Отзывы об группе "Опір МФО"

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.          Враховуючи таку правову позицію ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/119331841 від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц  зауважила, що з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2010 році зобовязання відповідачів сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобовязання до липня 2018 року.           Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення до липня 2018 року.          Таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобовязання до моменту його усунення.           Тому ВПВС не погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог банку про стягнення нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України трьох процентів річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання рішення суду через пропуск строку позовної давності, оскільки заява банку про збільшення позовних вимог від  вересня 2020 року є новим позовом.            При цьому було зауважено, що матеріали справи не містили заяви відповідачів про застосування позовної давності до вимог банку.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. У постанові ВПВС від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, повязаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, повязаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. У постанові ВС від 20.10.2021 року № 757/29103/20-ц зазначено, що витрати за адвокатські послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у звязку із розглядом конкретної справи. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова ВПВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18) Враховуючи вищезазначені висновки ВПВС в додатковій постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/119265173 від 22.05.2024 у справі № 206/4841/20 дійшла висновку про часткове відшкодування (у розмірі 1/5 від заявлених вимог) понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки було доведено понесення таких витрат, проте лише одна з пяти пред`явлених позовних вимог була задоволена.

Плєватьбанк знову пробиває дно своєї нікчемності😂😂😂😂

Відкриті бази даних, реєстри та корисні посилання: 1. Національний портал відкритих даних http://data.gov.ua/ 2. Перевірка документа про освіту https://osvita.net/ua/checkdoc 3. Єдиний державний реєстр судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/ 4. Інформація по фондовому ринку https://smida.gov.ua/db 5. Єдиний реєстр адвокатів України http://erau.unba.org.ua/ 6. Відкриті дані земельного кадастру України https://kadastr.live/ 7. Безкоштовний витяг з ЄДР реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch 8. Розшук МВС https://wanted.mvs.gov.ua/ 9. База даних «Законодавство України» http://zakon4.rada.gov.ua/laws 10. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України http://services.ukrposhta.com/postindex_new/ 11. Трекінг поштових відправлень Укрпошта http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku 12. Єдиний реєстр боржників https://erb.minjust.gov.ua/ 13. Рішення ЄСПЛ укр. мовою за усі роки http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/c798 14. Система реалізації конфіскованого та арештованого майна https://setam.net.ua 15. Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів https://rnb.nais.gov.ua 16. Перелік сертифікованих засобів криптографічного захисту інформації https://data.gov.ua/dataset/1f3e38a5-ca00-4fa9-be1a-810a206ed1fe 17. Державний реєстр оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності http://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-estimate-registers.html 18. Подання заяви про шлюб https://diia.gov.ua/services/zayava-na-shlyub20 19. Інформація щодо стану розгляду справ https://court.gov.ua/fair/ data.gov.ua (https://data.gov.ua/)

Наші адвокати на цей раз знайшли слабке місце й виграли у ЄАПБ в повному обсязі! Вітаємо з впевненою перемогою!

​❗️❗️❓ ПРИМУСОВЕ СТЯГНЕННЯ БОРГІВ: що треба знати? 💁🏻‍♂️ Ніби всі про це знають, але інколи все ж треба нагадувати: аби розпочати примусове виконання рішення суду боржником, потрібно звернутися до ДВС чи приватного виконавця. Автоматично рішення судів до виконавців НЕ надходять. КРОК 1️⃣ Звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу виконавчого листа 📃 Виконавчий лист обов’язково має містити: ▪️ назву і дату видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посаду посадової особи, яка його видала; ▫️ дату прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; ▪️ повне найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження, дату народження боржника – фізичної особи; ▫️ РНОКПП або серію та номер паспорта; ▪️ резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; ▫️ дату набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); ▪️ строк пред’явлення рішення до виконання. КРОК 2️⃣ Написати заяву про примусове стягнення коштів із боржника та звернутися із заявою до ДВС або приватного виконавця, який знаходиться: за місцем проживання/перебування або роботи боржника; за місцем знаходження майна боржника. ❗️ ВАЖЛИВО ❗️ Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом 3-х років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. ❓ Яке майно НЕ МАЄ ПРАВА АРЕШТУВАТИ виконавча служба? ❓ Як самостійно можна дізнатись про відкриті виконавчі провадження? 1️⃣ У своєму телефоні за допомогою додатку «Дія». 2️⃣ Відкритий Єдиний реєстр боржників, де у режимі реального часу можна перевірити інформацію щодо себе чи інших боржників. 3️⃣ Звернутись до відділу ДВС, в який предʼявлено виконавчий лист.

