InTax. Про податки

😕А ще ВРУ підтримали законопроект про створення "клубу білого бізнесу". Чому це така собі ідея ІнТакс писав ще до публікації законопроекту 👉 тут. А що передбачено цим законопроектом можете прочитати по ланцюгу вище👆 Приєднуйтесь до ІнТакс

☕️Легалізація домашніх працівників. ВРУ прийнято законопроєкт №5695 щодо регулювання праці домашніх працівників. 🤔Що нового? 🔸Домашній працівник – фізична особа, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем. 🔸Домашня праця – це робота, яка виконується на умовах трудового договору (контракту) з метою обслуговування домогосподарства. 🔸Не вважається домашньою працею робота для домогосподарства, яка здійснюється людиною нерегулярно та не більше 40 годин на місяць. 🔸З домашніми працівниками укладається трудовий договір, який є основним документом, що засвідчує виникнення, зміну та припинення трудових відносин та визначає права та обов’язки сторін, а також є підставою для допуску домашнього працівника до роботи після здійснення роботодавцем повідомлення про прийняття домашнього працівника на роботу в порядку, встановленому урядом. 🔸Трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін. 🔸Не допускається прийняття на роботу домашніми працівниками осіб, молодше 16 років. Приєднуйтесь до ІнТакс

🇺🇦🤝🇯🇵Кабмін зареєстрував законопроєкт про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Японії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням (законопроєкт № 0258) Власне сам договір між країнами підписаний, але ще потрібно пройти ратифікацію. Застосування правил міжнародного договору як частини національного законодавства України можливе лише за умови надання ВРУ згоди на обов’язковість такого договору (стаття 9 Конституції України, стаття 3 ПКУ). Від прийняття зазначеного Закону залежить набрання чинності Конвенцією та Протоколом до неї та можливість застосування норм, встановлених ними. Доходи, які виникають в економічних стосунках між резидентами України і Японії, підлягають оподаткуванню у подвійній юрисдикції: по-перше, у державі, в якій одержувач доходу є резидентом, по-друге, у державі, в якій здійснюється діяльність, стосовно якої виникає дохід. Тому Конвенція та Протокол до неї сприятимуть, по-перше, уникненню подвійного оподаткування, по-друге, запобіганню ухиленню від сплати податків і, по-третє, взаємному зменшенню податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі.              Зокрема, Конвенцією та Протоколом до неї з метою усунення подвійного оподаткування встановлюються правила розподілу між Україною і Японією прав оподаткування певних видів доходів, зокрема обмежується право країни, що є джерелом доходу, на оподаткування дивідендів, на оподаткування процентів і на оподаткування роялті. Крім того, у Конвенції визначаються методи усунення Договірними Державами подвійного оподаткування, встановлюються домовленості щодо обміну податковою інформацією між податковими органами України і Японії та проведення процедури взаємного узгодження.    Приєднуйтесь до ІнТакс

⚡️З 1 липня 2024 року скорочуються терміни проведення перевірок щодо визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.  Так, платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують відшкодування в разі узгодження податковою заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації. ☝️Податкова має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації провести документальну перевірку платника податку. До 1 липня 2024 року контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів провести документальну перевірку платника податку, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання.  Приєднуйтесь до ІнТакс

⁉️Чи необхідно подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії та копії фінансової звітності КІК, що зареєстровані у московії, біломосковії за 2022 і 2023 роки, у зв’язку із втратою контролю над ними в умовах військової агресії проти України? Контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками КІК. Особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу. Тож поняттям контролю охоплюються не лише ознаки юридичного контролю, а й фактичного. Якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт за скороченою формою. Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. У такому разі штрафні санкції та/або пеня не застосовуються. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

🤔Бюджет на податкову - стаття від Forbes Бізнес сприймає податкові перевірки як додаткове адміністративне та фінансове навантаження, йдеться в звіті. Більше третини підприємців закладають витрати на супровід перевірок у бюджет своїх компаній. Із них понад половина закладають ці витрати в ціну продукту. Донарахування – не єдина проблема, з якою стикаються підприємці після проведення перевірки. Ще один із наслідків – відмова у відшкодуванні ПДВ. У результаті судових розглядів суми бюджетного відшкодування можуть «зависнути» в бюджеті на роки. Однак у той час, як держава зможе компенсувати собі зміну вартості грошей у часі за рахунок пені, дзеркальну норму для платників зупинено на період дії форс-мажорних обставин. Приєднуйтесь до ІнТакс

😒Що там по безглуздим дискусіям? Те що податки потрібно платити і в повному обсязі це безперечний факт. Є в нашій країні деякі проблеми з податковою культурою з одного боку та «швидкими ручками» з іншого. Але маємо надію, що колись це буде поборено. Але чому всі так чіпляються за той телемарафон і роблять його недоторканим? Це звісно риторичне питання, але все-таки. Переважна більшість населення України має інтернет, компʼютери та смартфони. Ні для кого не секрет, що багато новин можна прочитати в соціальних мережах, месенджерах або подивитися в YouTube. 🤷🏻‍♂️До речі, там вони публікуються оперативніше. Щодо обʼєктивності впевнений, що всюди до цього є питання. 😕Але мільярди йдуть саме на телемарафон. Ну і варто ще нагадати, що на ІнТакс досить часто виходили розважальне чтиво про історію податків. І історія говорить, що успішні економіки у воєнний та післявоєнний час не тільки підвищували податки, а ще й урізали не потрібні витрати. Приєднуйтесь до ІнТакс

⚡️16 червня 2024 року набирає чинності нова редакція п.п.23.3.3 ПКУ, згідно з якою скарга на рішення, розглядається протягом:  🔸10 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги; 🔸30 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги. ☝️Термін розгляду скарги не може бути продовжений. Крім того, з 16 червня 2024 року надано можливість платникам податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок. Приєднуйтесь до ІнТакс

🤔Вилучено у фізичної особи заставлене майно у звʼязку з невиконанням умов кредитного договору. Чи потрібно оподатковувати ПДФО та ВЗ? До загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту, за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту. Передача банку фізичною особою права власності на заставлене нерухоме чи рухоме майно в рахунок виконання основного зобов’язання за договором вважається продажем такого майна. При цьому, якщо заставлене майно, яке відчужується у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту, було придбано за рахунок коштів такого кредиту, то дохід, отриманий внаслідок такого відчуження, не включається до його загального оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується. Разом з тим, якщо при реалізації заставного майна не виконуються умови абзацу другого п.п. 165.1.16 ПКУ (кошти, отримані платником в рахунок компенсації вартості майна, примусово відчуженого державою), то дохід, отриманий від такого відчуження, оподатковується. Приєднуйтесь до ІнТакс

📌Про розрахунок ефективної ставки податку на прибуток для цілей КІК. Скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов: 🔸між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією; 🔸виконується будь-яка з таких умов: ☝️КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову ставку податку на прибуток підприємств в Україні ☝️ставка є меншою за таку ставку не більше ніж на 5 % пунктів, або частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 % загальної суми доходів КІК із всіх джерел. У разі якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 % загальної суми доходів КІК із всіх джерел такі доходи визнаються активними за умови що КІК: 🔸фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів; 🔸має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів. Ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100%. Приєднуйтесь до ІнТакс