Микола Кулеба - Mykola Kuleba

Представники німецького фонду #WeAreAllUkrainians завітали до Hope and Healing центрів Save Ukraine в Києві та області Представники німецького фонду #WeAreAllUkrainians, який було засновано українським боксером Володимиром Кличко разом з Тат’яною Кіль і Дьорте Круппа, завітали до наших Hope and Healing центрів у Києві та області, а також дізнались про роботу Community Center Save Ukraine. Делегація фонду поспілкувалась з вихованцями центрів та вручила їм пам’ятні подарунки. Дякую нашим великим та сильним партнерам #WeAreAllUkrainians. Завдяки їхній підтримці були відкриті й Hope and Healing, і денні центри. Також завдяки допомозі цього фонду було повернуто майже 100 дітей, депортованих у росію. Ми не зупиняємось на нашому шляху і сподіваємося на подальшу плідну співпрацю.

Днями делегація з Німеччини на чолі з мером Гамбурга Петером Ченшером завітали до Community Center Save Ukraine в Києві. Гості радо познайомились з роботою денного центру, який забезпечує безпечне середовище, створене для надання комплексної підтримки сім’ям з дітьми віком від 5 до 16 років. Це один із 15 центрів, які працюють в Україні. Його відкрили за підтримки партнерів Міського пакту #hamburgkyiv, до складу якого входять місто Гамбург, Торгово-промислова палата Гамбурга та організації допомоги #WeareAllUkrainians та Hanseatic Help. Візитери вручили подарунки дітям, які займаються у Центрі, а діти гостям — власноруч намальовані картини та сувеніри. Наша головна мета — надати велику підтримку й відновити можливості для дітей, яких ми повернули після депортації в росію, та родин, яких ми евакуювали з тимчасово окупованих територій. Висловлюємо подяку партнерам та сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.

Днями я мав честь взяти участь у зустрічі нового Уповноваженого Європейського Союзу з прав людини Майкла О'Флаерті з українськими правозахисниками під час його першого офіційного візиту до України. На заході обговорювалася тема українських дітей, яких викрала та індоктринує Росія, а також подолання наслідків тих жахів, які завдала Росія своїм вторгненням в Україну. Пан О'Флаерті висловив підтримку ініціативам із повернення депортованих дітей і запевнив, що розгляд цього питання та надання відповідних рекомендацій буде одним з його невідкладних завдань. Цитую: «Я не бачу більш невідкладного завдання, ніж необхідність усунути наслідки для прав людини повномасштабного нападу Росії на Україну, який спричинив жахливі людські страждання і руйнування». Дуже важливо, що новий Уповноважений з прав людини ЄС відразу звернув пильну увагу на долю українських дітей. Разом ми обов'язково зможемо повернути наших дітей. Для нас велика честь, бути однією з організацій громадського сектору, яка мала змогу особисто розповісти про досвід свої діяльності у сфері порятунку українських дітей від російських окупантів та про ті виклики, які перед нами стоять. Звернув увагу Європейського Омбудсмана, що особливої уваги та допомоги потребують не лише депортовані діти. Ті діти, які зараз перебувають в окупації, знаходяться у зоні високого ризику бути депортованими або викраденими.

Початок повномасштабного вторгнення пані Тетяна зустріла разом зі своїм чоловіком, донькою та онукою на Херсонщині. Тоді через бомбардування кожен день для родини був наче останнім. А наступні 9 місяців сім'я провела в окупації, переживаючи обшуки й постійний страх за життя. Жінка згадує, як часто зникали цивільні люди, тому на вулицю ввечері ніколи не виходили. Однак найбільше пані Тетяна боялася за свою доньку, яка продовжувала їздити на роботу на лівий берег міста, і щоразу ризикувала не повернутися додому. Врешті такий день настав. На початку листопада міст, що з'єднував Херсон, підірвали, і донька залишилась в окупації. Правобережну ж частину, де знаходилася Тетяна з 10-річною онукою Кірою, звільнили ЗСУ. Але за радістю деокупації прийшли потужні російські обстріли. Щоб врятувати онуку, Тетяна наважилася на евакуацію. І вже навесні вони потрапили до нашого центру “Надії та відновлення” у Києві: “Це було щастя для нас. В центрі ми отримали психологічну допомогу, пройшли різні реабілітаційні курси, заспокоїлися. Потім нам запропонували будиночок за проєктом Fort Home, і ми з радістю погодились”. З перших днів заселення сім'ї у модульний будинок в Чернівецькій області ми надавали Тетяні та її онуці всю можливу допомогу, від гуманітарної до соціальної підтримки. Сьогодні пані Тетяна каже, що їм вдалося відновитися психологічно, і Кіра нарешті усміхається. Дівчинка лише мріє про повернення мами, і щодня разом з бабусею молиться, аби вона змогла вирватися з окупації.