Из аккаунта ФБ Виктория Колтунова: Итак, после 7 лет борьбы с бандитами я впервые снова вошла в свою квартиру. За эти семь лет мне удалось сделать удивительные открытия: как оказывается можно нагло поступать, если нельзя, но сильно хочется. Есть такая поговорка: сваритися з журналістом, все одно, що стригти свиню, вовни не буде, але вереску на все село. Материалов, которые мне удалось накопать, где лопатой, а где скальпелем, у меня накопилось на целую документальную книгу. И я ее непременно напишу, напишу так, чтобы читателю невозможно было оторваться! Издам, а продам на Амазоне, крупнейшей книжной площадке, потому что это истинно афера века. Там я воздам всем сестрам по серьгам, и тем, кто мне помогал, кто честно исполнял свой судейский и адвокатский долг, кому я благодарна, и тем, кто меня продавал «коллектору» Кей-коллект за 30 сребренников. Такие тоже были. Для тех, кто еще находится в лапах конторы «Рога и копыта», специализирующейся на отъёме жилья, земли и бизнесов у населения, я даю инструкцию, вкратце основные мошенничества конторы, дабы идущим за мной, было легче. Учтите, что все эти схемы использованы одинаково для абсолютно вех заемщиков УкрСиббанка. Итак, по пунктам. Вкратце, потому что могу сообщить еще много чего, но основные и самые грубые были такие: 1. Кредитный договор составлен таким образом, чтобы его априори нельзя было выплатить. А именно в п. 1.5 говорится, что заемщику для погашения кредита открыт счет 2620… как и положено по плану счетов в Украине для физического лица. Но в п. 1.2.2 заявлено, что кредит считается погашенным только при зачислении всей суммы на счет 3739…, который не имеет ни малейшего отношения к заемщику. 2. В квитанциях, которые нам выдавали в кассе банка, оказывается, деньги зачислялись на третий счет 3739910001, при том, странный, короткий не на 14 знаков, а на 10 знаков. Счет анонимный и притом, общий для всей группы 18 заемщиков УкрСиба, в которую мы собрались для противостояния афере. Таким образом выяснить, кто сколько платил, и куда платил, не представляется возможным. 3. На квитанциях, которые мы получали в кассе банка стоит не мой номер договора, и вместо дебиторской задолженности указана кредиторская задолженность. Так что, согласно квитанции банка выходит, что заемщик сам себе платил на анонимный котловой счет 3739 91 0001 общий для всех заемщиков УкрСиббанка. 4. Номер банковских счетов УкрСиббанка и Кей-коллекта совпадают, чего не может быть у двух разных юридических лиц, то есть, это одно и то же юридическое лицо. 5. О том, что мой кредит продан Кей-коллекту я узнала случайно, через год, после того, как он был продан! Извещения мне обо этом не послали и я продолжала платить банку. На письменный запрос Кей-коллекту дать мне свои реквизиты р/с для осуществления платежей, я ответа не получила. При обращении в Банк я получила следующий ответ: платите нам, а мы им передадим. 6. Поскольку УкрСиббанк при этом послал мне пять писем о том, что они ко мне уже не имеют никакого отношения, за которые я расписалась на почте, а пожелание принимать у меня платежи на свой Укрсибовский счет, для «передачи далее Кей-коллекту» мне озвучивалось устно, то платить далее Банку было полным идиотизмом. Да еще при этом, платежи оформлялись квитанциями таким образом, что я якобы у Банка эти деньги брала! 7. Согласно Додатку 1 к «Договору відступлення права вимоги», нотариус Саенко за один день переоформила около 4000 объектов ипотечной недвижимости на Кей-коллект, что невозможно физически. В Госреестре переход кредитов от одного ипотекодержателя к другому никак не отражен! 8. Как указал в своем решении моего дела Апелляционный суд почтовые уведомления, отправленные на мой адрес и адрес заемщика, поддельные и никогда не проходили через почту. 9. Письмом ко мне от НБУ от 11.01. 2018 было сообщено, что у Кей-коллекта не было лицензии на валютные операции, и он не имел права выкупать валютные долги. Это криминал.

