ᛟ The NorthMan ᛟ

Слава Україні! 🤩 У січні 1920 року більшовики розстріляли Олександра Колчака — адмірала, полярного дослідника та одного з лідерів Білого Руху, який до останнього продовжував боротьбу проти червоного терору. Колчак належав до покоління офіцерів, для яких честь, дисципліна та служба державі були не пустими словами. Від арктичних експедицій і оборони Порт-Артура до командування Чорноморським флотом — усе його життя пройшло у війні та служінні. Після більшовицького перевороту Колчак став одним із тих, хто відкрито виступив проти знищення армії, терору та хаосу, який принесли комуністи. У 1918 році в Омську він очолив антибільшовицький рух та взяв на себе надзвичайні повноваження Верховного Правителя Росії. Йому вдалося за короткий час створити потужну армію, яка контролювала майже весь Сибір та розпочала масштабний наступ проти більшовиків. Але громадянська війна стала війною не лише фронтів, а й зрад, інтриг та виснаження. Коли фронт остаточно обвалився, Колчак не втік за кордон і не зрікся своїх переконань. У січні 1920 року його видали більшовикам, які звичним для себе методом — без суду та слідства — розстріляли адмірала в Іркутську. Історія Колчака — це нагадування про те, що більшовизм завжди приходив разом із терором, репресіями та знищенням усіх, хто наважувався чинити опір. Слава Nації! NorthMan ᛟ | Предложка

🦅 Битва на Каталаунських полях:сутичка що зупинила просування гунів Битва на Каталаунських полях є однією з найвідоміших та найвизначніших в історії пізьної античності,у ній зійшлися залишки Західної Римської Імперії під проводом Флавія Аеція та союзу різних варварських племен на чолі з гунським полководцем Аттілою. Саме ця битва зупинила подальше просування та грабіжницькі походи гунів у глиб Західної Європи. Битві передував викуп наданий імператором Східної Римської Імперії Феодосієм 2 гунам у вигляді 952 кілограмів золота у 488 році. До вторгнення гунів на територію Західної Римської Імперії призвело те що римляни довгий час маніпулювали та використовували гунів у своїх цілях,наприклад у війнах проти германських племен. Сама війна почалася у 451 році,у тому ж році Аттіла підійшов до Риму та змусив імператора Валентиніана III відплатитися від облоги. Влітку того ж року Аттіла прийшов до Галлії та почав палити та грабувати усі міста на своєму шляху,римські та варварські війська зустрілись у бою на Каталаунських полях,зараз це не далеко від міста Труа,провінція Шампань. Результат битви залишився невизначеним але через те що Аттіла відступив та закінчив походи у Західну Європу римляни сприйняли її як перемогу для себе. NorthMan ᛟ | Предложка

Слава Україні! 🇷🇺 Продовжуємо серію постів про очільників Білого Руху, на цей раз поговоримо про Михайла Консянтиновича Дітеріхса. На фоні Колчака,Врангеля,Денікіна та Корнілова постать Дітеріхса виглядає майже фантомною. Народився наш сьогоднішній герой 17 квітня 1874 року у Санкт-Петербурзі,походив зі стародавньої лицарської родини з Моравії. Його батько був полковником,а пізніше генералом російської армії. У 12 років вступив до Пажеського корпусу,на той момент його очолював дядько Михайла. 8 серпня 1894 року отримав чин підпоручника,був скерований до Туркестану,уже за рік подав рапорт про відрахування.У 1897 році повернувся до Санкт-Петербургу,склав іспити та вступив до Миколаївської академії Ген штабу,за 3 роки завершив навчання та у чині штабскапітана був скерований до Московського війського округу де перебував на штабних посадах.У 1902 році отримав чин капітана,а ще за рік переведений до Сумського драгунського полку.Під час російсько-японської війни служив на передовій,завершення війни зустрів у званні підполковника. Після війни повертається до Московського військового округу,у 1909 році отримує чин полковника,переведений до Київського військового округу. 1913 році обіймає посаду начальника відділення мобілізаційного відділу Головного управління Ген штабу.У перший рік Великої війни під час боїв проти Райху та Австро-Угорщини кілька разів відзначився,вже навесні 1915 року отримав чин генерал-майора. У 1916 році воював у складі союзних військ антанти на балканах,був удостоєний кількох престижних військових нагород. У липні 1917 був відкликаний до Санкт-Петербургу. На початку листопада виїхав у Київ до сім'ї,наприкінці того ж року прийняв командування над Чехословацьким корпусом. У червні 1918 року прибув до Владивостоку,місцеві більшовики ставились з недовірою до Чехословацького корпусу,у відповідь на це корпус повалив більшовиків а Дітеріхс прийняв на себе командування та почав наступ на захід. У 1919 році обіймав одразу кілька посад у верховному командуванні Білої армії,але був звинувачений Колчаком у пасивній поведінці та відсторонений від служби,разом з родиною емігрує до Харбіну,Китай. На початку літа 1922 року на запрошення уряду Далекосхідної республіки прибув до Владивостоку,там був проголошений головою Приамурського державного утворення. На початку вересня було почато наступ на Хабаровськ,який уже в жовтні обернувся стратегічною катастрофою та відступом,2 листопада Дітеріхс та його військо перейшли кордон з Китаєм. Після цієї поразки займався редакцією журналів,був членом революційно-підпільних мілітаристських організацій спрямованих на підрив більшовицької влади. Помер 9 жовтня 1937 року у Шанхаї. Слава нації! NorthMan ᛟ | Предложка

