Інтернет Обʼєднання «КЛЕН»

ЗСРФ інфільтрується на південь Купʼянська. Наразі в місті ≈50 смертників 🏹Сіра зона +7,4км2 Джерело Підписатись🌐| Мапа📍 | Збір🇺🇦

Досить мутна ситуація на Великоновоселівському напрямку. За останні дні ми фіксуємо помітне збільшення інтенсивності роботи української артилерії. Причому мова йде вже далеко не лише про 120-мм калібр — на напрямку активно працюють системи 152/155 мм, а в окремих випадках характер уражень може відповідати й значно важчим боєприпасам. Через це відокремлювати удари артилерії від КАБ/ФАБ лише за супутниковими ознаками стало значно складніше. Навіть ті фіксації, які раніше ми б із високою впевненістю віднесли до авіаційних боєприпасів, зараз потребують додаткової перевірки. За останні три дні кількість подібних фіксацій зросла приблизно на 40–50%. При цьому змінився і сам характер ударів: якщо раніше типовою ознакою КАБ/ФАБ часто були 2–4 великі воронки в одному районі, то зараз регулярно фіксуємо групи по 5–6, а подекуди й до 8 уражень. Тобто використання таких фіксацій як самостійного доказу перебування ЗСУ або ЗСРФ на конкретній ділянці зараз створює занадто великий ризик помилки. Тому на цьому етапі Великоновоселівський напрямок залишаємо без змін на основі лише цієї інформації. Краще тимчасово недомалювати ділянку, ніж внести зміну фронту на підставі фіксації, походження якої ми не можемо визначити з достатньою впевненістю.

Не питайте де перемога, все перевіряємо, шукаємо, аналізуємо і готуємо для вас 😘

Молимось щоб були зміни. Опублікували супутниковий знімок

ЭАХАХАА ЭААХХААХХАХАХАХАХА Воин ДВ в попытке оправдать свою репутацию сказал что их российским флаговтыкам доверять тоже не стоит, чтоб хоть как то оправдать свой тейк: «это всьо фейк, у хахлов склеено видео» Победа)? https://t.me/voin_dv/20654

«воєвода завіщаєт» 🤣

Найсмішніше, що саме Voin DV публікує всі флаговтики і ШІ відео русні. 🤭 Ну що зробити, Богдан беручи всіх на понт позорить себе, але я не буду повторювати то, що вже було сказане вчора