10. Якобы покупка портфеля кредитов произошла в 2011 году, но лицензию на факторинговые операции Кей-коллект получил только в 2017 году, и уже через 8 месяцев НБУ лишила его лицензии на факторинг за многочисленные финансовые нарушения в его деятельности. 11. Апелляционный суд в своем решении от 22 февраля сего года назвал поведение ТОВ Кей-коллект недобросовестным, неправомерным и не имеющим права на судебную защиту. 12. На день и год покупки кредитов у Банка, Кей-коллект не имел ни факторинговой лицензии, ни валютной, зато имел один и тот же расчетный счет с УкрСиббанком, что указывает на то, что Кей-коллект являлся структурным подразделением банка, его титушками. Сами у себя купили. Левою рукою. Зато занесли себе эти кредиты в убыток с целью ухода от уплаты налогов. И получили от Нацбанка компенсацию. (За будущие захваченные объекты недвижимости, ловко, не? хаха!) 13. Согласно трём ответам Минюста на мои запросы, сильрада села Еремеевка никогда не была субъектом регистрационных прав, и не проходила соответствующую аккредитацию в Минюсте. То есть, она нелегитимная самозванка. 14. Согласно трем другим ответам Минюста на мои запросы, «регистратор», а именно гражданин Демченко С.А. не пребывал ни в каких трудовых отношениях ни с каким субъектом регистрационной деятельности и является самозванцем. 15. Поскольку сильрада села Еремеевка и гражданин Демченко являются самозванцами, то ключи от госреестра им были выданы незаконно, и как я выяснила, по личной просьбе гражданки Евгении Ильящук, головы сильрады села Еремеевка, то есть самозванки, о чем меня известило Управление государственной регистрации в письме от 11.01.204 года и порекомендовало обращаться в правоохранительные органы. 16. Итак, моя квартира была переоформлена на Кей-коллект каким-то дядечкой и какой-то тётенькой где-то на кухне в селе Еремеевка, в телефоне, под стопарик водки. Тем не менее, эта запись послужила Кей-коллекту «законным поводом» для взлома замков в мою квартиру и выноса оттуда в мое отсутствие всего имущества, нажитого мной за всю жизнь, до последней ложки. Я осталась в той одежде, в которой вернулась из Киева 2 декабря 2017 года, и более у меня ничего не было. По итогу, в этом деле, длящемся уже семь лет и вытягивающем деньги у государства во время войны, (и у меня, ободранной до нитки) не имеется ни одного не сфальсифицированного документа, и сварганены они нагло, бесстыдно и бездарно в расчете на правовую неосведомленность населения и влиятельную крышу. Но если полить эту крышу хорошим проливным дождем, то она таки протечет. Только надо поливать настойчиво, находчиво и профессионально! Пост скриптум. Афера была задумана в 2005 году и к нынешней власти, борющейся с захватчиками нашей страны, не имеет отношения. Это, чтоб не было ненужного во время войны хайпа и срача! За все остальные советы и пожелания, данные мне, буду только благодарна. Борьба еще не кончена, еще будут и будут другие суды, пока что Кей продолжает нагло требовать у меня деньги, но начало концу правового беспредела положено!

ВПВС звернула увагу, що у своїй постанові від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14, вже висловлювала висновок щодо застосування статей 52, 334 ГПК України при вирішенні питання заміни стягувача у виконавчому провадженні (заміні позивача у справі) за обставин, подібних обставинам у справі, яка переглядається.       Проте КЦС  у постанові від 18.11.2021 у справі № 752/3582/14-ц, тобто після ухвалення вищезазначеної постанови ВПВС, продовжив неоднаковий підхід касаційних судів господарської та цивільної юрисдикцій у застосуванні норм процесуального права щодо заміни у справі стягувача (позивача), який втратив процесуальний статус учасника справи на підставі чинної ухвали суду про заміну сторони, на особу, яка не має правового зв`язку з новим позивачем (стягувачем).      Зважаючи на наявність двох взаємовиключних підходів щодо заміни одних і тих самих осіб у справах з подібними правовідносинами ВПВС 04.04.2024 постановила ухвалу https://reyestr.court.gov.ua/Review/118258948  про прийняття справи № 21/5005/2686/2012 до свого розгляду.

