяви декана: навколо вороги, його обіжають в Інтернеті, стіхі і проза, хрест, Різдво. А тепер почитайте текст Олексія Болдирєва (основне посилання на фейсбук, вибачте, інакше ніяк не вмію його сюди встромити) і порівняйте, як подібні ситуації вирішуються на Заході. Потім згадайте, що наших університетів НЕМАЄ у ТОП-500 університетів світу фізичного спрямування (https://goo.gl/eWRXJ3), а перед тим наші "топи" взагалі опустилися в рейтингу нижче 800-ї позиції (https://goo.gl/3m1Y1v). Чого б це раптом, так? Читайте, насолоджуйтесь. І, кому цікаво, що таки про "Теорію" пана декана думає Українське фізичне товариство - будь ласка: http://www.ups.kiev.ua/services/17 Почитайте. Особливо про "Ми вбачаємо загрозу й у заявах про застосування цієї псевдонаукової теорії в медицині та військовій справі." та про "спроби заборонити критику «теорії несилової взаємодії» в судовому порядку є загрозою для всього суспільства.". Але університет, за винятком Вчених Рад факультету радіофізики, електроніки, та комп’ютерних систем та фізичного факультету, які офіційно зверталися до ректора університету з проханням дати раду діяльності шанованого пана Юрія Теслі - робить чудовий покерфейс. Що ж, чекаємо рейтингів наступного року.

Мене вкрай важко збити з пантелику, якщо якесь питання стосується проблем науки в Україні. Але таке сталося після однієї зі статей в газеті "Голос України" від шанованого народного депутата Олександра Співаковського. Зокрема, там писалося: "...якщо уважно проаналізувати динаміку фінансування науки в Україні, то показовим є період 2001—2008 рр., в який відбувалось достатньо значне зростання бюджетного фінансування наукових установ України. Наприклад, за цей період фінансування Національної академії наук України зросло майже в 7 разів, Національної академії медичних наук України та наукової складової в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка — майже в 6 разів, Національної академії аграрних наук України — майже в 5 разів. Проте ефективність такого вкладання коштів платників податків у розвиток наукових досліджень виявилася надзвичайно низькою... ...Інший показовий момент — у 2011—2012 рр. Україна вкладала у розвиток науки приблизно стільки ж бюджетних коштів (у відсотковому відношенні), як Румунія, Польща, Туреччина, Аргентина (піввідсотка від ВВП), проте результати були отримані зовсім інші.)..." Ну, і далі по тексту. Резюме: грошей було достатньо, але вони не допомогли. Виходячи з цих даних йдуть висновки, рекомендації, поради і т.п. Повна картина - тут htt p://www.golos.com.ua/article/295977. В мене виникла підозра, що цифри якісь дивні. І недарма. Наприклад, там же побачив таку фразу: "Протягом 2012—2015 рр. кількість молодих учених у системі вищих навчальних закладів зменшилася майже на 9,5 тис., у системі Національної академії наук — на 7 тис. осіб". Я пильно слідкую за науковою молоддю і, згідно із доступною мені статистикою, принаймні у 2007-2016 роках такої кількості молоді в НАН взагалі не працювало, а відтік склав до 800-1000 осіб. На кінець 2016 року лишалося працювати 2338 юнаків та дівчат. Звідки 7000 втікачів - не ясно. І от сьогодні вийшла стаття, де ці тези про фінансування було детально розібрано. Що маємо? В принципі, можете відкрити і глянути графіки, зрозумієте все за 30 секунд. Але я наведу цитати: "...«колосальне зростання» фінансування НАН України в нашій країні — це насправді величезне зростання інфляції. " "реально загальне фінансування науки у нас тільки з 1995 року до нинішнього часу зменшилось більш ніж удвічі. НАН України тут, щоправда, в дещо кращому становищі: її «урізали» трохи не так сильно — фінансування зменшилось десь на 35,4%[1]." Тобто, збільшився друк грошей, а вартість самих грошей знизилася. Далі там ідуть жахливі таблички, де показано, що в Україні на одного дослідника витрачається 8,8 тис. дол. США, в Румунії - 36 тис., в Польщі - 61 тисяча, і т.д. і т.п., в США - 313 тисяч. Про яку співставність у фінансуванні з західними країнами йдеться у Голосі України - незрозуміло. За кількістю дослідників ми теж в проваллі: Україна - 1254 дослідники на 1 млн. населення, в ЄС в середньому - 3358, Росія - 2589. Далі там взагалі жах і цифри, цифри і жах. Але все з посиланнями. Без гасел та емоцій. До речі, цікаво було дізнатися, що саме уряд Азірова добив паростки конкурсного фінансування наукових проектів. Ну, і далі все по ділу. Читайте, вивчайте. Я до чого це все пишу. Наука - занадто тендітна тема, щоб її обговорювати без ґрунтовного аналізу. І я буду радий, якщо на основі фактів можна буде дискутувати і рятувати науку. Бо гучні фрази зазвичай більше шкодять, ніж допомагають. Переможемо. http://commons.com.ua/uk/tak-sho-zh-treba-reformuvati-v-naukovo-tehnologichnij-sferi-ukrayini/

