Ярослав Юрчишин

Зауважимо, що хоч і наука цього не пояснює, але вихідні завжди минають швидше, ніж будні дні. Уже завтра дедлайн набору учасників на Програму від «Навчай для України». Про етапи відбору, школи, шлях учасників, їх особистий досвід, а також записи етерів формату запитання-відповідь — шукайте та переглядайте на нашій сторінці у публікаціях нижче. Деталі про Програму та форма реєстрації на участь — за посиланням https://teachforukraine.org/fellows/ Чекаємо ваші заявки до 2 червня 23:59 🤘🏻

Журналіста Дмитра Хилюка бачили в російському полоні Один з обміняних полонених розповів, що перебував в одній камері з журналістом агентства УНІАН Дмитром Хилюком. Медійника викрали в березні 2022-го під час окупації Київщини. Слова звільненого українця в коментарі Суспільному:

«Дмитро Хилюк з УНІАН передає вітання своїм батькам, братові. Всім найкращі вітання. Каже, що живий, і сподівається, що його звільнять».

Наразі відомо, що росія незаконно утримує 29 медійників.

🇺🇦Україна повернула 75 людей додому Відбувся обмін полоненими, в результаті якого 75 українців повернулися на рідну землю. Це воїни ЗСУ та Нацгвардії, прикордонники і четверо цивільних. Слава нашим захисникам і подяка всім, хто працює над обмінами! 29 журналістів усе ще незаконно перебувають в російських тюрмах. Маємо зробити все, аби звільнити їх.

Можливий тиск на Укрінформ можна трактувати як «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» Зараз ми можемо тільки припускати, хто є кінцевим замовником появи «рекомендацій» в Укрінформі. Ці «рекомендації» можна охарактеризувати як спробу впливу на формування журналістської позиції. Є стаття 171 Кримінального кодексу, яка фактично покладає відповідальність на тих, хто перешкоджає незалежній діяльності журналістів. Наразі є всі підстави вважати, що факти з матеріалу Української правди відповідають цій статті. Повага тим журналістам, які не користувалися так званими «рекомендаціями». Регулярно комунікую кейс Укрінформу в медіа, сьогодні зранку включався в ефір «Радіо Свобода». Повний запис ефіру доступний за посиланням.

Тиск на Укрінформ. Що відбулося? 🔹На «Українській правді» вийшов великий матеріал про видання Укрінформ. Його автори Ангеліна Страшкулич та Роман Кравець розповідають про тиск на редакційну політику Укрінформу. В листопаді державне інформаційне агентство очолив Олексій Мацука, який, за словами авторів та співрозмовників, був ставлеником офісу президента. 🔹З появою нового керівника в Укрінформі почали з’являтися непрозорі натяки стосовно того, як висвітлювати ті чи інші події. Простіше кажучи, темники. Серед них: не поширювати в соцмережах агентства контент Валерія Залужного, не ставити відео зі сторінки Сергія Наєва тощо. 🔹Ці події збіглися по датах із кейсами Юрія Ніколова та Bihus.Info. Група журналістів зустрілася з послами країн G7 в січні, аби в неформальному колі з’ясувати, що відбувається. Уже тоді представниця Укрінформу (не з крила Мацуки) емоційно розповіла про цензуру у виданні. 🔹Багато журналістів не погодилися працювати так, як їм скажуть. Моя повага і подяка за те, що тримаєте честь професії. Чимало крутих медійників були змушені залишити Укрінформ через незгоду працювати в таких умовах. 🔹24 травня Укрінформ отримав нового керівника, щоправда в.о. Ним став полковник Сергій Череватий. В матеріалі УП його характеризують так: «кандидатура полковника Сергія Череватого – найкраща з-поміж усіх існуючих. Він – військовий, який звик виконувати накази і не обговорювати їх». Моя позиція: будь-який тиск на ЗМІ є неприпустимим. Готую відповідні звернення до Нацради з питань телебачення і радіомовлення та Офісу Генпрокурора. Ті, хто причетний до «темників» та спроб вбити незалежну журналістику, мають нести за це відповідальність.

Помер засновник «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» повідомило про смерть засновника та голови агентства Олександра Мартиненка в Києві у вівторок. Йому було 63 роки. Світла пам’ять і подяка за якісне висвітлення інформації про Україну та світ. Професіонал, якого дійсно бракуватиме.

