Освіта під час війни

Школи можуть подати заявку на отримання коштів на укриття Міністерство освіти і науки розпочало прийом заявок на отримання державної субвенції для капітального ремонту або будівництва шкільних укриттів. Громади, які хочуть податися на фінансову програму, протягом 7 робочих днів мають долучитися до системи DREAM і внести свої проєкти. За інформацією МОН, пріоритетними для отримання субвенції є прифронтові та прикордонні території: Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Сумська та Чернігівська області. Для кожної з цих областей визначено граничні обсяги субвенції на облаштування безпечних умов у школах: Харківська, Дніпропетровська, Запорізька області – по 500 млн грн; Миколаївська і Херсонська області – по 200 млн грн; Одеська, Сумська, Чернігівська області – по 150 млн грн. Граничні обсяги залежать від кількості дітей, які перебувають у регіоні та здобувають освіту в дистанційному форматі. Докладніше

Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності Проєктна потужність українських закладів загальної середньої освіти становить 5,72 млн осіб, що на 1,75 млн перевищує кількість учнів. Наразі школи наповнені орієнтовно на 70%. Метою дослідження став аналіз поточної кількості учнів, мережі й фінансування закладів освіти, а також вивчення міжнародного досвіду для розроблення рішень для програмної частини стратегії. За словами експерта, нині в 4-6 класах навчаються 1,2 млн осіб. Саме ці діти у 2027-2030 рр. будуть учитися в ліцеях академічного чи професійного спрямування. Але з огляду на теперішню демографічну ситуацію, кількість учнів у профільній середній освіті буде скорочуватися, починаючи з 2030 року, і це важливо врахувати під час планування мережі ліцеїв профільної середньої освіти.  Наприклад, у закладах Тернопільської та Черкаської областей навчається 53-57% учнів від проєктної потужності шкіл, тоді як Київська та Волинська області мають найвищу наповнюваність – 78-83%.

Вийшли нові випуски “Бробакс Шоу” й українськомовна версія мультфільму про пригоди легендарного кролика Сімона: де дивитися На дитячому Youtube-каналі “Бробакс” вийшли нові випуски пізнавального-розвиваючого шоу з Лео та Елвіном, у якому ведучі й відомі українці досліджують світ навколо. Крім того, для юних глядачів і глядачок доступна українськомовна версія відомого французького мультфільму “Simon” (“Сімон”). Про це розповіли автори проєкту – “Суспільне Медіа”. Переглянути епізоди “Боробакс Шоу” й нові серії мультфільму “Сімон” всі охочі можуть нижче або за посиланням. У кожній серії дитячого “Бробакс Шоу” ведучі й запрошені гості пояснюють дітям речі, які відбуваються навколо. Разом із героями мультфільму юні глядачі й глядачки зможуть поринути в незвичайні та цікаві ситуації, впоратися з труднощами на шляху до відкриттів і докладніше дізнатися про речі та явища, які нас оточують. Загалом, у 2024 році запланований вихід 52 серійпро пригоди кролика Сімона.

У Німеччині знайшли 161 українську дитину, викрадену росіянами Українські правоохоронці знайшли на території Німеччини 161 українську дитину, яка розшукувалася як примусово переміщена на тимчасово окупованій території або депортована до росії та білорусі. Про це під час Європейського поліційного конгресу в Берліні повідомив голова Національної поліції України Іван Вигівський, передає “Укрінформ” Вигівський розповів, що це стало можливим завдяки співпраці з правоохоронними органами ФРН за напрямом документування воєнних злочинів російської федерації. Голова Нацполіції наголосив, що російські воєнні злочинці мають бути притягнуті до відповідальності як в українських судах, так і в судах інших країн, а військово-політичне керівництво країни-агресора – у Міжнародному кримінальному суді та Спеціальних трибуналах. “Ми зацікавлені в спільних діях з нашими німецькими партнерами як на двосторонній основі, так і під егідою Європолу”, – підкреслив Іван Вигівський

У МОН сподіваються, що 12-річна школа випускатиме свідомих вступників 12-річна шкільна освіта зможе забезпечити підготовку вступників, які свідомо обиратимуть заклад вищої освіти та майбутню професію. Таку думку висловив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі телемарафону. За його словами, Україна лишилась єдиною європейською країною, де школярі навчаються менше ніж 12 років. «Ми єдина країна в Європі (я не рахую білорусь та росію), яка поки ще не має 12-річної освіти. Це важливо для мене як для людини, яка опікується вищою освітою, тому що для нас важливо, щоб вступник мав 18 років», – наголосив Винницький. Він переконаний, що різниця між 17-річним вступником і 18-річним є неймовірною. Саме тому учні мають після 9 класу робити вибір між професійною чи фаховою передвищою освітою і подальшим навчанням в академічному ліцеї, який буде орієнтувати учнів на подальше здобуття вищої освіти.