Польща грається з радикалізацією. Після виборів вимкнути її не вийде За рік до парламентських виборів у Польщі дедалі чіткіше видно процес, який уже виходить за межі звичайної передвиборчої боротьби. PiS намагається не втратити правий електорат на користь Konfederacja та ще радикальніших сил. Konfederacja системно будує комунікацію навколо витрат на українців, соціальних виплат, міграції та протиставлення «інтересів поляків» допомозі Україні. Президент Кароль Навроцький під час вето на закон про допомогу українцям прямо використовував формулу «Poland first, Poles first». Критикувати міграційну політику, соціальні виплати чи Україну — нормально. Проблема починається тоді, коли політична конкуренція перетворюється на систематичне пояснення суспільству, що поруч живе зручна група, відповідальна майже за всі його проблеми. Українець поступово стає не людиною, а політичним образом: «привілейований», «невдячний», «небезпечний», «бандерівець», «той, кого утримують поляки». І наслідки вже видно. За перше півріччя 2026 року польська поліція отримала 180 повідомлень про ймовірні злочини ненависті проти українців — більш ніж на 30% більше, ніж роком раніше. Але після завершення цього статистичного періоду нові випадки нападів, погроз та агресії не припинилися. Тому +30% уже навряд чи повністю описує нинішню динаміку. Одночасно змінюється і громадська думка. У липні CBOS уперше за історію своїх вимірювань зафіксував перевагу противників прийому українських біженців: 52% проти 42%. Ще 54% вважають допомогу українським біженцям надмірною. І це вже не просто кілька анонімів у Telegram. Паралельно з’являються різні «громадянські патрулі» та середовища, що дедалі більше нагадують логіку bojówek: ми самі вирішимо, хто підозрілий, кого потрібно перевіряти і хто тут «чужий». У нормальній державі перевіряти документи, затримувати людей і застосовувати примус повинні поліція та Straż Graniczna, а не політично мотивовані групи, які самі призначили себе охоронцями Польщі. Саме в такому середовищі отримує ідеальні умови російська пропаганда. На фото — плакат «UWAGA! UKRAIŃSKI FASZYZM!», де символіку «Азову» поставлено поруч із Black Sun та символікою SS, після чого людей закликають записувати та повідомляти поліцію. Україна → «Азов» → нацизм → колективна підозра щодо українців. І російській пропаганді навіть не потрібно самій виготовляти кожен такий матеріал. Їй достатньо середовища, яке вже готове подібне приймати, поширювати й відтворювати самостійно. У цьому і полягає головна помилка польських політиків, які думають, що просто збирають голоси. Радикалізація — не рекламна кампанія, яку можна запустити перед виборами, а після підрахунку бюлетенів вимкнути. Якщо роками пояснювати людям, що їхня зарплата, житло, лікарні, податки й безпека страждають через «чужих», після виборів вони не стануть поміркованими лише тому, що політик уже отримав мандат. Вони вимагатимуть наступного кроку. Спочатку — забрати виплати. Потім — обмежити права. Потім — вигнати. А далі виникає питання, хто взагалі достатньо «свій», щоб залишитися. Сьогодні зручним ворогом є українець. Але політика, побудована на постійному пошуку ворога, не здатна існувати без наступного ворога. Польща сьогодні не є фашистською державою. Але фашизація майже ніколи не починається з офіційного оголошення фашизму. Вона починається з колективної відповідальності, поділу на «своїх» і «чужих», нормалізації приниження, романтизації вуличної сили та політиків, для яких трохи ненависті — прийнятна ціна за кілька додаткових відсотків. Посіяти радикалізм дешево. Виграти на ньому вибори можливо. Контролювати те, у що він перетвориться через п’ять років, — уже ні.