⚔️Почнемо серію постів присвячену визначним діячам Білого Руху,і почнемо з Віктора Ларіонова,одного з тих хто навіть зараз надихає справжню російську опозицію у боротьбі проти чекістського режиму Володимира Путіна. Народився 25 липня 1897 року у Санкт-Петербурзі,Російська Імперія. У 1916 році закінчив 13-у Петроградську гімназію. Пізніше навчався у морському училищі,проходив практику на крейсері "Орел" у травні 1917 року повернувся до Санкт-Петербургу та виявивши революційні настрої в училищі вирішив перевестисть до Консантинівського артилерійського училища на піврічний курс,щоправда навіть його завершити не вдалось через більшовицький заколот у жовтні того ж року. Тоді ж виїхав на Дон де тоді уже створювали Олексіївську організацію що ставила своєю метою супротив більшовикам та ЦД,там був зарахований до юнкерського батальйону та одразу ж почав брати участь у боях проти більшовиків. Доволі швидко отримав поранення у бою,у госпіталю познайомився з очільниками Білого Руху,а уже в лютому 1918 повернувся до батальйону.На той момент стратегічна ситуація на півдні Росії складалася на користь більшовиків,добровольча армія змушена була безперервно відступати та у кращому разі час від часу виконувати походи та рейди у глиб підконтрольних більшовикам територій. Вже у жовтні 1919 року був поранений вдруге,з госпіталю вийшов напередодні  Новоросійської катастрофи,частина Ларіонова в Криму так і не буде відновлена через нестачу ресурсів. За неодноразово проявлену мужність під час боїв у Криму завершення громадянської війни зустрів у чині капітана,крім того став відомим у певних колах. У 1921 переїхав до Фінляндії та вступив до РЗВС(Російського загальновійського союзу) У 1927 році у складі бойової трійки зчинив теракт на території Санкт-Петербургу закидавши будівлю агітпропаганди,місце засідання більшовиків,гранатами,та успішно повернувся до Фінляндії,майже одразу після цього був висланий до Франції на вимогу уряду СРСР. У середині 1930-х років створив та очолив молодіжну білу організвцію "Біла ідея" що ставила на меті виховання нового покоління що могло б продовжити супротив більшовикам. Тоді ж розкрив зраду генерала Скобліна та зміг урятувати кілька груп білих яких планували заманити до Санкт-Петербургу під виглядом підготовки теракту. Наприкінці 1937 року "Біла ідея" долучилася до Всеросійської фашистської партії" а у 1938 році після приходу до влади соціалістів до Франції був висланий до Райху де став працівником білоемігрантської газети "Нове слово". У 1939 році очолив Національну організацію російської молоді що об'єднала усі білоемігрантські молодіжні організації Райху,у 1941 як кореспондент "Нового слова" проходив службу у Смоленську,можливо також працював у Абвері,також з 1941 по 1944 служив перекладачем у східному міністерстві,а потім був розвідником на службі Російської Визвольної Армії. Після завершення війни осів у Мюнхені,працював у радіо "Вільна Європа" можливо був інформатором спецслужб ФРН,неодноразово фігурував у документах ФБР,іноді як працівник спецслужб ФРН,іноді як підозрюваний у спіпраці зі Штазі. Помер 1 грудня 1988 року у віці 91 року,став одним з найвизначніших діячів Білого Руху,його особистість отримала нове життя уже у колах сучасних російських націоналістів та була частково переосмислена. Слава нації! NorthMan ᛟ | Предложка

Слава Україні! Присвячено боротьбі.  Білий Рух є одним з найодіозніших суспільно-політичних рухів міжвоєнної,та повоєнної Європи. Помилковою є думка що білі просто зникли після поразки у громадянській війні,вони брали участь у громадянській війні в Іспанії на боці націоналістів,вони воювали у Другій світовій та чинили супротив більшовицькому режиму у Росії у складі добровольчих частин сформованих Райхом.Деякі "білі" навіть дожили до падіння більшовизму та застали вільні держави Росії,України,Білорусі,та інші. NorthMan ᛟ | Предложка

