Стівен Кінґ. Український клуб

Далеко не перше видання, але 50 років тому виглядала «Керрі» саме так.

50 років тому вийшов перший роман Стівена Кінґа — «Керрі». Long live the King!

Ще лишилось буквально два дописи для #кіноклуб Про те, наскільки Кубрик був перфекціоністом і міг знімати по 100 дублів ходять легенди. Але ось вам ще один приклад його перфекціонізму. У фільм зовсім давший йобу Джек друкує на машинці фразу "All work and not play makes Jack a dull boy" (Коли Джек працює і не грається йому нудно). Так от для різних європейських мов, Кубрик підібрав різні місцеві прислів'я, щоб вони відповідали контексту фільму і найняв машиністку, що вона надрукувала десь з тисячу сторінок тексту, з цими фразами, повсяк час додаючи описки, одруківки та помилки. Ось що друкувалося в різних країнах. 🇩🇪: Was du heute kannst besorgen, das verschiebe nicht auf morgen (Ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні) 🇮🇹: Il mattino ha l'oro in bocca(У ранку золото в роті) 🇫🇷: Un «Tiens» vaut mieux que deux «Tu l'auras» (аналог Краще синиця в руках, ніж журавель в небі) 🇪🇸: No por mucho madrugar amanece más temprano (Як рано ти не встав би - це змусить встати сонце)

Наш п'ятничний #кіноклуб триває Стівен Кінг не вспокоївся щодо того, як Кубрик екранізував його роман і в 1997 році зійшовся з Міком Гаррісом, який вже екранізовував його книги для телебачення, щоб створити серіал "Сяйво". У 1997 році вийшло трисерійне шоу, де весь сценарій був таким, як його бачив Кінг (тобто майже не відрізнявся від книги) та й як говорять, до режисуру маестро горорів також приклав руку. Серіал звісно отримав кілька премій "Сатурн", але лишився унилим гавном, про яке зараз мало хто й пам'ятає. На IMDb в нього рейтинг 6,1, а у фільма Кубрика - 8,4. Не так, щоб я вважав це дуже показником, але товариство, гляньте на ці кадри.

Рухаємось п'ятничним #кіноклуб далі. Але були й люди, які могли знайти управу на мудацтво Стенлі Кубрика. Наприклад оператор та винахідник стабілзаційної систем для кінокамер Steadicam - Гаррет Браун. Гаррет Браун був злий на Кубрика уже десь посеред знімань. Причиною цього стало те, що режисер запросив оператора з його на той час революційною системою на три, максимум чотири місяці знімань. Тому Браун підписався ще на фільмування "Роккі". Однак зйомки затяглись на рік, а тому Браун був змушений літати в інший кінець США, щоб паралельно знімати і "Роккі". Але ще бісило Брауна те, що Кубрик постійно вихоплював з рук камеру, щоб навести на потрібний йому ракурс, чим взагалі псував кадр. Одного разу Браун покликав до себе оператора Джона Оллкота (той давно працював з Кубриком) і розіграв перед донькою режисера Вівіан спектакль. Оператори говорили приблизно такий діалог. "А правда, що ти на зйомках "Роккі" вирубив Сталлоне?" "Та, він мав дурну звичку хапатись за камеру, бо йому здалось, що він бачить якийсь ракурс ліпше ніж я. Я кілька раз просив його це не робити, але потім не втерпів і заїхав межи очі. А він взяв і вирубився від удару". Наступного дня, зі спогадів Брауна, Кубрик машинально потягнувся за камерою, але потім сховав руку в кишеню і попросив знімати трішки лівіше.

Рухаємось "Сяйвом" у нашому #кіноклуб. Не поговорити про Джека Ніколсона в контексті "Сяйва" - це майже кримінальний злочин. Продюсери і Стівен Кінг були категорично проти кандидатури Ніколсона на роль Джека Торренса. З альтернативних пропозицій були Роберт Де Ніро та Робін Вільямс. Однак, Кубрик мав лише одну кандидатуру, яку затвердив в себе в голові ще на стадії прочитання роману. Кубрик як вже зазначалось, вбачав природу зла в самому головного герої, а не просторі та обставинах, які його оточують. А тому йому треба був на цю роль актор, який не просто може зіграти божевілля, а чувак, в якого б від природи фляга сифонила на всю кімнату. А як відомо, більше ніж в Ніколсона вона взагалі мало в кого сифонила в ті часи. Власне, при всій повазі до Де Ніро та Вільямса, але у трактовці Кубрика, ніхто не зіграв би ліпше Ніколсона.