Тіки тихо. Зараз дещо покажу. Без галасу. Дивіться: Раз - http://univ.kiev.ua/news/9255 Два - http://fit.univ.kiev.ua/archives/8316 Та я ж попросив тихо! Ну що ви за люди? Всьо, якось пізніше про це поговоримо.

Зараз у всіх науковців в країні почався звітний період і стукотіння лосячих копит я чую щодня від багатьох викладачів вишів. А все чому? Культ-карго - він такий. Якщо український чиновник почув, що західні викладачі публікуються в наукових журналах, то в його уяві - наші теж мають обов'язково (тричі підкреслено) публікуватися. Те, що західний викладач в принципі не може мати зарплатню, нижче ніж у кондуктора тролейбуса, або навантаження по 4-6 пар на день, щоб не померти з голоду, з точки зору чиновника - тактичні нюанси. Чиновники ж у нас стратеги. Врешті, от і маємо отаку "науку в університетах". Не у всіх, звісно. Але 550 сміттєвих журналів - дають уявлення про масштаб трагедії. Прекрасний текст. Насолоджуйтесь. https://site.ua/yesint/10514-o-losyah-ukrainskih-uchenyh-i-korchevatele/

Отже, тримайте черговий анонс і цього тижня: лекції про мозок, нейронауки, психотерапію, гравітацію, кіномову, зміни клімату, астроблеми, ядерні канали, інновації у великих містах, пухлини, сучасну психологію, а також презентація книги Деніела Канемана «Мислення швидке й повільне»​ та конкурс наукової фотографії. https://site.ua/anton.senenko/10509-tipu-anons-naukovo-populyarnih-podiy-na-2711-0312/

Телескоп Габбл особисто для мене - настільки ж важливе сучасне творіння людей, як і Великий адронний колайдер. Зайдіть на Вікі і почитайте про його тернистий шлях до зірок, про відміну фінансування проекту і про те, як науковці-астрономи особисто почали зустрічатися з сенаторами, щоб лобіювати наукові інтереси в бюджетних комітетах. Значення Габбла для астрономії можна оцінити хоча б за цими 10-ма світлинами, серед яких мені сподобалося зіткнення галактик і, звісно, класика: eXtreme Deep Field - з 5500 галактиками на одному знімку. Enjoy! https://thealphacentauri.net/amazing-hubble-images/

Харків. Не прогавте.

Всім, хто за останні дві доби в мене питав про Рутеній: https://site.ua/anton.senenko/10490-radiatsiya-ruteniyu-106-yak-nashi-gromadyani-spojivayut-novini-z-rosiyi/

