ar
Feedback
Єбьом чугун

Єбьом чугун

الذهاب إلى القناة على Telegram

свалка з чаєм

إظهار المزيد
لم يتم تحديد البلدالفئة غير محددة
212
المشتركون
لا توجد بيانات24 ساعات
-27 أيام
لا توجد بيانات30 أيام
أرشيف المشاركات
photo content
+1

Repost from N/a
🧟‍♂️
+1
🧟‍♂️

photo content

photo content

photo content

photo content

photo content

photo content

photo content

photo content

photo content

photo content

photo content

Repost from 🪷
ти зняв футболку я стягла сукню ти розщепив ремінь я розстібнула станик ти опустив штани і віджбурнув шкарпетки я вивільнилася з білизни—чорної— тому краще її називати чорнизною і от ми лежимо в ліжку двома смужками як два білі хліби обличчям один до одного ти торкаєшся рукою моєї щоки опускаєш її нижче, на шию проводиш пальцями по ключицях: —як гарно тут усе зроблено!—вимовляєш аж раптом з-за твого плеча визирає твоя мама і каже: —Андрюша, ти помив руки? ти обертаєшся до неї, показуєш руки вона пропонує компот і йде на кухню ти повертаєшся до мене кладеш руку туди, де зупинився з ключиці вона зісковзує на груди ніжно, як морський пісок і тут я чую потилицею подих мого тата: —мала, думай головою,— шепоче він голосно я відвертаюся від тебе до нього і бачу це неголене обличчя зовсім поряд і відказую йому що я завжди думаю головою! повертаюся до тебе і вже моя рука ковзає по твоїх грудях та рідке волосся пригинається під нею і тут за твоєю спиною рипнуло ліжко: —Андрюша, випий компотику ти відвертаєшся від мене дзвінко її цілуєш і кажеш: —мамо, я хочу побути сам! а вона відповідає обурено: —щось не схоже, що ти сам! та знову кудись іде і от ти зі мною і твоя рука вже на моєму животі поступово пробирається нижче що вже стає так близько і ніжно що вже так і тут я чую кректання моєї бабусі вона голосно каже мені в спину: —я так і знала, що ти вже не цнотлива — он як твій погляд змінився! і я забираю зі свого живота твою руку в півоберти до бабусі твоєю ж рукою поправляю їй фіолетову хустку і кажу голосно: —я ще незаймана, ба і довіку буду незаймана! повертаюся до тебе а тут через твоє плече визирає бабуся в жовтій хустці цього разу твоя: —яке жіноче ім’я закінчується на приголосний, ніби воно чоловіче? – питає мене відповідь це — я, але я мовчу та забираю твої руки з моїх стегон сніг падає між нами і наче два солдатики ми лежимо так до ранку а вранці приходить прибиральниця відкидає кучугури між нами і я довго-довго дивлюсь у твої зелені очі а ти довго-довго на мої коричневі соски а потім кажу: —давай роздягнемось. і я знімаю із себе по черзі: тата бабусю маму сестру а ти знімаєш із себе по черзі: маму брата бабусю друга дитинства тренера з пік-апу і ми залишаємося зовсім-зовсім без нічого про таких кажуть: голі Люба Якимчук❕

photo content

photo content

photo content

Repost from 🐲
photo content

photo content