Родина Костенків, як і багато їхніх земляків з півдня України, працювали на своїй землі. У власному фермерському господарстві саджали багато овочів і фруктів, з того й жили. Працювали багато й невтомно, разом з трьома дітьми, але не бідували. Та російська окупація зруйнувала всі плани й надії сімʼї. У перші дні повномасштабного вторгнення усі були дуже налякані, однак на часі були польові роботи. Тож трималися й працювали далі. Проте щодня ставало все складніше. Окупанти почали ходити по домівках, шукати гроші й коштовності. Забирали продукти, викрадали худобу. Та найстрашніше — почалися погрози батькам: якщо діти не будуть вчитися у школі за російською програмою, вони їх заберуть і вивезуть до інтернату на північ Росії. Марʼяна дуже переживала такі моменти. Найбільше боялася за старшого сина Артура, який навчався в 11 класі, адже його могли забрати в кадетську школу й примусити воювати проти України. Обстріли, обшуки, погрози ставали все частішими. Часом це було просто нестерпно. Тому чоловік наказав Марʼяні збирати дітей та виїздити в безпечне місце. Дорога з окупації була складною. Допити ФСБ, знущання та погрози окупантів були емоційно важкими для родини, а особливо для молодшої доньки Мілані. Налякані, втомлені й голодні в дорозі діти змушені були пройти всі кола російських знущань. Тому не дивно, що щойно побачивши синьо-жовтий стяг на кордоні, усі вчотирьох плакали від щастя. Спочатку хотіли їхати до знайомих, але у фільтраційному таборі наш координатор запропонував Марʼяні поїхати в наш центр Надії та Відновлення у Гатному. Жінка погодилась без вагань. Тут, в центрі, сімʼя отримала всі необхідні речі. Їм допомогли оформити виплати та відновити документи. Діти пройшли медичне обстеження й отримали необхідне лікування. Середньому сину Матвію зробили планову операцію. З кожною дитиною працює психолог, допомагаючи подолати усі страхи та хвилювання від пережитого. Діти дуже активно беруть участь у всіх заходах, які проходять в центрі, а Марʼяна й зараз не втрачає надії повернутися додому, аби знову зібратися разом з рідними й друзями на рідній землі.

Розповів у прямому ефірі телеканалу FREEДОМ про зусилля нашої команди Save Ukraine з порятунку та реабілітації українських дітей, насильно переміщених Росією з окупованих територій. А також поділився шокуючими історіями про знущання з них окупантами, про російську пропаганду та індоктринацію, спрямовану на знищення української ідентичності в юних юкраїнців. Дуже складно повертати звідти кожну дитину, адже маленькі українці під впливом Росії живуть у перевернутій реальності. Повну версію інтервʼю дивіться за посиланням https://youtu.be/0g7XSRWydcI?si=8j6NOgiay-PZCOsK

Розповів у прямому ефірі телеканалу FREEДОМ про зусилля нашої команди Save Ukraine з порятунку та реабілітації українських дітей, насильно переміщених Росією з окупованих територій. А також поділився шокуючими історіями про знущання з них окупантами, про російську пропаганду та індоктринацію, спрямовану на знищення української ідентичності в юних юкраїнців. Дуже складно повертати звідти кожну дитину, адже маленькі українці під впливом Росії живуть у перевернутій реальності. Повну версію інтервʼю дивіться за посиланням https://youtu.be/0g7XSRWydcI?si=8j6NOgiay-PZCOsK