Pics&Maps

Україна суттєво збільшила експорт пшеничного борошна до ЄС за роки вторгнення Україна протягом останніх п'яти років суттєво збільшила експорт пшеничного борошна до країн Європейського Союзу. Зокрема, частка України у тоннажі зросла у 119 разів, а у вартісному еквіваленті – у 109 разів. Якою щороку була частка української продукції (борошно пшеничне або із суміші пшениці та жита) – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Мобілізація в росії: дев’ять ознак, які свідчать про підготовку нової хвилі у 2026 році Наближається четверта річниця «часткової мобілізації» у рф, під час якої Кремль забрав до війська до 500 тисяч росіян. Через хаос у призовній системі та різке падіння рейтингів влади мобілізацію осені 2022 року швидко згорнули. Відтоді медіа та політики неодноразово попереджали про ймовірність нової хвилі мобілізації в рф, проте досі путін не наважувався на неї. На інфографіці – які ознаки свідчать на користь відновлення мобілізації в рф восени 2026 року. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Підробіток для неповнолітніх: які права має молодь та які професії обирає В умовах дефіциту кадрів дедалі більше роботодавців відкривають вакансії для учнів і студентів, пропонуючи гнучкий графік роботи, який можна поєднувати з навчанням та відпочинком. Лише від початку поточного року за допомогою Служби зайнятості знайшли роботу 150 шукачів у віці до 18 років. Найчастіше молодь працевлаштовували у сфері харчування або торгівлі. Детальніше про права неповнолітніх, які шукають роботу на літо або тимчасовий підробіток, а також найпопулярніші сфери зайнятості, які вони обирають – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Ціни на таксі у світі: найдорожче – у Швейцарії, найдешевше – на Філіппінах Закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, торкнувся не лише OLX, а й Bolt, Uklon, Uber та інших операторів таксі. Крім того, попередній Кабмін планував масштабну реформу таксі, яку, ймовірно, проведе вже уряд Корецького. Усі ці зміни позначаться й на вартості тарифів. Наскільки великі ціни на таксі в Україні відносно інших країн світу – дивіться на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Українські НРК: характеристики «Бандури», «Вепра», NUMO та інших наземних платформ За роки великої війни український ВПК представив низку платформ, які щодня допомагають військовим: «Бандура», «Лють», Ratel, «Мауль», «Тесля» та інших. На інфографіці – характеристики наземних роботизованих комплексів українського виробництва. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Стало відомо, скільки українців хотіли б зустрічі Зеленського з путіним ▪️Сумарно 48,5% респондентів оцінюють потенційну зустріч лідерів держав без попередніх умов схвально. З них 30,5% респондентів ставляться до цієї ідеї «скоріше позитивно», ▪️З іншого боку, 28% респондентів сприймають таку ініціативу негативно: зокрема, 17% – ставляться до неї «скоріше негативно», а для 11% – це «цілком негативно». ▪️23,5% – вагаються: обрали варіант «важко відповісти», що підкреслює високу чутливість цієї теми. ▪️Чоловіки значно активніше підтримують пряму зустріч «тет-а-тет» – 55% (із них 22% повністю «за»). ▪️Наймолодша група (18–29 років) чинить найменший спротив ідеї – лише 4% вважають її повністю неприйнятною. Натомість покоління 55+ налаштоване найбільш радикально (13% категорично «проти»). Пік максимальної підтримки зафіксовано серед людей середнього віку (30–54 роки) – по 22% висловилися цілком позитивно. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Зарплати рятувальників суттєво підвищать вперше за роки війни: оклади 2016-2027 🚒 Від початку повномасштабного вторгнення на українських рятувальників лягла подвійна робота і небезпека – не лише виїжджати на виклики для ліквідації пожеж, а й шукати людей під завалами зруйнованих ракетами будівель. 📌 До того ж – під постійною загрозою подвійних ударів з боку російських військ. Останні чотири роки мінімальне грошове забезпечення працівників ДСНС, які працюють в безперервному режимі в умовах війни, становить 17 тисяч гривень. І лише з 2027 року влада пообіцяла збільшити його до 33 тисяч. 📊 Детальніше про те, які зарплати отримували рятувальники з 2016 по 2026 рік – на інфографіці «Слово і діло». Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Зміна прем'єра Британії: що відомо про ймовірного наступника Стармера Енді Бернема 🛑 Ексмера Манчестера Енді Бернема вважають фаворитом у боротьбі за посаду лідера провладної Лейбористської партії після відставки Кіра Стармера. 📌 Новообраний лідер також очолить британський уряд. Це буде вже сьомий прем’єр-міністр Британії за останні 10 років – після Brexit. При цьому сам Бернем, згідно з даними останніх опитувань, досить швидко залучився підтримкою своєї партії та громадськості. 📊 «Слово і діло» зібрало все, що відомо про Енді Бернема, який може замінити Кіра Стармера на посаді лідера Лейбористської партії та прем'єр-міністра Великої Британії. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