➕ 1945-1960:Західна Німеччина що повстала з руїн З нагоди 77 річниці підписання конституції ФРН 8 травня 1949 адміністрація каналу підготувала пост про повоєнну західну Німеччину до 1945 року,отож почнемо. На весні 1945 року Райх було знищено та розчленовано на 4 окупаційних зони:велика радянська на сході,та три менших на заході серед яких американська,британська та французька. Історіографічно прийнято називати Західну Німеччину у 1945-1949 роках коли вона була окупована Тризонією,через три окупаційні зони. Багато політиків та військових Райху що приймали участь у війні було засуджено та ув'язнено або убито,велика кількість втекла та переховувалась у різних закутках західної європи та південної америки,там їх також часто знаходили та судили. Але також було багато таких хто зміг вижити та уникнути розправи. Доволі швидко серед політиків Британії,Франції та США почались розмови про надання незалежності Німеччини,але також залишались побоювання що до відновлення могутності Райху,проте це було неможливо беручи до уваги жахливий тягар що був покладений на державу за мирним договором. Це все призвело до того що вже у 1949 році було утворено нову німецьку державу,адміністративну систему були вирішено децентралізувати,через це держава була федеративною,конституція Федеративної Республіки Німеччини(ФРН) було ухвалено 8 травня 1949 року. Ця конституція говорила про "можливість розповсюдження влади уряду ФРН на інші території Німеччини" так було закладено підвалини до об'єднання Райху,яке втім станеться лише з падінням залізної завіси та послабленням натиску Радянського Союзу у 1990 році,лише через 41 рік після ухвалення конституції ФРН. Сам же уряд ФРН не тільки часто претендував на території Райху у кордонах 1937 а й вів своє політичне наступництво від Ваймарської Республіки. Однією з домінуючих партій ранньої ФРН став Християнсько-демократичний союз який мав націоналістичний та консервативний характер,як уже зазначалося вище було багато колишніх членів НСРПН які змогли уникнути розправи,саме у ХДС вони змогли осісти та іноді навіть знову приходили до влади,пізніше,уже в 1970-1980-х роках Фракція Червоної Армії(від нім RAF-Rote Armee Fraktion) що зарекомендує себе як одна з найодіозніших терористичних організацій повноєнної Європи буде апелювати до цього звинувачуючи урядовців ФРН у сповідуванні ідей націонал-соціалізму. Також жодна розмова про Західну Німеччину у цей період не може обійтись без згадки Конрада Аденауера. Саме він став засновником та першим очільником ХДС,будучи радикальним антикомуністом він завоював симпатії з боку західних союзників,а також неодноразово займав керівні посади в уряді ФРН,саме він фактично відродив Німецьку економіку та був відповідальний за німецьке економічне диво що тривало фактично до середини 1960-х років та являло собою один з найстрімкіших показників росту економіки у світі на рівні з Японією,США,Грецією та іншими. NorthMan ᛟ | Предложка

ЛЕГІОНЕР ЧЕРКАС - ФУЧЕДЖИ ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ. ДРУГ "ВІНСЕНТ" Народився 20.02.2000 в селі Кубей Болградського району Одеської області.Навчався у місцевій школі. З дитинства цікавився машинами і мотоциклами, транспортом загалом. Пізніше вступив до Жуковського Авіаційного технікуму за спеціальністю бухгалтера. Закінчив навчання з відзнакою. У 2018 році проходив строкову службу у Львові, пізніше в 2019 році став бухгалтером 88 окремого батальйону морської піхоти в 35 ОбрМП. Виявляв бажання доєднатися до війська на бойовій посаді. За життя був дуже відкритою, щирою людиною, завжди був радий допомогти рідним та близьким. Був міцною опорою, міг підтримати як словом, так і ділом. Дуже любив дітей, допомагав у вихованні своїх племінниць, одна з яких була названа Вікторія на його честь. З початком повномасштабного вторгнення одразу почав допомагати війську: з рідними збирав посилки з продуктами, купував одяг та інші речі, потрібні на передовій, активно займався волонтерством та донорством в осередках «Одна Кров». Довго мріяв про те, щоб стати до лав ІІІ Штурмової бригади. У травні 2025 року приїхав до Києва та почав процедуру переведення до лав бригади. У цей ж час доєднався до Центурії, став активно допомагати діяльності організації, підготовці масштабних заходів, був водієм. На початку літа того ж року доєднався до ІІ Штурмового батальйону ІІІ Окремої штурмової бригади як піхотинець. Брав участь в боях на Харківському напрямку, зокрема за село Новий Мир. Отримав звання Легіонера Черкаського осередку Центурії. В Організації показав себе як людина честі, був вірний ідеї та власним принципам, готовий завжди допомогти своїм побратимам. 27.11.2025 року на позицію, де знаходився Вінсент з побратимами заїхав ворожий БТР, почався стрілецький контакт. Внаслідку оборони позиції, Віктор Фучеджи загинув у стрілецькому бою на напрямку Нового Миру Харківщини в боротьбі за майбутнє Великої України.