росія вперше підтвердила, що журналістка Вікторія Рощина перебуває в ув’язненні Батько журналістки Вікторії Рощиної Володимир Рощин отримав лист від російського міністерства оборони. В листі пишуть:

«За наявними відомостями, Рощина Вікторія Володимирівна, 6.10.1996 року народження, затримана і наразі перебуває на території рф».

Батько повідомив про отриманого листа Національній спілці журналістів. Лист, датований 17 квітня, Володимир Рощин отримав приблизно 22 квітня. Відтак він звертався до Міжнародного комітету Червоного хреста, який підтвердив, що Вікторія перебуває в полоні, але доступу до неї наразі немає. Востаннє з нею вдалося виходити на контакт в серпні 2023-го, тоді медійниця перебувала на тимчасово окупованій території. Ми працюємо по всіх полонених росією журналістах, однак раніше навіть не могли підтвердити, чи жива Вікторія. Продовжимо працювати і тиснути на міжнародні організації, аби звільнити всіх медійників. «Журналісти в полоні» — це навіть звучить неадекватно. Світ має докласти всіх зусиль, аби незалежні медійники були на свободі.

Щодо позиції віце-прем'єр-міністра Ірина Верещук щодо Дня Героїв. Публічне вибачення. Пані Ірина стверджує що я ввів в оману суспільство, назвавши її відповідальною за рішення ОП перенести розгляд питання на після війни. Хронологія дій наступна: - Верховна Рада України направила запит до Офісу Президента ще минулого року з пропозицією розглянути можливість відновлення Дня Героїв, для вшанування загиблих героїв України, впровадженого 1941 р - ми, як ініціативна група, отримали позитивний відгук від різних інституція, нижче приклад від Мінветеранів; - рік ми не чули жодної інформації тому запитали в ОП. Звідти прийшла відповідь що відповідно до листа пані Ірини Верещук, яка цитує позицію Мінветеранів справу варто розглянути після війни - в квітні ми направили лист, але скоріш за все з технічних причин, а не вини Мінрінтерграції не отримали відповіді. Я цілковито погоджуюся, що коректніше було б говорити про позицію пані віце-прем'єрки базовану на листі Мінвету. Вибачте, приписав вам слова, які ви цитували.

Товариство! На «Невидимий щит» залишилось зібрати всього 3% від необхідної суми! І ми добряче посилимо засобами РЕБ підрозділи НГУ!!! Прошу добити збір донатами просто зараз: 📌Mono: https://send.monobank.ua/jar/28P8bVTxuq 📌Приват: https://prytu.la/shield-lp 📌Волонтерська картка: 5168 7420 6353 7207 📌Інші рахунки: https://prytulafoundation.org/about/projects/actual/invisible-shield А також не знехтуйте можливістю задонатити на цей збір свої бонуси в застосунку WOG PRIDE. Дякую!!

Наших новітніх героїв Павла Петриченка, Романа Ратушного, Максима Левіна, Віктора Гурняка та сотні інших виховувала українська вулиця в протистоянні спробам запровадити в Україні диктатуру та відірвати її від цивілізованого світу. Їх вбила росія. Героїв визвольних змагань XX століття Степана Бандеру, Євгена Коновальця, Миколу Міхновського, Симона Петлюру теж виховувала українська вулиця, яка прагнула своєї держави. Їх вбила росія. Вчора, 23 травня, у нас був шанс на національному рівні відзначити День Героїв, впроваджений воюючою Україною у 1941 році. Без тиску вулиці, за власною ініціативою у своїй державі. Зі зверненням про це майже рік тому Рада звернулася до ОП. На доручення оцінити ініціативу всі державні інституції висловилися схвально: Український інститут національної пам'яті, Мінкульт, Міністерство Ветеранів… Але віз і нині там, бо Ірина Верещук запропонувала розглянути це питання після Перемоги у війні… Прикро, коли маючи славетну історію, ми її відкладаємо, не користуємося нею. Але вода камінь точить. Дякую ГУР та багатьом інституціям які відзначили це свято, не чекаючи нічого. Дякую колегам з Ради, які стоячи вшанували виступи з закликом відзначити День Героїв 2024. В якому поєдналися Паша і Євген, Рома і Степан, Макс і Микола ...Всі наші Герої. Бо вони живі, поки ми їх пам'ятаємо. 🇺🇦Вірю, що 23 травня День Героїв буде відзначатися по усій Україні офіційно. Робимо все для цього.