Такой "удаче" даже Фортуна позавидует

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.                                                                                                                                  ВПВС в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/118195585 від 08.04.2024 у справі № 990/310/23 зауважила, що додана до уточненої апеляційної скарги довідка управління Пенсійного фонду України про доходи не є достатнім доказом, який підтверджує, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки за попередній календарний рік, оскільки сам по собі факт отримання пенсії особою не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір.        Доказами на підставі яких суд може вирішити питання про зменшення стороні розміру сплати судового збору є: довідка органу ПФУ про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.       Оскільки скаржницею, не було надано, крім довідки органу ПФУ  будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про зменшення розміру сплати судового збору, з яких можливо встановити, що розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги перевищує 5 відсотків розміру її сукупного річного доходу за попередній календарний рік, ВПВС не знайшла підстав для задоволення такого клопотання.

ЗМІНИ У ПОРЯДКУ СПАДКУВАННЯ: РОЗ'ЯСНЕННЯ Важливі зміни, про які варто вчасно знати. Зміни внесені законом від 08.11.2023 № 3450-IX, який набув чинності 30.01.2024. Статтю 1221 ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до закону «Про міжнародне приватне право». Також встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану. У період дії воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені визначеними статтями ЦК України, обчислюються з дня держреєстрації смерті особи. Якщо місцем відкриття спадщини є тимчасово окупована територія або територія, на якій ведуться активні бойові дії, заяви в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. Також визначено, що у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви.

Окрім чотирьох виконавчих написів визнаних судом такими що не підлягають виконанню 👆 Які наш адвокат Микола Андрійович допоміг знести нашому клієнту @Dr_Livsi_Kharkiv Іншому клієнту суттєво зменшили суму боргу перед ЄАПБ. Просили стягнути 78 436,27   грн, отримали 42 021 грн.

Все 4 исполнительные надписи. Не пидлагают виконню

Нас можно всех поздравить.

Добрый день.

Вітаємо нашого клієнта Наталію Олександрівну, та її адвоката Миколу Андрійовича з вдалим зменшенням суми боргу в категорії "стягнення заборгованності". Суму боргу суд зменшив в пять разів 🍾🥂 ВИРІШИВ: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» задовольнити частково. Стягнути з ______________________ Наталії Олександрівни, рнокпп _____________ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» , код ЄДРПОУ 37686875 заборгованість за договором №___________ від ___.___.2021 у розмірі 10 452 грн; 190,69 грн – інфляційні втрати за період з 05.08.2021 по 24.02.2022; 50,00 грн – 3% річних за період з 05.08.2021 по 24.02.2022, а всього 10 692, 69 гривень. Стягнути з ___________ Наталії Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» судовий збір у сумі 429,44 грн. Стягнути з ____________ Наталії Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3050,00 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовити, за їх безпідставністю. Справа № 587/3405/23... В Єдиному державному реєстрі судових рішень, це рішення з'явиться пізніше.

Монобанк трошки прихворів, весняний авітаміноз у котика😂😂😂☺️😏

Судова практика по договорам відступлення права вимоги, та договорам факторингу https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/nauk_visn/Info_dovidka_prakt_VS_cesia_fakt.pdf

ЗАРЕЄСТРУВАЛИ ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО РЕГУЛЮВАННЯ TELEGRAM Сьогодні в парламенті зареєстрували законопрєект №11115, яким пропонується врегулювати роботу Telegram в Україні. Відповідний проєкт раніше анонсував Микола Княжицький, який зазначив, що «це російська мережа», «саме Telegram став основною платформою, з якої українці дізнаються новини», це «така собі альтернатива цілодобовому телемарафону», і взагалі він має «російське походження»: «Якщо влада захоче, вона може спробувати це зробити аналогічним чином, як було зроблено з іншими російськими мережами типу яндекса з однокласніками. По суті йдеться про те, щоб запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація (Telegram лише один з них) приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube». На його думку, якщо структура власності або джерела фінансування платформи будуть визнані непрозорими, дана платформа не може використовуватись держорганами та фінансовими структурами, які обробляють персональні дані українців. Народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин: «Насправді тими чи іншими регуляторними актами ми можемо зобов’язати Телеграм-канали або реєструватися, або дати механізми нашим спецслужбам впливати. Зрештою, ми маємо досвід заборони мереж, які напряму пов’язані з рф». Треба законний нагляд? Добре, тоді врегулюйте це питання юридично, щоб була ідентифікація та відкриті дані про власників каналів і груп. В умовах повсюдної інформаційної війни заборони не допоможуть, бо насамперед треба вміти думати й аналізувати інформацію, яку споживаєте та довіряти лише перевіреним сторінкам.