2 частина Так наприклад було створено УНК у створенні та дії якого Його Ясновельможна Світлість Пан Гетьман відіграв не останню роль. 16 квітня 1945 року отримав поранення не сумісні з життям через англо-американське бомбардування неподалік від Мюнхена, загинув за 10 днів у лікарні. Фігура Павла Скоропадського є однією з найвизначніших у історії сучасної української нації. NorthMan ᛟ | Предложка

🤩 Павло Петрович Скоропадський:воїн,політик З нагоди нещодавньої 81 роковини з дня загибелі останнього гетьмана під союзницькими бомбардуваннями у Баварії в 1945 році,адміністрація каналу приготувала пост про Його Ясновельможну Світлість Пана Гетьмана. Народився наш герой 15 травня 1873 року у місті Вісбаден у Райху,в заможній дворянській сім'ї Скоропадських. Рід Скоропадських був одним з найвидатніших козацьких родів України, далекий предок Павла, Іван Скоропадський навіть був гетьманом Війська Запорозького на Лівобережній частині Гетьманату у 1708-1722 роках. Ранні роки провів саме у Вісбадені, через це першою мовою якою оволодів майбутній гетьман стала німецька,а не українська або російська. Пізніше переїздить до родинного маєтку у Чернігівській губернії де виховується дідом Іваном, навчався у гімназії в Стародубі, після чого, у 1886 році вступив до Пажеського корпусу у Санкт-Петербурзі. У 1893 завершив навчання та вступив до того самого Кавалергардського полку у якому колись служив його батько. Швидко зробив кар:єру офіцера, а з початком Російсько-Японської війни подав рапорт про переведення на фронт. На початку березня 1904 року прибув до Маньчжурії. За заслуги на війні був нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня та золотою зброєю "За хоробрість". Велику війну Павло Скоропадський зустрів у чині генерал-майора, доволі швидко його підрозділи відзначились у перших боях війни. Згодом отримує звання генерал-лейтенанта. 16-17 жовтня 1917 року на з'їзді Вільного козацтва у Чигирині обрано Отаманом Вільного козацтва.Всю другу половину 1917-го УЦР чинила супротив Скоропадському, він не маючи жодних політичних амбіцій не міг навіть подбати про свої військові частини адже УЦР затримувала постачання усіх припасів. Коли в січні 1918 року у Київ прийшли більшовики Скоропадський переховувався від червоного терору, доволі швидко УЦР повернулася до Києва за допомогою німецько-австро-угорських військ що вигнали звідти більшовиків, щоправда зморене війною та голодом населення не хотіло віддавати їжу та майно, це швидко призвело до не спроможності УЦР постачати Центральним державам продовольство як це було узгоджено раніше, серед селян середнього класу почало наростати невдоволення соціалістичною політикою УЦР, на цьому фоні фігура війського та аристократа, Павла Скоропадського виглядала надто привабливо щоб не піддатись її впливу. Напередодні проголошення Гетьманату Павло Скоропадський порадився з керівником німецьких військ в Україні, генералом Вільгельмом Гренером, той повідомив що Райх буде дотримуватися нейтральної позиції під час перевороту, але викаже допомогу силам Гетьмана, сам майбутній Гетьман узяв на себе зобов'язання продовження постачання продовольства. 29 квітня на Всеукраїнському з'їзді хліборобів було одноголосно обрано Скоропадського як лідера держави,тоді ж було проголошено Гетьманат,а війська Райху розігнали УЦР. При владі Гетьман відзначився соціальними реформами, він провадив загальну українізацію армії, освітніх закладів, але в умовах війни, а також будучи обтяженим ношею зобов'язань перед Райхом поступово у населенні почало зріти невдоволення, так як до цього було з УЦР, не дивлячись на таку активну внутрішню політику, Його Ясновельможна Світлість Пан Гетьман пробув при владі лише трохи більше ніж пів року, не дивлячись на розгін УЦР німецькими військами її ядро нікуди не зникло, Петлюра та інші соціалісти швидко сформували директорію та почали готувати переворот який і стався доволі швидко. Після цього Павло Скоропадський емігрував до Райху, де доволі швидко повернувся до політичної діяльності та реорганізував гетьманський рух, так мабуть усе і закінчилося б якби не друга світова війна, а точніше її завершення, коли у своїй передсмертній агонії Райх почав закривати очі на радикальну расову політику та відношення до слов'ян навіть серед найбільш радикальних та маргінальних ідеологів націонал-соціалізму Райху,як наприклад Гімлера, почала зпадати, це зумовило початок активної політичної боротьби та закулісних інтриг між виходцями з Радянського Союзу. NorthMan ᛟ | Предложка

