Код Нації

🚧 Прикордоння При совітах люди встигали народитися, вирости, одружитися і померти, так і не перетнувши жодного разу державного кордону. Хоч дехто й жив упритул до нього. Мав таке щастя, бо люди з прикордоння мали привілей. Вони могли їздити всюди по країні і щодня милуватися колючими дротами, за якими була Польща, Угорщина чи Румунія. Скільки влізе, аби не з біноклем чи фотокамерою. Іншим, щоби потрапити до Нижанкович, Хирова чи Добромиля, треба було роздобути запрошення від тих, хто мав місцеву прописку. Кордон не могла й миша проскочити, — переконували нас комуністи. Десь по той бік стояли покинуті хати, мешкали вцілілі родичі, і старші люди мали що повісти, як вони жили там, доки їх не виселили. Але молодшим була по барабану ностальгія — їм просто хотілося бодай одною ногою ступити на ту недосяжну землю, хоч вона виглядала так само, як і їхня. 📸Польско-радянський кордон 1930-ті роки Код Нації

🎂Фестини на селі До цієї події старанно готувалися. Учасники фестин – члени спортивних товарист і громадських організацій виступали з різними вправами і танцями, вокалісти хорів співали, а члени драматичних гуртків влаштовували театральні постановки. У програмі брали участь і діти. Крім громади села, де відбувалося святкування, фестини відвідували мешканці довколишніх населених пунктів, які теж могли виступати перед глядачами. Зазвичай організовували фестини активні учасники громади, члени товариства "Просвіта", "Союзу українок", священники. Для відвідувачів готували різні змагання та розваги: учасники на швидкість вилазили на стовп, перетягували канат тощо. Переможцям конкурсу дарували призи. 📸Учасники фестин в с.Дрогожич Жидачівського п-ту Станіславського в-ва, 1930-ті рр. Код Нації

✨Паломництво в Галичині Невід’ємною частиною світових релігійних практик є паломництва – мандрування вірян до святих місць. Галичани теж перейняли таку практику, найчастіше це були групові подорожі мешканців одного села. Крім того, що подорожувати громадою було легше фізично, адже при потребі люди допомагали одне одному, це ще й зміцнювало релігійний дух парафіян. На початку ХХ століття в Галичині переважали внутрішні короткочасні паломництва до церков і монастирів, здебільшого приурочені до релігійних свят. Багато з них відбувалися в теплу пору, адже тоді було легше долати відстань. Активна фаза відпустів завершувалася після свята Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня). Взимку до святих місць найчастіше приходили поодинокі прочани чи невеликі гурти, або ж селяни з найближчих сіл. 📸У дорозі до "Зарваниці", Прочани з Печеніжина на переплаві через р. Дністер, 1935 р. Код Нації

👒Святкові кептарі Хутряна безрукавка або кептар – елемент традиційного народного одягу західних регіонів України. Був поширений на Гуцульщині, Покутті, Буковині, Бойківщині, Лемківщині. Часто люди шили кептарі на весілля, а потім вдягали у церкву. Коли кептар зношувався від нього відпорювали оздоблення і вдягали вдома. Такий верхній одяг зігрівав в найлютіші морози. Залежно від регіону кептарі різнилися колористикою, довжиною, декором. Приміром, на Буковині довжина кептаря ("цуранки", "мінтяна") могла сягати нижче коліна. Лише заможні українці могли дозволити собі "вишиваний" капсльований (з наклепними бляшками) кептар. Коштував як корова і вважався розкішшю. 📸Як виглядало вбрання українців, на світлинах 1910–1940 років. Код Нації

💧У радянські часи під час будівництва шести водосховищ на Дніпрі затопили понад 230 сіл Найбільше населених пунктів затопили під час будівництва Кременчуцького водосховища — 107. Це майже половина всіх сіл і містечок, які зникли у водах Дніпровського каскаду ГЕС. На другому місці Кам'янське водосховище, під час будівництва якого затопили 37 населених пунктів. Під час створення решти водосховищ під товщею води поховали 86 населених пунктів. Зокрема, під час будівництва Київського водосховища затопили 13 населених пунктів, Канівського — 20, Дніпровського — 26, Каховського — 29. 🗺Як виглядало річище Дніпра до будівництва водосховищ, дивіться на реконструйованих картах. Код Нації

📕"Революція на граніті". Фото жовтня 1990-го 2-17 жовтня 1990 р. на київській площі Жовтневої революції (нині - Майдан Незалежності) проходила наймасовіша та найуспішніша студентська акція протесту за незалежність і проти комунізму. Код Нації

⚡️За рік до Вигнання. Кримці в об’єктиві Герберта Ліста Більшість цих фото Герберт Ліст зробив у околицях Судаку та Сімферополя. У кадрі практично нема молодих чоловіків: малі діти, жінки, старші люди. Фото недатовані, але кілька деталей дозволяють припустити, що вони були зроблені наприкінці травня – на самому початку червня 1943 року. До моменту, коли усі ці діти, жінки та старші люди будуть вигнані з рідної землі, лишалося менше року. Всіх тих, кого ми бачимо на фото, виселили протягом 60 годин. Почали о третій годині ночі 18 травня – закінчили о 16 годині 20 травня 1944 року. Код Нації

🔨Як понад 100 років тому в Києві будували Бесарабський ринок: історичні фото Бессарабський ринок є одним із найстаріших базарів столиці України. Критий ринок побудований на гроші відомого мецената Лазаря Бродського. Відкриття і освячення ринку відбулося 3 липня 1912 року. Він був високотехнологічним для тих часів: в двох баштах нагорі розмістили бак для води й компресор, а під землею встановили холодильну установку. Під час війни ринок був пошкоджений, але вже у 1945 році на початку бульвару Шевченка знову виникає точка стихійної торгівлі. Вже за рік місце облагороджують. Перед ринком облаштовують кам’яний фонтан. А навпроти, на початку бульвару Шевченка, у 1946 році встановлюють пам’ятник Леніну, який буде повалено лише у 2013 році. Код Нації

ЩОТИЖНЕВИЙ РОЗІГРАШ СЕРЕД ПІДПИСНИКІВ TELEGRAM ТА INSTAGRAM від @restless_pony Цього разу ми розігруємо: 📱 Підписка TELEGRAM PREMIUM! 🍷Алкогольний набір NEGRONI! Умови в цей раз будуть дещо складніші! Підписку TELEGRAM отримають тільки підписники нашого каналу! Всім удачі!

😢Розстріли у Бабиному Яру – трагедія для всієї України Київ – Бабин Яр – урочище на північному заході Києва – у роки Другої світової війни перетворилось на братську могилу сотень тисяч людей. Бабин Яр увійшов до світової історії через події 29-30 вересня 1941 року, коли нацистські окупанти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. Це місце стало всесвітньо відомим символом Голокосту. Код Нації