Блог юриста

Оклади працівників апарату судів помножать на коефіцієнт Чим більше справ надходить до суду, тим більшим стає навантаження на працівників апарату. Проте, через неконкурентоспроможну зарплату їх стає дедалі менше. Аби стримати відтік кадрів, група нардепів зареєструвала проект «Про внесення змін до частини шостої статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо оплати праці державних службовців апарату судів» (реєстр. №11158). Як зазначається у пояснювальній записці, станом на 31.12.2023 фактична чисельність держслужбовців апарату місцевих, апеляційних судів становила 13658 осіб, тобто за рік скоротилася на 381 держслужбовця. Разом з тим є численні звернення судів, у яких звертається увага, що проведена класифікації посад державної служби не вирішила питання з конкурентоспроможністю заробітної плати працівників апарату з урахуванням суттєвого збільшення навантаження, поєднаного з кадровим дефіцитом. Тому пропонується встановити регіональні коефіцієнти, які додатково застосовуватимуться до посадових окладів державних службовців апарату судів, а саме: - 1,1 — якщо суд розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 100 тис. осіб; - 1,2 — якщо суд розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 500 тис. осіб; - 1,25 — якщо суд розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 1 млн осіб. У разі, якщо суд розміщується у кількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду. За розрахунками нардепів, регіональні коефіцієнти будуть застосовуватись у 197 судах до посадових окладів 8066 держслужбовців. Блог юриста

Закон про зміни умов мобілізації опубліковано у "Голосі України": набуде чинності через місяць Закон №3633-IX про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку опубліковано в офіційному виданні Верховної Ради "Голос України" в четвер. Отже, виходячи з п. 1 перехідних положень закону, він набуває чинності 18 травня, тобто через місяць від дня, наступного після його публікації. Як повідомлялося в картці відповідного законопроєкту №10449 на сайті Верховної Ради, документ 16 квітня було скеровано на підпис глави держави, і того самого дня повернуто з його підписом. Як повідомлялося, законопроєкт №10449 у другому читанні та в цілому підтримали 283 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради 11 квітня. Фракція "Слуга народу" віддала за нього 192 голоси, "Європейська солідарність" - 0, "Батьківщина" - 2, депутатська група "Платформа за життя та мир" - 18, фракція "Голос" і група "Відновлення України" - по 16, група "За майбутнє" - 12, група "Довіра" - 5, позафракційні - 12. 15 квітня його повернули з підписом спікера українського парламенту Руслана Стефанчука, а 16 квітня направили на підпис главі держави. Він передбачає надання відстрочки від мобілізації під час дії воєнного стану більш ніж 25 категоріям осіб. Закон запроваджує базову військову підготовку й виключає строкову службу, а також дає можливість добровільного прямого призову військовозобов'язаних до військових частин через рекрутинг. Закон про мобілізацію передбачає бронювання від призову до Збройних сил України військовозобов'язаних - усіх державних службовців категорії "А" та не більш як 50% категорій "Б" і "В". 100% бронювання від мобілізації поширюється на органи державної влади, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань, органи прокуратури, Бюро економічної безпеки, Державну службу з надзвичайних ситуацій, суди. 100% бронювання також надається критично важливим для забезпечення потреб ЗСУ підприємствам і тим, яким встановлено мобілізаційні завдання. Закон передбачає соціальний захист військовослужбовців і збереження грошових виплат тим, хто проходить тривале лікування, зокрема за кордоном. Документ гарантує виплату одноразової грошової допомоги членам сім'ї військовослужбовця в разі його загибелі (смерті) в період дії воєнного стану в розмірі 15 млн грн. Крім цього, проєкт надає право військовослужбовцям, які уклали перший контракт на проходження військової служби, отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу. Блог юриста