Увага, це не дежавю. Якось написав такий пост: "Вчені-соціологи проаналізували наше суспільство з точки зору цивілізаційних ознак. Що виявилося? Упродовж двох десятиліть українці кілька разів змінювали зразки бажаного життя. Нині ж вони в більшості орієнтуються на Європу. (Невже ми відійшли від мрій про життя, як у фільмі "Бумер", до мрії просто жити по-людськи? :) ) Одна з форм нашої соціальної нерівності - нерівність доступу до інформаційних технологій. Недовіра до ЗМІ за останні десять років вперше перевищила показники довіри (впевнений, що це ще не рекорд :) ). Рівні довіри до Президента, Уряду, парламенту - 11%, 7%, 6%. Рівень довіри до науковців - 48%. Так, звісно, науковці самі собі підтасували. За кожний зайвий відсоток довіри їм нараховують додатковий мільярд гривень на обладнання. Сарказм, якщо що. Круто те, що 51% українців цікавиться наукою, тому науковій популяризації точно є куди розвиватися. Загалом, цікаве дослідження і я дуже раджу прочитати його в першу чергу науковцям: там і про оцінку стану науки в Україні, і про роль науковців в житті країни, і про перспективи." (https://t.me/mouselab/54) Так от. Тоді я запостив лише коротке резюме з цього дослідження і десяток людей попросив у мене повний текст цього фундаментального дослідження. Тримайте. 9 розділів, 200 сторінок за посиланням- http://i-soc.com.ua/ukr/index.php Просто маст рід для тих, хто хоче зрозуміти, що сі у нас в суспільстві коїться та що в головах у людей, що нас оточують. Enjoy!

https://dou.ua/lenta/interviews/mathematician/ Класне інтерв'ю про українця-математика, який, щоб не покинути науку і вимушено не піти в IT - де-факто, емігрував. Як на мене, трохи забагато спрощеного погляду на речі, але, безумовно, ця фраза заслуговує на увагу: "Дуже круто, коли людина може працювати в Україні, але саме мені це було б надзвичайно складно. Відверто кажучи, будуть проблеми з фінансами. Передбачаю, мені доведеться шукати паралельні роботи, щоб займатись математикою." Аж так і проситься перефразувати, що "українські науковці занадто бідні для того, щоб займатись наукою в Україні". І це ж не фізик чи молекулярний біолог, яким потрібні дороговартісні прилади та реактиви. Взагалі вся риторика статті далека від уявлення українських чиновників про наукову сферу: їм здається, що вчені лише п'ють чай, плодять стоси паперів та вимагають грошей на кокаїн, а, насправді, їм просто потрібні мінімальні ресурси для творіння якісної науки, аби можна було не підробляти вечорами. Таке. Загалом, читайте. Цікаво - про олімпіади, математичне мислення, абстракції, вірогідність виграшу в лотереї. Нагадаю, що саме українська математик вирішила задачу, над якою билися найкращі розуми 400 років (https://theukrainians.org/maryna-vyazovska/) Вона теж працює в Німеччині. Чого б це? Enjoy!

Цікава інформація. Прямо зараз (до 24 листопада) триває виставка-форум Innovation Market. Дрони, ігри, енергоефективність, стартапи, інші модні слова та купа винаходів. В тому числі, Національна академія наук України заявила туди 430 науково-технічних розробок дослідницьких Інститутів (про які я писав тут https://site.ua/anton.senenko/9637-povniy-perelik-rozrobok-naukovtsiv-akademiyi/), а Міністерство освіти і науки України - розробки науковців з університетів, зокрема "...тут є безпілотники від НАУ, інженерна модель наносупутника, розробленого командою КПІ, який у травні цього року був виведений на орбіту землі, смартфарба, що захищає від випромінювання електронних приладів, створена хіміками КНУТД, желатиновий продукт, який витримує температуру понад 150 градусів і тримає форму". Тому дуже раджу сходити. Та й квитки наче не дорогі. Місце проведення - МВЦ, що на Броварському проспекті. Enjoy! Вся інфа - тут: http://innovationmarket.com.ua/

Колись я почув історію про те, як науковець пішов на фронт, згодом "заскочив" на 5 днів на Вчену раду, захистив докторську дисертацію і... повернувся в рідні окопи. Так, було б схоже на легенду, якби це не було правдою. Газета "Військо України" зробила нарис життя двох науковців - зоолога Serge Utevsky і філософа Oleksandr Starovoyt, що пліч-о-пліч з сотнями тисяч інших побратимів боронили нашу землю від росіян. Отака наука в камуфляжі. Скажу більше - Сергій Утєвський - член Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Угу, крутий дядько. Впевнений, що Олександр Старовойт теж неймовірно крутий, але, на жаль, не маю честі бути знайомий з обома. Що нагуглив - те і наше. :) Enjoy! http://viysko.com.ua/proudarmy/nauka-v-kamuflyazhi/