Польща грається з радикалізацією. Проблема в тому, що після виборів вимкнути її не вийде За рік до парламентських виборів у Польщі дедалі чіткіше видно процес, який уже виходить далеко за межі звичайної передвиборчої боротьби. PiS намагається не втратити правий електорат на користь Konfederacja та ще радикальніших сил. Konfederacja системно будує політичну комунікацію навколо витрат на українців, соціальних виплат, міграції та протиставлення «інтересів поляків» допомозі Україні. Президент Кароль Навроцький ще під час вето на зміни до закону про допомогу українцям прямо використовував формулу «Poland first, Poles first». (konfederacja.pl, president.pl) Саме по собі право критикувати міграційну політику, соціальні виплати або політику України не є проблемою. Це нормальна частина демократії. Проблема починається там, де політична конкуренція перетворюється на систематичне пояснення суспільству, що поруч із ним живе зручна група людей, відповідальна майже за всі його проблеми. Українець поступово перетворюється з конкретної людини на політичний образ: «привілейований», «невдячний», «небезпечний», «бандерівець», «той, кого утримують поляки». І результати вже видно. За офіційними даними, лише за перше півріччя 2026 року поліція отримала 180 повідомлень про ймовірні злочини ненависті проти українців — більш ніж на 30% більше, ніж роком раніше. Після завершення цього статистичного періоду нові публічні випадки нападів, погроз та агресії продовжили з’являтися один за одним. Тому цифра +30% описує перше півріччя, але вже не повинна сприйматися як повна картина того, що відбувається зараз. (reuters.com, euronews.com) Одночасно змінюється саме суспільство. У липні CBOS уперше за всю історію своїх вимірювань зафіксував перевагу противників прийому українських біженців: 52% проти 42%. Ще 54% респондентів вважають допомогу українським біженцям надмірною. (cbos.pl) Це вже не кілька анонімів у Telegram. Це зміна межі суспільно допустимого. Паралельно Польща отримує ще один симптом — самопроголошені «громадянські патрулі», середовища, які дедалі більше тяжіють до логіки bojówek: ми самі визначимо, хто підозрілий, кого потрібно перевірити, за ким стежити і хто тут «чужий». Держава може називати це громадянською активністю скільки завгодно, але межа тут дуже проста. Перевіряти документи, затримувати людей і застосовувати примус має поліція та Straż Graniczna, а не група політично мотивованих чоловіків, які самі призначили себе охоронцями Польщі. Польський уряд, до речі, саме державним службам — Straż Graniczna, Policja та військовим — доручає охорону й контроль кордонів. Коли поруч виникають неформальні структури, які намагаються виконувати функції держави, це вже не «патріотизм». Це дуже старий і дуже небезпечний політичний механізм. І саме в такому середовищі отримує ідеальні умови російська інформаційна машина. На фото, яке ми публікуємо разом із цим дописом, можна побачити плакат із заголовком «UWAGA! UKRAIŃSKI FASZYZM!», де поруч поставлені символіка «Азову», Black Sun та символіка SS, після чого людині пропонують реагувати, записувати та повідомляти поліцію. За однією фотографією неможливо чесно встановити автора цього конкретного плаката, тому ми не будемо вигадувати його походження. Але важливіше інше. За своєю конструкцією це практично готовий російський пропагандистський шаблон: Україна → «Азов» → нацизм → колективна підозра щодо українців. Російській пропаганді навіть не обов’язково самій створювати кожний такий матеріал. Їй достатньо суспільства, яке вже підготовлене їх приймати, поширювати й відтворювати самостійно. Це і є головна помилка тих польських політиків, які сьогодні вважають, що просто збирають додаткові відсотки перед виборами. Вони поводяться так, ніби радикалізація — це рекламна кампанія. Запустили перед виборами. Зібрали голоси. Вимкнули. Так не працює. Якщо роками пояснювати людині, що її зарплата, квартира, лікарня, податки, безпека і майбутнє страждають через «чужих», після виборів ця людина не прокинеться центристом тільки тому, що політик уже отримав свій мандат.

Вона вимагатиме наступного кроку. Спочатку — забрати виплати. Потім — обмежити права. Потім — вигнати. Потім виникає питання, хто взагалі достатньо «свій», щоб залишитися. Сьогодні зручним ворогом є українець. Але політика, побудована на постійному пошуку ворога, не може існувати без нового ворога. Коли українців стане недостатньо, ним стане інший мігрант. Потім меншина. Політичний опонент. Журналіст. «Лівак». «Зрадник». А зрештою — поляк, який виявився недостатньо правильним поляком. Саме тому слово «фашизація» тут не повинно використовуватися як дешеве політичне прокляття. Польща сьогодні не є фашистською державою. Але фашизм взагалі рідко починається з моменту, коли хтось урочисто оголошує встановлення фашизму. Він починається з набагато нудніших речей: колективної відповідальності, поділу на «своїх» і «чужих», нормалізації приниження, романтизації вуличної сили та політиків, які вирішують, що трохи ненависті — прийнятна ціна за кілька додаткових відсотків. Саме тому проблема Польщі сьогодні — вже не тільки проблема українців. Посіяти радикалізм дешево. Виграти на ньому вибори можливо. Контролювати те, у що він перетвориться через п’ять років, — уже ні. Історія Європи вже показувала це достатню кількість разів, щоб удавати, ніби ми не знаємо, чим закінчуються подібні експерименти.

Увага, росіяни знову починають масову дискредитацію ЗСУ і добровольців. Починаються заклики до здачі в полон, відмови і втікання від мобілізації і державні перевороти Повідомляйте нашому каналу о таких аккаунтах і ми зробимо все можливе аби їх прибирати

Ну що ж ти фраєрочек 🤣