zhongli kinnie

так, моєю першою книгою цього року стала книга віктора франкла «людина в пошуках справжнього сенсу». позаминулого року я читала його, мабуть, найвідомішу роботу «сказати життю так». яку так довго відкладала і яка так вчасно знайшла мене. зізнатися, я взагалі не люблю подібну літературу, щоб мені, начебто, повторювали очевидні речі. але тоді зі зрозумілих причин в емоційній ямі ця книжка дуже мене надихнула. я тоді питала себе, чи маю право взагалі спати, їсти і чомусь радіти. і автор виявився одним із небагатьох людей, чиїм думкам я довірилася. тому що людина, яка пережила аушвіц і втратила практично все, у тому числі близьких, у щось продовжує вірити. і продовжує жити. жити, а не просто існувати. і ця робота дуже запамʼяталася мені, «у пошуках сенсу» я, імовірніше, сприйняла як доповнення. коли читаєш такі спогади, правда, стільки всього здається дрібницею. не в тому сенсі, що ми повинні хвилюватися лише за те, чи будемо ми буквально живі чи ні. та навпаки завжди говорю. боже, хвилюйтеся краще через «дрібниці», бажаю, тому що я не хочу, щоб ми стикалися хоч з якоюсь частиною пекла. але часом ситуації бувають неймовірно складними та виснажують. і все ж таки є стільки всього неможливого, що людина робить. після таких історій згадуєш, що все можна подолати. як добре, що ми є у себе і нам ніколи не пізно стати щасливими.

WASSUP 💥 нагадую що у мене відкриті комішки ‼️ https://www.buymeacoffee.com/grapesodda/commissions для українців все в половину ціни 🤙 ❤️ малюю: - фандоми - осів - нсфв - меха - хоррор - антро 💔 не малюю: - ер*гуро - квесчнабл штуки типу андерейдж, нон-кон, етс - нсфв фуррі за всіма питаннями пишіть мені в особисті @cherrychoke або в дм в твіттері https://x.com/GRAPESODDA 💜

в японії вже 6 січня, нораґамі офіційно закінчилася. я не велика шанувальниця цієї історії, але я памʼятаю дні, коли я вперше дивилася аніме, чекала на другий сезон, чекала на нові глави. це одна з тих історій, що були зі мною, коли я ще навчалася у школі. і ось я виросла, а історія знайшла свій фінал. тому сентиментальність присутня, я вдячна двом прекрасним авторкам за цю подорож. і обкладинка фінального тома чудова.

мені здається, коли я хотіла поправити свій режим сну і лягати раніше, я не мала на увазі лягати о четвертій.

хочеться миру у всьому світі та вічного спокою. хочеться стати вітром, снігом, квітами, співом птахів, сонцем, морем, коханням, життям довкола.

я весь день шукала книги, які хочу прочитати найближчим часом, і ледве зупинилася. тепер думаю, якою людиною я стану, коли все це опиниться в моїй голові. я ще, знаєте, зберегла купу нових пісень та відчуваю якийсь загальний вайб, який поки не можу ніяк описати. але щоб ви ще зрозуміли, мені останні місяці так подобається білий колір. наступний рік я можу такими темпами почати з того, що піду медитувати в гори.

по телевізору ще йде гаррі поттер, і сьогодні, поки переглядала, я згадала свою улюблену думку, яку колись вичепила в тіктоці. як гаррі у вʼязні азкабану розповідав усім, що його врятував хтось за допомогою патронуса. і ніби чекав, що ця людина зʼявиться і врятує його, а потім дізнався, що він сам і був тим, хто врятував себе та сіріуса від дементорів. і це ось думка про те, як часто ми думаємо, що повинні чекати на когось, хто нас врятує, але єдина людина, яка може зробити будь-що для нас – це ми самі. і це не сумна думка, ніби всім іншим має бути байдуже. а нагадування, як часто ми не віримо в себе і чекаємо на диво від інших, коли диво є в нас самих.

нарешті, я готова жити цей рік. за ці два дні я встигла виспатися. на цьому можна й закінчити. а взагалі вирішила, що рік потрібно починати з порядку, тому я перебрала свої програми на телефоні, вкладки, контакти, канали в телеграмі, нотатки, поставила нові заставки для настрою. стандартні реакції, до речі, також під санкціями. можливо, колись полунички повернуться, але не сьогодні, бо я гарні реакції вибирала дві години. трохи приємніше дихати стало. і тепер з порядком у голові можна і про свій блог згадати.

друзі ми що не жартували у нас реально 1 січня 2024