Розпочинаємо наш п'ятничний #кіноклуб. Сьогодні будемо говорити про один з найвидатніших горорів в історії кіно - "Сяйво" Стенлі Кубрика в основі якого лежить однойменний роман Стівена Кінга. Трішки про те, як виникли роман і фільм. На початок 1970-х Кінг уже видав "Керрі" та "Салимове лігво" і був популярним горор-автором, але саме в цей час його спіткала творча криза посилена алкогольною залежністю і щоб не зірватись на власних дітям та знайти новий приплив сил, Кінг з родиною перебирались на гірський курорт "Стенлі" в Колорадо, який взимку був зачинений. Так родина Кінгів прожила в порожньому старомодному готелі всю зиму, а отець сімейства придумав історію про примар та простір, які змушують сифонити флягу письменника, що переживає творчу кризу, має проблеми з алкоголем та періодично зривається на дітях. І якщо Кінг вкладав у фільм себе і цей роман був своєрідною терапією. То Кубрик відверто хотів хайпанути. Після складного і провального "Баррі Ліндона", Кубрику треба було якесь супержанрове і популярне кінцо. А 1970-ті, це буквально розквіт горора (згадайте хоча б "Той, що виганяє диявола" Фрідкіна чи "Щелепи" Спілберга, не кажучи про вже екранізований дебютний роман Кінга "Керрі"). Тому Кубрик попросив помічника купити йому дюжину популярних горор-романів і закрився в своєму кабінеті. Кожні півгодини було чути глухий удар в двері - це Кубрик кидався нецікавими на його думку романами. В якийсь момент ці гупання зупинились, помічник подумав, що Кубрика знову взяв серцевий напад. Але зайшовши в кабінет він побачив, що режисер читає "Сяйво" Кінга. Проте, в чому принципова розбіжність Кубрика і Кінга на цю історію в наступному дописі.

Продовжуємо #кіноклуб про "Сяйво" і далі говоримо про Джека Ніколсона. Як і багато інших культових фраз в кіно, фраза "Heeeere's Johnny" - це чистої води імпровізація Ніколсона. Він запозичив її з вечірнього шоу Джонні Карсона. При чому Кубрик, який жив в Британії, в душі не їбав хто такий Джонні Карсон і наскільки в нього популярне шоу. Але є і по-кумедніше епізод. Декоратори спершу створили легші двері, щоб актор Ніколсон міг їх ефектно винести. Однак, ніхто не знав, що Ніколсон до акторства встиг послужити в пожежній охороні, а тому виносив будь-які двері з достатньо високим рівнем ефективності та ефектності. Через що декораторам довелось робити інші спеціальні двері - тепер вже надважкі, щоб актор мав проблему їх винести з одного удару. В цілому за час зйомок "Сяйва" від рук Ніколсона постраждало 60 дверей. Світла їм пам'ять 🫡

Продовжуємо наш п'ятничний #кіноклуб про "Сяйво" Стенлі Кубрика. Права на екранізацію Кінг продав майже зразу після виходу книги, однак з умовою, що він буде причетний до сценарію. Взагалі варто розуміти, що Стівен Кінг - це той випадок, коли автор завжди дуже прихильно ставиться до екранізацій власних творів, навіть відверто хуйових. Єдиний випадок, де він сходить на гавно - це "Сяйво" Кубрика. Що варто знати за Кубрика - йому завжди глибоко похуй, що там хоче автор літературного першоджерела. За словами Кінга, перед роботою над сценарієм, до нього подзвонив Кубрик і сказав: "Мені здається, що всі історію про примар - це позитив, тому що це означає, що смерть - не кінцева точка людського буття". На що Кінг запитав: "А як же пекло, містер Кубрик?". Кубрик помовчав, а потім холодно відповів "Я не вірю в існування пекла, містер Кінг". Головне ж протиріччя між Кінгом і Кубриком полягало в природі зла у "Сяйві". Кінг писав, що зло якраз в демонічному просторі готелю, який душить та змушує їхати глуздом Джека Торранса. Тоді, як Кубрик вважав, що зло і безумство першопочатково були в самому Торрансі і навколишній демонічний простір просто дав волю йому розкритись у повну силу. Врешті-решт, Кубрик все одно зняв так як він бачив цей фільм. Спершу Кінг і його армія фанатів заклювали стрічку і лише з роками до неї повернувся культовий статус одного з найліпших горорів в історії кіно.

Продовжуємо п'ятничний #кіноклуб. Ні для кого не секрет, що Кубрик був відвертим мудаком, який знущався над усією знімальною командою кожного свого фільму. Так, Джеку Ніколсону наприклад у всю їжу додавали сир чи сирний соус, тому що Кубрик дізнався, що сир викликає в нього нудоту. А безкінечна кількість дублів (іноді їх було понад 100), доводила Скетмена Крозерса до сліз. Хоча найбільше звісно перепало виконавиці головної жіночої ролі Шеллі Дюваль. Перед зйомками, Кубрик заборонив будь-кому зі знімальної команди говорити з Дюваль поза кадром і не про роботу, а всі її прохання ігнорувати. Також він змовився з Ніколсоном, що вони будуть разом знущатись з Дюваль при кожному зручному моменті. Кубрик іноді зупиняв зйомку виключно для того, що поволати на Дюваль і розказати, яка вона безтолочь і як тут всі втрачають свій час через неї. В якийсь момент навіть Ніколсон зрозумів, що ці знущання зайшли далеко, але Кубрика було не спинити. В результаті, Кубрик і Ніколсон побились на знімальному майданчику. Цікаво, що згодом схоже з Кубриком станеться і під час зйомок "Цілісно металевої оболонки", коли знімальна група надає йому тумаків і закриє у вбиральні на весь день. Внаслідок зйомок у "Сяйві" Дюваль отримала нервовий зрив і довго лікувала посттравматичний стресовий розлад у психотерапевта. Але за її словами, все це вартувало того, щоб так зіграти у "Сяйві", як зіграла вона.