🚩 Друга частина життя Адольфа Гітлера до 1933 У минулій частині ми вже писали про дитинство та молодість Гітлера, тепер поговоримо про ті 12 років(1918-1933) які у повній мірі сформували його ідеї та подарували світу націонал-соціалізм, отож почнемо. Як уже йшлося раніше поразку Райху у Першій світовій Адольф сприйняв тяжко, у той час він знаходився у госпіталі і ще не встиг повністю відновитись від поранення. У тому ж, 1918 Адольф,не бажаючи потрапити під демобілізацію, записався до Райхсверу—новоутвореної армії(якщо її можна було називати армією беручи до уваги жахливі обтяжуючі умови Версальського мирного договору) міжвоєнного Райху, у той же період він почав активно формувати свої ідеологічні погляди та покращувати ораторські навички, а восени 1919 року і взагалі вступив до Німецької Робітничої партії(нім. Deutsche Arbeiter partei)—попередника Німецької Націонал-Соціалістичної Робітничої партії(нім. Nationalsozialistische Deutsche Arbeiter partei). Тодішній голова партії, Антон Дрекслер одразу підмітив ораторські навички Гітлера, він одразу захопив серця малочисельних партійців(тоді це була локальна партія не знана навіть у Баварії, що вже говорити за весь Райх) своїми промовами, їх усіх заворожував колишній фронтовик який проголошував запальні промови про втрату величі Німеччини та про необхідність її повернути. Уже у 1920 році у загал було випущено фактично партійну програму партії що отримала назву "25 пунктів", вплив Гітлера посилювався, за кілька місяців він навіть вийде з партії та поставить ультиматум про повернення лише на умовах проголошення його лідером, так воно і сталося, після цього Гітлер отримав фактично необмежену владу в партії, його політична кар'єра розвивалася швидко. З годом його навіть почали порівнювати з Дуче Італійського Королівства,Беніто Муссоліні що зовсім недавно захопив владу в країні внаслідок маршу на Рим, Гітлер неодноразово порівнював та асоціював себе з Беніто, але постать Дуче також є об'ємною, а отже їй безумовно буде присвячено окремий пост, отож повернемося до основної теми. У 1923 нестабільність міжвоєнної Німеччини досягла апогею:гіперінфляція,окупація Рурського басейну та купа інших проблем дестабілізували країну, у цей час Гітлер вступивши в союз з баварськими консерваторними політиками почав планувати виступ проти соціал-демократичного уряду, щоправда після погроз з Берліну амбіції у баварських політиків зникли, Гітлер вирішив брати ініціативу у свої руки, 8 листопада у одній з пивних Мюнхена зібралася еліта тогочасної Баварії та багато членів НСДАП, на чолі з Гітлером, там він виголосив надихаючу промову, коли зацікавленість люду Гітлером досягла піку він заліз на один зі столів та зробив постріл з револьвера у стелю, після чого штурмові загони оточили пивну, Адольф запросив баварських посадовців в окрему кімнату де пригрозивши револьвером змусив погодитись увійти до новосформованого тимчасового уряду, потім вийшов до людей та проголосив революцію, що правда сили націонал-соціалістів діяли повільно що призвело до швидкого розгрому урядовими військами, у результаті Гітлер та кілька його поплічників опинилися у в'язниці, умови в яких Гітлер повинен був перебувати 5 років, а перебував 9, після чого був випущений на свободу, були доволі задовільними, хоч НСДАП і була заборонена у в'язниці Рудольф Гесс під диктовку Гітлера написав "Mein Kampf" що у повоєнній Європі серед радикально правих отримала ледь не статус Біблії націоналізму,а з боку усіх противників націонал-соціалізму була табуйована та окреслена як дегенеративний вияв уяви нікчемного Гітлера, правда як ви розумієте десь посередині, з одного боку книга не є занадто вбогою, але також вона є виявом специфічної освіти Гітлера, прочитавши її стає зрозуміло що знання та інтелектуалізм Гітлера був не повним,а іноді і фантомним, враження інтелектуала яке складав на оточуюючих Гітлер не було повним, сама книга була написана хаотично і переходила від однієї теми до іншої не надаючи чіткої відповіді хочаб на одне питання. NorthMan ᛟ | Предложка

🚩 З нагоди дня народження Фюрера Райху у 1933-1945 роках,Адольфа Гітлера, адміністрація каналу приготувала про нього пост, але не про його політичну діяльність, по-перше тому що про це говорять усі і всюди,а по-друге бо це занадто об'ємна тема якій можна присвятити цілу рубрику, отож, почнемо. Народився майбутній політик та творець націонал-соціалізму 20 квітня 1889 року у прикордонному містечку Браунау-на-Інні, зараз, як тоді, 137 років тому, це містечко знаходилось в Австрії, на самому кордоні з Німеччиною. Адольф був 4 з 6 дітей у сім'ї, його батько Алоїс Гітлер був митником. Маємо мету також розвіяти одразу кілька популярних міфів що часто нав'язуються та розповсюджуються в медіа лівими,та іншими супротивниками Гітлера, отже Міф перший:Адольф Гітлер носив прізвище Шикельгрубер, особливо ця теза була популярна у повоєнній пропаганді СРСР, ні, Адольф прізвища Шикельгрубер не носив, його батько, Алоїс, ще за кілька років до народження Адольфа змінив прізвище на Гітлер. З першого міфу випливає 2 міф:Адольф Гітлер мав єврейське коріння, це також не є вірним, батько та матір Адольфа були австріяками,тобто етнічними німцями.Тепер коли ці міфи розвіяно продовжимо, дитинство у Адольфа було складним:з 6 дітей у сім'ї до повноліття дожили тільки Адольф та його сестра Паула. Через роботу батька сім'я часто переїжджала в межах регіону,навчання Адольф почав у 1895 у маленькій народній школі. У 1900 році переходить до державної школи у Лінці.Під час навчання Адольф не особливо виділявся та мав посередні академічні результати,пізніше у "Mein Kampf" буде писати що навмисно погано вчився висуваючи протест батьку. У 1903 році батько Адольфа помирає, ще за рік, у 1904 Адольф змушений змінити школу, а у 1905 році сильно хворіє та покидає навчання, пізніше починає отримувати пенсію для сиріт та живе у Відні. Тоді ж вступив до вищої реальної школи,але покинув її у 16. У 1907 році його життя суттєво погіршилось через загибель матері від раку грудей, він втратив як матеріальну так і моральну підтримку та впав у стан апатії, відхилення заявки Гітлера до Віденської академії образотворчих мистецтв у 1907 та 1908 лише посилили цей настрій, зараз можемо констатувати факт що на початку 20-го століття Європа та США переживали суттєвий вплив модернізму в мистецтві, який відрікався від традиційних ідей та методів, можливо саме те що Гітлер у своїх роботах не вдавася до абстрактних течій модернізму відіграло провідну роль у відмові зарахувати його до академії. Відень того часу був центром антисемітизму усієї Австро-Угорщини, а можливо і Європи, беручи це до уваги тяжко сказати коли саме Адольф повністю сформував свої расистські погляди, у будь-якому разі у 1913 році, напередодні Великої Війни він переїздить до Райху, у Мюнхен, зараз серед істориків панує думка що так Гітлер намагався уникнути призову, сам Гітлер пізніше частково це підтвердить. З початком війни зрадів їй та записався добровольцем до армії Райху, з самого початку брав участь у найжорстокіших боях на Західному фронті, у ході війни отримав чин єфрейтора, а також залізний хрест 2-го та 3-го ступенів, нагороду за службу 3-го ступеня. У жовтні 1918 року в наслідок газової атаки частково втратив зір та потрапив до госпіталю, там дізнався про капітуляцію Райху що склало на нього велике враження та знову увігнало в апатію. У наступній частині ми розкажемо про його життя у 1918-1933 роках. NorthMan ᛟ | Предложка