Чи можна безкарно заходити на приватне подвір’я, навіть якщо ділянка не належить потерпілому Сам факт протиправного володіння особою житловим приміщенням та/ або земельною ділянкою не надає права нікому входити й оглядати ці об’єкти без дозволу фактичного володільця за межами встановлених законом процедур. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін вирок місцевого суду у справі №722/151/20. У цій справі вироком місцевого суду чотирьох службових осіб Сокирянської міської ради визнано винуватими в незаконному проникненні (шляхом зняття загороджувальної сітки через сусіднє подвір’я) у володіння потерпілого — садибу, де вони протиправно провели огляд земельної ділянки (ч.2 ст.162 КК). Апеляційний суд змінив цей вирок, звільнивши засуджених від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності. У касаційній скарзі сторона захисту, серед іншого, зазначила про відсутність у засуджених умислу на незаконне проникнення у володіння потерпілого й об’єктивної сторони злочину в їхніх діях з огляду на те, що ділянка розташована на території прибережної захисної смуги, належить до земель водного фонду і була передана потерпілому у власність незаконно. Своєю чергою, ККС указав, що юридичні підстави, на яких житло чи інше володіння належить особі, законність чи незаконність набуття потерпілим права на них не впливають на юридичну кваліфікацію дій за ст.162 КК, що полягали у свавільному проникненні й огляді такого володіння. Предметом цього злочину є будь-яке житло чи інше володіння, які фактично належать потерпілому і перебувають у його користуванні, незважаючи на спірність реалізації відповідних повноважень. Наявність спору щодо зазначених об’єктів не виключає фактичного володіння і користування ними. Суди встановили, що на час вчинення особами інкримінованих їм дій земельні ділянки, передані у власність потерпілому, не були віднесені до категорії земель водного фонду в установленому законом порядку. Крім того, до надання у приватну власність потерпілому спірних ділянок, які перебували в комунальній власності і розпорядженні міської ради, цей орган місцевого самоврядування сам визначив їх цільове призначення як «будівництво й обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» і «ведення особистого селянського господарства» та відніс до категорій земель житлової та громадської забудови і сільськогосподарського призначення відповідно. Виходячи з наведеного, ККС констатував, що встановлений пізніше судом факт надання потерпілому ділянки у власність із порушенням спеціальних норм земельного й екологічного законодавства не призвів до ретроспективних правових наслідків у виді легалізації порушення недоторканності приватного володіння службовими особами міської ради. Адже кримінально-правова охорона недоторканності житла чи іншого володіння особи покликана забезпечити також захист нерозривно пов’язаного з цими об’єктами права людини на повагу до її приватного та сімейного життя. Тому ст.162 КК застосовується й у випадках, якщо проникнення жодним чином не позначається на праві власності або іншому праві володіння, а також може застосовуватися навіть у разі, коли протиправне вторгнення здійснено власником відповідного майна. Блог юриста

Чи може адвокат надавати правничу допомогу юрособі на ТОТ Необґрунтованим є обмеження права особи на отримання професійної правничої допомоги з тих підстав, що її місцезнаходження чи місце проживання в умовах війни опинилося в окупації. На це звернув увагу Касаційний господарський суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі №913/768/21. У цій справі суд апеляційної інстанції повернув без розгляду апеляційні скарги ТОВ на підставі п.1 ч.5 ст.260 Господарського процесуального кодексу, адже вважав, що ці скарги підписані особою (адвокатом АО), яка не має права їх підписувати. Відсутність такого права апеляційний суд аргументував нікчемністю договору про надання правової допомоги з посиланням на абз.2 ч.2 ст.13 закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII), яка вказує, що правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз.2 ч.2 ст.215 Цивільного кодексу. А ТОВ на момент укладення договору з АО мало місцезнаходження на тимчасово окупованій території України — смт. Мілове Луганської області. КГС зазначив, що ст.13 закону №1207-VII має назву «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території», втім у ч.2 ст.13 вживається термін саме господарська діяльність. Верховний Суд, застосовуючи положення ст.13 закону №1207-VII, дійшов висновку, що господарська діяльність суб’єктів, місцезнаходженням яких є ТОТ, знаходиться поза межами правового регулювання України, а вчинені ними правочини є нікчемними, а отже не створюють юридичних наслідків. Водночас, у жодній із таких справ не йшлося про договір надання правничої допомоги, в якому місцезнаходження на окупованій території мала сторона договору, що отримувала, а не надавала послуги. Тож КГС дійшов висновку, що положення ч.2 ст.13 закону №1207-VII поширюється на договори, які укладаються суб’єктом господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, тобто у випадках, коли він реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги. Натомість, за договором надання правничої допомоги ТОВ не надає послуги, а навпаки — отримує правничу допомогу від адвокатського об’єднання, тобто є споживачем послуги. Водночас, чинне процесуальне законодавство не забороняє таким особам виступати як позивачами, так і відповідачами в суді, тобто визнає їх процесуальну правоздатність. Також КГС зауважив, що ситуація, за якої позивач за власною ініціативою звертається до суду з позовом та при цьому вимагає позбавити (обмежити) відповідача у можливості користуватися правничою допомогою та отримати доступ до передбачених законом електронних сервісів, зокрема користуватися електронним кабінетом, направляти до суду процесуальні документи, скріплені електронним цифровим підписом, призведе до порушення наведених норм Конституції, ГПК та основних засад господарського судочинства, зокрема принципу змагальності. Блог юриста