Інструкція від НБУ, як звернутися зі скаргою до Нацбанку України 👇 https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection Підписатися на новини

https://reyestr.court.gov.ua/Review/66442162 рішення суду😂😂😂

Є-гроші = Алеф? https://www.work.ua/jobs/5394806/

🔥Постанова КЦС ВС від 21.02.2024 № 344/3078/23 (61-15548 св 23): 📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/117309611 👨‍⚖️Суддя-доповідач: Луспеник Д. Д. ✅У спорі про стягнення заборгованості за кредитним договором особа-відповідач не звертається до суду з позовом, повязаним з порушенням її прав як споживача банківських послуг, тому не може бути звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» ✔️АТ КБ «ПриватБанк» в касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору, як споживача, оскільки у даних правовідносинах вона є відповідачем і не зверталася до суду за захистом своїх прав у рамках Закону України «Про захист прав споживачів». Так, скасовуючи рішення районного суду в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд уважав, що відповідач є споживачем і відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільняється від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав. Проте, Верховний Суд уважає такі висновки помилковими. Згідно зі статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав Аналізуючи положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» можна зробити висновок, що споживач, право якого порушене і який з огляду на це подає позов, відповідно до цієї статті звільняється від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції, а також не має обовязку сплати судового збору в інших судових інстанціях На вказаному звертала увагу й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18). Спір у цій справі стосується стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 , яка має статус відповідача. У цій справі вона не зверталася до суду з позовом, пов`язаним з порушенням її прав як споживача банківських послуг, тому не може бути звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Інших підстав, визначених Законом України «Про судовий збір» та положеннями ЦПК України, які дозволяють звільнити позивача або відповідача від сплати судового збору, Верховним Судом не встановлено. Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення районного суду в частині розподілу судових витрат, підлягає скасуванню. Суд першої інстанції зробив правильні висновки про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору. Проте із урахуванням висновків, зроблених судами попередніх інстанцій по суті вирішення спору (стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 768 332,70 грн), а також Верховним Судом у цій постанові, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні шляхом зменшення розміру судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банка пропорційно розміру задоволених позовних вимог, із 12 544,99 грн до 11 524,99 грн.

Назара Володимировича та його адвоката Миколу Андрійовича вітаємо з чудовим результатом. Суд скасував більше половини боргу! 🥳

Відповідач не заперечував правомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин, що є усталеним у судовій практиці.        Спір між сторонами існував лише щодо правильного визначення початку періоду прострочення: від моменту отримання грошових коштів відповідачем без належної правової підстави або з дати набрання законної сили постановою апеляційного суду, якою встановлений факт безпідставності отримання коштів.         Недоговірне зобовязання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом.         Отже, це зобовязання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.         Таке зобовязання не виникає з рішення суду, оскільки воно є лише механізмом примусового виконання особою обовязку з повернення безпідставно отриманих коштів, який не було виконано добровільно.          Норма ч. 2 ст. 530 ЦК України (зобовязання має бути виконане особою протягом 7 днів з дня направлення / отримання вимоги)  до недоговірних зобовязань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі ст. 1212 ЦК України не застосовується.       Вказуючи на це ВПВС у постанові 07.02.2024 у справі № 910/3831/22  https://reyestr.court.gov.ua/Review/117340690   також зауважила, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України здійснюються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.      ВПВС було враховано відсутність обставин, які б перешкоджали боржнику з незалежних від нього причин виконати обов`язок повернути кошти.

