Щоденник читачки Насті

Ось що зі мною зробила Пташина історія 😄 Ходжу і видивляюсь пташок тепер. На першому фото: синиця велика мене сьогодні зустріла прямо біля під'їзду, коли вигулювала собаку. На другому: Цих пташок бачили в чагарях. Погана якість, бо збільшення 32х, але Google Lens підказав, що це щиглик звичайний. Такі кольори 😍.

📚Підсумки року📚 Частина 2 4). Найкраща ЛГБТ книжка Пам'яті 💔 Про хлопців, які закінчили школу, і по черзі опиняються на Першій світовій. Лінія кохання тут не головна, але щемка і реалістична. Авторка перечитала купу некрологів з архівів перед написанням, і ризикувала перетворити книгу на такий собі звіт по смертях. Але книга шикарна - емоційна, людяна і сумна. 5). Найкраща казка Крабат🧙‍♂ Дуже атмосферне видання зробили Час Майстрів. Хлопець сирота потрапляє на млин, де мельник виявляється чорним магом і пропонує йому стати учнем. За певну ціну. Сюжет простий і лінійний. Але мене зачепив цією атмосферою чорної магії. 6). Найкраща книга року Життя хлопця 🚲 Це була спонтанна покупка на Арсеналі через обкладинку ☺️. Роман-дорослішання з елементами магічного реалізму, американської готики і щасливого дитинства. Ця книга змусила мене сумувати за дитинством, хоч воно в мене було зовсім не таке. "Мабуть, він був божевільний. Мабуть, божевільний кожен, в кому залишились чари, коли дитинство минуло"

📚 Підсумки року 📚 Частина 1 Передивилась свій Гудрідс, і ось найкращі книжки для мене цього року: 1). Найкращий нонфікшн (з двох 😁 прочитаних) Пташина історія 🐦‍⬛️ Неможливо не закохатися в пташок після цієї книжки. З такою любов'ю Наталя Атамась описала їхнє сімейне життя, будні, а також скандали і інтриги. Так собі бачиш пташку на вулиці - думаєш, ну співає, ну сидить на дереві. А вона сьогодні спочатку приймала двох кавалерів, потім шукала їжу, а потім захищала територію. Дуже цікаво читається. 2). Відкриття року - затишне фентезі. Легенди та лате ☕️ Те, що треба після емоційно важкої Пітьми Павлюка. Легка і добра історія про кардинальну зміну життя, заснування кав'ярні і булки. 3). Серія року Той птах, що п'є сльози 🐓🔥🥷🏻 Незвичне фентезі, засноване на корейській міфології з елементами трешовості, епічних боїв, і пригод, але при цьому душевне і філософське. А ще смішне. Я рідко сміюсь над книжками, а тут хіхікала. І відірватись неможливо. Частина 2 - пізніше сьогодні 🙌

👀 Поки що бачила на цю книгу тільки такий відгук: Коли ж вона закінчиться? А я на 100-й сторінці, і ось перші думки і враження 👇: • Це, як і "Пітьма", роман - подорож героя: хлопчик Еміль, який живе з мамою учителькою в школі десь у 80-х, має відвідати 9 світів (відсилка до скандинавської міфології) щоб повернути брата з потойбіччя. • Подобається, що в цій книзі теж багато з власного досвіду Павлюка. Він теж у ранньому дитинстві втратив старшого брата. І деякі герої були у житті Ілларіона. • Книжка читається повільно через те, що хочеться зрозуміти, що за мракобісся відбувається! 🧐 Але люблю таке ☺️ • Окремі глави, як сцени з Твін Пікс, де карлик в червоній кімнаті каже фрази задом наперед. 👀 Що було дивно: Павлюк детально описує, як виглядав дисковий телефон і як працював. Але потім до мене дійшло, що не всі молоді люди можуть знати, що це 🤌. Читаємо далі 🙌

Коли мені було 15 років, я поїхала за програмою обміну учнями в США на рік. В школі мене, звісно, розпитували про Україну. Крім поширеного Україна - частина росії?, в мене часто питали, якою мовою в нас розмовляють, і якою розмовляю я. Я казала, що українською і російською найбільше, ну а я - звісно, російською! І хоч я і не казала цього вголос, та все ж мала на увазі, що українська - мова неуків, села, а значить, людей не прогресивних, а я ж з Запоріжжя, з обласного центру! 😵‍💫 Що виявилось типовою ознакою колоніального менталітету, коли вважаєш рідну мову і культуру гіршою за мову і культуру метрополії, тобто росії. Про цю і інші ознаки читаю зараз у Маріам Найем в "Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації". Цікаво знаходити пояснення своїй поведінці і почуттям в цій книзі. Більше того, тут також в кінці кожного розділу вправи, є навіть колесо емоцій 👀. Все це допомагає розібратись і навести лад в голові, відчинити її від бруду. Планую неспішно читати і постити тут цитати і свої думки 🙌

🤔 Я зрозуміла, що мені більше в книгах подобається любовна лінія, яка не є ядром сюжету, а радше додатком. Наприклад, в Легендах і лате ☕️ головна інтрига - чи вийде в орчиці змінитися і займатися кав'ярнею чи вона повернеться до вбивств? І вже на другому плані повільно, але дуже мило зароджується симпатія між нею і буде спойлером сказати ким ☺️. Чому для мене це працює? 👀 👉 Ми більше дізнаємось про героїв, їхні мрії, як вони долають виклики. Так їм легше симпатизувати. 👉 В Легендах і лате головна мета Вів - не підкорити серце свого любовного інтересу, а керувати успішною кав'ярнею. Тому Вів для мене тут складна і самодостатня особистість. 👉 Герої пізнають одне одного поступово, разом вирішуючи проблеми і відкриваючись. Мені здається, така романтична лінія складніше і більш правдоподібна. Ну і не приторна 🍩.

Фенні Флегг в антуражі фентезі Зараз саме дочитала Легенди та лате 🥐☕. До цього читала Я бачу, вас цікавить пітьма, тож душа потребувала чогось легенького, теплого і затишного. І ця книга дає саме такі відчуття ☺️. Цинамонові булки, кава, потріскує вогонь в пічці 🫠. І пригощають вас дебела, трохи незграбна, але дуже мила орчиця (орк), сукуб і щуролюдик. Я не фанатка high fantasy, де ельфи, гноми, орки, але це не книга з деталями про спосіб життя казкових істот. Вона про персонажів, які хочуть змінити життя і зустрічаються за створенням кав'ярні. І про концепцію found family - коли ти  знаходиш нову сім'ю в особі людей, з якими тебе пов'язує довіра, коннекшн, спільне заняття. Тому, напевно, фанатам хай фентезі вона не зайде: тут мало як такої магії. Світ пробудований досить поверхнево. Різких сюжетних поворотів тут не було - все досить передбачувано. Але це саме та книга, за якою відпочиваєш.

Пост-знайомство👋. Привіт! Мене звати Настя, і це мій читацький щоденник. Чи варто вам читати цей канал? Насамперед хочу тут структурувати враження від книг для себе. Дуже сподіваюсь, що вам зайдуть мої спостереження і сенси, які я побачила. 🙏 Що люблю читати: - Книги-товстунці (500+ сторінок) - Художку і раз на 3-4 книги нонфікшн - Всі жанри, крім бойовиків і ромкомів. - Моє серденько належить насамперед фентезі і фантастиці. Улюблені книги 2025 року: ч.1 Улюблені книги 2025 року: ч.2 Пост про моїх улюблених письменників Відгук на Книгу Еміля Відгук на Салимове лігво Розбір Літопису сірого ордену Відгук на Кореспондентку Відгук на "Молитву за Овена Міні" Відгук на "Ми колись жили тут"