Єгор Бондаренко

🚋 Ремонт Глибочицької - повний провал Понад 3 місяці пройшло з моменту відкриття вулиці Глибочицької після ремонту. Нагадаємо, що замість запланованої ще 8 років тому реконструкції ми отримали повну заміну асфальту, колій і основи під виглядом поточного ремонту. В рамках ремонту не було забезпечено безбар'єрність та безпеку на трамвайних зупинках (платформи або "віденські" зупинки), замість бетонних плит колії залили асфальтом і тепер без розмітки (а її немає) водіям складно зрозуміти габарити трамваїв. Також незмінною залишилась і геометрія вулиці - на різних ділянках проїзна частина має ширину від 4,5 до 6 метрів, що не дає можливість облаштувати по 2 автомобільні смуги в кожен бік, проте в поточних умовах нічого не заважає авто їхати в 2 ряди, заїжджаючи на трамвайні колії. На початку року ми намагались вплинути на ремонт і пропонували облаштування платформ або "віденських" зупинок, фізичного відокремлення трамвайних колій та велосмуг за рахунок надлишнової ширини проїзної частини. Однак це проігнорувало керівництво Дептрансу КМДА. Зрештою ми отримали на свіжовідремонтованій вулиці: - Відсутність безбар'єрних трамвайних зупинок, хоча вулицею до ремонту їздили зокрема і частково низькопідлогові трамваї. - Відсутність велоінфраструктури. Окремо про ДТП: за місяць після відкриття (грудень 2025 року) було зафіковано щонайменше 6 затримок руху трамваїв - всі через ДТП. І також 6 затримок вже у цьому році - з них 2 через ДТП, 2 через сходи з колій і щодо 2 причина не вказана. І окремо варто написати про стан колій після ремонту - цього місяця вже відбулось 2 сходи трамваїв з рейок і обидва на одній і тій же кривій біля ЖК Львівський квартал. ⚠️ Достеменно причини сходів ми не знаємо, але нещодавно на кожній кривій (наголосимо - відремонтованій) були встановлені обмеження швидкості 15-30 км/год. Тож замість пришвидшення руху на відремонтованій ділянці нічого не зміниться, а лінійна швидкість руху по Глибочицькій складає орієнтовно 10 км/год і є однією з найповільніших у місті. Зрештою можемо констатувати: ремонт Глибочицької - це повний провал. 📸 - ГО "Пасажири Києва", 🌐 Kirilus

З моменту останнього огляду алеї на Харківському масиві, відбулись деякі зміни — встановили антипаркувальні стовпчики. Однак, ці стовпчики аж ніяк не вирішують проблему з паркуванням, оскільки зі сторони Харківського шосе їх встановили з обох боків доріжки (6), а біля «Київ Мілітарі Хаб» — лише на одній стороні (5). З урахування того, що доріжки мають широкі зʼєднання між ними (7) — автомобілісті ще мають можливість запаркуватись. В інших місцях, в тому числі на ділянці алеї біля Харківського шосе (8-9) — стовпчики вирішили не встановлювати. Також, 26.12.2026 отримав відповідь (10) на моє звернення в 1551, яке було відправлено ще на старті робіт. Спочатку перегляньте мій огляд, в якому більш детально розповів про усі недоліки — потім, подивіться на відповідь. Загалом, досі соромно за те, що на цю алею привозили мера Риги. За ці кошти, які виділялись на її ремонт, можна було зробити якісний благоустрій та повністю безбарʼєрний простір.