45% українців не вірять у вступ до ЄС до 2030 року 📊 За результатами опитування «Слово і діло», 45% респондентів вважають такий сценарій нереалістичним, тоді як 42% оцінюють вступ до ЄС до кінця десятиліття як можливий. Ще 13% не змогли визначитися з відповіддю. 📊 Найбільше в можливість вступу України до ЄС до 2030 року вірять чоловіки – 45% проти 40% серед жінок. Водночас жінки частіше не мають чіткої позиції: 17% з них обрали відповідь «важко відповісти». Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Паливна криза в рф додала оптимізму 57% українців – опитування «Слово і діло» 📌 Понад половина українців (57%) заявили, що новини про паливну кризу в росії покращили їхні прогнози щодо завершення війни. 📊 Зокрема, 36% стали скоріше оптимістичнішими, а 21% – значно оптимістичнішими. Для 27% респондентів ці новини не вплинули на очікування, ще 4% стали більш песимістичними. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Від Гелетея до Федорова: як голосувала Рада за призначення міністрів оборони Призначення Федорова міністром оборони свого часу схвалили 277 народних депутатів, проти – не було жодного. Чи отримає це крісло Федоров вдруге – поки невідомо. Як український парламент голосував за призначення міністрами оборони Валерія Гелетея, Степана Полторака, Андрія Загороднюка, Андрія Тарана, Олексія Рєзнікова, Рустема Умєрова, Дениса Шмигаля та Михайла Федорова. Деталі – на інфографіці. Слово і діло 👉 Підписатися

Як виконував обіцянки Михайло Федоров на посаді міністра оборони ▪️ За підрахунками аналітиків «Слово і діло», на посаді міністра оборони Михайло Федоров виконав більше обіцянок, ніж провалив. 📌 Усього він взяв на себе 32 зобовʼязання, за виконання яких може відповідати на даний час. 📋Повний список + документи та докази виконання/невиконання цих обіцянок доступні на особистому профілі урядовця на порталі «Слово і діло». Слово і діло 👉 Підписатися

Які законопроєкти відкличуть з Верховної Ради через відставку уряду Свириденко Юлія Свириденко пішла у відставку – а разом з нею і весь чинний склад Кабміну. Згідно з Регламентом Верховної Ради, законопроєкти, внесені урядом, вважаються відкликаними, якщо до їх прийняття в першому читанні за основу повноваження уряду були припинені. На інфографіці – найважливіші урядові ініціативи, які зникнуть з порядку денного Ради. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Жінки випередили чоловіків: 69% українок інтегрували ШІ у свою роботу чи навчання ▪️Згідно з опитуванням «Слово і діло» серед опитаних, які наразі працюють або навчаються, ШІ (як-от ChatGPT, Gemini, Copilot тощо) використовують 64% українців. ▪️Натомість 36% зазначили, що поки не залучають сервіси ШІ до виконання своїх регулярних завдань на роботі чи у навчанні. ▪️Жінки помітно випереджають чоловіків (69% проти 59%). Відповідно, чоловіки частіше ігнорують ці інструменти (41% проти 31% у жінок). ▪️Найвища залученість до ШІ фіксується одночасно у двох групах – серед молоді (18–29 років) та людей зрілого віку (45–54 роки) – по 69%. ▪️За регіонами найактивніше технології ШІ застосовують на Сході України (76%) та в Центрі (71%), тоді як найнижчий рівень використання зафіксували на Заході. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Майже дві третини українців використовують штучний інтелект у щоденній робочій рутині 📊Опитування «Слово і діло» показало, що ШІ вже став базовим інструментом для більшості тих, хто працює або навчається (сумарно 72%): ▫️28% – щодня (ШІ є постійним базовим помічником). ▫️44% – кілька разів на тиждень (звертаються під конкретні завдання). ◼️Натомість трохи більше ніж чверть опитаних (28%) демонструють низьку або тестову інтенсивність взаємодії. ▫️20% – кілька разів на місяць (епізодичне використання). ▫️7% – лише кілька разів на рік. ▫️1% обмежилися одноразовим тестуванням. ▫️Рутинізація ШІ майже однакова для поколінь 18–54 років. Проте молодь (18–29 років) найчастіше використовує його щотижня (51%), а старша група (55+) очікувано має найнижчий рівень щоденної взаємодії (19%). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Лише 2,5% українців проходять психотерапію на регулярній основі – дослідження 📊Попри високий рівень потреби у психологічній підтримці, лише невелика частина українців звертається по допомогу до фахівців: ▫️ 66% – за останні три місяці не користувалися послугами психологів чи психотерапевтів і зазначили, що не відчувають у цьому потреби. ▫️22,5% – не зверталися до фахівців, хоча відчувають таку потребу. ▫️ 4% – зверталися за психологічною допомогою епізодично – кілька разів за останні 3 місяці. ▫️ 2,5% – регулярна терапія: стабільно працюють із психотерапевтом. 📊Хто звертається найчастіше? ▫️Жінки значно частіше визнають потребу в підтримці (26% потребують, але не йдуть, проти 18% у чоловіків). Водночас 70% чоловіків заявляють, що психолог їм взагалі не потрібен. ▫️За віком найбільший досвід звернення по психологічну допомогу мають молоді люди 18–29 років та респонденти віком 30–44 роки: по 10% і 9% відповідно зверталися до фахівців регулярно або епізодично. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Екватор 40-денної операції СБУ: проміжні підсумки ударів по росії та Криму Минуло двадцять днів відтоді, як 25 червня 2026 року Володимир Зеленський затвердив «операцію впливу». За цей час Служба безпеки завдала 6 ударів по НПЗ та ще 10 – по інших об’єктах нафтової інфраструктури. Також СБУ атакувала ворожі пороми, засоби ППО, ангари з БпЛА, бойову авіацію та судна військового забезпечення. Детальніше про уражені об’єкти та географію ударів – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Наступ алгоритмів: понад 11% працевлаштованих українців уже відчувають тиск ШІ у своїй професії 📊 Як працюючі громадяни ставляться до конкуренції з боку технології ШІ у своїй професії: ▫️Понад 60% – почуваються безпечно: 30,5% сприймають ШІ суто як корисного помічника, а 30% певні, що специфіка їхньої праці взагалі унеможливлює конкуренцію з боку технологій штучного інтелекту чи автоматизації. ▫️25% – відчувають тиск технологій: 13,5% помічають незначну конкуренцію, а 11,5% уже зараз стикаються зі значною конкуренцією з боку ШІ. ▫️14,5% – не змогли визначитися. ▫️Чоловіки частіше за жінок заявляють про жорстку конкуренцію (13% проти 9%), тоді як жінки більше схильні бачити в ШІ зручний інструмент (34% проти 28%). ▫️Молодь (18–29 років) найгостріше відчуває тиск інновацій – 16% бачать значну конкуренцію вже зараз. ▫️Найбільш впевнено почувається категорія 45–54 роки (39% вважають ШІ просто помічником). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Стало відомо, скільки українців споживають новини виключно у форматі «в один рядок» 📊Опитування «Слово і діло» показало, що суспільство дедалі більше тяжіє до швидкого споживання контенту: ▫️43,5% – читають переважно короткі повідомлення «в один рядок» та нетривалі пости у соцмережах. ▫️38% – поєднують швидкі повідомлення з глибокою аналітикою. ▫️6% – віддають перевагу виключно лонгрідам, аналітичним матеріалам та розслідуванням. ▫️6,5% – взагалі не читають новин. 📊Хто що читає? ▫️Жінки частіше обирають формат «в один рядок» (48% проти 39% у чоловіків). ▫️Найбільше прихильників формату «в один рядок» серед українців віком 30–44 роки (49%) та 45–54 роки (51%). А от молодь (18–29 років) найбільше цікавиться глибокими текстами – 17% з них читають виключно лонгріди. ▫️Київ лідирує за комбінованим споживанням (51% читають і короткі, і довгі формати). На Півдні зафіксовано найвищий попит на аналітику (12%), тоді як на Півночі таких читачів лише 1%. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Майже 40% українців віком від 30 до 44 років хочуть змінити фах Опитування «Слово і діло» показало, що більшість працюючих громадян не планують змінювати сферу діяльності, проте серед людей середнього віку запит на перекваліфікацію є найвищим. 📊 Загальні настрої: ▫️62%– не планують змін: 40% повністю задоволені роботою, а 22% залишаються, хоч фах їх і не повністю влаштовує. ▫️28% – хочуть змінити професію: 21% поки лише розглядають таку можливість, а 7% вже активно готуються до зміни професії чи проходять перекваліфікацію. 📊Віковий розріз: ▫️30–44 роки – готові до змін найбільше. Тільки 30% повністю задоволені роботою, а 38% планують змінити фах (із них 10% уже активно перенавчаються). ▫️18–29 років (молодь) – високий рівень прихованого невдоволення. 35% залишаються у своїй сфері, хоча вона їх не влаштовує, і лише 5% активно діють для зміни фаху. ▫️ 55+ років – найстабільніші. 55% повністю задоволені своєю професією, і лише 12% думають про можливі зміни. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися