канал мистецького призначення

Невже це унікальна можливість побачити майже 100 живописних та графічних творів учня Федора Кричевського? Сергій Шишко — непересічний живописець та графік, котрий за часів навчання у Київському художньому інституті (нині НАОМА) працював у майстерні Ф. Кричевського. Ретроспективна виставка Сергія Шишка поєднала роботи з колекції Національного художнього музею, Національного музею «Київська картинна галерея» та шести приватних колекцій! В експозиції ви знайдете твори, котрі були створені, як 15-річним митцем за часів навчання, так і досвідченим майстром наприкінці життєвого шляху. Важливою віхою творчості художника є Київ — місто, у якому він прожив понад півстоліття та присвятив одну зі своїх іменитих серій «Київська сюїта», до якої увійшло понад 100 полотен. Його творчість також нерозривно пов'язана з нещодавньою виставкою, що проходила в Картинній галереї — «Самаркандська епопея українських художників 1941-1944». За словами кураторки нинішнього проєкту — Євгенії Білоусової, вимушена релокація неабияк вплинула на художній стиль митця, додавши до його палітри світла та кольору. Ця подія стала однією з перших, котру ми відвідали разом з поціновувачами мистецтва, що долучилися до групи «Мистецькі походеньки». Щиро дякую їм за компанію, а вас ще раз запрошу долучитися до нашої спільноти за посиланням (тиць), адже вже зовсім скоро я поділюся планами на наступний тиждень. Київська картинна галерея (карти) «Сергій Шишко. Живописний щоденник. У тенетах часу» Вхід — 125/250 грн Виставка діє до серпня #куди_сходити_у_червні #куди_сходити_у_липні #куди_сходити_у_серпні

Читала у дорозі, вдома і, навіть, у суді 🙈 — «Паркомуна &...» Уявіть: відкриваєте ви книгу, аби трохи більше дізнатися про мистецьке об'єднання 90-х, що розташовувалося за адресою вулиця Паризької Комуни 18А, звідки й отримало свою назву, і тут Олеся Авраменко одразу приголомшує вас фразою: «Насправді ця книга не про "Паркомуну"». Здивованим поглядом ви починаєте вчитуватися й у підсумку виявиться, що це справді так! Мистецтвознавиця бере за мету охарактеризувати певну добу українського мистецтва, одним з головних героїв якої стало це об'єднання. Я б навіть сказала, що головною ціллю авторки, на мій погляд, є пробудити у читача цікавість до пізнання цих неймовірних митців, зачепивши лише найважливіші аспекти їх життя. До своєї оповіді Олеся Авраменко долучає думки інших дослідників, завдяки яким ми можемо скласти якомога барвистішу картинку того періоду. Олександр Соловйов, Катерини Яковенко, Ксенія Малих, Тетяна Кочубінська, Марія Ланько та Станіслав Скорик неодмінно мають бути згадані у контексті обговорення цієї книги, адже без них ця праця мала б зовсім інше змістовне наповнення. Значну частину видання займають творчі біографії учасників об'єднання, у яких окрема увага приділяється періоду існування Паркомуни, та передумовам її створення. Розповідається також про людей, котрі сприяли становленню митців, про ситуацію у мистецькому просторі й арт-ринку, що саме склалася на зламі століть. Подекуди складається враження, що книга — своєрідна ностальгічна розповідь нащадкам. Олеся Авраменко не раз цитує уривки зі своїх щоденників та розмов чи інтерв'ю і тебе немов переносить у момент, що трапився ще до твого народження. Щиро раджу до прочитання! #мистецька_бібліотека Принагідно нагадаю, що в Українському домі досі експонуються роботи митців, що входили до «Паркомуни» та «Живописного заповідника» — «Протагоністи» (тиць). Свій примірник однієї з кількох книг, що були презентовані на вернісажі виставки й написані спеціально під неї, також можна придбати в Українському домі (книгарня знаходиться на першому поверсі)

Рай у втіленні львівських художників Тандем у творчості та житті — Сергій Гай та Наталка Заставна представили виставку «Рай на двох». Роботи створені у період 2017-2024 років постають у вигляді своєрідного діалогу двох митців. Експозиція покликана продемонструвати яким є світ, що вистоїть навіть у складний час, якщо там є такі теплі відчуття, як любов, котра може являтися у всьому. Галерея «Лавра», простір «Мистецтво без меж» (карти) «Вічне місто» Вхід — 50/100 грн Виставка діє до 6 липня #куди_сходити_у_червні #куди_сходити_у_липні