Минулого року в мене виходив допис про київські маршрутки, в якому згадав останню реформу 2021 року та події 2022-2024 р., які зробили київський ринок перевезень непривабливим. На сьогоднішній, приватні перевізники з різних регіонів України, та які до цього працювали у столиці — не хочуть мати справу з Києвом. Який сенс купувати вживані великі автобуси з ЄС та пробувати надавати пасажирам якісний сервіс, якщо тобі будуть ставити палки в колеса та так чи інакше викинуть з Києва. «Союз-Авто» та нещодавня історія з маршруткою №442 — це приклад наслідків тих подій, які стались за останні 3 роки. Тільки навідміну від «Союз-Авто», маршрутку №442 та його перевізника громадськість змогла відстояти. Ось тепер — подорожчання проїзду з 15 грн до 20 грн, яке не змінить статус кво у київських маршруткок. Автор фото — andrey_1761

8 та 11 березня, на вул. Глибочицька зійшов трамвай з рейок. При цьому, в одному тому ж місці: біля ЖК «Львівський квартал». Причина, чому саме в цьому місці трамвайні візки злітали з рейок — невідомо. Загалом, реконструкцією трамвайних ліній мають займатись не комунальне підприємство, а підрядники. Для підрядника (в більшості випадків) важливо виконати роботи якісно, щоб надалі не було претензій з боку замовника, та своєчасно, щоб отримати оплату за виконану роботу. Якщо зʼявляються якісь дефекти — вони усуваються в рамках гарантії. А коли усі роботи виконує комунальне підприємство — якість робіт не завжди стоїть на першому місці, строки можна розтягувати (адже немає нікого договору, який можна в будь-який момент розірвати) та за дефекти ніхто не спитає. Найголовніше — бюджетні кошти, так чи інакше, підприємством будуть отримані. Тому, настав час повертатись до практики залучення підрядників для реконструкцій колій, щоб таких інцидентів більше не траплялось. Автор відео, фото: «Реальний Київ», Levis

Як реальність буває оманливою На першому фото здалеку може здатись, що у одного з будинків (Шамо 2/7) на Русанівці утеплили фасад. Переміщаємось ближче до будинку і бачимо… просто пофарбований фасад без утеплення. У сусіднього будинку бульв. Ігоря Шамо 1/5 (3) ситуація така сама. Навіть якщо припустити, що таким чином хотіли «освіжити» фасад, то чому при фарбуванні коричневої плитки змогли підібрати відповідний колір, на бежеву плитку вирішили бахнути білий колір? Ось, як попередньо виглядав фасад (4). Згідно з тендеру, на фарбування фасаду буд. Ігоря Шамо 2/7 було витрачено 1,7 млн грн, а на буд. Ігоря Шамо 1/5 — 1,65 млн грн. Все ще виникає питання: з якою метою «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району» (балансоутримувач будинків) проводила ці роботи? Самі робити, припускаю, проводились десь в кінці 2025 - на початку 2026 року. Втім, при майбутній тепломодернізації будинків, фасад та балкони можна буде привести до охайного, єдиного вигляду. Автор фото 1 — Sergio87

🚧«Київавтодор» планує оголосити тендер на капітальний ремонт підземного переходу під пл. Українських Героїв та вул. Милославська Почнемо з першого. В рамках капремонту підземного переходу, відремонтують сходи та освітлення, відновлять конструктивні елементи та гідроізоляцію. Чи зникне назавжди хаотична торгівля з підземного переходу після ремонту — питання відкрите. Щодо зміни ОДР на самій площі, про яку розповідав в одному з дописів, то щоб не розповсюджувати неправдиву інформацію, скажу наступне: мені невідомо, в рамках яких робіт будуть впроваджуватись велодоріжки та наземні переходи. Тому, бажано дочекатись офіційної інформації від КМДА. На вул. Милославська буде відремонтована ділянка від вул. Оноре де Бальзака до вул. Закревського, на якій оновлять проїжджу частину та тротуари, створять велосипедні доріжки та трамвайні платформи. Попередню ділянку вулиці, від вул. Радунська до вул. Оноре де Бальзака, оновили у 2021 році. Варто нагадати, що зараз почали чи мають в цьому році почати капітальний ремонт просп. Свободи та просп. Лобановського, які були у планах «Київавтодор» за 2025 рік. Після оголошення тендеру на вул. Милославська, з минулорічного списку залишиться лише вул. Дегтярівська, на якій мають оновити ділянку від Дегтярівського шляхопроводу до вул. Січових Стрільців.

Період з 2000 по 2010 рік, був дуже насичений на різні архітектурні проекти, які мали кардинально змінити вигляд столиці. Коротко розповім про кілька таких: •У 2005 році, був представлений концепт хмарочоса «Тризуб», який планували збудувати на місці готелю «Україна». На щастя, проект не був реалізований; •В середині 2000-х, був розроблений та представлений проект хмарочосу SkyTower, який будується з 2006 року на проспекті Берестейському (Перемоги). Поряд з ним, мали побудувати ще один хмарочос, але в результаті був збудований ЖК «Manhattan»; •У 2005 році розбили попередній проект нового офісно-ділового району «Київ-Сіті», який мав зʼявитись на Рибальському півострові; Якраз про останній проект, в мене вийшов допис, де розповів про його історію, подальші варіації, та чи потрібен Києву свій діловий район з хмарочосами. Підписуйте на інші сторінки: Facebook | Instagram | Telegram

Тепер щодо самої будівлі, в якій розмістився заклад. Зрозуміло, що на фоні нового закладу — будинок виглядає так собі. Це звісно не проблема «Намелака», але це одночасно не відміняє ті зауваження, які писав у попередньому дописі. Якщо зробити утеплення фасаду, прибрати рекламі вивіски на фасаді та розмістити кондиціонери в інших місцях— будинок стане більш приємним на вигляд. На самій вул. Велика Васильківська є чимало панельних будинків (3-6), які можуть виглядати набагато краще, аніж зараз є. Східна частина Берліна — це гарний приклада того, як можна працювати з панельним спадком та його покращувати (7-8). Київ так же само може приводити фасади панельних будинків до приємного вигляду. Потрібно лише бажання міської влади. Автор фото — Ali Eminov (7), The Berliner (8)

Щодо «Намелака» на вул. Велика Васильківська. На початку зазначу, що нічого проти не маю до «Намелака». Зрозуміло, що у дизайні цього закладу є чимало рожевих кольорів. До інтерʼєру взагалі ніяких питань. Однак, фасад можна було б пофарбувати у якісь більш нейтральні кольори, які одночасно поєднувались з кольором багатоповерхівки, в якій розміщується заклад. Наприклад, можна було б застосувати білий колір. Загалом, дана ситуація стала можлива через те, що у міста відсутній якийсь контроль за фасадом. В нормальній ситуації, ще на стадії погодження та до початку робіт, міські служби відмовили б «Намелека» у рожевому фасаді та попросили замінити проектний колір. До речі, саме для цього міста запроваджують єдиний дизайн-код для вивісок та слідкують за фасадом, щоб приватний бізнес не розводив зовнішній хаос та місто виглядало більш приємним на вигляд. Неважливо, де буде відкриватись заклад: у історичному чи панельному будинку — бізнес повинен поважати зовнішній вигляд міста. Фото взято тут

В 2017 році, в рамках «Євробачення», Агенти Змін розробили попередній варіант навігаційної мапи для ст. м. «Лівобережна». Чи були вона в результаті встановлена на станції — не знаю (лише знаю за на ст. «Хрещатик»). Подібні мапи допомагають містянам, приїжджим та туристам легше зорієнтуватись та дають змогу дізнатись, де знаходиться найближчі зупинки громадського транспорту, з якого виходу краще вийти на потрібну вулицю, або як пройти до конкретного будинку. Усе це на мапі відображається детально та вона розміщається на станції таким чином, щоб пасажири могли її переглядати, не заважаючи потоку людей. І так, в нашу цифрову епоху, коли у кожного в телефоні є мапа — транспортна та вулична навігація все ще має користь та вона робить місто більш зручним, дружнім для його мешканців та гостей. На жаль, за останні 10 років, зручна та оновлена навігація на усіх станціях метро Києва таки не зʼявилась. Метрополітену подібним не надто цікавим займатись. Фото, файл взято тут і тут. Авторство — Агенти Змін

В кінці 2025 року, на вул. Десятина був проведений поточний ремонт тротуару. Не дивлячись на те, що ця вулиця знаходиться в центрі міста — стан хідника був таким собі та він не був доступний для маломобільних громадян (1-2). Тепер, старе асфальтове покриття було замінено на тротуарну плитку без фаски та зроблено пониження бордюру. Варто зазначити, що тротуарна плитка без фаски (ФЕМ) більш довговічний та практичний матеріал, оскільки в разі аварійного ремонту комунікацій — плитку зняв і потім заново вимостив. З асфальтом таке не вийде. Загалом, Києву вже давно потрібна комплексна міська програма по ремонту тротуарів. В деяких мікрорайонах та місцях столиці, хідники не бачили ремонту з часів СРСР.