🇺🇦У минулому пості ми вже писали про історію Нахтігалю, тепер поговоримо про Роланд. Раніше ми вже окреслили сутність формування та завдань як Роланда так і Нахтігалю, але для нагадування повторимо що ці легіони було створено у складі Вермахту навесні 1941 року як підрозділи спеціального призначення для ведення диверсійної діяльності за лінією фронту. Вишкіл легіон проходив у Німеччині. Командиром було визначено Євгена Павловича Побігущого, офіцера що служив ще в УГА. У подальшому багато старшин Роланду перейдуть до дивізії Ваффен СС Галичина,інші перейдуть до ОУН(Б). Багато офіцерів Роланду отримали славу у боях, з таких можна виокремити:Василь Андрусяк, Михайло Хом'як, Любомир Ортинський, та інші. Якийсь час незадовго до операції Барбаросса легіон базувався на території Румунії, вже після початку війни планувалося збільшити чисельність легіону та довести її до 1000 бійців. Вже перед початком війни завдання Роланду було змінено на охорону та підтримку правопорядку на окупованих територіях України та Молдови. У липні 1941 Легіон пройшов походом через території Молдови в умовах вражаючої спеки. Вже в Україні вояків зустрічали холодно, перше враження від прибуття до України було змішане, пізніше почали приходити звістки про арешт Бандери та Стецька, повторилася історія з Нахтігалем, вояки знову почали обурюватися, їх повернули до Румунії, а потім і взагалі перевели до Австрії де більшість старшин заарештували,ті кому вдалося уникнути ув'язнення або смерті приєдналися до ОУН(Б) та пішли у підпілля,дехто пізніше продовжив співпрацю з Райхом та служив у 1-й українській дивізії Ваффен СС Галичина. NorthMan ᛟ | Предложка

🇺🇦Збір на єкіпірування Долучайтеся до збору коштів! Мета: 25000.0 UAH Поповнити конверт через Приват24 https://www.privat24.ua/send/j4v9t Номер картки конверта 5168752157850879 NorthMan ᛟ | Предложка

🇩🇪 Фрідріх 1. Життєвий шлях першого короля Прусії 🇩🇪 Народився майбутній герцог,а потім і король Прусії 11 липня 1657 у Кенігсберзі, Прусське Герцогство, нині Калінінград, РФ.Фрідріх був представником династії Гогенцолернів що вже кілька століть панувала над Пруссією, а ще за декілька об'єднає всю Німеччину у Німецьку Імперію, про що ми вже писали у пості про формування німецької нації. Батько Фрідріха, Фрідріх Вільгельм також був герцогом Прусським, а матір, Луїза Генрієтта Оранська була донькою голландського штатгальтера Фредеріка Генріка Оранського. За життя Фрідріх 1 мав 3 шлюби, кожен звісно з знатними жінками Священної Римської Імперії. Від першого залишилась донька Луїза Доротея, пізніше візьме шлюб з кронпринцом Гессен-Касселю Фредеріка, що також був королем Швеції. Від другого шлюбу у Фрідріха 1 було 2 сини:Фрідріх-Август, та Фрідріх Вільгельм 1, останній стане другим королем Пруссії після Фрідріха 1. За життя Фрідріх відкрив багато академій, університетів, галерей, тим самим сприяв розвитку культури та мистецтва. Брав участь у дев'ятирічній війні та війні за іспанську спадщину. Мав лютеранську віру. Через любов до розкоші та намагання стилістично наблизити себе та своє оточення до Людовика 14 витрачав колосальні суми, петворив Пруссію у корумповану країну, по смерті залишив державний борг у 20 мільйонів райхсталерів. Намагався створити певний середній клас з селян, але через супротив знаті спроби зазнали невдачі. Помер у Берліні 25 лютого 1713. Безумовно Фрідріх мав як плюси так і мінуси, але все ж саме він поклав початок шляху Пруссії до світового панування. NorthMan ᛟ | Предложка