‼️ Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобовязання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів – Верховний Суд. ⚖️  Постанова від 31.01.2024р. у справі №640/17086/18 👨‍⚖️ Суддя: Фаловська І.М. 🔗 https://reyestr.court.gov.ua/Review/117207068

ВП ВС відступила від правового висновку КЦС ВС щодо можливості накладення арешту на кошти заробітної плати боржника, розміщені на банківському рахунку, визначивши, що не може бути накладений арешт на кошти, що становлять заробітну плату боржника, після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами й на всі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. Водночас на кошти, які перебувають на рахунках та які не є коштами, що становлять заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Постанова ВП ВС від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20

https://kis.bank.gov.ua знову працює. Тут можна дізнатися офіційні данні про фінансові компанії.

Шахраї пропонують легкий заробіток в інтернеті ❗️ Наприклад, спочатку вас попросять надіслати 100 гривень, натомість шахраї вам перекажуть 200 гривень, однак наступна сума вашого внеску почне збільшуватися, водночас подвоєних грошей ви так і не отримаєте. Здається, це – проста схема, в яку майже ніхто не повірить, але, на жаль, є люди, які потрапляють до цієї пастки. Як захиститися?  • Насамперед не вірте в «легкі гроші» та ніколи не переказуйте гроші невідомим особам, особливо в обмін на обіцянки великих прибутків. • Краще уникати будь-яких схем, які вимагають передоплату або обіцяють надзвичайно великий прибуток за короткий час, оскільки вони часто є шахрайськими.  • Ретельно перевіряйте будь-які пропозиції, зокрема перш ніж передавати гроші чи особисту інформацію незнайомим особам в інтернеті. • ❗️Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про цю ситуацію за номером телефону: 0 800 505 170.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20,  від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Верховний Суд в своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі №540/406/19, від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) зазначив, що закриття провадження у справі разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Аналогічні правові позиції викладені 19 січня 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 766/4505/20, провадження № 61-14440св21 (ЄДРСРУ № 102634351), від 21 грудня 2021 року Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 295/983/21, провадження № 61-13906св21 (ЄДРСРУ № 102149078), від Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року в рамках справи № 522/11482/20, провадження № 61-12240св21 (ЄДРСРУ № 101712079) та від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20, провадження № 61-12194св21 (ЄДРСРУ № 101064311). У рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) констатовано існування усталеної практики щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. ВИСНОВОК Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору (05 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 522/8873/22, провадження № 61-8140св23 (ЄДРСРУ № 114020959). Матеріал підготовлено адвокатом Євгенієм Морозовим. По матеріалам "ADVOKAT POST".

08 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 947/31700/20, провадження № 61-175св23 (ЄДРСРУ № 116149865) досліджував питання щодо закриття провадження у справі з підстав наявності судового рішення, яке набрало законної сили. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (2004 року) зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову – це річ, щодо якої виник спір. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі  № 917/1739/17 вказано, що предмет позову – це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.

Відсутність електронного підпису не впливає на допустимість доказу І знову електронні докази у судовому процесі. Раніше Верховний Суд вже робив висновок про те, що електронне листування, навіть в месенджері, підлягає оцінці як і будь-який інший доказ. Про це Постанова ВП ВС від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112088045) окреслила більш-менш чіткий підхід до оцінки такого роду доказів. . Наступна справа стосувалася доказів, які не були підписані кваліфікованим електронним підписом. Відповідно до матеріалів постанови від 21 грудня 2023 року, справа № 910/11210/22, позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення безпідставно набутих коштів. Позивач зазначав, що між ним і Відповідачем велись перемовини з метою укладання договору суборенди, в ході яких ним було перераховано кошти Відповідачу. Але зазначений договір так і не було підписано. Відповідач ж подав зустрічний позов до позивача про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням договору Позивачем. У своєму зустрічному позові Відповідач вказував, що йому не направлялись жодні документи про розірвання договору. І от суди першої та другої інстанції не досліджували надані як докази електронні документи, оскільки ті не мали кваліфікованого електронного підпису. Верховний Суд звернув увагу, що лише сам лист електронної пошти є таким, що підтверджує факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси. Електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки, як паперова копія електронного доказу. Відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі, й відповідно, не тягне за собою автоматичну недостовірність електронного доказу. Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина "листа у відповідь".

Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей.

Як бачимо, складається практика судів, яка не лише розширює можливості доказової бази, але й адаптує правосуддя до реалій сучасного цифрового світу, де більшість комунікацій відбувається в електронній формі.