🚧 Капітальний ремонт Харківського шосе — огляд за 28.02.2026 З моменту останнього огляду, більш-менш помітні зміни відбулись лише на ділянці від вул. Тростянецька до вул. Володимира Рибака. На інших ділянках змін немає. Повторно оглядати їх сенсу немає. На парній стороні ХШ, ділянка вул. Тростянецька - Харківське шосе 156 - вул. Брацлавська, розпочали облаштування велосипедної доріжки та ремонт тротуару. Частина велодоріжки буде проходити між деревами (1-2), а частина буде суміщена з тротуаром (3). Що цікаво, між Харківське шосе 156 - вул. Брацлавська між тротуаром та велодоріжкою буде буфер (3), чого не було у проекті капремонту. Якщо цей буфер не буде вимощений плиткою, то в теорії можна буде висадити кущі чи інший вид озеленення. Також на вищевказаній ділянці, де дорога матиме розширення, вже прибрані стовпи ліхтарів (4). На непарній частині вже частина ліхтарів змонтовано (5). В підземному переході біля зуп. «Міська лікарня №1» демонтували майже усю плитку, поручні, стінки біля тротуару та у бетоні готово вже 2 сходи. (7-9). Аналогічні роботи проводяться в інших підземних переходах на Харківському шосе. На цьому все. Наступний огляд буде вже в кінці березні та можливо до цього часу, темп робіт прискориться. На мою думку, повний комплекс дорожніх робіт та благоустрою, на ділянці від вул. Юрія Литвинського до Харківської площі, буде завершено десь в кінці травня 2026 р. І десь на початку літа, розпочнуть вже капремонт ділянки від Юрія Литвинського до Дарницької площі. Втім, як воно буде насправді — подивимось.

До 1996 р. до Львівської площі ходив трамвай — №2 та №15. Трамвай мав попит серед пасажирів, оскільки люди могли на ньому дістатись до ринку Сінний, метро та електричок. Для мешканців вул. Павлівська та вул. Гоголівська (3)— трамвай був звʼязком з усім містом. У серпні 1996 році, трамвайний рух до площі був закритий. Причина була наступна: крутий ухил по Бульварно-Кудрявська та трагедія в Камʼянському, яка сталась у липні 1996 р. З того часу, по Бульварно-Кудрявська був запущений автобус №7, а мешканці вул. Павлівська та вул. Гоголівська не отримали ніякої альтернативи трамваю (хоча б у вигляді маршрутки), та до найближчої зупинки ГТ потрібно йти пішки. Зараз, в районі Львівської площі немає якихось точок тяжіння, які б формували пасажиропотік: Сінного немає, метро теж. Можливо, якщо колись все ж таки візьмуться будувати вихід зі ст. «Львівська брама» (допис на цю тему) — відновлення трамвая до площі можна було б включити до цього проекту. Втім, до цього ще дуже далеко. Фото — Hans Oerlemans

Ви можете бачити проект Київського залізничного вузла, датований 1900 р. (1) Через 126 років, можна порівняти з тим, що в результаті було реалізовано (2). З цікавого, можна відмітити наступне: •Поворот зі сторони нинішньої м. «Лівобережна» у бік нинішнього Дарницького мосту, присутній у проекті 1900 р. Зараз цього повороту не вистачає, щоб міську електричку можна було зробити кільцевою; •В районі нинішньої ст.«Райдужна» планувалось відгалуження на залізничну гілку у бік Чернігова. Якби ця гілка була побудована, то через Троєщину зараз був би постійний рух електропоїздів; Щодо останнього, то у період закриття лінії швидкісного на Троєщині, з 2009 по 2012 р., звучала пропозиція перебудувати трамвайну лінію на залізничну та пустити електропоїзди по Оноре де Бальзака до Почайної чи Вокзальної (3-5). На щастя чи ні, але ці пропозиції таки залишились пропозиціями. Мапа з проектом 1900 р. взята тут