🦅 Історія та бойовий шлях легіону Нахтігаль 🦅 Цим постом ми починаємо цілу серію постів про українців у складі Вермахту та СС, отож, почнемо. Перший іноземний легіон Вермахту Нахтігаль було сформовано переважно з українців на початку німецько-радянської війни. Це був піхотний підрозділ спеціального призначення,крім Нахтігалю таких легіонів формували десятки,переважно з населення тієї країни проти якої планувалася війна. Крім Нахтігалю було сформовано також і Роланд,загалом ці 2 легіони мають схожу долю але детальніше про Роланд напишемо пізніше. На початку 1941 року ОУН(Б) встановили контакти з частиною генералітету Райху та висунули їм умови підкорення Нахтігалю та Роланда не Фюреру або Райху а саме ОУН та Україні, щоправда ці переговори майже нічого не дали. Загалом німецький вишкіл у складі дружни українських націоналістів пройшло приблизно 700-800 українців, що і склали Нахтігаль та Роланд. Нахтігаль було створено в Березні 1941 року у Кракові. Першопочатковою метою яка ставилась Нахтігалю та Роланду була диверсійна діяльність за лінією фронту. Зранку 30 червня 1941 року Нахтігаль увійшов до Львову та оперативно захопив найважливіші пункти міста, пізніше через радіостанцію було оголошено про акт відновлення Української державності. Райх таку акцію не підтримав та вимагав відкликати акт, після відмови Бандери це зробити його було зааршетовано а місто передали під контроль нещодавно прибулої німецької поліції. Після взяття Львова Нахтігаль рухався далі на схід, у вінниці дізнавшись про те що Бандеру було заарештовано вони вимагали звільнення, через це Нахтігаль було відкликано з фронту до Білорусі,там його розформували,когось заарештували,когось перевели до шуцманшафту, пізніше у 1942 році більшість колишнів учасників Нахтігаль та Роланд перейшли у підпілля до ОУН(Б). NorthMan ᛟ | Предложка

☠️ NORTHMAN 2025 ☠️ NorthMan ᛟ | Предложка

🤩 Ідеологічний базис українського націоналізму:від ОУН до Азову 🤩 Український націоналізм в силу знаходження українського народу в неволі у часи першої половини19 століття коли націотворчий процес вже на повну працював в Західній Європі почав формуватися пізніше,і формувався зі своєю специфікою,у Наддніпрянській Україні,що знаходилась під контролем Російської Імперії націоналізм взагалі був малопопулярною ідеєю ледь не до початку Визвольних змагань,там радше домінував радикальний соціалізм.В свою чергу в західній частину України що була підкорена Австрією націоналізм все ж існував,формувалися різні націоналістичні організації.Вже після падіння Австро-Угорщини у західній Україні утворилася ЗУНР яка стала оплотом правих ідей всієї України. Хорошим прикладом є Євген Михайлович Коновалець що народився 14 червня 1891 року в селі Зашків Львівського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини. Безумовно легендарна постать, заснував УВО, що пізніше перетворилось в ОУН, головну українську мілітарну націоналістичну організацію 20 століття що продовжувала національно-визвольну боротьбу на території СРСР до початку 1970-х років 20 століття. 23 травня 1938 року Коновальця було злодійськи вбито Судоплатовим,батько якого вважав себе українцем. Але повертаючись до Наддніпрянщини там теж існував націоналізм,наприклад Микола Орестович Сціборський,підполковник армії УНР,один з співзасновників ОУН,і ледь не найвідоміший ідеолог українського націоналізму,теоретик нового руху що отримав назву націократія. У 20 столітті було багато ідеологів та проповідників українського націоналізму,їх можна довго перераховувати: Коновалець, Донцов, Сціборський, Мельник, Бандера.Часто у їхніх поглядах та методах боротьби були розбіжності, але їх ціль, визволення України, була єдина. Наприкінці 20 століття Україна знову постала як незалежна держава.Націоналістичні ідеї названих вище провідників багато у чому застаріли та потребували нових аналогів. Так з'явився Азовський Рух що об'єднав багато військових формувань,громадських та політичних організацій що мали схожі погляди.Ледь не головним ідеологом та сподвижником цього руху став Андрій Білецький,людина яку немає потреби представляти сучасному українському націоналісту,він зробив великий внесок у формування сучасного українського націоналістичного руху.