🌿ВЖЕ 23 КВІТНЯ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ КУРС ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО 🌿 На Вас чекає НАСИЧЕНА ПРОГРАМА, де протягом 2 місяців Ви будете навчатись у найсильніших юристів-практиків України, які розкриють найактуальніші питання у галузі земельного права Ви не будете витрачати час на вивчення теорії земельного права, а відразу перейдете до вирішення конкретних практичних завдань: ❗дізнаєтеся про особливості землевідведення, розмежування земельних ділянок і аудиті землі ❗розберемося з особливостями документообігу в сфері земельного права ❗отримаєте реальні рекомендації щодо укладення угод із землею та оформлення ділянок у власність ❗збудуєте ефективну стратегію щодо взаємодії з Державним земельним кадастром ❗навчитеся ефективно представляти інтереси своїх клієнтів і захищати їх права у всіх державних інстанціях Вартість - 🔥 Залишайте заявку на курс та отримайте в подарунок 🎁 вебінар на тему: “Обмеження щодо розпорядження землею під час воєнного стану” Реєстрація: https://www.bca.education/land-law-4-0/?traffic_mark=ap6u6k

Увʼязнених можуть допустити до служби в ЗСУ: Рада підтримала законопроєкт Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт, який передбачає дозвіл певним категоріям увʼязнених громадян служити в Збройних силах України. Про це із зали парламенту повідомив співавтор законопроєкту №11079-1 Олексій Гончаренко. Документ пропонує надавати можливість залучатися до військової служби тим, кому присудили обмеження або позбавлення волі за нетяжкими статтями. На думку авторів, це дозволить створити додаткові можливості для комплектування ЗСУ та дасть додаткову мотивацію ув'язненим «до виправлення та виконання обов’язку з відсічі збройної агресії проти України». Законопроєкт ухвалили за основу з доопрацюванням. Попереду на нього чекає друге читання. Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька зазначала «Суспільному», що до мобілізаційного потенціалу належать як засуджені, яких близько 26 тисяч, так і люди, які мають судимість, але вже відбули покарання (їх приблизно 50 тисяч). Призов тих, хто вже відбув покарання, відбуватиметься так само як й інших військовозобов'язаних. А ті, хто зараз перебуває в колоніях, зможуть подати заяву про умовно-дострокове звільнення для укладення контракту із ЗСУ. За словами Висоцької, виняток — це засуджені, які отримали вироки за статтями проти національної безпеки, проти державності, колаборанти, держзрадники тощо. А також ті, кого засудили за воєнні злочини. Блог юриста

Законопроект про мобілізацію прийнято в цілому. Він набуде чинності за місяць після підписання президентом. Основні положення законопроекту про мобілізацію: - Визнані обмежено придатними мають повторно прийти ВЛК; - Ті, хто отримав II - III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців), мають пройти повторний медогляд для визначення придатності до служби; - Щодо консульських послуг за кордоном, то протягом 60 днів потрібно буде оновити персональні дані в ТЦК. При цьому зробити це можна буде дистанційно електронною поштою, телефоном або через е-кабінет; - Обмеження права керування авто для ухилянтів від військової служби; - Під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснюватиме фото- та відеофіксацію; - Необхідність обов'язково мати при собі військово-обліковий документ та показати його на вимогу представника ТЦК, поліцейського чи ДПСУ. Блог юриста

