Для тих, хто не хоче дивитись Любарського або просто не має часу розбиратись.
По ситуації з допомогою від США.
В суботу буде голосування за закон, який передбачає допомогу Україні. Імовірно закон буде прийнято.
З кожної діри ви чуєте про 60 мільярдів для України. Це брехня! Закон це велика авоська, де напхано і допомогу Ізраїлю і Газі і зарплата американській армії, допомога Тайваню і багато багато іншого.
Нас цікавить Україна.
В законі передбачено (як я розумію) біля 8 мільярдів військової допомоги до кінця цього календарного року. Ще 13 мільярдів це зобов'язання провести тендери, знайти постачальника, замовити озброєння і протягом 7 років воно буде в Україні. Тобто це буде колись, може. А може і ні. Нас це не так цікавить. Для порівняння, для Гази передбачено близько 10 мільярдів доларів допомоги. Це про пріоритети Білого Дому.
Що ще потрібно розуміти. Весь цей час у Байдена були 4 мільярди фінансових повноважень для постачання нам озброєння. Всі ці місяці, які ми не отримували допомогу, ми були (та і є) заложниками політичної гри в США. У цю гру проти нас грають не лише радикальні схиблені республіканці (так звані трампісти), які чомусь прив'язали нашу допомогу до закриття кордонів в США, але і демократи (Білий Дім) які не виділяли нам доступні 4 мільярди допомоги весь цей час лише через цю політичну гру. Байден не вперше займається недопостачанням виділених коштів Україні, такі невикористані кошти вже згорали у минулі роки, тобто повертались у бюджет після завершення фінансового року. Ці 4 мільярди доступні і досі, до кінця року. Тож разом на цей рік у нас є потенційна можливість отримати озброєння на приблизно 12 мільярдів доларів. Це близько 1.5 мільярда кожного місяця. Але це при умові, що Білий Дім захоче виділити усі ці гроші до останнього. Аналізуючи досвід минулого, є великі сумніви, що це буде так.
Але навіть 1.5 мільярда доларів є абсолютно недостатніми, щоб кардинально змінити розстановку сил на цій війні, щоб ми ефективно могли звільнити наші території. Навіть щоб ефективно оборонятись. Треба це розуміти. Хоча звісно оборонятись стане набагато простіше ніж зараз. Крім того не треба забувати про європейську допомогу, яка також, хоч і зі скрипом, але йде.
Наша справа донатити на дрони, адже навіть срані ФПВ дрони дають москалям дуже гарну відсіч, вони дохнуть, горять і плачуться у відео на наші дрони, коли ми використовуємо їх у сотнях і тисячах одиниць.
Попри тяжку ситуацію, ми все ще не програли і маємо всі шанси не програти цю війну. Ніщо ще не втрачено. Не поразка це для мене особисто вже перемога. Тож не розслабляйтесь, порятунок потопаючих справа потопаючих.
Ця війна важка не тільки для нас, вона важка і для московитів. Якщо ви думаєте, що у них все так просто, можуть мобілізувати скільки влізе м'яса, необмежені фінанси, ви помиляєтесь. Карась у останньому стрімі гарно це пояснює. Так, вони чисельніші ніж ми, більше ресурсів, але війна їх сильно виснажує. Ця війна буде йти доти, доки хтось не моргне, доки хтось не впаде, до катастрофи. Нам просто треба дотерпіти так, щоб наша катастрофа трапилась на один день пізніше їхньої. Я переконаний, це можливо, хоч і дуже складно.