Генічеськ без повій(предателей)

На авто Шановні Генічане та Генічеського району дуже потрібна знов ваша допомога зі збором , на авто і РЄБ,для нашої з вами перемоги та скорішого повернення до дому . Ми розуміємо що зараз всім дуже складно,але нам без вас не як не справитися та нема на кого надіятися як на своїх земляків.Ми новостворена мінометна батарея 48 окремого штурмового батальону, дуже просимо вас про допомогу на авто ,для більш ефективного виповнення бойових задач та переміщення особового складу . Кожна ваша гривня це великий внесок в нашу з вами перемогу . 🎯 Ціль: 398 000 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/2z32QdJ7SP 💳Номер картки банки 5375 4112 1946 5122 ПриватБанк 5363 5420 9783 2183

"Це ти зранку під вікнами кукарікаєшь?" 😂

Вчора у Горлівці Донецької області обстріляли трьох «журналістів» російського НТВ. Один із них загинув, ще двоє у важкому стані 😁

Словенія від початку 2024 року без анонсів передала певну кількість бронетехніки Україні, — словенські ЗМІ. Йдеться про 26 колісних БТР BOV, 6 з яких були озброєні 20-мм гарматами M55A4B1, а інші 20 — з кулеметами калібру 12,7-мм та ще 3 додаткових БМП (ймовірно М80А). Окрім цього країна постачала допомогу у вигляді автоматів, амуніції та шоломів.

Российские СМИ сообщают, что ночью Украина нанесла удар по военному аэродрому Морозовск в Ростовской области. Также в результате другого удара горит нефтебаза в Воронежской области. @yigal_levin

І також у рубриці "Мыневполитике" - Шебекіно.

Вночі палав так зване КБ "Сухого" що знаходиться в масчкве. Сподіваюся згоріло живцем багато років.

Доброго ранку Незламний Народ Вільної України. 842 доба коли увесь Народ Вільної України згуртовався для відбиття мокшанської навали.

Останній бій Миколи Коханівського. ------------------------------------------- Це сталося на Харківському напрямі. Номер батальйону де він воював наводити не буду. Не має значення. Не буду коментуватиму «бойове завдання»  та дii командування. Не має сенсу. Вже. Загалом, одного прекрасного дня старшому  солдату Коханівському, разом з побратимом з колишнього батальйону «ОУН» i ще декільком бійцями було поставлене завдання утримувати певну "точку" на картi. При постановці завдання було оголошено, що там все зачищено, але насправді це було не так. Не всі погоджувалися це завдання виконувати і тоді, як зазвичай, пішов Микола. Націоналіст, ветеран, людина честі. Кому ж ще?  Як так сталося, що командир батальйону ОУН на 11 році війни воював старшим солдатом у безіменному батальйоні? Та так і сталося – всі спроби надати офіційний статут ДФТГ «ОУН» з кількома сотнями бійців влітку 2022 не увінчалися успіхом. Лист від голови ГУР  Буданова на командувача сил територіальної оборони Танцюру про відрядження ОУН до ГУР залишили без задоволення, решту варіантів хлопцям заблокували. Я щільно сидів під домашнім арештом, а Степан Хмара, Віктор Шишкін з колегами безуспішно стукали на всі двері. Цей бат був нікому не потрібний крім Народу України, а Нарiд у нас, як відомо, погонiв не носить. Тому ДФТГ було розформовано, а ОУНівці пішли воювати в різні частини ЗСУ. 53 річний комбат ОУН з великим командирським досвідом, організаторськими здібностями та авторитетом теж пішов. Звiчайним піхотинцем як сотні тисяч інших хлопців та дівчат . Відправили спочатку під Бахмут, потім на Харківський  напрямок.. Загалом, декілька  хлопців на позиції. РЕБ в них немає, евак до цієї точки не доходить, БК  тiльки повітрям, ґрунт як пластилін. Почалися ворожі штурми, потім обстріли, потім постійні скидання ефок із ворожих дронів. Декілька груп з підкріпленням були розбиті дронами, деякі потрапили у засідки.  Одразу поранили двох хлопцiв, потім був тяжко поранений Микола а потiм 300 стали вже усi. Забрати не могли – євак туди не цей, тому хлопцi повзли назад як і скільки могли. Згодом більше вже не могли. У цей момент почалися масовані нальоти ворожих дронів. Миколі осколком потрапило в артерію на нозі,  перев'язки під постійнім нальотом дронів йдуть дуже погано,постiйний рух повзком. Буревй сильно послабшав. Повзти вже не міг, решта теж 300. Останні слова, які він сказав побратиму з ОУН «Повзіть, ви ще молоді, живіть, а я вже все, витягую чеку з гранати, в полон не здамся, повзить - прикрію». Цю історію розповів мені побратим Буревія вже зі шпиталю. Так загинув мій друг Микола Коханівський. Загинув, захищаючи свою країну і мріючи про найкраще майбутнє для неї. Для генералів, яким батальон ОУН був не потрібен, Буревій був старшим солдатом. Для нашої країни і тієї майбутньої Держави, для УССД,за яку він боровся все своє життя, він назавжди залишиться українським солдатом, комбатом та Провідником. Честь, друже. Царство Небесне. ( С )