Рада підтримала законопроєкт про зміни щодо порушення по мобілізації Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення. Про це повідомили народні депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко. За відповідний законопроєкт №10379 проголосували 254 народні депутати. Як зазначають депутати, метою цього законопроєкту є удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (з урахуванням вимог воєнного стану). У законопроєкті пропонуються: - Нові статті про порушення військового обліку. - Збільшені строки адміністративної відповідальності та адміністративного затримання. - Введення кримінальної відповідальності за відмову від медичного огляду під час мобілізації. Також пропонуються збільшення розмірів штрафів і тривалості адміністративного затримання (до 3 років). Мінімальна сума штрафу за порушення, передбачені цими статтями, становитиме 8500 гривень (порівняно з 510 грн раніше), а максимальна — 204 000 гривень (порівняно з 8500 грн раніше). Також, як зазначають депутати, законопроєктом пропонується встановити жорсткіші санкції за порушення військового обліку, ніж за деякі військові правопорушення — наприклад, за дезертирство. Окрім того, пропонується прирівняти відмову від проходження медичної комісії до ухилення від призову під час мобілізації. Железняк зазначив, що зараз схвалена урядова версія, яка має «багато проблем і жорстких норм», але всі обіцяні зміни мають зайти правками до другого читання. Тим часом Гончаренко стверджує, що комітет прибрав кримінальну відповідальність з цього законопроєкту: «Ця норма була, але вчора її вирішили все-таки прибрати». Блог юриста

Власників пошкоджених війною автомобілів поставлять у чергу на компенсацію Як відомо, наразі працює програма «єВідновлення», завдяки якій українці можуть розраховувати на компенсацію за пошкоджене та знищене під час війни житло. А як бути власникам автомобілів? Аби вони також могли отримати кошти за пошкоджене майно, група нардепів зареєструвала проект «Про компенсацію за пошкодження та знищення автомобільних транспортних засобів внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України» (№11147). Документ є базовим для визначення кола осіб, які матимуть право на таку компенсацію, порядку подання заяв, утворення і повноважень комісій, що розглядатимуть такі заяви, утворення черги та визначення кола позачерговиків, тощо. Проект не обмежує розмір компенсації чи кількість автомобілів. за які можна буде її отримати. Лише зазначається, що розмір компенсації за пошкоджений/ знищений автомобіль визначається щодо кожного отримувача компенсації та кожного ТЗ окремо, виходячи із національних стандартів, методик, інших нормативно- правових актів, що встановлюють механізми оцінки. А власне визначення вартості знищеного автомобіля або його ремонту, здійснюватиметься у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Передбачається, що заяву на компенсацію можна буде подати як під час дії воєнного стану, так і протягом трьох років з дня його припинення або скасування. Водночас передбачена група пільговиків, що матимуть пріоритетне право на отримання компенсації, як-от (в порядку черговості): учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни; усі мобілізовані; багатодітні сім’ї; особи з інвалідністю I та II груп. Але таким правом вони зможуть скористатися лише щодо одного автомобіля на власний вибір, а за решту — в порядку загальної черги. Передбачено, що до заяв про компенсацію за пошкоджені/ знищені автомобільні ТЗ прирівнюються подані інформаційні повідомлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна до набрання чинності цим законом. Але таким особам слід буде подати додаткові відомості та документи. Блог юриста

У Раді визначили розміри штрафів за порушення правил військового обліку та мобілізації Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності виключив кримінальну відповідальність за ухилення від призову та визначив розміри штрафів для громадян і посадових та юридичних осіб за порушення правил військового обліку і мобілізації. Про це повідомив голова комітету й народний депутат України Сергій Іонушас. За його словами, під час розгляду законопроєкту щодо посилення відповідальності за військові правопорушення Комітет запропонував виключити із проєкту закону всі зміни до Кримінального кодексу. Тобто, як підкреслив посадовець, «тюремних строків за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації не буде». У попередній версії законопроєкту за це мали передбачити ув'язнення на 3-5 років. Водночас комітет визначив розміри штрафів за порушення правил військового обліку та мобілізації. Так, за порушення правил військового обліку можуть встановити штраф розміром 3400-5100 грн у мирний час. В особливий період або ж за повторне порушення розмір покарання може зрости до 17-22,5 тисячі грн. За порушення законодавства про оборону та мобілізацію в мирний час планується встановити штрафи 5100-8500 грн для громадян і 17-34 тисячі грн — для посадовців та юросіб. Під час воєнного стану розмір покарання зросте до 17-22,5 тисячі грн для громадян і 34-59,5 тисячі грн — для посадових та юридичних осіб. Голова заступника Комітету Андрій Осадчук розповів, що відповідний законопроєкт розглянуть у Верховній Раді «найближчим часом», а саме — після ухвалення проєкту закону про мобілізацію. Блог юриста