Студенти-чоловіки проходитимуть базову загальновійськову подготовку З 2025 року в українських університетах буде впроваджена базова військова підготовка, яка буде обов'язковою для студентів чоловічої статті. Відповідна норма передбачена закономщодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Базова загальновійськова підготовка включатиметься до навчальних планів вишів усіх форм власності, як окрема навчальна дисципліна. Підготовка буде проводитися з метою здобуття громадянами військово-облікової спеціальності, навичок і умінь, необхідних для виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Для проведення базової загальновійськової підготовки можуть залучатися громадські організації та об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни. Студенти жіночої статі зможуть проходити базову загальновійськову підготовку добровільно.

Українська вчителька познайомила з методом обчислення, помічним для учнів, які погано товаришують із таблицею множення. Вчителька Наталія Трепак у своєму Instagram часто ділиться з підписниками нестандартними рішеннями обчислення та математичними лайфхаками, які можна використовувати на уроках у школі. Але один з її роликів став беззаперечним хітом, його активно поширюють у соцмережах та вчительських спільнотах. Ідеться про китайський метод множення двоцифрових чисел, дивіться його ТУТ. Пані Наталія підтвердила, що існують інші, швидші способи обчислення — наприклад, метод у стовпчик. Але завжди цікаво дізнатися щось нове, нестандартне та випробувати в дії. Отже, як множити двоцифрові числа по-китайськи? Розбираємо на конкретному прикладі від винахідливої вчительки: — Щоб обчислити добуток чисел 32 і 24, ви маєте побудувати лінії. Зробіть їх паралельними для першого числа та перпендикулярними для другого числа. Потім обчисліть кількість точок перетину для кожної цифри у відповіді. Продовження

Лише третина учнів у діаспорних школах вивчає історію України У 67% діаспорних шкіл для учнів і учениць не викладають історію України. Однак її вивчення є важливим елементом збереження національної ідентичності українських дітей, які тимчасово або постійно проживають за кордоном. Про це під час Світового конгресу Українців розповіла голова Світової координаційної виховно-освітньої Ради Світового конгресу українців (СКВОР СКУ) Любов Любчик, передає “Укрінформ”. У межах панельної дискусії “Українська школа за кордоном: вектор збереження української ідентичності” Любчик зазначила, що СКВОР СКУ розробляє різні проєкти й ініціативи, які покликані забезпечити якісне навчання українських учнів і учениць за кордоном. Докладніше

Чому деякі освітні документи не відображаються в Дії 22 березня 2024 року в застосунку Дія запрацював новий сервіс – єДокумент про освіту. Він інтегрований з Реєстром документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Ця новація викликала багато запитань, зокрема, чому певні освітні документи не відображаються в Дії або відображаються некоректно. Фахівці Міністерства цифрової трансформації, Міністерства освіти і науки України та держаного підприємства «Інфоресурс» підготували відповіді на найпоширеніші запитання. Одразу слід звертути увагу, що в Дії не відображаються: • документи про наукові ступені доктора наук, кандидата наук та про вчені звання професора, доцента, старшого дослідника; • інформація про випускників військових закладів вищої (фахової передвищої) освіти та військових навчальних підрозділів закладів Продовження

Більшість випускників-бакалаврів не виходять на ринок праці Переважна більшість випускників закладів фахової передвищої освіти та бакалаврів після закінчення вишу продовжують освіту для здобуття наступного ступеня вищої освіти і не виходять на ринок праці. Про це свідчать результати моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої і фахової передвищої освіти, які завершили навчання за державним або регіональним замовленням, що презентованийМіністерством освіти і науки. Зокрема, показник бакалаврів, які продовжили освіту для здобуття другого ступеня вищої освіти, становить майже 72%, що перевищує європейські аналоги. На думку авторів звіту, це свідчить про недостатню готовність бакалаврів до виходу на ринок праці, а також про недостатню пропозицію привабливих для молодих фахівців робочих місць. Також майже 63% студентів, які закінчили коледж і отримали диплом молодшого спеціаліста, відразу продовжують здобувати наступний рівень вищої освіти. Докладніше