Виставка графічних та живописних робіт українських художників: класиків та сучасників Чудова нагода побачити стільки творів талановитих майстрів в одному місці. Серед знакових імен: Олександр Архипенко, Микола Глущенко, Софія Делоне, Петро Лебединець, Леопольд Левицький, Сергій Подерев'янський, Роман Решетов, Роман Сельський, Юрій Соломко, Олександр Сухоліт, Іван Труш, Олексій Шовкуненко, Тетяна Яблонська та інші. На фото: 1 — Глущенко Микола, аркуш з альбому літографій «Дванадцять ню Глущенка», 1928 2 — Столяренко Петро, «Кримське село», ІІІ чв. ХХ ст. 3 — Яблонська Тетяна, «Дівчина з голубом», 1960-ті 4 — Труш Іван, «Кримський краєвид», поч. ХХ ст. 5 — Глущенко Микола, аркуш з альбому літографій «Дванадцять ню Глущенка», 1928 6 — Столяренко Петро, «Старе Дерево», 1952 7 — Соломко Юрій, «Галантна пара 2», 1994 Ню арт (карти) Вхід — вільний Виставка діє до 6 липня #безкоштовно #куди_сходити_у_червні #куди_сходити_у_липні

Павло Гудімов представляє: «Трошки еротичне» від Ярослава Мотики Це перша персональна виставка митця у Києві, котра ідейно була запланована ще два роки тому, одразу після ретроспективної — «ЯМО» (саме так Мотика підписує свої роботи), що відбулася у Львові. У рамках проєкту представлена кераміка малих форм у поєднанні з графічними замальовками, котрі на думку куратора Павла Гудімова «одночасно і ескіз, і роздуми на папері, і спроба переключитися від об'єму до площини, щоб потім ще більш виразно підійти до скульптури, відкинувши все зайве і багатослівне». Наскрізною ідеєю виставки, та й загалом творчості митця, є прагнення втілити красу та пластичність жінки. Мотика зазначає, що для скульптора «ідеалом є зобразити жіноче тіло», тож він щораз обирає собі для позування найрізноманітніших натурниць. Серед зображеного у кількох медіа переважають міфологічні сюжети у різних інтерпретаціях та розмірах: «Три грації», «Викрадення Європи», «Леда» та варіації на тему кохання: «Поцілунок», «Обійми», «Закохані», «Кохання». Акцент виставки зроблений на роботах 2023-2024 років. Я галерея (карти) «Трошки еротичне» Вхід — 50 грн Виставка діє до 11 серпня #куди_сходити_у_червні #куди_сходити_у_липні #куди_сходити_у_серпні

Отож, група створена і там вже навіть опублікований мій мистецький розклад на цей тиждень! Якщо хтось засоромився написати особисто, та все ж має бажання долучитися, ви можете зробити це за посиланням (тиць). Дякую усім за таку неймовірну кількість реакцій!

Усім привіт! Я планую зробити групу, у яку щотижня кидатиму розклад виставок, які планую відвідати. Кожен, за бажанням і можливістю, зможе долучитися до походу на зацікавлену подію. Тож, якщо вас це цікавить, напишіть мені особисто @avknka

Остання виставка з проєкту «Колекція», приуроченого 10-й річниці Dymchuk Gallery Цього разу до експозиції увійшли живописні роботи Василя Цагалова. Зокрема представлено твори з кількох серій: «У страху великі очі», «Лебедине озеро», «Привид революції». Кожна з них ознаменувала певну віху творчості митця. Над серією «У страху великі очі» художник працював впродовж 2010-2011 років, а першою "з'вилася" «Муха» (фото 3), що саме представлена на нинішній виставці. Беручи за основу українське прислів'я, Цагалов буквально акцентує увагу глядача саме на очах. Роботи ідейно виникли під впливом поширення світом насилля й тероризму. На полотні з серії «Лебедине озеро» протиставляється мирний пейзаж та символ російської культури, що несе смерть (фото 2). Ця робота слугує своєрідним зв'язком з попередньою виставкою у рамках проєкту «Колекція» — «Донбас-Шоколад» Арсена Савадова (тиць). «Привид революції» — серія, у якій автор іронізує над хвилею революційних настроїв, котра шириться світом. У 2013-му році, у Dymchuk Gallery вже проходила однойменна виставка, та нині у нас є можливість осмислити цю творчість з новим досвідом (фото 4). Dymchuk gallery (карти) «Колекція. Василь Цагалов» Вхід — вільний Виставка діє до 7 липня #безкоштовно #куди_сходити_у_червні #куди_сходити_у_липні