☠ Остафій Дашкович ☠ Остафій Дашкович це мало відома фігура що тим не менш відіграла велику роль в історії українського козатцва. Народився близько 1475 року  у православній шляхетській родині Дашковичів на Південній Київщині,батько Остафія, Іван, був урядовцем ВКЛ, а дід, Дашко, засновник роду Дашковичів, навіть служив при дворі Великого князя Литовського Свидригайла. За військові заслуги польський король Олександр Ягеллончик надав  Івану Дашковичу землі на Наддніпрянщині. У 1501 Остафій на посаді намісника загони що стали частиною війська українського князя Михайла Ізяславського, пізніше вони пішли в похід проти Московського Князівства. В 1507-1508 рока Остафій перебував в полоні в Московській державі. Пізніше був посланий її владою допомагати князю Михайлу Глинському у повстанні проти ВКЛ, але Остафій перейшов на бік поляків. В 1510 році Сигізмунд 1 призначив його канівським намісником,а в 1514 черкаським старостою. В цей період Остафій Дашкович регулярно очолював військові походи проти Москви та татар. Приблизно в 1516 він уже є одноосібним очільником українського козацтва. В 1517 Остафій одноосібно проводить переговори з Кримським ханством. У 1521 році здійснив разом з кримським ханом Мухамед-Гіреїм організував похід на Москву, тоді Москву було навіть взято в облогу, хану дали викуп, і тоді він повернувся назад до Криму. В наступні роки Остафій Дашкович неодноразово проводив військові походи та дипломатичні місії до Криму, а також проти Москви.Став відомий завдяки перемозі у грандіозній Ольшаньській битві. Також Остафій Дашкович виклав свій план оборони україни проти татар згідно якого всі острови на дніпрі треба було заселити і побудувати там фортеці. Загалом Остафій Дашкевич це не просто черговий козак, це один з перших гетьманів україни.

🇺🇦 Павло Шандрук 🇺🇦 Ледь не найважливішою фігурою в історії других Визвольних Змагань є Шандрук Павло Феофанович. Народився він 16 лютого 1889 року в селі Борсуки Кременецького повіту Волинської Губернії Російської Імперії.Навчався в духовній семінарії. Після початку Першої Світової війни Павла Шандрука призвали до імператорської армії. Наприкінці грудня 1915 року закінчив прискорений 4-х місячний курс Олексіївського військового училища в Москві та отримав чин прапорщика. Наприкінці служби в 1917 році мав чин підпоручника. В лютому 1918 був демобілізований. Після цього вступив до армії УНР де займав безліч різних посад, за часів Гетьманату продовжував службу. Міжвоєнний період прожив в Польщі де займав вищі посади в армії УНР, закінчив вищу військову школу,служив контрактником у польській армії. Початок Другої світової застав у польській армії. У бою під Томашевом врятував бригаду від знищення, у 1965 році був нагороджений орденом Військової Доблесті 5 ступеня.З 23 вересня 1939 до січня 1940 перебував в німецькому полоні. Пізніше знаходився під підозрами Гестапо.служив при німецькому штабі перекладачем, в 1941 повернувся до мирного життя, працював директором кінотеатру. В 1944 очолив новостворений Український національний комітет що мав захищати інтереси українців у Німеччині та на окупованих територіях.Також став командувачем Української Національної армії як збройних сил УНК. Був підвищений до генерал-лейтенанта. Наприкінці війни Павло Шандрук як командувач УНА вивів її з боїв та здався в полон союзникам. Після швидкого звільнення з полону жив у Німеччині до 1948 року, пізніше емігрував до США де написав багато історичних та військових праць. Помер 15 лютого 1979 року у місті Трентон, штат Нью-Джерсі.

🤟 Другий зимовий похід 🤟 Другий зимовий похід, або листопадовий рейд, менш відома, порівняно з першим зимовим походом, військова операція що проводилась УНР, під час перших Визвольних Змагань. Листопадовий рейд проводився силами повстанської армії УНР сформованої з інтернованих раніше військових частин УНР в Румунії та Польщі. Для розуміння контексту треба уточнити що на той час уряд та армія УНР вже вкотре після ряду поразок були вимушені покинути Україну та знайшли сховок в Румунії,Польщі та інших країнах Східної Європи. Повстанська армія включала 3 оперативні групи: Бессарабська ( приблизно 300 бійців ),Волинська ( не більше 900 ), Подільська ( 350 ). Командування здійснював Юрій Тютюнник,начальником штабу був Юрій Отмарштейн. З боку Радянського Союзу виступила 9-а кавалерійська дивізія під командуванням Григорія Котовського. Головним завданням операції було підбурити народ України на масове повстання та революції проти більшовиків що поступово назрівала через грабунки та голодомор. Не в останню чергу до походу призвело порушення Польщею угоди з УНР та підписання миру з комуністами. 27 жовтня 1921 на нараді командного складу в селі Мицьках було піднято питання листопадового рейду. Всі три групи перейшли кордон в різних місцях,крім того до походу було залучено повстанські загони на території України.Похід почався в жовтні а закінчився в листопаді 1921 року,особливих успіхів не досяг через тотальну чисельну перевагу ворога,з важкими боями деякі підрозділи пробивалися навіть до Києва. Врешті-решт більшість учасників листопадового рейду була ростріляна більшовиками в полоні,лише меншість змогла прорватись до кордону з Польщею та інтернуватися. Листопадовий рейд став останньою спробою українських національно-визвольних сил визволити Україну з під гніту більшовиків.