Засідання за 17 лютого 1) На вул. Жилянській, про яку писав у червні 2025 р., заплановано далі впроваджувати велосипедну інфраструктуру. На цей раз мова йде про ділянку від вул. Старовокзальна до вул. Павла Скоропадського, на якій впорядкують паркувальні, створять смугу громадського транспорту та велосипедні смуги з обох боків вулиці. На перехресті Павла Скоропадського/Жилянська заплановано створення велосипедних переїздів, один з світлофорів для пішоходів перемістять ближче до перехрестя (в рамках капремонту це не було зроблено) та антикишеню з розмітки на Скоропадського замінять фізичною. Схема ОДР також буде враховувати нові виїзди з автостанції «Київ», яку реконструює приватний власник. Подальше продовження веломережі на вул. Жилянській, у бік вул. Велика Васильківська та Шота Руставлелі — поставлено на паузу. Справа в тому, що Дептранс хоче зробити так, щоб наявні паркомісця збереглись та можливо було б зробити більш якісну велоінфраструктуру, яка не була б запаркована. В рамках яких робіт це буде відбуватись — питання відкрите. Крім цього, ще остаточно не вирішено, чи піде трамвай до Палацу Спорту на ділянці від вул. Павла Скоропадського до вул. Шота Руставелі. Коли на усе це буде знайдено відповідь та компромісне рішення — проектування веломережі продовжать. А поки, варто дочекатись реалізації запроектованої веломережі від вул. Борщагівська до вул. Павла Скоропадського. Підписуйте на інші сторінки: Facebook | Instagram | Telegram

Що обговорювали на «Київській майстерні міста» 27 січня та 17 лютого? Як я обіцяв, відновлюємо огляд тих питань, які обговорювались на засіданні робочої групи: Засідання за 27 січня 1) Почнемо з пл. Українських Героїв. Загалом, обговорення щодо змін на цій площі розпочались ще 25 листопада. Цей час вносились чимало правок та на засіданні за 27.01 вже розглядався фінальний варіант проекту. Як зміни будуть впроваджені? На місці «трикутника», де колись паркувались авто, за допомогою розмітки буде організовано кільцеве перехрестя, яке дозволить розвертатись на площі автомобілям та громадському транспорту. Щоб ви мали уявлення, як це буде реалізовано — зробив схему. Крім цього, на тротуарах зʼявляться велосипедні доріжки шириною 1,5-2 м на ділянці від вул. Хрещатик до вул. Жилянська, та велосипедні смуги — від вул. Терещенківська до пл. Українських Героїв. Загалом, ширина тротуарів на вул. Велика Васильківська в цілому дозволяє продовжити велосипедні доріжки у бік Либідської площі. Втім, це тема для окремого обговорення. Підземні переходи на вул. Велика Васильківська та пл. Українських Героїв будуть продубльовані наземними. Щодо паркувальних місць, то на ділянці від площі до вул. Жилянська вони будуть збережені. Загалом, даний проект є збалансований та навряд чи образить когось з учасників дорожнього руху. Коли розпочнеться його реалізація — питання відкрите. 2) Перейдемо до Чоколівки. В цьому районі буде впровадження веломережі на три вулиці, які виносились на засідання за 27.01 та 17.02: вул. Донецька (27.01), вул. Смілянська та Вінницька (17.02). На цих вулицях, від просп. Повітряних Сил до вул. Волинська та Ушинського, заплановано впровадження спільного руху вело+авто, велосипедних смуг та впорядкування паркувальних місць. В цьому районі, на вул. Сімʼї Ідзиковських вже реалізували ті рішення, про які писав вище. Для створення повноцінної та нерозривної веломережі на Чоколівці, потрібно зробити ще чимало роботи.